Ухвала

від 07.09.2018 по справі 360/851/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2018 року

місто Київ

справа № 360/851/16-ц

провадження № 61-39123ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Микулицька сільська рада Бородянського району Київської області, ОСОБА_3, про визнання житлового будинку самочинним будівництвом і припинення права власності на нього, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відновлення стану земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку з чужого володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Микулицька сільська рада Бородянського району Київської області, ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 05 липня 2018 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник навів такі доводи, що строк на касаційне оскарження пропущений ним з поважних причин, оскільки про оскаржуване рішення заявнику стало відомо лише 05 червня 2018 року, після повернення з відпустки, у якій він перебував з 21 травня 2018 року до 04 червня 2018 року. На підтвердження зазначених обставин заявник посилається на відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до наданої копії паспорту ОСОБА_1 повернувся на територію України 28 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, у якій судом запропоновано навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

У серпні 2018 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовувалось тими ж доводами, що наводились заявником попередньо при поданні касаційної скарги, які досліджені Судом та визнані неповажними. Інших причин, що можуть бути визнані судом поважними, пропуску строку звернення до суду із касаційною скаргою заявник не навів, судом не виявлено.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

У рішенні у справі Устименко проти України від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ у справі Рябих проти Росії ).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року).

Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою. На переконання Суду, таким критеріям поведінка заявника не відповідає, що виключає можливість поновлення відповідного процесуального строку та відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Микулицька сільська рада Бородянського району Київської області, ОСОБА_3, про визнання житлового будинку самочинним будівництвом і припинення права власності на нього, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відновлення стану земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку з чужого володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Микулицька сільська рада Бородянського району Київської області, ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний