Постанова

від 04.09.2018 по справі 825/1153/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №825/1153/17

касаційне провадження №К/9901/954/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 (суддя Падій В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №825/1153/17 за позовом Дочірнього підприємства Чернігівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Чернігівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України у липні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0001191400 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 113812,5грн., в тому числі: 75875грн. основного платежу та 37937,5грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 29.09.2017 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.11.2017 (повний текст складено 28.11.2017) залишив постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулося 13.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини п'ятої статті 27, частини третьої статті 212, частини першої статті 205 Кримінального кодексу України, статей 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому наголошує на тому, що судовими інстанціями не повно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НСК АЛЬЯНС за вересень 2016 року, за результатами якої складено акт від 31.03.2017 №139/14/32016315.

Перевіркою встановлено порушення Дочірнім підприємством Чернігівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України підпункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю НСК Альянс товару (нерудні будівельні матеріали (пісок, щебінь, відсів та інше) та нафтопродуктів (бітумна емульсія тощо)), а також транспортно-експедиційних послуг.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на те, що операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю НСК Альянс не мають реального характеру з огляду на:

відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів для фактичного надання транспортно-експедиційних послуг;

наявність податкової інформації щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю КОНРАТ ТОРГ (контрагент Товариства з обмеженою відповідальністю НСК Альянс ) об'єктів оподаткування та матеріальних активів для здійснення господарської діяльності;

наявність кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, матеріали якого містять відомості щодо створення шляхом реєстрації на підставних осіб юридичних осіб, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю МИЛТОН (контрагент Товариства з обмеженою відповідальністю НСК Альянс );

пояснення засновника Товариства з обмеженою відповідальністю МИЛТОН ОСОБА_1. щодо непричетності до створення та господарської діяльності очолюваної юридичної особи.

На підставі висновків перевірки контролюючим органом 19.04.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001191400 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 113812,5грн., в тому числі: 75875грн. основного платежу та 37937,5грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з контрагентом мали реальний характер, вчинені з метою використання в межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами; податковим органом не надано доказів щодо винесення стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю МИЛТОН , яке є контрагентом Товариства з обмеженою відповідальністю НСК Альянс , вироку суду, а також не пред'явлено протоколу допиту ОСОБА_1.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

В свою чергу, вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Проте, суди в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи не перевірили факт реального руху активів по всьому ланцюгу учасників схеми, не з'ясовано, ким і коли вироблялись придбані позивачем товари та чи вироблялись взагалі, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Крім того, при вирішенні даного спору судами не проаналізовано чи брало участь у ланцюговій схемі постачання товарів та послуг позивачу за спірними операціями Товариство з обмеженою відповідальністю МИЛТОН , засновник якого згідно з відомостями податкового органу заперечує свою причетність до створення та участі у господарській діяльності очолюваної юридичної особи.

Зокрема, судами не перевірено, чи не залучались позивачем зазначена юридична особа до ланцюгів постачання з метою штучного збільшення ним задекларованих витрат за наявності об'єктивної можливості їх скорочення.

Крім того, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між Дочірнім підприємством Чернігівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, не допитано посадових осіб, задіяних в такому процесі, як свідків.

За правилами ж частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість чи безпідставність заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №825/1153/17 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк