Рішення

від 31.08.2018 по справі 206/6732/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/6732/17

Провадження 2/206/302/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року в залі суду в місті Дніпрі Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Панюшкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства Кримське урочище , ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дій, стягнення матеріальних витрат та компенсацію моральної шкоди,

за участі представників:

позивача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

14 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 товариства Кримське урочище , ОСОБА_3 в якому, просить зобов'язати голову правління садівничого товариства Кримське урочище ОСОБА_3 негайно відновити електропостачання його та ОСОБА_4, садового будинку на ділянці № 366 та вуличне освітлення на опорі № 113 та стягнути з неї на його користь 10000 грн. моральної шкоди, завданої її неправомірними діями та бездіяльністю у розгляді звернень та скарг, а також його судові витрати. Стягнути з садівничого товариства Кримське урочище (ЄДРПОУ: 23077436) на його користь 2125,86 грн. витрат, сплачених ним у період з лютого по грудень 2015 р. на потреби товариства (а.с.3-5, 60-62).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 15 червня 2014р. по 14 травня 2016р. він працював головою правління садівничого товариства Кримське урочище . 14 травня 2016р. загальними зборами садового товариства було обрано новий склад правління товариства та нову голову правління ОСОБА_3, яка й виконує ці обов'язки по теперішній час. Під час здійснення діяльності голови правління він неодноразово витрачав свої особисті кошти на різні потреби товариства (виготовлення ксерокопій документів, покупку бланків звітності, оплату податків, тощо), які у подальшому виплачувалися йому з каси садівничого товариства відповідно до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків та інших нормативних документів. Між тим, у період з лютого по грудень 2015р. витрачені кошти не були йому повернуті у зв'язку з тимчасовою відсутністю печатки товариства, документів бухгалтерського обліку, грошових коштів, тощо, що було предметом його звернень до правоохоронних органів та кримінального провадження. Після обрання ОСОБА_3 головою садівничого товариства він неодноразово звертався до неї з питання відшкодування витрат, які не були сплачені товариством. З лютого по грудень 2015 року ним за особисті кошти було сплачено 250,0грн. на виговлення печатки товариства, 1028,94грн. податку по квитанції від 21.09.2015р. з послугами банку в розмірі 10,0грн., 424,31грн. доплати податку по квитанції від 22.09.2015 з послугами банку в розмірі 10,0грн., 186,41 грн. по квитанції від 07.09.2015 р. з послугами банку в розмірі 10,0грн., 16,0грн. за оголошення в Ніко про втрату печатки, 190,20грн. на ксерокопії вкладишів до членських книжок, статуту та інших документів, а всього на суму 2125,86грн. Між тим, голова правління ОСОБА_3 не тільки не реагує на його звернення та не відшкодовує витрати, а й навіть не надає відповіді на письмові звернення. Вважає зазначені дії протиправними, оскільки вони суперечать вимогам законів. Також, з часу обрання ОСОБА_3 головою правління, вона зловживаючи своїм службовим становищем, неодноразово порушувала його цивільні права та доручала підлеглим працівникам вчиняти неправомірні дії. Так, у порушення вимог законів за її дорученням у 2016 р. було відключено його садовий будинок від мереж електропостачання. Житловий будинок у садівничому товариству було збудовано ним та дружиною, ОСОБА_4 під час шлюбу, але свідоцтво про право власності було оформлено в 1997 році на її ім'я, оскільки вона первісно була членом садівничого товариства Кримське урочище , що розташовано за адресою: м. Дніпро, Самарський район, платформа 194 км. Тому, як співвласник та як чоловік, усі дії щодо утримання цього майна, а також правління ним (оплата послуг, внесків, тощо) за їх усними домовленостями здійснює він особисто та діючи в інтересах сім'ї. Більше року він та члени його сім'ї позбавлені можливості нормального відпочинку у своєму садовому будинку, оскільки без електропостачання неможливо здійснювати полив насаджень, користуватися холодильним обладнанням, освітленням, тощо. Також з невідомих підстав було відключено вуличне освітлення на опорі № 113, внаслідок чого вони зазнають значні незручності у вечірні та нічні часи. На його усні та письмові звернення з цього приводу ОСОБА_3 також не реагує. Він, як співвласник майна подружжя, має право на захист порушеного головою правління права на електропостачання садового будинку та ділянки. Крім того, вважає, що голова правління цими неправомірними діями та бездіяльністю у відновленні порушеного права завдала йому та його дружині значну моральну шкоду, яка потребує відшкодуванню у сумі 10000 грн. Таким чином він зазнає значні душевні страждання внаслідок неправомірної поведінки відповідача щодо позбавлення електропостачанням їх садового будинку та неможливістю його нормального використання членами його сім'ї.

13 березня 2018 року від відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що відповідно до рішення загальних членів правління ОСОБА_2 товариства Кримське урочище позивач був обраний Головою правління з 15.06.2014 року, з повноваженнями передбаченими законодавством України та статутом ОСОБА_7. Згідно з рішенням членів правління ОСОБА_7, позивач був відсторонений від роботи на посаді голови правління з 09.08.2015 року та у подальшому, з 14.05.2016 року достроково звільнений з посади голови правління ОСОБА_7, про що складені відповідні протоколи. З дати відсторонення позивача від роботи - 09.08.2015 року, правлінням ОСОБА_7 був обраний виконуючим обов'язки голови правління - ОСОБА_8 з відповідними повноваженнями, а в подальшому обраний іншій голова правління ОСОБА_7 - ОСОБА_3, про що повідомлені члени ОСОБА_7 у спосіб, передбачений статутом ОСОБА_7 та внесені відповідні зміни в статутних документа, тобто з моменту відсторонення позивача від займаної посади, останньому не доручалось будь-яких доручень та роботи від імені ОСОБА_7. Після відсторонення від посади голови правління ОСОБА_7 09.08.2015 року, без відома членів правління ОСОБА_7 та Правління, позивач виготовив другу печатку ОСОБА_7 (у виготовленні якої на ОСОБА_7 не було потреби та яка не викрадалась і не була втрачена) якою користувався на власний розсуд, продовжував самостійно, з власної ініціативи, подавати звіти (1-ДФ, про своє працевлаштування, нараховані та виплачені доходи) до податкової служби, тобто самовільно виконував деякі посадові функції голови правління ОСОБА_7 без відома та повноважень самого ОСОБА_7. Про всі ці факти стало відомо членам та Правлінню ОСОБА_7 лише після звернення самого позивача до Самарського районного суду м. Дніпропетровська (справа № 206/4464/17). На території ОСОБА_7 дійсно знаходиться садовий будинок на ділянці № 366, який зареєстрований за іншим членом ОСОБА_7 та не має відношення до позивача. Документальних доказів володіння позивачем нерухомістю - садовим будинком, який був би розташований на земельній ділянці № 366 території ОСОБА_7, не надано та до правління ОСОБА_7 від позивача не надходило. Відповідно до наданих до позову додатків, щодо членства у ОСОБА_7, які збігаються з наявними даними самого ОСОБА_7, позивач не є членом ОСОБА_7, не сплачує членські внески, не має власності на території ОСОБА_7, не має особистих рахунків, у т.ч. щодо оплати комунальних послуг з електропостачання. В доказах, що надані позивачем (копія членської книжки садівника), які відповідають фактичним даним ОСОБА_7 станом на 09.03.2018 р., членом ОСОБА_7 є - ОСОБА_4, від якої надходять відповідні платежі до ОСОБА_7. Тому позивач не довів ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та таких доказів до суду разом з позовною заявою не надав. З огляду на такі обставини, вони вважають, що права позивача ні садівничим товариством Кримським урочищем , ні головою правління садівничого товариства Кримського урочища ОСОБА_3 щодо припинення електропостачання не порушені, а тому у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено у повному обсязі. Крім цього, з доказів, що надані до позовної заяви не вбачається надання позивачу ОСОБА_7 доручень на сплату податків, виготовлення другої печатки (при наявності в Правлінні відповідача оригінальної), виготовлення копії статуту ОСОБА_7, подачу оголошень до сімейної газети Ніка , виготовлення копій документів, проведення інших оплат за власні кошти. Крім того, в наданих позивачах як доказ копій документів не мають будь-якого відношення до позивача, у виготовленні нової печатки не було потреби. Відповідно до рішення Правління ОСОБА_7 доручення на виготовлення та засвідчення вірності статуту надавалось іншій особі ОСОБА_7. З огляду на вищевикладене, вважають, що позивач не надав належних доказів про понесення витрат власними коштами за дорученням ОСОБА_7, а тому особисті рішення позивача по виконанню платежів, які виконувались не ним самим, не для потреб ОСОБА_7, не можуть бути доказом для оплати відповідачем власних витрат позивача. Письмових заяв від позивача для оплати цих квитанцій, товарних чеків, листів накладної (досудове врегулювання спору) до відповідача не надходили (а.с.54-55).

22 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив відповідачів, в якому зазначає, що відподачі стверджують, що позовна вимога про негайне відновлення електропостачання садового будинку на ділянці № 366 не підлягає задоволенню, оскільки він не має власності на території ОСОБА_7 та не є членом цього товариства. Проте з наданих ним доказів видно, що житловий будинок у садівничому товариству було збудовано ним та дружиною, ОСОБА_4, під час шлюбу та в 1997 році видано свідоцтво про право власності на її ім'я, оскільки вона первісно була членом садівничого товариства Кримське урочище , що розташовано за адресою: м. Дніпро, Самарський район, платформа 194 км. Тому він також має усі права щодо захисту порушених відповідачами прав на володіння та користування спільною власністю. Тому, як співвласник та як чоловік, здійснює правомірно усі дії щодо утримання майна, управління ним та захисту порушеного права. Вважає, що відповідачі навмисно спотворюють обставини справи неправдивостверджуючи, що я не маю аніякого відношення до витрат на потреби товариства та ставлять під сумнів факти необхідності здійснення цих дій. Про необхідність здійснення цих дій свідчать матеріали справи, згідно яких внаслідок захвату документації та майнових коштів він не мав можливості здійснювати фінансову звітність, посвідчувати їх печаткою, тощо. Тому ним були вжити заходи щодо відновлення печатки та здійснювалась інша діяльність в інтересах товариства, що потребувало певних витрат. Доводи відповідачів, що йому не доручалось здійснення цих дій внаслідок відсторонення від виконання обов'язків є хибними та не відповідають дійсності. Правління товариства не має права відсторонити голову правління від виконання обов'язків, оскільки ця особа підзвітна загальним зборам. Здійснення ним звітності та інших обов'язків з підписом документів господарсько-фінансової звітності було обумовлено тими обставинами, що згідно вимог законів тільки голова правління є розпорядником коштів та до офіційного переобрання тільки він був уповноваженим на їх оформлення. Здійснення цих дій на підставі рішень правління товариства було підтверджено навіть показами свідків зі сторони відповідача в іншій справі № 206/4464/17. Про те, що саме він здійснював зазначені дії свідчать: повідомлення із соціальної газети Пенсионерская правда про прийом оголошень інформаційним агентством сімейної газети Ніка , оголошення в сімейній газеті Ніка про недійсність печатки садового товариства, наявність саме у нього оригіналів квитанцій по оплаті обов'язкових платежів до бюджету та відсутність заборгованості товариства по цим розрахункам за зазначені періоди. Відповідачі не навели жодного аргументу та не надали жодного доказу обставин, що якась інша особа здійснювала платежі до бюджету за ці звітні періоди, або про наявність заборгованості у товариства (а.с.90-91).

31 травня 2018 року відповідачі подали до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначають, земельна ділянка № 366 зареєстрована за ОСОБА_4, яка є членом ОСОБА_7, сплачує відповідні платежі. Відключення домоволодіння від електропостачання відбулось внаслідок несплати заборгованості по вказаній земельній ділянці за рішенням Правління не позивачу, а іншому члену ОСОБА_7 - ОСОБА_4 за борги, що виникли внаслідок несвоєчасна оплати фактично спожитої електроенергії. Згідно п. 4.2. Статуту ОСОБА_7 - від кожної ділянки не може бут зареєстровано більш ніж одного члена . Відповідно до наданих до позову додатків, щодо членства у ОСОБА_7, позивач не є членом ОСОБА_7, не сплачує членські внески, не має власності на території ОСОБА_7, не має особистих рахунків, у т.ч. щодо оплати комунальних послуг з електропостачання. Твердження позивача, що він володіє спільною сумісною власністю - нерухомістю - садовим будинком та змеленою ділянкою № 366, що розташована на території ОСОБА_7 до суду або до ОСОБА_7 не відповідають дійсності, тому що таких доказів не надано. Вказані у відповіді на відзив позивачем факти володіння разом з дружиною будинком на території ОСОБА_7 є недоведеними, тому що документації до Правління ОСОБА_7 не надходило, а права власності до теперішнього часу ним у встановлених законом порядку не набуто. Згідно з протоколом № 14/05 від 14.05.2016 року та наказу № 15/05 від 15.05.2018 року ОСОБА_3 призначено на посаду голови правління ОСОБА_7. До дати призначення головою правління, ОСОБА_3 не виконувала адміністративних, фінансових чи господарських функцій та не приймала участі у рішенні про відключення земельної ділянки № 366 від електропостачання за борги. З огляду на такі обставини, відповідачі по справі вважають, що права позивача ні садівничим товариством Кримським урочищем , ні головою правління садівничого товариства Кримського урочища ОСОБА_3 щодо припинення електропостачання не порушені, а тому у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено у повному обсязі. З доказів, що надані до позовної заяви не вбачається надання позивачу ОСОБА_7 доручень на сплату податків, виготовлення другої печатки (при наявності в Правлінні відповідача оригінальної), виготовлення копії статуту ОСОБА_7, подачу оголошень до сімейної газети Ніка , виготовлення копій документів, проведення інших оплат за власні кошти. У відповіді на відзив позивач надав копію газети Пенсионерская Правда без номеру випуску, без дати, без визначення ії значення по місцевості, належності цієї газети до Сімейної газети Ніка , внаслідок чого неможливо зробити висновок, в який період випущений в обіг доказ позивача. Крім того, саме оголошення не має реквізитів ОСОБА_7 (коду ЄДРПОУ, місцезнаходження, тощо), що могло б ідентифікувати, яка саме печатка якого ОСОБА_7 вважається недійсною. Інший аркуш у додатку відповіді датований 20-08-2015 , але оголошення та фото розміщені вже в іншому порядку і не мають відношення до Пенсіонерської газети або ж до сімейної газети Ніка . Вказані додатки не завірені належним чином самим видавником, що ставить під сумнів їх походження та належність як доказ (а.с.96-98).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на його безпідставність і відсутність доказів.

Третя особа ОСОБА_4 надала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить задовольнити (а.с.89).

14 грудня 2017 року ухвалою судді Зайченко С.В. позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

03 січня 2018 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

31 січня 2018 року у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

13 березня 2018 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на його стороні його дружину, ОСОБА_4.

Ухвалою судді від 13 березня 2018 року залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора - ОСОБА_4 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства Кримське урочище , голови правління садівничого товариства "Кримське урочище" ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати моральну шкоду та стягнути грошові витрати.

Ухвалою судді від 13 березня 2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Розпорядженням керівника апарату Самарського районного суду м. Дніпропетровська № 124-р від 10.04.2018р. Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із звільненням ОСОБА_9 з посади судді у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи і цивільну справу розподілено судді Сухоруков А.О.

11 квітня 2018 року ухвалою судді дану цивільну справу прийнятодо свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою сідді від 09 липня 2018 року закрито підготовче судове засідання по даній справі і призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи судом досліджені всі письмові докази, заслухано пояснення сторін і їх представників.

31 серпня 2018 року у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частинирішення суду.

Судом встановлено , що ОСОБА_4 є членом ОСОБА_2 товариства Кримське урочище і сплачує членські внески, що підтверджується членською книжкою садівника с/т Кримське урочище , копіями квитанцій (а.с.6, 16-17).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.12.2016 року садовий будинок № 366 в садівничому товаристві Кримське урочище в м. Дніпро та земельна ділянка площею 0,0613га належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.64, 131-133).

З 07 вересня 1974 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 07 вересня 1974 року серії І-КИ № 374170 (а.с.122).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 займав посаду голови правління с/т на підставі рішення зборів від 15.06.2014р. Відмітка про звільнення останнього відсутня (а.с.7).

Відповідно до протоколу екстреного засідання правління с/т від 09.08.2015 було запропоновано відсторонити ОСОБА_1 від виконання обов'язків голови правління та покласти тимчасово виконання обов'язків голови правління на ОСОБА_8 Даний протокол містить пропозиції та підпис "за", однак, інформація щодо самого прийнятого рішення - відсутня (а.с.57).

З цього ж протоколу видно, що підставою відсторонення ОСОБА_1 було те, що його дії призвели до можливого відключення електроенергії всього с/т у зв'язку з заборгованістю.

У відповідності до протоколу № 14/05 від 14 травня 2016 року загальних зборів членів с/т, ОСОБА_1 було вирішено звільнити з посади голови правління с/т, та призначити на відповідну посаду ОСОБА_3 (а.с.99).

Згідно наказу № 15/05 від 15.05.2016 ОСОБА_3 приступила до обов'язків голови правління с/т на підставі протоколу Загальних зборів членів с/т від 14.05.2016 (а.с.66).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 керівник юридичної особи ОСОБА_2 товариства Кримське урочище з 14.06.2016р. (а.с.34-41).

30 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звертався з заявою до голови правління с/т Кримське урочище ОСОБА_3 з проханням поновити електропостачання на ділянці № 366 і вуличне освітлення на стовпі № 113. Виплатити борг в сумі 386грн. (а.с.9).

27.07.2015р. ОСОБА_1 сплатив 70 гривень за засвідчення вірності фотокопії статуту, що підтверджується копією довідки приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (а.с.10).

З наданих позивачем копій квитанцій від 21.09.2015 року на суму 1028,94грн. та від 22.09.2015 року на суму 424,31грн. на підтвердження понесених ним витрат на сплату податків видно, що вони здійснені від імені с/т Кримське урочище Ч/З ОСОБА_11 Квитанція від 07.09.2015р. на суму 186,41грн. має платника прием ден. средств ЮР ЛИЦ СТ Кримське урочищ (а.с.15).

З наданих позивачем копій товарних чеків і накладних на підтвердження понесених ним витрат на копіювальні послуги не ідентифіковані, а саме не зазначено які копії замовлялись і ким (а.с.12-14).

З копії листа про виготовлення печатки ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Штампельно-граверна майстерня Лазер Лайн від 31.08.2015 року за виготовлення печатки прийнято розрахунок у розмірі 250,00грн. Відомості від кого прийнято плату і за виготовлення якої печатки відсутні (а.с.11).

З копії квитанції № 06234 від 12.08.2015р. ОСОБА_1 сплатив 16грн. за сімейну газету Ніка за розміщення реклами в СМІ України 20.08.2015р. (а.с.13).

20 серпня 2015 року в газеті Ніка опубліковано оголошення про те, що печатку садового товариства Кримське урочище вважати недійсною (а.с.92-93).

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2018 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 товариства Кримське урочище (49000, м. Дніпро, платформа 194 км., ідентифікаційний номер 23077436) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, м. Дніпро, ж/м Тополя-1АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) невиплаченої заробітної плати змінено, зменшивши її розмір з 13994, 21 грн. до 12766,21 грн. та зазначивши період стягнення - з 01.08.2015 року по 14.05.2016 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.128-130).

Відповідно до виписки з протоколу засідання правління с/т Кримське урочище № 34-н від 03.03.2018р. було вирішено визнати недійсною другу печатку товариства, яка знаходиться в використанні ОСОБА_1 недійсною з моменту її виготовлення, а саме з серпня 2015р. Подати оголошення в СМІ (а.с.102).

З довідки с/т Кримське урочище від 10.03.2018р. ОСОБА_1 з 2007 року по теперішній час не є членом садівничого товариства (а.с.56).

03.06.2014 року проведено державну реєстрацію статуту СТ Кримське урочище (нової редакції), затвердженої загальними зборами членів садівничого товариства на підставі протоколу № 3 від 04.08.2013 року (а.с.110-116).

Відповідно до статуту СТ Кримське урочище є юридичною особою, створене відповідно до Законів України, а саме: Цивільного кодексу, Земельного кодексу та інших законодавчих актів України і діє на основі самостійності, самоврядування і самофінансування і є неприбутковою організацією. Товориство має самостійний баланс, печатку і штамп (п.1.1, п. 2.8).

Пунктом 2.5 Статуту визначено, що загальна територія ОСОБА_7 - це земельні ділянки (дороги, проїзди, майданчики), які призначені для обслуговування громадського та іншого майна ОСОБА_7. Територія товариства - це земельна ділянка, яка обумовлена кадастровим номером землі ОСОБА_7.

Статут товариства обов'язковий для виконання усіма учасниками (членами ОСОБА_7), незалежно від форми власності земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні.

П. 4.2 визначено, що від кожної ділянки не може бути зареєстровано більш ніж одного члена. Всі інші власники і користувачі ділянки мають право голосу члена ОСОБА_7 тільки на підставі письмового доручення, згідно з вимогами до такої довіреності, що викладені у цьому статуті.

У відповідності до п.4.5 Статуту при невиконанні вимог Правління застосовуються наступні міри впливу: відключення від мереж електро- і водопостачання, попередження про виключення зі складу членів ОСОБА_7. Рішення про застосування мір впливу приймається на засіданні Правління ОСОБА_7 у присутності порушника. У випадку відсутності порушника на засіданні без поважних причин розгляд відбувається за його відсутності. Рішення про відключення від мереж повинні бути затверджені на найближчих зборах Правління ОСОБА_7.

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичним обставинами справи, суд доходить до наступного.

Відповідно Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, всупереч ст. 81 ЦПК України позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на потреби товариства у період з лютого по грудень 2015 року.

Крім того оплати на сплату податків були здійснені від імені іншої особи, а не позивачем.

Всі інші копії накладних та товарних чеків не містять ідентифікуючих даних.

Також суд не бере до уваги понесені позивачем витрати на засвідчення фотокопій статуту і виготовлення нової печатки товариства, оголошення в газеті, оскільки позивачем не доведено необхідність цих дій.

Судом встановлено, що печатка товариства не була втрачена і знаходилась в с/т про що позивачу було відомо, тому виготовлення нової печатки було особистою ініціатива позивача.

Отже суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з садівничого товариства Кримське урочище 2125,86грн. витрат, сплачених ним у період з лютого по грудень 2015 року на потреби товариства є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання голову правління садівничого товариства Кримське урочище ОСОБА_3 відновити електропостачання садового будинку на ділянці № 366 та вуличне освітлення на опорі № 133, слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Так, оскільки садовий будинок № 366 придбаний дружиною позивача в період їх шлюбу, то позивач має право звертатися до суду з даними вимогами за захистом свого права.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що садовий будинок № 366 відключений від постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 4.5 Статуту, при невиконанні вимог Правління застосовуються наступні міри впливу: відключення від мереж електро- і водопостачання, попередження про виключення зі складу членів ОСОБА_7. Рішення про застосування мір впливу приймається на засіданні Правління ОСОБА_7 у присутності порушника. У випадку відсутності порушника на засіданні без поважних причин розгляд відбувається за його відсутності. Рішення про відключення від мереж повинні бути затверджені на найближчих зборах Правління ОСОБА_7.

Як вбачається з матеріалів справи, відключення садового будинку № 366 мало місце за відсутності підстав для такого відключення та з недодержанням порядку такого відключення, передбаченого Статутом ОСОБА_7.

Відповідачами до суду не надано доказів інформування про прийняте рішення, оформлення письмового повідомлення про відключення, із зазначенням підстав, дати і часу, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, врученням такого повідомлення та наданням строку для усунення споживачем порушень.

Відповідачами взагалі не доведено, що питання про відключення від електропостачання виносилося на загальні збори.

Також в матеріалах справи відсутні підтвердження наявної заборгованості за електроенергію по будинку № 366.

Навпаки в матеріалах справи є квитанції про сплату членських внесків та відповідних платежів ОСОБА_7 від ОСОБА_4, яка є членом с/т, що також відображено у відзиві відповідачів.

Отже суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відновити електропостачання садового будинку на ділянці № 366 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання саме голову правління ОСОБА_3 негайно відновити електропостачання, оскільки у період відключення електроенергії вона не перебувала на посаді голови правління та не приймала участі у його відключенні, інших доказів суду надано не було.

Разом з цим не підлягають задоволенню також позовні вимоги позивача про відновлення електропостачання вуличного освітлення на опорі № 113, оскільки ця ділянка є територією ОСОБА_7, не належить позивачу, він не є членом садівничого товариства, тому не має права звертатися з даною вимогою до суду.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що членом садівничого товариства є саме дружина позивача ОСОБА_4, а не позивач, тому саме вона має право на звернення до суду з даною вимогою.

Щодо стягнення на користь позивача компенсації за завдану йому моральну шкоду у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до положень Конституції України, і чинного законодавства, фізичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Як роз'яснено у постанові Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.95 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Між тим, позивачем в обґрунтування завданої моральної шкоди зазначено, що відповідна сума визначалась з урахуванням тривалості страждань та матеріальних витрат на поштові відправлення, транспорт, правову допомогу, видачу довіреності, тощо.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивачем до суми моральної шкоди безпідставно віднесено суми матеріальних витрат, без уточнення відповідних сум, судом не може бути задоволена відповідна вимога.

Тому враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 товариства Кримське урочище на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00грн.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Садівниче товариство Кримське урочище (код ЄДРПОУ 23077436, платформа 194 км, Самарський район, м.Дніпро) в особі голови правління ОСОБА_3 відновити електропостачання садового будинку на ділянці № 366 (триста шістдесят шість).

Стягнути з ОСОБА_2 товариства Кримське урочище (код СДРПОУ 23077436, платформа 194 км, Самарський район, м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, житловий масив Тополя-1АДРЕСА_2) понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 640.00 грн.

У задоволенні решти позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сичи після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.

Суддя А.О. Сухоруков