Постанова

від 04.09.2018 по справі 913/823/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 справа № 913/823/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді секретар судового засідання за участю представників: від позивача від відповідача 1 від відповідача 2 від третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився ОСОБА_5 - заступник генерального директора ОСОБА_6 - заступник генерального директора без участі представника розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» , м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 (повний текст складено 27.04.2018) у справі№ 913/823/17 (суддя Ворожцов А.Г.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» , м.Київ до відповідачів: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» , м.Сєвєродонецьк Луганської області 2.Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Оріяна» , м.Сєвєродонецьк Луганської області Національний банк України, м.Київ простягнення 1 416 135,85 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк" м. Луганськ (фактичне місцезнаходження м. Київ) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест , м.Сєвєродонецьк Луганської області, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення солідарно заборгованості за Кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 у сумі 1 416 135,85 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання ТОВ А.О. Мрія-Інвест зобов'язань за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010, на забезпечення якого між банком та ТОВ Оріяна укладено іпотечний договір від 02.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.10.2017 року порушено провадження у справі № 913/823/17.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.11.2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Національний банк України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі №913/823/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано пропущенням позивачем строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі №913/823/17 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позов ПАТ «Укркомунбанк» та стягнути на користь Банку з ТОВ «А.О. «Мрія-Інвест» та ТОВ «Оріяна» заборгованість за Кредитним договором від 01.12.2010 №513/10-Ю у розмірі 1 416 135,85 грн.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що відповідачами не заявлялося про застосування строку позовної давності. У відзиві на позовну заяву відповідачем-1 лише висловлювалися міркування щодо перебігу позовної давності стосовно повернення частини відсотків по кредиту.

Зазначає, що додатковою угодою до кредитного договору від 30.11.2012 року дію кредитного договору продовжено на строк по 28.11.2014 року. Позовна заява датована 11.10.2017 року, на адресу суд надіслана 17.10.2017 року, отже позивач звернувся з позовом до суду в межах строку позовної давності. Тому, застосовуючи позовну давність, суд не встановив в оскаржуваному рішенні момент з якого у позивача виникло право на звернення до суду, з врахуванням умов кредитного договору.

Донецьким апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі №913/823/17 та встановлено строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» , Товариством з обмеженою відповідальністю компанією «Оріяна» та Національним банком України відзивів на апеляційну скаргу.

До Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив Національного банку України, яким третя особа погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає вимоги викладені апелянтом законними та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку з цим, просить задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» у повному обсязі, скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі №913/823/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» , Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Оріяна» про стягнення 1 416 135,85 грн. Крім того, у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника Національного банку України відповідно до поданих письмових пояснень.

Також судом отримано відзиви Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю компанією «Оріяна» , в яких відповідачі просять залишити без задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» у повному обсязі. При цьому відповідач-1 та відповідач-2 у своїх відзивах не погоджуються з висновком суду першої інстанції про наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальність «А.О. «Мрія-Інвест» перед Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк» , зважаючи на відсутність документів первинного бухгалтерського обліку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2018 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі №913/823/17 призначено на 24.07.2018 о 14:00 год.

Ухвалою від 04.07.2018 року задоволено клопотання ПАТ «Український комунальний банк» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 913/823/17 у приміщенні суду, доручено Дарницькому районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 24.07.2018 о 14:00 год. у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за участю представника Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» .

У зв'язку з перебуванням у відпустці на дату судового засідання члена колегії судді Геза Т.Д., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.

До Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест , в якому відповідач-1 просить перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання 24.07.2018 його представника, який проходить реабілітацію після проведеної хірургічної операції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду в судовому засіданні 24.07.2018 у справі №913/823/17, в якому прийняли участь представники позивача та відповідача-2, оголошено перерву до 06.08.2018 о 14:30 год.

Задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк про участь представника у судовому засіданні по справі №913/823/17, призначеному на 06.08.2018, в режимі відеоконференції у приміщенні суду. Доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення відеоконференції 06.08.2018 о 14:30 год. у приміщенні господарського суду Львівської області, за участю представника ПАТ Український комунальний банк .

У зв'язку з перебуванням у відпустці на дату розгляду даної справи члена колегії, судді Мартюхіної Н.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018 визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Чернота Л.Ф.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі. Представники відповідача-1 та відповідача-2 не погодилися з доводами апелянта та заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

В судовому засіданні 06.08.2018 у справі №913/823/17 оголошено перерву до 04.09.2018 о 14:00 год. Задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного на 04.09.2018, в режимі відеоконференції у приміщенні суду. Доручено Дарницькому районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 04.09.2018 о 14:00 год. у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за участю представника ПАТ Український комунальний банк .

04.09.2018 року від представника позивача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 05.09.2018 року для розгляду зі справою № 913/57/18 за позовом ПАТ Український комунальний банк до фермерського господарства Стельмахівське , проведення наступного судового засідання по справі № 913/823/17 в режимі відеоконференції.

Представники відповідачів в судовому засіданні 04.09.2018 року проти задоволення клопотання заперечили, наполягаючи на можливості розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача. Просили рішення господарського суду Луганської області залишити без змін.

Колегією суддів клопотання представника позивача залишено без задоволення. Ухвалою суду явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою. Позиція ПАТ Український комунальний банк є викладеною в апеляційній скарзі, що в сукупності з матеріалами судової справи є достатнім для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 року у справі №913/823/17. Представником позивача в судових засіданнях викладено доводи та вимоги апеляційної скарги.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.12.2010 між Акціонерним банком Український комунальний банк та ТОВ "А.О. "Мрія-Інвест" (позичальник) був укладений кредитний договір №513/10-Ю, згідно з п. 1.1. якого Банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 600 000,00 грн. для розрахунку за будівельні матеріали, оренди основних фондів, сплату видатків, оплату за послуги машин та механізмів, оплату послуг за виконані роботи субпідрядними організаціями, а також для виплати заробітної плати, податків та загальнообов'язкових платежів на строк по 30.11.2012 з оплатою 23% річних.

Проценти нараховуються за календарні дні користування кредитом на фактичний залишок заборгованості. Період нарахування відсотків встановлюється з першого по тридцяте (тридцять перше) числа місяця(п. 1.2. кредитного договору).

Позичальник зобов'язався (п. 4.1. договору), зокрема, забезпечити своєчасне погашення кредиту та сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

Додатковою угодою від 05.07.2011 року до кредитного договору, у зв'язку зі зміною найменування банку, сторони домовилися слова АБ Укркомунбанк замінити на ПАТ Укркомунбанк ; встановити плату за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 року в розмірі 22% річних, починаючи з 01.07.2011 року.

Додатковою угодою від 30.11.2012 до кредитного договору, сторони домовилися продовжити дію кредитного договору № 513/10-Ю від 01.12.2010 року на строк по 28.11.2014 року.

Укладеною між сторонами 24.12.2013 додатковою угодою до кредитного договору, продовжено дію ліміту кредитної лінії у розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн. на строк дії кредитного договору - по 28.11.2014 року.

Умовами п.2.2. кредитного договору визначено, що забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом є іпотека адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, МЖК "Мрія" квартал, будинок 2, який належить майновому поручителю, ТОВ компанія "Оріяна".

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком (Іпотекодержатель) та ТОВ компанія "Оріяна" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір від 02.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 4675.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2., іпотечний договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з умов кредитного договору № 513/10-Ю від 01.12.2010 (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору). Іпотекодержатель (Банк) має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: адміністративний будинок, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, МЖК "Мрія" квартал, будинок 2, розташований на земельній ділянці розміром 0,1044 га, кадастровий № 4412900000.05.034.0004, який в цілому складається з адміністративного будинку, матеріали стін, будівель та споруд - цегла, позначеного на плані літерою А-2н, А' , а1-а6, Пд., загальною площею 1064,7 кв.м.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на адміністративний будинок, виданого Сєвєродонецькою міською радою 22.11.2000, на підставі рішення виконкому від 21.11.2000 № 2174, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 3652468, про що зроблено запис в реєстровій книзі № 2, номер запису 216.

Заставна вартість цього майна визначена в сумі 1 400 000 грн., згідно з актом сумісної оцінки майна від 01.12.2010 (п. 1.5. іпотечного договору).

У зв'язку з внесенням змін до кредитного договору № 513/10-Ю від 01.12.2010р., між сторонами за іпотечним договором укладено Додатковий договір від 14.01.2014 про внесення змін до іпотечного договору, яким, зокрема, внесено зміни до п. 1.1. іпотечного договору щодо розміру основного зобов'язання, виходячи з ліміту кредитної лінії у розмірі 800 000,00 грн., процентної ставки у розмірі 22% річних тощо, заставну вартість предмету іпотеки визначено в сумі 1 680 000 грн.

Згідно з п. 2.1.2 іпотечного договору на підставах, передбачених законодавством України, на предмет іпотеки може бути звернене стягнення.

Пунктом 3.1.4. іпотечного договору визначено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором або позичальником за кредитним договором, іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.6 цього договору (порядок звернення стягнення на предмет іпотеки), та за рахунок вирученої від реалізації предмету іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмету іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому витрати іпотекодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати бере на себе іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню іпотекодержателю у повному обсязі (п.6.4. іпотечного договору).

Позивач наполягає, а відповідач-1 не спростовує, що прийняті на себе зобов'язання за договором Банком є виконаними, що підтверджується кредитним договором з врахуванням додаткових угод до нього, нотаріально посвідченим іпотечним договором з додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості, підписаними сторонами актами перевірки цільового використання кредиту від 20.12.2010 року, від 02.09.2013 року, від 19.10.2013 року, реєстром укладених банком-позичальником кредитних договорів з юридичними особами, що пропонуються в забезпечення Національному банку України (пул кредитів), - додаток 1 до договору застави майнових прав № 10-041/2 від 01.04.2014 року, укладеного між НБУ та АТ Український комунальний банк , фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва ТОВ А.О. Мрія-Інвест (форма № 1-м) станом на 30.09.2013року, 31.03.2014року, 30.06.2014року, 30.09.2014року, 31.12.2014року, 31.12.2015року, 30.06.2016року, 30.09.2016року, 30.12.2016року, 31.03.2017року, 30.06.2017року, 30.09.2017року, тощо.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, спір у даній справі виник через порушення відповідачем-1 (позичальником) прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 № 604 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 14.09.2015 №169 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укркомунбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким зі змінами, внесеними Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.12.2015 № 285, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано усі повноваження ліквідатора Банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52 1 , 53 Закону, на строк з 14.09.2015 по 13.09.2017 включно. Рішенням Фонду гарантування від 28.08.2017 № 3789 строки здійснення ліквідації продовжено до 13.09.2018.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 46 цього Закону, з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

У відповідності до статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Позивач наполягає, що відповідач-1 прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором з врахуванням додаткових угод, щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, належним чином не виконував, в результаті чого, станом на 01.10.2017 року за відповідачем-1 рахується заборгованість за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 року в сумі 1 416 135,85 грн., в т.ч. 799 940,55 грн. по кредиту, 616 195,30 грн. по відсотках за користування кредитом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір № 513/10-Ю від 01.12.2010 з врахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Факт наявності боргу відповідача-1 за кредитом в розмірі 799,9 тис. грн. підтверджується наданими до справи Головним управлінням статистики у Луганській області копіями документів фінансової звітності ТОВ "А.О. "Мрія-Інвест" за 2010-2016 роки та за 9 місяців 2017 року, які підтверджують наявність заборгованості ТОВ "А.О. "Мрія-Інвест" перед банком та суму існуючої заборгованості, листом Головного управління ДФС у Луганській області від 03.01.2018 № 5067, у якому міститься висновок щодо відображення ТОВ "А.О. "Мрія-Інвест" у фінансовому звіті відомостей на підставі первинних документів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, форма звітності "Баланс" - це фінансовій звіт, що характеризує фінансовий стан підприємства на конкретний момент часу.

У рядку "короткострокові кредити банків" має відображатися сума заборгованості підприємства перед банками за отриманими від банків позиками, яка є поточним зобов'язанням (кредитове сальдо за рахунками 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті", 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті", 603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті", 604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті").

Зокрема, у формі звітності "Баланс" за 2010-2013 у рядку "короткострокові кредити банків" код рядка "500" та у формі звітності "Баланс" за 2014-2017 у рядку "короткострокові кредити банків" код рядка "1600" відображені суми заборгованості за зобов'язаннями ТОВ "А.О. "Мрія-Інвест" по банківському кредиту. У період з 30.09.2013 року по 30.09.2017 року (включно) відображено заборгованість ТОВ А.О. Мрія Інвест у розмірі 799,9 тис. грн., що співпадає з розміром заборгованості ТОВ А.О. Мрія-Інвест перед Банком за кредитним договором від 01.12.2010 № 513/10-Ю.

Відповідач-1 не надав доказів виконання зобов'язань за кредитним договором №513/10-Ю від 01.12.2010 р. щодо повернення кредиту. Довідки АБ Укргазбанк не свідчать про сплату відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 р., укладеним з ПАТ Укркомунбанк .

З урахуванням наведеного, враховуючи обмеженість у сторін по справі документів (з підстав їх втрати на території АТО) на підтвердження своїх доводів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність боргу відповідача-1 за кредитним договором №513/10-Ю від 01.12.2010 р. в сумі 799 900,00 грн. за кредитом. Сума боргу 40,55 грн. за кредитом є непідтвердженою матеріалами справи.

Що стосується застосування судом строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, який був одержаний судом 07.11.2017 (т.1, а.с. 83-86) зауважував на зверненні позивача до суду з пропуском строку позовної давності, втім про застосування судом строку позовної давності не заявляв.

Крім того, строк до якого продовжено дію ліміту кредитної лінії у розмірі 800 000,00 грн. - обумовлено сторонами по 28.11.2014 року.

Тому, кінцевим строком повернення кредиту в сумі 800 000,00 грн., як визначено в кредитному договорі № 513/10-Ю від 01.12.2010 р. - є 28.11.2014 року.

Позивач звернувся до суду з позовом 17.10.2017 року, про що свідчить штамп на поштовому конверті. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2017 року порушено провадження у справі № 913/823/17. Отже, строк позовної давності для звернення з цим позовом щодо вимог про стягнення кредиту не пропущено.

Приписами ст.1054 Цивільного кодексу України саме на позичальника покладено обов'язок з повернення кредиту.

Відповідач-1 (позичальник за кредитним договором) не надав доказів повернення кредиту. Тому, помилковим є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні вимог про стягнення кредиту в сумі 799 900,00 грн. з підстав пропуску строку позовної давності, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 616 195,30 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України).

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотриманням основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Відповідно до частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Саме лише посилання в позовній заяві на наявність боргу не є достатньою підставою для задоволення позову.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вже зазначалося, банком вимагається до стягнення 616 195,30 грн. відсотків за користування кредитом. Виходячи з розрахунку заборгованості, що доданий до позову, відсотки нараховані за період з 01.04.2014 року по 30.09.2017 року.

Проте, окрім узагальненого розрахунку заборгованості (без визначення конкретних сум нарахованих та сплачених відсотків щомісяця), на підтвердження вимог про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 616 195,30 грн. позивачем не надано жодного доказу їх несплати, обліковування на рахунках прострочених сум, тощо.

Крім того, з матеріалів справи вбачається надання відповідачем-1 доказів часткової сплати процентів за користування кредитом, зокрема копії виписки від 30.04.2014, засвідченої Банком, по рахунку 1-го відповідача № 26506320058, згідно з якою товариством було сплачено проценти за користування кредитом в розмірі 13 823,29 грн. за квітень 2014 року, залишок коштів станом на 30.04.2014 складав 7 711,51 грн.

В розрахунку заборгованості позивачем не враховані наведені суми, що свідчить про його неточність.

Суд першої інстанції неодноразово витребував від позивача та відповідачів документи, необхідні для належного встановлення та підтвердження вимог позивача, проте як в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді справи, представником позивача заявлено про відсутність у нього інших документів на підтвердження заборгованості, зокрема про стягнення відсотків за користування кредитом, у зв'язку з втратою їх на території АТО.

Водночас, Велика палата Верховного суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, у розділі Висновки про правильне застосування норм права зазначила наступне.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 Цивільного Кодексу України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Так, за умовами п.1.1. кредитного договору № 513/10-Ю від 01.12.2010 року (з врахуванням додаткових угод від 30.11.2012 року, від 24.12.2013 року), дію кредитного договору № 513/10-Ю від 01.12.2010 року продовжено на строк до 28.11.2014 року; дію ліміту кредитної лінії у розмірі 800 000,00 грн. по кредитному договору № 513/10-Ю від 01.12.2010 року продовжено на строк дії кредитного договору - по 28.11.2014 року.

Відтак, у межах строку дії кредитного договору та кредитування, по 28.11.2014 року, відповідач-1 мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплачувати проценти.

Починаючи з 29.11.2014 року, відповідач-1 мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.

Отже, виходячи з висновків правової позиції Великої палати Верховного суду, що викладені у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, суд відхиляє аргументи позивача про наявне у нього право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги, що кінцевий строк повернення кредиту та дії кредитного договору обумовлений сторонами 28.11.2014 року , нарахування процентів та їх стягнення з відповідача-1 за період після 28.11.2014 року є неправомірним.

За період з 01.04.2014 року по 28.11.2014 року вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом не підтверджено жодним документом у справі.

Отже, всупереч наведених вище приписів, а також положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, позов ПАТ Укркомунбанк в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 616 195,30 грн., також як і сума боргу за кредитом в розмірі 40,55 грн. не підлягають задоволенню з підстав, викладених судом апеляційної інстанції.

Наполягання позивача на наявності у відповідачів солідарного обов'язку по поверненню кредиту є помилковим з огляду на наступне.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору(ст. 7 Закону Про іпотеку ).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ст.11 Закону України Про іпотеку ).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України Про іпотеку ).

За приписами ст. 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність ототожнення майнового поручителя (іпотекодавця) з поручителем (фінансовим поручителем), як стороною договору поруки і, як наслідок, застосовувати до іпотечних правовідносин за участі майнових поручителів нормативні положення, що регулюють поруку.

Так, за змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Наведене вище свідчить, що боржник за основним зобов'язанням (позичальник) та майновий поручитель - іпотекодавець, не є солідарними боржниками.

Отже, вимоги позивача до відповідача-2, ТОВ Компанія Оріяна про стягнення заборгованості за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 у сумі 1 416 135,85 грн. не підлягають задоволенню.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. ст. 275, 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 року у справі № 913/823/17 в частині відмови у задоволенні позову до ТОВ А.О. Мрія-Інвест про стягнення заборгованості за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 в сумі 799 900,00 грн. за кредитом, з прийняттям нового рішення про задоволення вимог ПАТ Укркомунбанк в цій частині та стягнення з ТОВ А.О. Мрія-Інвест на користь ПАТ Укркомунбанк 799 900,00 грн. заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №513/10-Ю від 01.12.2010.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 року підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 (повний текст складено 27.04.2018) у справі №913/823/17 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 (повний текст складено 27.04.2018) у справі №913/823/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» про стягнення 799 900,00 грн. заборгованості за кредитом за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 року.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» , м.Сєвєродонецьк Луганської області (код ЄДРПОУ 21774527) на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» , м.Київ (код ЄДРПОУ 24191588) 799 900,00 грн. заборгованості за кредитом за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 року, 11 997, 50 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 (повний текст складено 27.04.2018) у справі №913/823/17 залишити без змін з мотивів, викладених судом апеляційної інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» , м. Сєвєродонецьк Луганської області (код ЄДРПОУ 21774527) на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» , м.Київ (код ЄДРПОУ 24191588) 17 996, 26 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 04.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 10.09.2018 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3