Ухвала

від 07.09.2018 по справі 705/1934/13-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1934/13-ц

4-с/705/46/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. В скарзі ставиться питання про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Уманського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаської області ОСОБА_2 від 30.01.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 42820325.

В скарзі зазначено, що на примусовому виконанні Уманського РВ ДВС ГТУЮ перебуває виконавче провадження ВП № 42820325 на підставі виконавчого листа № 705/1934/13-ц від 18.03.2014 року, виданого Уманським міськрайоннмим судом Черкаської області, про стягнення з боржника на користь стягувача 307051,11 грн. боргу - 34589,90 грн. відсотків та 3328,50 грн. судового збору. В межах даного виконавчого провадження постановою державного виконавця органу ДВС ОСОБА_2 від 30.01.2015 року, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП Виробничо-комерційне мале підприємство Істок . ОСОБА_1 вважає постанову державного виконавця такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки законодавство чітко відокремлює майно підприємства та майно його засновників (учасників). Жодний нормативно-правовий акт не передбачає ототожнення майна засновників (учасників) підприємства та майна самого підприємства. Ані законом, ані установчими документами ПП ВКМП Істок , не передбачено можливості звернення стягнення на майно та кошти підприємства за зобов'язаннями його засновника (учасника). Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, боржником у ньому є фізична особа ОСОБА_1 В скарзі ПП ВКМП Істок вказано, що боржником у цьому провадженні не є і за законом не може відповідати за зобовязаннями свого засновника (учасника) ОСОБА_1 Також, ОСОБА_1 вважає, що спірна постанова державного виконавця органу ДВС не відповідає положенням ст.ст. 52, 60 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 96, 115 ЦК України, ст.ст. 62,66 ГК України, оскільки звернення стягнення на майно ПП ВКМП Істок за зобов'язаннями його засновника (учасника) ОСОБА_1 в даному випадку не допускається.

Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, від них також не надходило заяв про розгляд скарги без їх участі.

Державний виконавець Уманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, як у відзиві за підписом ОСОБА_4 Вона вказувала, що Уманський РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області заперечує проти задоволення скарги, оскільки вважає її необгрунтованою. У відділі на примусовому викоанні перебуває виконавчий лист № 705/1934/13-ц 2/705/809/13, що виданий 18.03.2014 року Уманським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 307051,11 грн., відсотків в сумі 34589,90 грн., судового збору в сумі 3328,50 грн., а всього 344969,51 грн. Боржником не було запропоновано майно чи предмети на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. В ході проведення дій примусового виконання встановлено, що за боржником зареєстровано: легковий автомобіль Toyota Avensis , 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, та на який державним виконавцем було накладено арешт і оголошено в розшук, вказаний автомобіль не розшукано; земельну ділянку в с. Родниківка по вул. Жовтневій, 36, цільове призначення - для ведення і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 7124386700:01:002:1749 та на яку згідно постанови державного виконавця № 42820325 від 04.04.2014 р. накладено арешт. Також, було встановлено, що боржник є засновником ПП ВКМП Істок , де внески статутного фонду становлять 367000 грн. Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2014 року та ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 21.01.2015 р. за № 22-ц/793/57/2015 змінено та встановлено спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 705/1934/13-ц 2/705/809/13 від 18.03.2014 р., а саме: звернено стягнення на кошти та майно ПП ВКМП Істок . Боржнику ОСОБА_1 було достовірно відомо про прийняте судове рішення, оскільки він був присутнім в судових засіданнях, а також оскаржував дане рішення в апеляційного порядку. На виконання ухвали Уманського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. та відповідно до вимог ст.ст. 52,57 Закону України Про виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 705/1934/13-ц 2/705/809/13, що виданий 18.03.2014 р. державним виконавцем 30.01.2015 р. винесено постанову про арешт майна ПП ВКМП Істок та оголошення заборони на його відчуження, яку відповідно до вимог ст. 31 Закону України Про виконавче провадження із супровідним листом направлено до відома боржника ОСОБА_1 простою кореспонденцією. Дана поштова кореспонденція, як неотримана, на адресу відділу не поверталась, тому ОСОБА_1 вважається повідомленим про арешт майна ПП ВКМП Істок . Тобто, про арешт майна ОСОБА_1 було відомо ще в 2015 році, тому пропущено строк оскарження даної постанови.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що 18.03.2014 р. Уманським міськрайонним судом Черкаської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 307051,11 грн., 34589,90 грн., 3 % від простроченої суми боргу, судовий збір - 3328,50 грн. (а.с.186)

