Рішення

від 07.09.2018 по справі 810/3476/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року № 810/3476/18

Київський окружний адміністративний у складі судді Лисенко В.І.,

за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представника позивача - Ярмоли О.В. ,

представника відповідача - Кунди С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідраком-Україна" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ Гідраком-Україна з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0019061414.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Бромелінг". На думку податкового органу, господарські відносини між позивачем та не мали реального характеру, оскільки товар фактично контрагентом не поставлявся.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ Гідраком-Україна та ТОВ Бромелінг мали реальний характер - послуги надані контрагентом та оплачені позивачем, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, видані податкові накладні ТОВ Бромелінг зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, позивач вважає висновки податкового органу неправомірними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Відповідач проти позову заперечував, у своєму письмовому відзиві зазначив, що згідно з Актом перевірки від 08.06.2018 №472/10-36-14-14/37606365, встановлено безтоварність операцій між позивачем та ТОВ Бромелінг , оскільки на момент перевірки інформації щодо наявності Основних засобів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки) - звіт не подано, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, остання звітність подана за жовтень 2016 року, свідоцтво платника ПД ТОВ "Бромелінг" анульовано з 27.11.2017 року. Крім того, в Єдиномк державному реєстрі судових рішень наявна інформація про відкриті кримінальні провадження щодо ТОВ "Бромелінг".

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 07.09.2018 прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідраком-Україна" відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою з 17.05.2011 року (а.с. 33-34).

Видами діяльності позивача за КВЕД є:

1. Виробництво інших гумових виробів (основний), код КВЕД 22.29.

2. Виробництво інших виробів із пластмас, код КВЕД 24.20.

3. Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі, код КВЕД 25.62. 4.Механічне оброблення металевих виробів, код КВЕД 45.31.

Як платник податків перебуває на обліку з 18.05.2011 року у Києво-Святошинській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, є платником ПДВ з 25.04.2012 року.

Судом встановлено, що між ТОВ Гідраком-Україна (Замовник) та ТОВ "Бромелінг" (Виконавець) укладено договір на виконання робіт від 21.09.2016 №19/10, у відповідності до якого, Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та за завданням Замовника виконати роботи, передбачені п. 1.2 Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи (а.с. 20-23).

Згідно із пунктом 1.2 вищезазначеного договору Виконавець виконує наступні роботи: послуги напилення; термічна обробка стальних виробів; гальванічна обробка стальних виробів; токарні роботи; зварювальні роботи; фрезувальні роботи; відновлення поверхні деталей; шліфувальні, поліровочні роботи; піскоструйні роботи та інше.

Пунктом 3.3. вищезазначеного договору передбачено, що забір товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт та доставка після проведених робіт на склад Замовника, зазначений в договорі, здійснюється без додаткових оплат, витрати за доставку несе Виконавець. Склад замовника: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б

На виконання умов Договору від 21.09.2016 року № 19/10 ТОВ "Бромелінг" протягом вересня 2016 року надав позивачу наступні послуги:

- з термічної на гальванічної обробці стальних виробів, токарні послуги на суму 215 064, 00 грн., що підтверджується актом надання послуг від 30.09.2016 №155 (а.с.24);

- шліфувальні, полірувальні роботи на суму 100 488, 00 грн., що підтверджується актом надання послуг від 29.09.2016 № 156 (а.с. 25);

- зварювальні, фрезувальні роботи на суму 132 234,00 грн, що підтверджується актом надання послуг від 29.09.2016 № 157 (а.с. 26).

Всього у вересні було надано послуг на загальну суму 347 298 грн. з ПДВ.

Розрахунок за поставлений товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.10.2016 № 548 на суму 51 495,39 грн (а.с. 32) та від 12.10.2016 року № 512 на суму 396 290, 61 грн (а.с.31).

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції ТОВ Гідраком-Україна було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних виписаних ТОВ Бромелінг та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2016 № 9192863542 та № 9192863615 (а.с. 28-29), а також від 30.09.2016 №9192863537 (а.с. 27).

У подальшому, посадовими особами Податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Гідраком-Україна , з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Бромелінг за період - з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Перевірка проводилась з 25.05.2018 по 01.06.2016 на підставі направлення від 25.05.2018 № 1651 виданого Головним управлінням ДФС у Київській області.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 08.06.2018 №472/10-36-14-14/37606365, яким встановлено порушення пункту 44.1, 44.3 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 74 631,00 грн. (а.с. 9-15).

До зазначеного висновку контролюючий орган дійшов у зв`язку із тим, що відповідно до інформації, яка знаходиться в ІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Гідраком" подавав останню звітність за жовтень 2016 року, інформації щодо наявності основних засобів звіт не подавався, кількість працюючих - 1 особа, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих, свідоцтво платника ПДВ анульовано, що вказує на відсутність основних фондів, та унеможливлює здійснення господарських операцій з ТОВ Гідраком-Україна

На підставі акта перевірки від 08.06.2018 року №472/10-36-14-14/37606365, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 22.06.2018 року №0019061414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 74 631 грн. (а.с.37) та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 658 грн.

На думку позивача, висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а прийняте ним податкове повідомлення- рішення є протиправним, тому він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Спірні у рамках даного провадження правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податі у товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, ін. документами передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару (послуг).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надання послуг контрагентом та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами надання послуг, актами приймання-передачі виробів з металу на обробку та актами приймання-передачі виробів з металу з обробки.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ "Гідраком-Україна"понесло реальні витрати на оплату виконаних контрагентами послуг та поставлених товарів. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання контрагентом послуг з обробки металічних деталей.

Так, зі сторони Замовника договір та первинні документи підписані ОСОБА_3, який є уповноваженою особою позовича на підписання таких документів відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягу зі статуту підприємства, а зі сторони Виконавця договір та первинні документи підписані ОСОБА_4, який на момент здійснення господарської операції був уповноваженою особою ТОВ "Бромелінг" відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Податковий орган ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів, однак, і не взяв їх до уваги, при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм у їх зв`язку з фактичними обставинами справи свідчать про дійсність та фактичність господарських операцій позивача, з яких він сплачував податок на додану вартість та формував податковий кредит, що підтверджується переліком наданих, як суду в ході розгляду справи, так і контролюючому органу під час перевірки, первинних документів.

Крім того, представником Позивача у судовому засіданні надані первинні документи щодо здійснення аналогічних господарських операцій з ТОВ Бромелінг у інший податковий період - жовтень 2016 року на суму 312 240,00 грн. Вказаний період контролюючим органом не перевірявся та аналогічні за своїм змістом господарські операції і первинні документи з тим же контрагентом, контролюючий орган не ставив під сумнів.

Під час розгляду справи, представник відповідача наполягав на тому, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, а тому, на думку представника податкового органу, це підтверджує відсутність переміщення товару та ставить під сумнів товарність господарської операції.

У ході судового засідання представник позивача пояснив, що згідно умов договору, деталі забиралися на шліфування контрагентом самостійно. З огляду на те, що деталі (гільза, шток, гайка, ніпель та інш.) мали невелику вагу, тобто, не габаритні, вони не потребували для перевезення великого транспорту.

При цьому, вироби з металу передавалися відповідно до актів приймання-передач виробів з металу від 21.09.2016 та їх повернення відбулося відповідно до акта від 30.09.2016, оскільки переміщення виробів з металу відбувалося для власних потреб без зміни власника вказаних виробів, а відтак положення наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 до таких правовідносин не застосовуються.

Суд погоджується з вказаними твердженнями Позивача, оскільки як убачається з пунктів 1, 3, 10 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 № 363, обов'язкове оформлення товарно-транспортної накладної передбачене саме для надавання послуг із перевезення на договірних умовах, а не під час перевезення для власних потреб, тому що не відбувається зміни власника вантажу, не проводиться списання вказаного вантажу у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача.

Відповідну правову позицію також висловив Верховний Суд в ухвалі від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, де зазначив, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а тому доводи відповідача щодо її відсутності, є необгрунтованими.

Важливим для зазначення та дослідження, суд вважає також ту обставину, що одним із чинників формування висновку щодо порушення позивачем чинного законодавства, став сумнів контролюючого органу у правомірності податкової діяльності його контрагента ( ТОВ "Бромелінг"), оскільки таку правову позицію Податкового органу суд оцінює критично.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків, право на формування витрат та податкового кредиту не можуть ставитьсь у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїх рішеннях від 17.01.2018 року у справі № 2а-9880/12/1370 (К/9901/605/18), від 16.01.2018 року № 820/4648/13-а (К/9901/873/18) від 17.04.2018 року справа № 808/1543/17.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, а представником відповідача не надано заперечень з приводу того, що на час укладання та виконання правочину контрагент позивача був зареєстрованою юридичною особою та був платником податку на додану вартість. Крім того, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Бромелінг" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Також у матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Бромелінг", а тому посилання відповідача на наявне кримінальне провадження щодо підприємства не заслуговують на увагу.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Бромелінг", оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи (договором, актами приймання-передачі, актами надання послуг, платіжними дорученнями тощо).

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин та з урахування вищенаведеного, висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0019061414, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах платіжним дорученням від 06.07.2018 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.06.2018 № 0019061414.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідраком-Україна"

(код ЄДРПОУ 37606365) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 10 вересня 2018 р.