Рішення

від 30.08.2018 по справі 619/511/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/511/17

провадження №2/619/53/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді- Остропілець Є.Р.,

при секретарі- Жорняк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виробничого підприємства Харківполімернитка - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніної Лариси Вікторівни, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області Про визнання недійсним договору дарування частини нерухомого майна ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виробничого підприємства Харківполімернитка - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніної Лариси Вікторівни, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області Про визнання недійсним договору дарування частини нерухомого майна .

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 08.08.2017 залучено у справу ОСОБА_5 в якості правонаступника після смерті ОСОБА_10.

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, кінцева редакція яких викладена в уточненій позовній заяві від 14.09.2017 року.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на викладення приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л.В. в оспорюваному договорі дарування завідомо недостовірних відомостей для сторін та для самого нотаріуса щодо загальної площі об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, викладення недостовірних відомостей щодо відсутності будь-яких судових спорів та претензій третіх осіб відносно предмета договору, визначення у якості предмету дарування конкретних приміщень, попри відсутність виділення часток співвласників в натурі, а також про порушення укладеним договором дарування право володіння та користування позивачем земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.

У судове засідання з'явився представник Позивача ОСОБА_1, представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник відповідачів ОСОБА_2 і ВП Харківполімернитка ТОВ.

Відповідач ОСОБА_3, була належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, проте у судове засідання не з'явилася та не повідомила суд про причини неявки. Відзив на позовну заяву від ОСОБА_3 на адресу суду не надходив.

Третя особа, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Л.В. у судове засідання не з'явилася, надала до суду пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з укладенням договору дарування у відповідності до приписів діючого законодавства та прохала суд розглядати зазначену цивільну справу за її відсутності.

Представник третьої особи, Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. Відзив на позовну заяву від Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області на адресу суду не надходив.

Відповідач, ОСОБА_2, надала до суду відзив, у якому заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Відповідач зазначає, що Свідоцтво про право власності від 26.09.2012 року не є належним доказом в обгрунтування заявлених позивачем вимог, обгрунтовуючи цей факт наявністю рішення Господарського суду Харківської області від 21 листопада 2012 року у справі 5023/4734/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га по АДРЕСА_2., що перебуває в користуванні ВП "Харківполімернитка" ТОВ на підставі договору оренди землі, підписаного 01 грудня 2011р. та укладеного 24 лютого 2012 р., який існував до будівництва на ній прибудови літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 кв. м. та 1-9 площею 4,3 кв. м., складу літ "И" площею 109,6 кв. м. розміром 16,65х6,7м; знести прибудову літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 кв. м. та 1-9 площею 4,3 кв. м., складу літ "И" площею 109,6 кв. м. розміром 16,65х6,7 м. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га по АДРЕСА_2., що перебуває в користуванні ВП "Харківполімернитка" ТОВ на підставі договору оренди землі, підписаного 01 грудня 2011р. та укладеного 24 лютого 2012р.та знести прибудову літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 кв. м. та 1-9 площею 4,3 кв. м., складу літ "И" площею 109,6 кв. м. розміром 16,65х6,7 м.

Відповідач у відзиві посилається на укладення оспорюваного договору дарування у відповідності до ст.203 ЦПК України та дотримання вимог законодавства при реєстрації права власності ОСОБА_2, а також зазначає про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.12.2016 року змін щодо загальної площі об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, яка складає 2755,90 кв.м., на підтвердження зазначеної обставини відповідач надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2017 року.

Окрім того, відповідач вказує про відсутність факту порушення прав позивача оспорюваним договором дарування.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Судом було встановлено, що 12.04.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л.В. за адресою АДРЕСА_4, посвідчено договір дарування між ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_10 передали безоплатно у власність ОСОБА_2 20/100 в комплексі, загальною площею 2415,10 кв.м., який складається з адміністративного корпусу А-2 , 876,0 кв.м., боксу Б , 843, 30 кв.м., боксу В , 552,20 кв.м., складу - Г , 104,0 кв.м, прохідної - Д , 39,60 кв.м., АЗС - Е , АЗС - З , огорожі, N1-N2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, а ОСОБА_2 цей дарунок прийняла.

Предметом зазначеного договору є частина об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, який до укладення оспорюваного договору дарування у ідеальних частках належав наступним співвласникам таким чином: ОСОБА_1 належала частка в розмірі 32/100, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - у сукупності належала частка в розмірі 20/100, ВП Харківполімернитка ТОВ - частка в розмірі 25/100, ОСОБА_3 - частка в розмірі 19/100.

Згідно відповіді Комунального підприємства Технічної інвентаризації Інвенрос №726, від 29.08.2018, яка міститься у матеріалах справи, гр. ОСОБА_1 належали 8/100 частини комплексу АДРЕСА_6 згідно свідоцтва про право власності виданого Малоданилівською селищною радою від 13.04.2004, та складалися із приміщень в боксі В (1-1,1-2,1-3) площею 184 м.кв. Потім ним були придбані 24/100 частини вищезазначеного комплексу, які складалися із приміщень в будівлі А2 (1-18, 1-19, 1-2) та в боксі Б (1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) загальною площею 574,10 м.кв., згідно договору купівлі-продажу від 15.06.2004 №1202.

Загальна частка гр.ОСОБА_1 склала 32/100 частини від всього комплексу загальною площею 766,40 м.кв.

Гр. ОСОБА_1 звернувся із заявою від 18.03.2012 про переоформлення права власності на його майно без зміни розміру ідеальної частки, тобто на 32/100 частини. На підставі цього гр. ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право власності від 26.09.2012 рішення від 18.09.2012 №124 виконкому Малоданилівської селищної ради. Загальна площа комплексу станом на 26.09.2012 складала - 2755,90 м.кв.

Таким чином, станом на 28.05.2004 зазначений об'єкт мав загальну площу 2415,10 кв.м. та складався із адміністративного корпусу А2 площею 876.0 кв.м., боксу літ. Б, площею 843.30 кв.м., боксу літ. В, площею 552.20 кв.м., складу літ. Г, площею 104.0 кв.м., прохідної літ. Д, площею 39.60 кв.м., АЗС літ. Е, АЗС літ. З, огорожі N1-N2.

В період з 28.05.2004 загальна площа та конфігурація (складові частини) вищевказаного об'єкту змінилися та Малоданилівською селищною радою Дергачівського району- ОСОБА_1 було видано нове Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.09.2012 із зазначенням того, що загальна площа об'єкта становить 2755,90 кв.м. та він складається з адміністративного корпусу А2 площею 876.0 кв.м., боксу та частини механічного цеху, літ. Б, площею 928.70 кв.м., боксу та частини механічної ділянки по обробці металу, літ. В, площею 621.20 кв.м., складу літ. Г, площею 104.0 кв.м., прохідної літ. Д, площею 39.60 кв.м., заготовочного цеху літ. Н, площею 186.40 кв.м., АЗС літ. Є, навісу літ. І, огорожі N1-N2 .

Зазначене свідоцтво про право власності від 26.09.2012, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на 32/100 частки у об'єкті нерухомого майна загальною площею 2755.90 кв.м., станом на дату розгляду справи судом, є дійсним.

У матеріалах нотаріальної справи містилась довідка КП технічної інвентаризації Інвенрос від 14.01.2016, згідно якої за останніми даними, якими володіє Бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 загальна площа вищевказаного об'єкта складає саме 2755.90 кв.м. Зазначена довідка підписана директором КПТІ Інвенрос Кантемир О.О., а також завірена печаткою та підписом приватного нотаріуса Єніної Л.В. із датою 12.04.2016.

Зазначені обставини свідчать про те, що приватним нотаріусом Єніною Л.В. посвідчено та внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості, які не відповідають дійсності в частині заявлених прав на нерухоме майно у співвідношенні із реальними та фактичними правами співвласників на нерухоме майно щодо його площі та складових частин.

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень, який затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 за № 1127 зазначено, що у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна, об'єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства. За наявності зареєстрованих речових прав на такий об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб'єктів цих прав до відповідного відкритого розділу.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Разом з цим, у приватного нотаріуса Єніної Л.В., яка виступала у ролі реєстратора речових прав на нерухоме майно та мала доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно в якому за реєстраційним № 6027595 містився нерухомий об'єкт з адресою: АДРЕСА_3 були наявні відомості про загальну дійсну загальну площу зазначеного об'єкту, яка станом на момент укладення оспорюваного правочину складала 2755.90 кв.м.

Проте зазначені відомості не були перенесені із Реєстру прав власності не нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до п. 20 Порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень та не були внесені відповідно до актуальних даних, які було надано БТІ станом на 31.12.2012, із зазначенням загальної площі об'єкта нерухомого майна 2755.90 кв.м.

Відповідно до ст. 717 ЦК України істотною умовою договору дарування є майно (дарунок), який виступає предметом договору відповідно до ст. 718 ЦК України.

Згідно із договором дарування від 12.04.2016, який посвідчено приватним нотаріусом Єніною Л.В., індивідуально визначеним предметом договору дарування визначено нерухомий об'єкт з адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 2415,10 кв.м., який складається з Адміністративного корпусу А2 площею 876.0 кв.м., Боксу літ. Б, площею 843.30 кв.м., Боксу літ. В, площею 552.20 кв.м., Складу літ. Г, площею 104.0 кв.м., Прохідної літ. Д, площею 39.60 кв.м., АЗС літ. Е, АЗС літ. З, Огорожі N1-N2.

Відповідно до ч.1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Зокрема, індивідуальність нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 визначається притаманними лише йому індивідуальними ознаками, які вирізняють його з поміж іншого майна, а саме: загальна площа, будівлі, які входять до його складу та площа вказаних будівель.

Згідно із ст. 1 Закону України Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно із ч.5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч.5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зазначене право гарантується ст. 41 Конституції України та ст.1 Додаткового протоколу до Європейської конвенції.

Відповідно до ч.3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 1 додаткового протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Окрім цього, до договору дарування від імені співвласників на користь третьої сторони мала передувати згода Позивача на дарування невизначеної в натурі частки в спільному нерухомому та неподільному майні, у випадку коли в ході правочину зменшувалася загальна площа об'єкту із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, Верховний суд України у своїй постанові від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13 висловив наступну правову позицію щодо спільної часткової власності на нерухомі об'єкти.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем не надавалася згода на припинення його права власності на спільне часткове майно за адресою: АДРЕСА_3, в розмірі 340,8 кв.м. (2755,90 - 2415,10), які складають різницю між часткою у праві власності Позивача на 32/100 від 2755,90 кв.м. та часткою у праві власності Відповідачів на 20/100, яка визначена недостовірною інформацією в розмірі 2415,10 кв.м.

Також, при укладенні договору дарування сторони зазначили, що відносно предмета договору, а саме щодо майна за адресою: АДРЕСА_3, - відсутні будь-які судові спори та претензії третіх осіб. Проте, в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області з 23.09.2015 перебуває цивільна справа № 619/3984/15-ц за позовом ОСОБА_1 про визначення частки у спільному майні за адресою: АДРЕСА_3, виділенні її в натурі та визнання права власності на неї. Зазначена судова справа проводиться за участі Відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ВП ТОВ Харківполімернитка , ОСОБА_3 - , частина з яких є сторонами за договором дарування від 12.04.2016.

Окрім того, договором дарування визначено конкретні приміщення у будівлях та спорудах, проте на дату розгляду справи судом жодного нотаріального договору про встановлення порядку користування приміщеннями, так само як і рішення суду про встановлення порядку користування або виділення співвласників в натурі, не має.

Об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3, на момент укладення договору дарування 12.04.2016 перебував у спільній частковій власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ВП Харківполімернитка ТОВ, ОСОБА_3 При цьому частки співвласників мають ідеальне, а не реальне вираження, оскільки порядок користування ним не встановлювався та не погоджувався.

Разом з цим, при посвідченні договору дарування ПН ХМНО Єніна Л.В. зазначила в п.2.1. про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належать конкретні приміщення, якими вони користуються, а саме: приміщення адміністративного корпусу А-2 площею 54,2 кв.м., приміщення №№1-1-,1-9,1-10 в літ. Б площею 317 кв.м., прохідна літ. Д , площею 39,6 кв.м. та склад літ. Г площею 104 кв.м.

Таким чином, зі змісту договору дарування витікає що Дарувальники розпорядилися також 1,33/100 частки нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 на яке вони не мали законних прав та повноважень власника.

Окрім того, при укладенні договору дарування було порушено право володіння і користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,9632 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, на якій знаходяться виробничі приміщення 32/100 частини яких перебуває у власності ОСОБА_1, що виникло на підставі договору оренди землі від 24 жовтня 2006 року, укладеного між Малоданилівською селищною радою в особі селищного голови Вєліканова Анатолія Петровича та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до вищезазначеного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування спільну неподільну земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_7, і потенційними землекористувачами якої також є товариство з обмеженою відповідальністю АТП-2029 , виробниче підприємство Харківполімернитка - товариство з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_10.

На земельній ділянці знаходяться виробничі приміщення, 32/100 частини яких перебуває у власності Орендаря; 20/100 - у власності товариства з обмеженою відповідальністю АТП-2029 , 25/100 - виробничого підприємства Харківполімернитка - товариства з обмеженою відповідальністю, 3/100 - ОСОБА_6, 3/100 - ОСОБА_13, 3/100 - ОСОБА_14, 3/100 - ОСОБА_4, 11/100 - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_10.

У відповідності до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна норма передбачена і в ст.120 ЗК України, згідно якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового врегулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Така ж правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду України в справах № 6-253цс16 від 13 квітня 2016 року та №2-12225цс16 від 12 жовтня 2016 року, які відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для застосування.

Таким чином , аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 48 ,76-81, 210, 263 -265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 321, 358 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.120, 125 ЗК України, ст.1 додаткового протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,-

ВИ Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виробничого підприємства Харківполімернитка - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніної Лариси Вікторівни, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області Про визнання недійсним договору дарування частини нерухомого майна - задовольнити.

Визнати договір дарування частини нерухомого майна - 20/100 /двадцять сотих/ частин в Комплексі загальною площею 2415, 10 кв.м., який складається з адміністративного корпусу А-2 , 876, 0 кв.м.; боксу Б , 843, 30кв.м.; боксу- В , 552, 20 кв.м.; складу - Г , 104, 0 кв.м.; прохідної - Д , 39, 60 кв.м.; АЗС - Е , АЗС - З ; огорожі, N1-N2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, посвідчений 20.04.2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л.В., зареєстрованого за №181 між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 /дарувальники/ та ОСОБА_2 /обдарована/ - недійсним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було поставлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2018 року.

Суддя Є. Р. Остропілець