Постанова

від 18.01.2010 по справі 35/149

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 р. № 35/149

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді

суддів Кота О.В.

Демидової А.М.

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Технік Енерд жі"

на рішення господарського суду м. Києва від 25 травня 2009 рок у та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 29 вересня 2009 року

у справі № 35/149

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Трістан-Лізі нг"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Технік Енерд жі"

про стягнення 701258,08 грн.

за участю представників:

позивача: Гребеника Ю.В.

відповідача: Бонтлаба В.В .

в с т а н о в и в :

Рішенням господарськ ого суду м. Києва від 25 травня 20 09 року у справі № 35/149 (суддя Лі твінова М.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Технік Енерджі" на корис ть Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Трістан-Лізи нг" 267 731,94 грн. - заборгованості за Договором суборенди № ТРЛ -03/608 від 1 червня 2008 року; 15 695,31 грн. - пені; 324 311 грн. - неустойки; 6077,38 гр н. - державного мита; 100,67 грн. - витрат на інформаційно - тех нічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в поз ові відмовлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 29 вересня 2009 року (Ропі й Л.М., Кондратова І.Д., П опікова О.В.) рішення місцев ого господарського суду зали шено без змін.

Не погоджуючись із прийнят ими судовими актами Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Технік Енерджі" звернуло ся до Вищого господарського суду України з касаційною ск аргою, в якій просить скасува ти рішення місцевого та пост анову апеляційного господар ських судів, а справу направи ти на новий розгляд до господ арського суду м. Києва, оскіль ки судами порушено норми мат еріального та процесуальног о права, зокрема ст.ст. 22, 42, 43, 63, п. 3 с т. 83 ГПК України, ст.ст. 530, 692 ЦК Укр аїни.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, перевіривш и повноту встановлення госпо дарськими судами обставин сп рави та правильність застосу вання норм процесуального пр ава, колегія суддів дійшла ви сновку, що касаційна скарга н е підлягає задоволенню, вихо дячи з наступного.

Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що згідно із п. 1.1 договору с уборенди № ТРЛ-03/608 від 1 червня 20 08 року позивач, за договором о рендар, зобов'язався передат и, а відповідач, за договором с уборендар, прийняти частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Киї в, вул. Сурікова, 3 (букв. О), 2 пов ерх, загальною площею 845 м. кв.

В п. 2.1 договору від 1 червня 2008 року сторони погодили умову про строк договору: з моменту підписання даного договору по 31 грудня 2008 року.

В розділі 3 договору сторони погодили умови про сплату ві дповідачем позивачу орендно ї плати за користування об'єк том оренди, компенсації за ко мунальні платежі та експлуат аційні витрати на утримання об'єкту оренди; розміри, поряд ок нарахування та сплати.

Згідно із актом від 1 червня 2008 року позивачем передано, а в ідповідачем прийнято зазнач ене приміщення в суборенду.

У додатковій угоді від 25 гру дня 2008 року до договору від 1 че рвня 2008 року сторонами змінен о редакцію п. 2.1 договору та стр ок договору встановлено з мо менту підписання по 31 січня 2009 року.

Пунктами 6.1, 6.2 договору від 1 ч ервня 2008 року передбачено, що с плата орендних платежів здій снюється відповідачем протя гом 5-ти днів поточного місяця оренди на підставі рахунку п озивача; компенсація комунал ьних послуг та експлуатаційн их витрат здійснюється відпо відачем щомісячними платежа ми у поточному місяці за мину лий, на підставі рахунку пози вача, який підлягає оплаті пр отягом 5-ти банківських днів в ід дня його виставлення.

Суди вірно встановили, що ра хунки-фактури позивача за ор енду приміщення та на оплату електроенергії були вручені директору відповідача та бу ли надіслані цінним листом н а адресу відповідача.

Докази оплати відповідаче м зазначених рахунків позива ча відсутні.

Пунктом 9.2 договору від 1 черв ня 2008 року передбачено сплату відповідачем пені у випадку несвоєчасної сплати платежі в, передбачених договором та її розмір.

Суди прийшли до обґрунтова ного висновку, що позовні вим оги позивача про стягнення о сновного боргу, пені відпові дають вимогам ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України, ст.ст. 526, 611, 629 ЦК України , при цьому розмір пені підляг ає нарахуванню із врахування м вимог п. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються ві дповідні положення Цивільно го кодексу України з урахува нням особливостей, передбаче них цим Кодексом.

В частині 3 ст. 774 ЦК України в становлено, що до договору пі днайму застосовуються полож ення про договір найму.

Суди вірно встановили, що в матеріалах справи відсутні д окази того, що відповідачем п овернуто приміщення позивач у з користування, у строк, пере дбачений умовою договору від 1 червня 2008 року з урахуванням додаткової угоди від 25 грудня 2008 року.

Згідно з акту здавання-прий мання від 31 березня 2009 року, скл аденому між Товариством з об меженою відповідальністю "Бр изпорт Україна" та позивачем , останнім повернуто орендод авцеві приміщення лише 31 бере зня 2009 року.

Відповідно до частини 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не вик онує обов'язку щодо повернен ня речі, наймодавець має прав о вимагати від наймача сплат и неустойки у розмірі подвій ної плати за користування рі ччю за час прострочення.

Згідно зі ст. 233 ГК України су д має право зменшити розмір с анкцій; при цьому повинно бут и взято до уваги: ступінь вико нання зобов'язання боржником , майновий стан сторін, які бер уть участь у зобов'язанні, не л ише майнові, але й інші інтере си сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 83 ГПК України встан овлено, що господарський суд , приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових вип адках розмір неустойки (штра фу, пені), яка підлягає стягнен ню зі сторони, що порушила зоб ов'язання.

Суди прийшли до обґрунтова ного висновку, що оскільки ві дповідачем не надано доказів наявності підстав для зменш ення розміру санкцій, які під лягають стягненню, у зв'язку з чим підстави для задоволенн я клопотання відповідача про зменшення розміру санкцій, я кі підлягають стягненню, від сутні.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими суд ами в порядку ст. 43 ГПК Укр аїни всебічно, повно і об' єк тивно досліджено матеріали с прави в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуал ьного та матеріального права .

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу бе з задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва.

Твердження скаржника про п орушення і неправильне засто сування господарськими суда ми норм законодавства при пр ийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтверджен ня, в зв' язку з чим підстав дл я зміни чи скасування законн их та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбач ає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 25 травня 2009 рок у та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 29 вересня 2009 року у спра ві № 35/149 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Технік Енерджі" - без задо волення.

Головуючий суддя О. Кот

судді А. Демидова

С. Шевчук