Постанова

від 04.09.2018 по справі 809/1008/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/9059/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника позивача Грабовського В.А.,

представника відповідача Юрчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Колективного підприємства ОЗОН на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Колективного підприємства ОЗОН до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Кафарський В.В.,

час ухвалення рішення: 15:41:27,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 28.07.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

КП "ОЗОН" звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2017 року № 0002531402.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивачем КП "ОЗОН" не доведено суду належними та допустимими доказами факт реального здійснення господарських операцій з ТзОВ "Скілур-Торг", а тому суд погодився з висновками відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит по вказаних операціях. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийнятття Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. Вважає, що вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства. Зокрема, перевіркою зроблено необґрунтований висновок про відсутність господарських операцій між ним і ТзОВ "Скілур-Торг", оскільки для перевірки відповідачу було надано всі необхідні первинні документи в підтвердження виконання договору купівлі-продажу товару від 01.08.2014 року, а саме податкові і видаткові накладні, платіжне доручення, та, відповідно, права позивача на формування податкового кредиту по вказаних операціях. Відсутність товарно-транспортних накладних щодо перевезення даного товару, на думку позивача, не може бути підставою для позбавлення його права на податковий кредит за цими операціями. Також КП "ОЗОН" вважає, що посилання відповідача в акті перевірки на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ТзОВ "Скілур-Торг" є безпідставними та необґрунтованими, оскільки жодним чином не спростовують факт здійснення господарських операції позивача з вказаним контрагентом. Крім того, КП "ОЗОН" не може нести відповідальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагентів, неналежного ведення його контрагентами податкового обліку, несплати податків до бюджету, за умови добросовісності його як платника податків, та відповідності вказаних господарських операцій діловій меті товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встанови суд, в період з 09-15.03.2017 року інспектор Головного управління ДФС у Івано-Франківській області провів документальну позапланову виїзну перевірку КП "ОЗОН" з питань щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Скілур-Торг" за період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2017 року № 177/09-19-14-06/32936516. В акті перевірки вказано про порушення підприємством вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за серпень 2014 року, на 36667,00 грн.

Підставою для проведення зазначеної вище позапланової перевірки позивача був лист Головного управління ДФС в Рівненській області від 13.02.2017 року № 667/7/17-00-23-01, яким відповідача було повідомлено про здійснення досудового розслідування Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області у кримінальному провадженні № 22015180000000067 від 10.09.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України. Відповідно до вказаного листа, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, придбали та створили з метою прикриття незаконної діяльності ряд підконтрольних підприємств, серед яких ТзОВ "Скілур-Торг" (код ЄДР 39211359), від імені яких у період 2014-2015 років укладалися фіктивні господарські угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг). При цьому, ТзОВ "Скілур-Торг" протягом 2014 року мало взаєморозрахунки із КП "ОЗОН". За вказаними обставинами наявна ухвала слідчого судді Рівненського міського суду про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки КП "ОЗОН". Обставин порушення чинного законодавства, підстав та порядку її проведення судом не встановлено.

На підставі зазначеного акта Головне управління ДФС у Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 року № 0002531402, яким КП "ОЗОН" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 45834,00 грн., з яких 36667,00 грн. за основним платежем і 9167,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 цього Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

А відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Також необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (послуг).

Разом з тим, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена, зокрема, ст. ст. 2, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704. Відповідно до змісту вказаних норм для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарів (робіт, послуг).

КП "ОЗОН" стверджує, що на підставі договору купівлі-продажу товару від 01.08.2014, укладеного з ТОВ "Скілур-Торг" (постачальник), підприємство у серпні 2014 року придбало ряд товарів (будівельні та оздоблювальні матеріали). На підтвердження виконання зобов'язань по вказаному договору позивач надав суду копії видаткових та податкових накладних, а також платіжного доручення про оплату ним вартості товарів.

Однак, на думку колегії суддів, зазначені вище документи не є достатніми і достовірними доказами фактичного отримання КП "ОЗОН" зазначених товарів і отримання їх саме від ТОВ "Скілур-Торг", оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач не надав жодних доказів перевезення (транспортування) цих товарів, а також наявності місця для їх зберігання, зважаючи на значні обсяги товарів.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не впливає на визначення бази оподаткування при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, однак позивач не надав жодних обґрунтованих пояснень щодо того, чиїми силами, за чий рахунок і в який спосіб здійснювалось перевезення товарів, що в сукупності з іншими встановленими судом обставинами ставить під сумнів реальність їх отримання КП "ОЗОН".

