Рішення
від 20.06.2007 по справі 40/161
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/161

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.06.07 р.                                                                               Справа № 40/161                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лидер” м.Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вектр” м. Донецьк

про стягнення 444 011 грн. 75 коп.

   

за участю:

представників сторін:

від позивача Рябець О.П. - керівник

від відповідача Тертерьян Е.Д. – заступник директора

У судовому засіданні у межах процесуального строку згідно ст. 77 ГПК України була оголошена перерва з 11-00 год. 18.06.07р. до 11-00 год. 20.06.07р.

СУТЬ СПОРУ:

          

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 317 151 грн. 25 коп., штрафних санкцій в сумі 126 860 грн. 50 коп. згідно договору постачання вугільної продукції № 01/1 від 01.01.07р.

Відповідач визнав борг в сумі 317 151 грн. 25 коп. по викладеним у поясненнях мотивам.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.01.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Лидер” та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вектр” був укладений договір № 01/1 на постачання вугільної продукції.  

Згідно п. 1.1 договору відповідач зобов'язався здійснити на адресу позивача постачання вугільної продукції. Відповідно до п. 5.6 договору розрахунок за поставлене вугілля проводиться по домовленості сторін. Сторони по договору домовились, що розрахунки проводяться на умовах попередньої опляти.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 500 000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Згідно додатку до укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язався здійснити поставку вугілля в строк до 31.03.07р.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, попередню оплату отримав, однак постачання продукції не здійснив, а лише частково повернув позивачеві попередню оплату, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 317 151 грн. 25 коп., який позивач намагається стягнути.

Позивачем на адресу відповідача було спрямовано претензію № 18 від 04.04.07р. з вимогою виконати свої договірні зобов'язання, яка до наступного часу залишена без відповіді.

Згідно додаткової угоди № 2 до договору відповідач у разі не здійснення поставки повинен повернути позивачеві передплату протягом трьох банківських днів, а у випадку прострочення повернення передплати сплатити позивачу штраф в розмірі 40% від простроченої суми.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 126 860 грн. 50 коп.

 

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ЦК України відносно істотних умов договору законодавець вимагає: предмет та строк укладення договору. Щодо укладання господарських договорів, то обов'язковими умовами тут є: предмет, ціна та строк його укладання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, коли інше не передбачено договором, законом або не випливає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Тобто, положення про порядок оплати товару, ціни, тари, упаковки, потрібно брати із загальних положень ЦК України, присвячених купівлі-продажу, а саме використовувати ст.ст. 655-697 ЦК України.

Частиною третьою ст. 712 встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки, як це передбачено у частині першої ст. 265 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього  певну грошову суму.

Господарський кодекс України чітко встановлює, що сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, вказані у п.п. 1,2 частини другої ст.55 ГПК України.

Таким чином законодавець ще раз чітко розвів принцип, за котрим розрізняються договір купівлі-продажу та договір поставки: реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами купівлі- продажу.

Як свідчать докази по справі, сторони є суб'єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.    

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Факт неналежного виконання зобов'язань за договором підтверджено доказами по справі, а існування господарських правовідносин підтверджено визнанням відповідачем боргу.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 317 151 грн. 25 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 126 860 грн. 50 коп. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оплата позивачем послуг адвоката в сумі 15 000 грн. підтверджується договором про надання адвокатських послуг від 26.04.07р. та квитанцією № 17 від 26.04.07р., а тому підлягають відшкодуванню.

Витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ст. ст. 526, 625, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 55, 193, 203, 230, 232, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вектр”, 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80, ід.код 34499909, р/р 2600401130000 у відділенні № 1  ДФ АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 335827, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Лидер”, 83005, м.Донецьк, вул. Купріна, 23, ід. код 23773934, р/р 26000003760000 у АБ „Ікар банк” м. Донецьк, МФО 334594, борг в сумі 317 151 грн. 25 коп., штрафні санкції в сумі 126 860 грн. 50 коп., витрати по держмиту в сумі 4441 грн. 00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., послуги адвоката в сумі 15 000 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 25.06.07р.

     

          

Суддя                                                                                                        

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення20.06.2007
Оприлюднено22.08.2007
Номер документу763726
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —40/161

Ухвала від 06.10.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 21.06.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 17.09.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 15.07.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 05.07.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 10.06.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Ухвала від 07.04.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Ухвала від 30.12.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Рішення від 19.05.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Судовий наказ від 11.01.2011

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні