Ухвала

від 04.09.2018 по справі 761/621/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/621/18

Провадження № 1-в/761/268/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна-адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), в рамках кримінального провадження №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,

в с т а н о в и в:

16.07.2018 року на розгляд судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), в рамках кримінального провадження №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, в якій заявник просив суд скасувати арешт накладений вищевказаною ухвалою.

Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст.ст. 100, 174, 374 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), було накладено арешт. На думку заявника, вказаний арешт є підлягає скасуванню, оскільки у кримінальному провадженні, в рамках якого його було накладено, 15.02.2017 року ухвалено два вироки, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (справа №761/621/18 (провадження №1-кп/761/1160/2018) та справа №761/622/18 (провадження №1-кп/761/1161/2018)), якими однак не вирішено питання з приводу майна, визнаного у вказаному провадженні речовим доказом та арештованого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017).

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Звертав увагу суду на те, що вказане питання має вирішуватись шляхом апеляційного оскарження вироків суду.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні осіб, суд дійшов наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), було накладено арешт у кримінальному провадженні № 32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, при чому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, арешт було накладено на майно, визнане постановами слідчого від 06.10.2017 року та 07.10.2017 року речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою його подальшого збереження та недопущення його знищення.

В подальшому, постановами прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 09.01.2018 року, із матеріалів вказаного кримінального провадження були виділені кримінальні провадження №32018100000000005, 32018100000000006, 32018100000000007.

11 січня 2018 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №32017100000000039, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, було направлено до суду.

У той же день до суду було направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №32018100000000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

15 лютого 2018 року вироками Шевченківського районного суду м. Києва було ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було засуджено за вчинення інкримінованих їм злочинів, при чому у вироках суду вирішено питання про долю речових доказів, наданих сторонами суду.

Положеннями п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема рішення щодо речових доказів і документів.

При чому, з положень ч. 9 ст. 100 КПК України, вбачається, що судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Вирішується питання про долю лише тих речових доказів і документів, які були йому надані.

Таким чином, суд, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та кримінального провадження №32018100000000007, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, прийшов до висновку, що стороною обвинувачення у якості речових доказів у них суду не надавались майно та документи, визнані постановами слідчого від 06.10.2017 та 07.10.2017 речовими доказами.

Тобто майно, на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), не є речовими доказами в рамках кримінальних проваджень №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та №32018100000000007, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

З вищевикладеного слідує, що питання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), не може бути вирішено в рамках провадження за клопотанням поданим в порядку виконання вироків суду від 15.02.2018 року у справі №761/621/18 та справі №761/622/18, а тому у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 537, 539, 376, 532 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), в рамках кримінального провадження №32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошений о 08 годині 02 хвилин 06 вересня 2018 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1