Також позивач вказує, що придбані у ТОВ "Скілур-Торг" товари були використані ним у власній господарській діяльності, а саме на виконання як підрядником ремонтних робіт згідно з договорами підряду на виконання робіт від 05.08.2013 року № 555 і № 556, укладеними з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (замовник робіт). Предметом вказаних договорів було виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі багатоповерхового житлового будинку № 25 по вул. Остафова в м. Рівне та виконання робіт по капітальному ремонту даху житлового будинку № 8 по вул. Черняка в м. Рівне. На підтвердження виконання своїх зобов'язань за цими договорами позивач надав суду акти приймання виконаних будівельних робіт. Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, в даних актах відсутні будь-які відомості про використання при проведенні ремонтних робіт товарів, придбаних у ТОВ "Скілур-Торг", зокрема, штукатурки декоративної та цементної для вирівнювальних робіт, клею для плитки тощо. Також суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що згідно вказаних договорів підряду від 05.08.2013 року ремонтні роботи мали бути виконанні до кінця 2013 року, а договір купівлі-продажу товару був укладений між КП "ОЗОН" та ТОВ "Скілур-Торг" лише 01.08.2014 року. Водночас позивач не надав суду жодних пояснень та доказів щодо перенесення (продовження) стоків виконання робіт чи будь-яких інших пояснень з цього приводу. Наведені обставини, на думку колегії суддів, також ставлять під сумнів придбання КП "ОЗОН" зазначених вище товарів у ТзОВ "Скілур-Торг".

Крім того, колегія суддів враховує, що зазначений вище договір купівлі-продажу товару від 01.08.2014 року підписаний з боку КП "ОЗОН" директором ОСОБА_7, а з боку ТОВ "Скілур-Торг" - директором ОСОБА_5. Також на зазначених вище податкових і видаткових накладних є прізвище, ініціали і підпис ОСОБА_5.

Як вказано у зазначеному вище листі Головного управління ДФС в Рівненській області від 13.02.2017 року № 667/7/17-00-23-01, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015180000000067 від 10.09.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України. Як зазначено в цьому листі, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, придбали та створили з метою прикриття незаконної діяльності ряд підконтрольних підприємств, серед яких ТзОВ "Скілур-Торг" (код ЄДР 39211359), від імені яких у період 2014-2015 років укладалися фіктивні господарські угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг).

Також Головне управління ДФС в Рівненській області листом від 15.09.2016 року № 113/17-00-16-12 надало відповідачу дослідження від 15.09.2016 року № 20/17-00-16, складеного за результатами аналізу діяльності, зокрема, ТОВ "Скілур-Торг", при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2014 року до 31.07.2016 року. У цьому дослідженні вказано, що в Єдиному реєстрі податкових накладних в період 2014-2015 років зареєстровано податкові накладні по придбанню товарно-матеріальних цінностей та реалізації товарно-матеріальних цінностей, в яких номенклатури придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей різняться між собою, що дає підстави вважати про відображення в бухгалтерському та податковому обліку безтоварних господарських операцій.

Також судом встановлено, що ТОВ "Скілур-Торг" перебуває на обліку ДПІ в Подільському районі Головного управління ДФС в м. Києві, до 31.01.2015 перебувало на обліку в Державній податковій інспекції в Рівненському районі Головного управління ДФС в Рівненській області, дата державної реєстрації - 13.05.2014 року. За 2014 рік декларація з податку на прибуток до контролюючих органів не подавалася, чисельність працюючих - 1 особа. В ЄДР внесено запис про відсутність ТОВ "Скілур-Торг" за місцезнаходженням. З січня 2015 року по серпень 2016 року звітність до податкових органів ТОВ "Скілур-Торг" не подавало.

Згідно з інформаційною базою даних ДФС України, у ТОВ "Скілур-Торг" засновником та керівником значиться ОСОБА_8., а головним бухгалтером ОСОБА_9. У період з червня по листопад 2014 року засвідчував подані до податкового органу показники діяльності ТОВ "Скілур-Торг" ОСОБА_5 Відповідно до дослідження від 15.09.2016 року встановлено, що вході проведення досудового розслідування працівниками Управління Служби Безпеки України в Рівненські області було відібрано пояснення в ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які заперечили свою участь у створенні (придбанні) та діяльності ТОВ "Скілур-Торг".

Крім того, як встановлено судом, в ході аналізу інформаційних даних інформаційної бази даних ДФС України, матеріалів досудового розслідування, встановлено відсутність в ТОВ "Скілур-Торг" працюючих, необхідних для здійснення господарської діяльності протягом періоду з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року (чисельність працюючих - 1 особа), а також відсутність в Єдиному державному реєстрі податкових накладних зареєстрованих податкових накладних серед його постачальників на операції транспортування та зберігання товарно-матеріальних цінностей, оренди тощо. Тобто ТзОВ "Скілур-Торг" фактично не отримувало у вказаному періоді послуги зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей, оренди приміщень.

При цьому колегія суддів враховує, що кожна із наведених вище обставин сама по собі не є достатнім доказом відсутності факту реального здійснення господарських операцій, однак, оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності та взаємному зв'язку, зокрема, матеріали податкових перевірок, наявні в матеріалах справи бухгалтерські і податкові документи тощо, колегія суддів дійшла висновку, що КП ОЗОН не надало належних і достатніх доказів того, що зазначені вище господарські операції між ним та ТОВ "Скілур-Торг" мали реальний (товарний) характер, тобто не доведено факту реального отримання позивачем товару від цього контрагента, що в свою чергу позбавляє позивача права на включення відповідних сум до складу податкового кредиту та валових витрат.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області є правомірним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства ОЗОН залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 809/1008/17 за адміністративним позовом Колективного підприємства ОЗОН до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш Повне судове рішення складено 10.09.2018 р.