Рішення

від 17.02.2010 по справі 2-1732/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 2-1732/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року

Рівненський міський суд

в особі судді Кучиної Н.Г.,

при секретарі Цимбалюк А.І.

з участю позивача -відповідача ОСОБА_1,

відповідача-позивача ОСОБА_2,

представника відповідача-позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, визначення розміру участі батька у додаткових витратах на дитину,

встановив:

В Рівненський міський суд надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Під час попереднього судового засідання відповідач по первісному позову ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини , визначення розміру участі батька у додаткових витратах.

Ухвалою Рівненського міського суду від 02 грудня 2009 року зустрічний позов був прийнятий до розгляду з первісним.

В судовому засіданні, позивач - відповідач ОСОБА_1 свої позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримав повністю, суду пояснив, що 07 травня 2006 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб , про що було зроблено актовий запис № 471. від шлюбу мають неповнолітню дитину, ОСОБА_4, 25 серпня 2007 року. На даний час, вони з дружиною разом не живуть, не ведуть спільного господарства, зазначив, що сім'я розпалась і існує формально. Просить шлюб розірвати. Зустрічний позов ОСОБА_2 визнав частково, не заперечив, проти розірвання шлюбу, залишення дитини на проживанні з матір'ю, стягнення з нього аліментів, однак зазначив, що аліменти на утримання дитини може сплачувати у меншому розмірі, та просить визначити розмір аліментів на дитину за листопад та грудень 2009 року у сумі 189 грн. 60 коп. за кожен місяць, а з січня 2010 року у розмірі 226 грн. 50 коп. Що стосується позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання дружини , то в цій частині заперечив проти задоволення позову, зазначив, що такі аліменти можуть стягуватись лише за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Однак він на даний час не працює, навчається на денній платній формі навчання, знаходиться на повному утриманні батьків, а тому не може сплачувати аліменти на утримання дружини. Також заперечив, проти стягнення з нього, понесених відповідачем - позивачем додаткових витрат на дитину, які були пов»язані з лікуванням та перебуванням дитини у дошкільному навчальному закладі, зазначаючи, що перебування дитини у дошкільному закладі не є додатковими витратами, а що стосується понесених витрат на лікування дитини, зазначив, що надані ОСОБА_2 рахунки не є доказом фактичної сплати коштів за ліки. В судовому засіданні не заперечив, щодо визначення розміру його участі у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами у розмірі 50 % понесених та документально підтверджених додаткових витрат.

Відповідач - позивач ОСОБА_2 позовні вимоги по первісному позову визнала, не заперечила проти розірвання шлюбу, просила дитину залишити на проживанні з нею. Зустрічний позов просила задоволити повністю. В судовому засіданні пояснила, що 07 травня 2006 року уклала шлюб з ОСОБА_1, який ми зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис у Книзі реєстрації шлюбів №471.

Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом зі мною і перебуває на моєму утриманні.

Зазначила, що тривалий час вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, а тому подальше збереження шлюбу є неможливим. Суду пояснила, що з липня 2009 року ОСОБА_1 надає матеріальну допомогу на утримання доньки в розмірі 400 гривень, проте вважає, що такий розмір аліментів є недостатнім, а оскільки позивач - відповідач має мінливий дохід, тому просить суд стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 632 грн.

Крім того, вважає, що позивач - відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу і на її утримання, оскільки вона на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, можливість надання матеріальної допомоги чоловіком, на її думку, підтверджується отриманням ним не офіційного доходу, проживанням разом із батьками.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 200 гривень з листопада 2008 року до досягнення дитиною трьох років.

Враховуючи ту обставину, що дитина відвідує дитячий садочок , та отримує дошкільну освіту, перебування в дитячому садочку є платним, то вважає, що у неї є всі правові підстави просити суд визначити розмір участі батька - ОСОБА_1 у додаткових витратах на дитину пов'язаних із перебуванням дитини у дитячому садочку - у розмірі 50 відсотків вартості перебування дитини у дошкільному навчальному закладі за весь період.

Дитина є хворобливою і позивачу - відповідачу про це відомо, однак жодного разу за весь період проживання з нею дитини, позивач - відповідач не купив ліків та не відвідав з ними закладу охорони здоров'я. Стан здоров'я дитини підтверджується довідкою дитячої поліклініки №3 . Зазначила, що нею за період 2008- 2009 років було понесено додаткові витрати на дитину, у зв'язку з її лікуванням, а тому просить суд стягнути 343, 90 грн. - понесених витрат.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи,суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення повністю, а зустрічний позов слід вдоволити частково.

Відповідно до оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб, серії 1-ГЮ № 011833 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 07 травня 2006 року уклали шлюб, про що у відділі реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції зроблено запис № 47 1

В судовому засіданні сторони визнали ту обставину, що шлюб між ними розпався, існує формально, а відтак підлягає розірванню.

За таких підстав, у відповідності до вимог ч.І ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, тому суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому є підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про народження серії 1-ГЮ № 058535 від 29 серпня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини/аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька ,або у твердій грошовій сумі.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення; максимальний розмір аліментів не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати платника аліментів.

Відповідно до п.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.184 СК України суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.

Законом України Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати від 20 жовтня 2009 року №1646-УІ прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років з листопада 2009 року складає 632 грн., і враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, беручи до уваги, що обов'язок утримувати дитину не залежить від бажання чи можливостей батьків, з метою забезпечення нормального догляду за дитиною, враховуючи працездатний вік та стан здоров'я позивача - відповідача, відсутність у нього інших утриманців, зважаючи на те, що на даний час він навчається на денній платній формі навчання, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 250 грн., що буде відповідати інтересам дитини, а також засадам розумності та справедливості.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення дитиною трьох років, то в цій частині позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Приписи ч. 2 ст. 75 СК України встановлюють, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 4 ст. 84 СК України передбачено право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач - позивач ОСОБА_2 вказує на те, що позивач - відповідач ОСОБА_1 отримує дохід, однак дана обставина в судовому засіданні н е доведена, оскільки в п. 1.2 ст.1 ЗУ Про податок з доходів фізичних осіб під доходом розуміють сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Однак, як встановлено в судовому засіданні і це не спростовано відповідачем - позивачем ОСОБА_2, позивач - відповідач ОСОБА_1 навчається в Національному університеті водного господарства та природокористування на денній платній формі навчання та не отримую стипендію,що стверджується оглянутою в судовому засіданні довідкою № 2021 від 08 грудня 2009 року. ОСОБА_1 ніде не працює, знаходиться на повному утриманні батьків, що відповідач - позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні відповідач - позивач ОСОБА_2 не довела належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 має можливість надавати їй матеріальну допомогу, натомість позивачем - відповідачем підтверджено належними доказами відсутність на даний час можливості надавати матеріальну допомогу по утриманню дружину.

Таким чином , суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_2 слід відмовити за недоведеністю.

Що стосується позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину дані позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом).

З оглянутої в судовому засіданні довідки від 17 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на " Д" обліку в дитячій поліклініці № З з приводу простудних захворювань, рецидивних трахеїтів та алергічного дерматиту.

Згідно з оглянутих в судовому засіданні рахунків № 121 від 26 січня 2009 року, № 408 від 09.06.2009 року, № 512 від 28.07. 2009 року, № 534 31.07.2009 року, № 597 від 10.08. 2009 року, № 643 від 01 вересня 2009 року, № 769 від 05 жовтня

2009 року, № 7475 від 19.12.2008 року ОСОБА_2 на лікування дитини було витрачено 687 грн. 80 коп.

Судом не приймаються доводи позивача - відповідача ОСОБА_1, що надані позивачем рахунки не можуть бути належними доказами по справі, оскільки не є доказом фактичної сплати коштів за ліки, з огляду на наступне.

Відповідно до оглянутої в судовому засіданні довідки № 53 від 03 лютого 2010 року, виданої ТзОВ фірма „ Тетрамед» вбачається, що ОСОБА_2 дійсно придбала лікарські засоби в ТзОВ фірмі Тетрамед в період з 19 грудня 2008 року по 05 жовтня 2009 року на суму 687, 80 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, а саме те, що батьки несуть рівні обов'язки щодо дитини, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 підлягає до стягнення половина суми, понесених додаткових витрат на дитину у зв'язку з її лікуванням, що становить 343 ( триста сорок три) грн. 90 коп.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

В судовому засіданні позивач - відповідач ОСОБА_1 не заперечив проти визначення розміру його участі у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами у розмірі 50% понесених та документально підтверджених додаткових витрат.

За таких підстав, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо утримання дитини, те, що дитина постійно хворіє та потребує лікування, суд приходить до висновку, про доцільність визначення розміру участі ОСОБА_1 у додаткових витратах на дитину, доньку ОСОБА_4, що викликані особливими обставинами, у розмірі 50 % понесених та документально підтверджених додаткових витрат.

Відповідно до ч. З ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 51 грн. в прибуток держави та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 90 ( дев'яносто) грн. в прибуток держави ( 120- 30 грн.( сплачені при подачі позову до суду) = 90).

Відповідно до ст. 367 п.1 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 180,181,182,183,184,185 СК України ,керуючись ст.ст. 10,60,88,213, 215, 226,п.1 ст. 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, визначення розміру участі батька у додаткових витратах на дитину - задоволити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 травня 2006 року, у відділі РАЦС м.Рівне, актовий запис № 471 - розірвати.

Доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні з матір»ю.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 17 ( сімнадцять) грн., ОСОБА_2 від сплати витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 листопада 2009 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину в розмірі 343 ( триста сорок три) грн.90 коп.

Визначити розмір участі ОСОБА_1 у додаткових витратах на дитину, доньку ОСОБА_4, що викликані особливими обставинами у розмірі 50% понесених та документально підтверджених додаткових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір/державне мито /в розмірі 51 грн. /п'ятдесят одна/.

Стягнути з ОСОБА_1 90 (дев'яносто) грн. в прибуток держави витрати на інфомаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10- денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20- денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги.

Рішення може бути також оскаржено і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя