Ухвала

від 01.11.2018 по справі 913/823/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 913/823/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі Дучал Н.М. - головуючого, Гези Т.Д., Мартюхіної Н.О. від 04 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Луганської області у складі Ворожцова А.Г. від 25 квітня 2018 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національного банку України

про стягнення 1 416 135, 85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест", 17 жовтня 2018 року, повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Луганської області від 25 квітня 2018 року у даній справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Як вже зазначалося вище, з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Луганської області від 25 квітня 2018 року у справі № 913/823/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест" звертається повторно.

Повторне звернення викликано тим, що первісно подана касаційна скарга ухвалою Суду від 27 вересня 2018 року була повернута скаржникові на підставі пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, а саме через те, що скаржником не було дотримано вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Первісно подана касаційна скарга зводилася до висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями і фактично спрямовувала Суд до необхідності надання додаткової оцінки доказам.

Суд вважає, що повторно подана касаційна скарга є лише видозміненою копією попередньо поданої, оскільки змінивши структуру касаційної скарги скаржником не змінено її суті.

Під виглядом касаційної скарги скаржником фактично завуальовано скаргу апеляційну, адже доводи, що наведені у ній не стосуються питань права та правозастосування, а спрямовані до вимоги про переоцінку доказів та обставин справи щодо стану виконання кредитного зобов'язання, хоча формально скарга і містить посилання на норми матеріального та процесуального права.

Суд вважає, що скаржник, не враховуючи вимог частини 2 статті 287, пункту 5 частини 2 статті 290, статті 300 Господарського процесуального кодексу України та принципу res judicata, просто намагається домогтися прийняття іншого рішення у справі.

Суд повторно зазначає скаржникові, що Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

За приписами пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України такими підставами є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування і до повторно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест" касаційної скарги наслідків, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у вигляді її повернення.

Керуючись статтями 287, 290, пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Луганської області від 25 квітня 2018 року у справі № 913/823/17 разом з доданими матеріалами (в тому числі квитанцією № 0.0.1139986088.1 від 21 вересня 2018 року про сплату судового збору) повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.