Постановою державного виконавця Уманського РВ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 04.04.2014 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 705/1934/13-ц 2/705/809/13, виданого 18.03.2014 р. Уманським міськрайонним судом Черкаської області. (а.с. 163)

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли та мали місце до 02.06.2016 р., тобто до початку дії Закону України " Про виконавче провадження", тому потрібно керуватися нормативно-правовими актами, які діяли у вказаний період, тобто Законом України Про державну виконавчу службу та Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового

провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. У розумінні цієї норми права державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом із тим п.5 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Таким чином, державний виконавець є носієм спеціальних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено її права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року встановлено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання . У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що державним виконавцем було виконано всі дії з приводу встановлення майна боржника.

Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2014 р. було змінено спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 705/1934/13-ц 2/705/809/13 від 18.03.2014 р. Уманського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу та судового збору в сумі 344969,51 грн. та витрат виконавчого провадження, а саме в ухвалі суду від 06.10.2014 р. було вказано: звернути стягнення на кошти та майно ПП ВКМП Істок , засновником якого є ОСОБА_1 В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення у справі - було відмовлено.(а.с.188)

В обґрунтування ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2014 р. було вказано, що …рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 307051,11грн., 34589,9грн. - 3% від простроченої суми боргу та судовий збір - 3328,5грн., а всього - 344969.51 грн. На примусовому виконанні в Уманському районному відділі державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист № 705/1934/13-ц 2/ 705/809/13 від 18.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу та судового збору в сумі 344969,51грн. 04.04.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку того-ж дня направлено на адресу сторін виконавчого провадження. В ході проведення дій примусового виконання встановлено, що майна, коштів на які могли б бути накладені стягнення у боржника не має, однак встановлено, що боржник є засновником приватного підприємства '' Підприємство виробничо-комерційне мале підприємство '' Істок '' / ПП '' ВКМП ''Істок '' ідентифікаційний код - 24358077, що знаходиться у с. Родниківка, вул. Леніна ,17 Уманського району, де внески статутного фонду боржника становлять 367000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 55 Закону України ''Про виконавче провадження '' - державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває у інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, тому необхідно звернути стягнення в першу чергу на грошові кошти, потім на майно приватного підприємства ''Підприємство виробничо-комерційне мале підприємство '' Істок '' / ПП ВКМП ''Істок '' , засновником якого є боржник та де внески статутного фонду боржника становлять 367000,00грн. Згідно вимог ст. 373 ЦПК України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, за заявою державного виконавця суд, що видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку, або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у винятковому випадку може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення… .

30.01.2015 р. державним виконавцем Уманського РВ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме було накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно ПП Підприємство виробничо-комерційне мале підприємство Істок , засновником якого є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.164)

Згідно ст. 63 вищевказаного Закону звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Відповідно до ч.2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно ч.1 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року , рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи суду.

За таких обставин, судом встановлено, що вказана постанова державного виконавця була винесена згідно вимог Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на момент винесення постанови.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця від 30.01.2015 р. у березні 2018 року, тобто в розумінні ст.449 ЦПК України, з порушенням строку для звернення зі скаргою і питання про поновлення строку в судовому засіданні не ставив.

Згідно вимог ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.01.2015 р. була винесена відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця. При цьому, у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, необхідно відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р., ст.ст. 4, 11, 77, 89, 258, 260, 261, 447-452 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко