КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
07 вересня 2018 року м. Київ № 810/4596/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України до Славутицької міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування пунктів рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Державний заклад Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України до Славутицької міської ради Київської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасування пункти 2, 3 рішення №1121-46-VII від 27.07.2018 Славутицької міської ради Київської області Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України .
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пунктів 2, 3 рішення №1121-46-VII від 27.07.2018 Славутицької міської ради Київської області Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України .
Вирішуючи питання про наявність обставин, що є підставами для забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до пункту 17 цієї постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, з огляду на приписи вказаних норм законодавства, вбачається, що у випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_1 Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Так, позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пунктів 2, 3 рішення №1121-46-VII від 27.07.2018 Славутицької міської ради Київської області Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України .
Пунктом 2 рішення Славутицької міської ради Київської області №1121-46-VII від 27.07.2018 Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України затверджено статут Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України .
Відповідно до пункту 3 рішення №1121-46-VII від 27.07.2018 Славутицької міської ради Київської області Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України начальнику відділу охорони здоров'я Славутицької міської ради ОСОБА_2 доручено здійснити державну реєстрацію вказаних змін до установчих документів Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України у встановленому законодавством порядку.
Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 27.07.2018 №1121-46-VII було затверджено у новій редакції статут Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України , пунктом 1.2. Розділу 1 якого визначено, що уповноваженим органом управління Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України є Славутицька міська рада Київської області.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.09.2018 за №1004397444 станом на 06.09.2018 у розділі Дані про реєстраційні дії , 07.08.2018 внесено запис за №13601050011000662 про державну реєстрацію змін до установчих документів Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України , а саме, зміна органу, до сфери управління якого належить юридична особа, зміна органу управління, зміна складу або інформації про засновників.
Таким чином, суд зазначає, що пункти 2, 3 рішення №1121-46-VII від 27.07.2018 Славутицької міської ради Київської області Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України , дію яких просить зупинити позивач, на даний час вже виконані.
Отже, враховуючи те, що пункти 2, 3 рішення №1121-46-VII від 27.07.2018 Славутицької міської ради Київської області Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Славутича цілісного майнового комплексу Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України виконані, то заява про забезпечення позову шляхом зупинення їх дії не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров'я України про забезпечення позову в адміністративній справі №810/4596/18 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено та підписано - 07.09.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2018 |
Оприлюднено | 11.09.2018 |
Номер документу | 76296713 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні