Постанова

від 04.09.2018 по справі 917/127/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. Справа № 917/127/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Лісіченко О.В., довіреність від 02.01.2018 б/н та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.11.2007 № 561;

3-ї особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ТОВ "Лаковер" (вх. № 1143П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03 травня 2018 року по справі № 917/127/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаковер", м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Полтава;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Паркан", м. Дніпро;

про стягнення 41811,40 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року ТОВ "Лаковер" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ТОВ "Нова Пошта", в якому просить стягнути 41811,40 грн збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу, переданого за експрес-накладною № 20400060894244 від 12.09.2017 з метою доставки з м. Київ до м. Дніпро для одержувача вантажу - ТОВ "Пан Паркан", в тому числі: 40811,40 грн вартості втраченого вантажу та 1000,00 грн вартості послуг з доставки вантажу, а також просить стягнути 1762,00 грн судового збору.

В процесі розгляду справи Господарським судом Полтавської області ухвалою від 22.03.2018 у справі № 917/127/18 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Пан Паркан".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.05.2018 у справі № 917/127/18 (суддя І.І. Пушко) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1200,00 грн. збитків, заподіяних в наслідок втрати вантажу та 50,57 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Повний текст зазначеного рішення складено 04.05.2018 та його копію 07.05.2018 отримано позивачем - ТОВ "Лаковер", що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням № 3600113532660 (а.с. 101).

Позивач - ТОВ "Лаковер" 25.05.2018, тобто з порушенням передбаченого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 03.05.2018 у справі № 917/127/18 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що ТОВ "Пан Паркан" придбало у ТОВ "Лаковер" партію порошкової фарби, яку позивач 12.09.2017 передав відповідачу - ТОВ "Нова Пошта" для транспортування та доставки одержувачу - ТОВ "Пан Паркан" з міста Києва до міста Дніпра, проте при прийманні вантажу одержувачем було встановлено нестачу товару вагою 408 кг. Зазначає, що відповідач визнає факт нестачі у відповіді на претензію від 07.12.2017 № 7847. Не погоджується з встановленим судом в оскаржуваному рішенні розміром вартості вантажу в сумі 200,00 грн, оскільки за твердженням позивача, дійсна вартість невистачаючого вантажу (порошкової фарби) начебто становить 40811,40 грн, що підтверджується видатковою накладною від 13.09.2017 № 1609 на загальну суму 40811,40 грн, рахунком на оплату від 08.09.2017 № 1368, претензією від 24.11.2017 № 22 та листом одержувача вантажу - ТОВ "Пан Паркан" від 20.11.2017 № 19.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що отримав копію оскаржуваного рішення лише 07.05.2018.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 917/127/18 залишено без руху апеляційну скаргу Харківської міської ради на підставі пп. 2, 3 ч. 3 ст. 258 та чч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

На виконання зазначеної ухвали апелянт 02.07.2018 за вх. № 4994 надав платіжне доручення № 1046 від 23.06.2018 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 93,00 грн та поштові квитанції від 25.05.2018 за №№ 0222207147543, 0222207147551, які свідчать про надсилання копій апеляційної скарги на адреси відповідача - ТОВ "Нова Пошта" та третьої особи - ТОВ "Пан Паркан".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 917/127/18 поновлено строк на подання апеляційної скарги позивача, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, встановлено іншим учасникам справи строк для надання відзивів, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.07.2018 о 10:30 год., викликано в судове засідання представників учасників справи та зупинено дію оскаржуваного рішення.

Відповідач - ТОВ "Нова Пошта" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599 позивач 12.09.2017 згідно з Експрес-накладної № 20400060894244 передав відповідачу у відділенні № 17 ТОВ "Нова Пошта" у м. Києві для перевезення до м. Дніпро для ТОВ Пан Паркан з адресною доставкою заздалегідь запакований вантаж, а саме: 1 палету з невідомим вмістом, фактичною вагою 408 кг, оголошеною вартістю 200 грн. При прийнятті представниками Відділення вантаж не розпаковувався та не оглядався, про що внесено відомості до вказаної Експрес-накладної (поле Додаткова інформація про відправлення ). Визнає, що вантаж згідно Експрес-накладної № 20400060894244 було втрачено, відомості про місцезнаходження вантажу відсутні. Зазначає, що Експрес-накладну № 20400060894244 було заповнено позивачем самостійно за допомогою інтернет-ресурсу - власний кабінет, який надає доступ до інформаційної системи ТОВ Нова Пошта , і її зміст позивачем не заперечується. З посиланням на пп. 3.3.2, 3.3.3 договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599, зазначає, що зазначена позивачем у Експрес-накладній № 20400060894244 інформація, зокрема, опис вантажу - палети та оголошена вартість відправлення - 200 грн, є достовірною та повністю відповідає дійсній вартості вантажу, який надано для перевезення, тому вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення вартості вантажу на суму 40811,40 грн. Вважає видаткову накладну № 1609 від 13.09.2017 та рахунок на оплату від 08.09.2017 № 1368 неналежними доказами в підтвердження прийняття та перевезення вантажу (порошкової фарби), зазначені видаткова накладна та рахунок на оплату не містять будь-яких посилань на Експрес-накладну № 20400060894244, а Експрес-накладна № 20400060894244 не містить жодного посилання на вміст вантажу (порошкову фарбу), документів, які б ідентифікували вантаж як порошкову фарбу, позивачем до цієї Експрес-накладної не додано, вага товару, зазначена у видатковій накладній № 1609 від 13.09.2017 (350 кг) та рахунку на оплату від 08.09.2017 № 1368 (1000 кг) не відповідають вазі, зазначеній відповідачем в Експрес-накладній (408 кг). Відповідач до відзиву на апеляційну скаргу надав копію експрес-накладної № 20400060894244 від 12.09.2017 належної якості (а.с. 152).

Третя особа - ТОВ "Пан Паркан" своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 24.07.2018 за клопотанням позивача та у зв'язку з відсутністю представників позивача та 3-ї особи в судовому засіданні, на підставі чч. 11, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд апеляційної скарги на 04.09.2018 о 12:00 год.

Представник відповідача - ТОВ "Нова Пошта" в судовому засіданні 04.09.2018 підтримав відзив на апеляційну скаргу в повному обсязі.

Позивач - ТОВ "Лаковер" свого представника в судове засідання 04.09.2018 не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням № 6102225399122 (а.с. 142).

3-я особи - ТОВ "Пан Паркан" свого представника в судове засідання 04.09.2018 не направила, копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 про відкладення розгляду справи, направлена рекомендованим листом № 6102225399106 на юридичну адресу ТОВ "Пан Паркан" (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, б. 23 В) та поштове повідомлення про вручення зазначеного рекомендованого листа до суду апеляційної інстанції не повернулись. Згідно з інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "УКРПОШТА", рекомендований лист № 6102225399106 під час доставки не був вручений одержувачу, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту ПАТ "УКРПОШТА".

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 зазначеної статті, учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, враховуючи, що копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі № 917/127/18 про відкладення розгляду справи з викликом учасників сторін в судове засідання було направлено на юридичну адресу 3-ї особи - ТОВ "Пан Паркан", а в матеріалах справи відсутні заява 3-ї особи про зміну адреси та відомості щодо наявності у неї офіційної електронної адреси або інших засобів зв'язку, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Пан Паркан" було належним чином повідомлене про дату, час і місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що позивач - ТОВ "Лаковер" та 3-я особа - ТОВ "Пан Паркан" були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції без участі представників позивача та 3-ї особи за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи та наявні у ній докази, дослідивши доводи сторін, викладені в апеляційні скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представника відповідача в судових засіданнях, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2016 між ТОВ "Нова Пошта" (експедитором) та ТОВ "Лаковер" (замовником) укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 110599, за умовами якого експедитор зобов'язаний за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов'язаний їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 14-18).

Пунктом 2.5 зазначеного договору передбачено, що прийняття експедитором відправлення для перевезення оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються, зокрема: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, вартість послуг експедитора.

Згідно з п. 3.3.2 договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599, замовник зобов'язаний відповідно до вимог експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній.

Згідно з п. 3.3.3 договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599, замовник зобов'язаний повідомити експедитору інформацію про вміст відправлення, наданого для організації перевезення відправлення, на підставі відповідної експрес-накладної.

В п. 8.1 договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599 сторони встановили, що договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом 1 року. У разі, якщо ні одна із сторін договору за 30 днів до закінчення дії договору не повідомить іншу сторону про припинення його дії, договір продовжується на 1 рік на тих же самих умовах.

На підставі зазначеного договору 12.09.2017 згідно з Експрес-накладної № 20400060894244 (а.с. 152) позивач - ТОВ "Лаковер" передав відповідачу - відділенню № 17 ТОВ "Нова Пошта" у м. Києві для перевезення до м. Дніпро з адресною доставкою одержувачу - ТОВ Пан Паркан відправлення, а саме: кількість місць - 1, фактична вага - 408 кг, оголошена вартість - 200 грн (без зазначення контрольної ваги), повний опис відправлення - палети (без зазначення вмісту відправлення), дата доставки 13.09.2017.

Одержувач - ТОВ Пан Паркан листом від 20.11.2017 № 19 повідомив позивачу, що вантаж вагою 408 кг по Експрес-накладній № 20400060894244 йому не доставлено (а.с. 13).

Позивач направив відповідачу претензію від 24.11.2017 № 22 з вимогою про відшкодування вартості відправлення за Експрес-накладною № 20400060894244 в розмірі 40811,40 грн (а.с. 4).

У відповіді на претензію від 07.12.2017 № 7847 відповідач визнав, що при здійсненні перевезення вантаж, переданий відповідачу для перевезення згідно з Експрес-накладної № 20400060894244 від 12.09.2017 було втрачено та запропонував відшкодувати позивачу оголошену вартість вантажу в розмірі 200 грн та вартість послуг з його перевезення в розмірі 1000 грн (а.с. 5).

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовними вимогами про стягнення з відповідача 41811,40 грн збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу, в тому числі: 40811,40 грн вартості втраченого вантажу та 1000,00 грн вартості послуг з перевезення.

Господарським судом Полтавської області позовні вимоги задоволено частково на суму 1200,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивачем не доведено розміру збитків, з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599 за своєю правовою природою є договором перевезення.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до ст. 308 зазначеного Кодексу, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Пунктом 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР (чинного на даний час) передбачено, що автотранспортне підприємство, або організація відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів у таких розмірах: в) за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, -в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.

Таким чином, основними умовами для визначення розміру майнової відповідальності перевізника є:

- встановлення факту передачі для перевезення індивідуально визначеного вантажу;

- визначення за наданими доказами розміру фактичної вартості вантажу.

Пунктом 11.8. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що у випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується позивачем Експрес-накладна № 20400060894244 від 12.09.2017 була створена позивачем самостійно за допомогою інтернет-ресурсу - власний кабінет, який надає доступ до інформаційної системи ТОВ Нова Пошта .

В Експрес-накладній № 20400060894244 від 12.09.2017 позивач у відповідних графах зазначив наступну інформацію про відправлення: кількість місць - 1 , фактична вага - 408 кг , оголошена вартість - 200 грн . При цьому, графу контрольна вага позивач залишив незаповненою, а в графі повний опис відправлення вказав палети без зазначення вмісту відправлення. Згідно з інформацією, внесеною в графі Додаткова інформація про відправлення , відправлення при прийманні для перевезення співробітниками ТОВ "Нова Пошта" не оглядалося.

Отже Експрес-накладна № 20400060894244 від 12.09.2017, за якою прийнятий вантаж до перевезення, не містить ознак товарно-транспортної накладної, яка є обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.19997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.

Жодних документів (акту наданих послуг, рахунку-фактури тощо) на підтвердження здійснення відправки за Експрес-накладною № 20400060894244 від 12.09.2017, з яких би було можливим встановити вміст відправлення, позивачем до матеріалів справи не надано.

Зважаючи на викладене, позивач не виконав власний обов'язок як відправник надати перевізнику конкретизований опис вантажу, та як наслідок свідомо позбавив себе можливості доказування розміру фактичного збитку.

Відповідно до п. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

У відповідності до вимог пп. 3.3.2, 3.3.3 п. 3.3 договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599, саме на замовника - ТОВ "Лаковер" покладено обов'язок чітко та правильно заповнити експрес-накладну на кожне окреме відправлення (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію, засвідчити її підписом) та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору.

Тобто, вказаними пунктами договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 19.04.2016 № 110599 сторони встановили, що відправник зобов'язаний внести до експрес-накладної достовірну інформацію про відправлення у т.ч. його повний опис та оголошену вартість.

За таких обставин, зазначена позивачем у Експрес-накладній № 20400060894244 інформація про відправлення, а саме: опис вантажу - палети та оголошена вартість відправлення - 200 грн є достовірною та повністю відповідає дійсній вартості вантажу, який надано для перевезення.

Зважаючи на викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу в сумі 40811,40 грн є необгрунтованою, оскільки вказана сума не відповідає оголошеній відправником у Експрес-накладній № 20400060894244 вартості вантажу (200 грн) та не підтверджена жодним доказом.

Судова колегія відхиляє посилання позивача на те, що прийняття відповідачем за Експрес-накладною № 20400060894244 партії порошкової фарби вартістю 40811,40 грн підтверджується видатковою накладною від 13.09.2017 № 1609 та рахунком на оплату від 08.09.2017 № 1368, оскільки при оформленні Експрес-накладної № 20400060894244 позивачем у відповідних графах вказано, що вмістом вантажу є палети оголошеною вартістю 200 грн , без зазначення реальної вартості вантажу та конкретного змісту відправлення (найменування, кількість одиниць, тощо), що не дозволяє ідентифікувати індивідуальні характеристики вантажу, прийнятого відповідачем.

Жодних документів, які б ідентифікували вантаж як порошкову фарбу позивачем до цієї Експрес-накладної також не додано.

Видаткова накладна від 13.09.2017 № 1609 є одностороннім документом, який підписаний лише самим позивачем, крім того, вона була складена 13.09.2017, тобто після фактичної передачі вантажу за експрес-накладною № 20400060894244 від 12.09.2017.

Ні видаткова накладна від 13.09.2017 № 1609, ні рахунок на оплату від 08.09.2017 № 1368 не містять жодного посилання на Експрес-накладну № 20400060894244 та на необхідність здійснення поставки вказаного товару за участю відповідача - ТОВ Нова Пошта .

Крім того, вага товару, зазначена у видатковій накладній № 1609 від 13.09.2017 (350 кг) та рахунку на оплату від 08.09.2017 № 1368 (1000 кг) не відповідають вазі, зазначеній відповідачем в Експрес-накладній (408 кг).

Враховуючи вищезазначене, позивачем не доведено розміру збитків на суму 40811,40 грн.

У п. 6.2.2 договору сторони дійшли згоди про те, що у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора експедитор повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше від фактичної вартості відправлення) та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною; у разі повної компенсації за пошкодження відправлення замовник повертає експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію.

Відповідно до п. 6.2.8 договору відповідальність експедитора за збереження відправлення припиняється з моменту його видачі одержувачу та після підписання останнім експрес-накладної.

Враховуючи, що згідно з Експрес-накладної № 20400060894244 від 12.09.2017, вартість перевезення складає 1000,00 грн та сплачується саме відправником (позивачем), а також, враховуючи те, що відповідач у відповіді на претензію фактично визнав факт оплати позивачем послуг з перевезення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково в сумі 1200,00 грн, з яких 1000,00 грн - це вартість перевезення, та 200 грн - оголошена вартість товару, зазначена в експрес-накладній № 20400060894244 від 12.09.2017.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Наведені позивачем у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 03.08.2018 у справі № 917/127/18 ухвалене з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, та правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 233, 240, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача - ТОВ "Лаковер" на рішення Господарського суду Полтавської області від 03 травня 2018 року по справі № 917/127/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 03 травня 2018 року по справі № 917/127/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10.09.2018.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.