КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
Іменем України
06 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника
ТОВ «МСП Ніка-Тера» ОСОБА_9 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою від 04 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), в рамках кримінального провадження № 32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження № 32017100000000039, внесеного до ЄРДР 22 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та кримінального провадження № 32018100000000007, внесеного до ЄРДР 10 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, дійшов до висновку, що стороною обвинувачення, у зазначених кримінальних провадженнях, суду не надавались майно та документи, які були визнані речовими доказами у відповідності до постанов слідчого від 06.10.2017 та 07.10.2017.
Тобто, як встановив суд, майно, на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), не є речовими доказами в рамках кримінальних проваджень № 32017100000000039 та № 32018100000000007, за обвинуваченням відповідно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.
З вищевикладеного слідує, як зазначено в ухвалі суду від 04.09.2018, що питання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), не може бути вирішено в рамках провадження за клопотанням, поданим в порядку виконання вироків суду від 15.02.2018 року у справі № 761/621/18 та у справі № 761/622/18, а тому в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» слід відмовити.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2018 року скасувати та постановити нову, якою арешт, накладений ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні № 32017100000000039 від 22.03.2017 року скасувати.
В обґрунтування вимог поданої скарги апелянт посилається на те що, висновок слідчого судді місцевого суду про те, що майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 не є речовим доказом у кримінальному провадженні № 32017100000000039 є хибним, оскільки в зазначеній ухвалі слідчого судді про накладення арешту, яка була прийнята за результатами розгляду відповідного клопотання, зазначено про те, що вказане в ньому майно має доказове значення у кримінальному провадженні № 32017100000000039 від 22.03.2017 року та є речовими доказами відповідно до постанов слідчого від 06.10.2017 року та від 07.10.2017 року.
При цьому, задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва в обґрунтування своєї ухвали послався на те, що вказані речі та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні № 32017100000000039 від 22.03.2017 року, оскільки є знаряддям кримінального правопорушення та підтверджують факт незаконного походження вказаного майна.
Крім того, посилаючись на результати розгляду кримінальних проваджень № 32017100000000039 від 22.03.2017 року щодо ОСОБА_11 та № 32018100000000007 від 10.01.2018 року щодо ОСОБА_12 , а також наявність вироків по ним, які набрали законної сили, апелянт зазначає про те, що саме в рамках кримінального провадження, по якому наявний вирок і накладався арешт (№ 32017100000000039), наявна необхідність у вирішенні питання щодо скасування арешту майна після ухвалення вироку у кримінальному провадженні, оскільки вказаними вироками питання речових доказів ТОВ «МСП «Ніка-Тера» залишилося не вирішеним.
Що ж стосується висновку суду про те, що клопотання ТОВ «МСП «Ніка-Тера» не може бути вирішено в рамках провадження за клопотанням в порядку виконання вироків, відповідно до ст.ст. 537,539 КПК України, то він, як вважає апелянт, спростовується ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року (справа № 761/23024/18, провадження № 1-кс/761/15583/2018), відповідно до якої в задоволенні клопотання ТОВ «МСП «Ніка-Тера» про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України було відмовлено з тієї причини, що «станом на день розгляду клопотання про скасування арешту майна, досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100000000039 від 22.03.2017 року завершене, а питання про скасування арешту майна після ухвалення вироку у кримінальному провадженні підлягає вирішенню в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України».
Таким чином, як зазначається у скарзі, арешт накладений в рамках кримінального провадження № 32017100000000039 від 22.03.2017 року, не може бути знятий в порядку ст. 174 КПК України, оскільки досудове розслідування закінчено, а в порядку ст.ст. 537, 539 цього Кодексу, місцевий суд також вказує на не можливість скасування такого арешту, при цьому будь-яких інших можливостей для скасування вказаного арешту норми КПК України не містять.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення представника ТОВ «МСП Ніка-Тера», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вказана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог, передбачених ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Цією ж нормою передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Тобто, вказана вище норма передбачає можливість скасування арешту майна лише на стадіях досудового розслідування та судового провадження, включаючи ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд конкретного кримінального провадження, в залежності від прийнятого судом рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_10 , остання, діючи в інтересах ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера», звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст. 174 КПК України, накладеного ухвалою вказаного суду від 30.10.2017 року на зерно кукурудзи та первинні фінансово-господарські документи, які були вилучені під час проведення обшуку за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23 на території ТОВ «МСП «Ніка-Тера» з забороною посадовим особам цього Товариства відчужувати та розпоряджатися товарно-матеріальними цінностями.
Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що судове рішення у кримінальному провадженні № 32017100000000039, в рамках якого накладався арешт на майно, яким завершився його судовий розгляд, а саме обвинувальний вирок щодо ОСОБА_11 було ухвалено 15 лютого 2018 року і цей вирок набрав законної сили, вказане вище клопотання, як обґрунтовано зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, не могло бути предметом розгляду в порядку ст.174 КПК України, оскільки остаточне рішення за наслідками судового розгляду вказаного вище кримінального провадження судом вже прийнято.
Будь-які зміни до цього рішення можуть бути внесені лише шляхом його перегляду в апеляційному порядку, чим представник ТОВ «МСП «Ніка-Тера» не скористався і не міг скористатися, оскільки не є стороною кримінального провадження або потерпілим.
Інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, в тому числі щодо долі речових доказів та арешту майна, як це передбачено ст. 537 КПК України, можуть і повинні розглядатись під час виконання вироків судом, який хвалив цей вирок.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року, оскільки вказане судове рішення не суперечить вимогам закону.
Що ж стосується посилання у скарзі на те, що ТОВ «МСП «Ніка-Тера» місцевим судом було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання, яке подавалось в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України, то воно не може братись до уваги, оскільки виходить за межі апеляційного розгляду, передбачені ч. 1 ст. 404 цього Кодексу, оскільки предметом апеляційного розгляду є судове рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, яке подавалось в порядку ст. 174 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути уваги на те, що під час апеляційного розгляду, прокурором у кримінальному провадженні № 32017100000000039 ОСОБА_8 , за клопотанням якого накладався арешт на майно, згідно ухвали слідчого судді від 30.10.2017 року, надані документи, які підтверджують факт його звернення до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням від 26 листопада 2018 року про вирішення питання про долю речових доказів, а саме залишку товарно-матеріальних цінностей кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2017 року, що знаходиться на території ТОВ «МСП «Ніка-Тера».
З огляду на те, що в апеляційній скарзі представника ТОВ «МСП «Ніка-Тера» не наведено переконливих доводів не підтвердження наявності передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року, відповідно до якої суд відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 , в інтересах ТОВ «Ніка-Тера» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2017 справа 761/38543/17 (провадження 1-кс/761/24470/2017), в рамках кримінального провадження № 32017100000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-кп/824/712/2018
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_13
Доповідач - суддя ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 78549977 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Новов Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні