Постанова

від 05.09.2018 по справі 683/13/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/13/18

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

05 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Лебедюка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, треті особи: ТОВ "Пересувна шляхово-будівельна колона", ДП "Хмельницький облавтодор" про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсій на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області) про визнання рішення Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (протокол №1445 від 20.10.2017 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах) протиправною та визнання за позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах, та зобов'язання Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати до трудового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 22.08.1984 по 24.05.1985 на посаді бітумоплавильника на підприємстві МПШБК, з 25.05.1985 по 16.06.1994 на посаді оператора парових котлів на підприємстві МПШБК, з 15.08.2006 по 06.05.2007 на підприємстві "Старокостянтинівський райавтодор" на посаді бітумника (варника дьогтю) та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення в Пенсійний фонд України, тобто з 08.09.2017.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області (протокол №1445 від 20.10.2017 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення до Пенсійного фонду України, тобто з 08.09.2017.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заперечував щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, зазначивши що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, та просив залишити його без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи та матеріального права при вирішенні справи по суті.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач 08.09.2017 звернувся до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №13639/03 від 25.10.2017 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 пункту "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення", так як для призначення пенсії необхідно 26 років загального стажу з них 12 років 6 місяців пільгового стажу роботи за списком №2, а документально підтверджено 4 роки 1 місяць 3 дні пільгового стажу.

Також, суд першої інстанції встановив, що загальний стаж позивача складає 37 років 05 місяців 11 днів.

Відповідно до листа Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №13639/03 від 25.10.2017, протоколу №1445 від 20.10.2017 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивачу не зараховано до пільгового стажу роботи періоди роботи:

- в ТОВ "Пересувна шляхово-будівельна колона" з 22.08.1984 по 24.05.1985 та з 25.05.1985 по 16.06.1994, оскільки відповідно до довідки про уточнюючий характер роботи №25 від 07.09.2017 невірно зазначено постанови КМУ, згідно з якими передбачена робота на пільгових посадах, невірно зазначені розділи, відповідно до яких передбачено роботу на пільговій посаді. В довідці №24 від 07.09.2017 робота на посаді оператора парових котлів не передбачена в зазначеному розділі постанови №162 від 11.03.1994. В довідці №25 від 07.09.2017 робота на посаді бітумоплавильника не передбачена в зазначеному розділі постанови №1173 від 22.08.1956.

- в ДП "Хмельницький облавтодор" філія "Старокостянтинівський райавтодор" з 15.08.2006 по 30.11.2006 та з 01.02.2007 по 06.05.2007, оскільки посада бітумника (варника дьогтю) не атестована.

Вказаним листом позивача повідомлено, що в довідці №26 від 09.10.2017 виданій ТОВ "Пересувна шляхово-будівельна колона" не вказано підставу реорганізації підприємства МПШБК в ТОВ "ПШБК".

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що записи у трудовій книжці позивача, довідки уточнюючого характеру, надані ТОВ "Пересувна шляхово-будівельна колона", підтверджують пільговий стаж позивача з 22.08.1984 по 24.05.1985 на посаді бітумоплавильника та з 25.05.1985 по 21.08.1992 на посаді оператора парових котлів. Щодо стажу роботи з 21.08.1992 по 17.06.1994 суд першої інстанції зазначає, що в цей період посада позивача не була атестована, а тому цей період не може бути зарахований до пільгового стажу. Стосовно періоду роботи позивача в ДП "Хмельницький облавтодор" філія "Старокостянтинівський райавтодор" з 15.08.2006 по 30.11.2006 та з 01.02.2007 по 06.05.2007 на посаді бітумника (варника дьогтю), суд першої інстанції зазначив, що право позивача на пільговий стаж не може залежати від належного виконання його роботодавцем обов'язку проводити вчасну атестацію робочих місць, а тому періоди роботи з 15.08.2006 по 30.11.2006 та з 01.02.2007 по 06.05.2007 мають бути у зараховані як пільгові.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 встановлено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Розглядаючи оскаржувані періоди, колегія суддів розбиває їх на п'ять основних періодів, а саме з 22.08.1984 по 24.05.1985, з 25.05.1985 по 21.08.1992, з 22.08.1992 по 17.06.1994, з 15.08.2006 по 31.11.2006, та з 01.02.2007 по 06.05.2007.

Щодо періоду роботи позивача з 22.08.1984 по 24.05.1985 (на пільгових умовах) колегія суддів зазначає, що довідка №25 від 07.09.2017 не видана з порушенням вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 №637, оскільки робота позивача дійсно передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком №2 відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 п."а" Розділу ХХІХ "Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций."

Щодо періоду роботи позивача з 25.05.1985 по 21.08.1992 (на пільгових умовах) колегія суддів зазначає, що цей період також зараховується до пільгового стажу роботи позивача, оскільки його посада підтверджується записами в трудовій книжці, атестація посади не передбачалась, а посада відносилась до пільгової за Списком №2 відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 п."а" Розділу ХХІХ "Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций."

Щодо періоду роботи позивача з 22.08.1992 по 17.06.1994 (на пільгових умовах) колегія суддів зазначає, що в цей період посада позивача не була атестована, а тому цей період не може бути зарахований до пільгового стажу.

Щодо періодів роботи позивача з 15.08.2006 по 31.11.2006 та з 01.02.2007 по 06.05.2007 (на пільгових умовах) колегія суддів зазначає, що ці періоди не підлягають до зарахування, з таких підстав.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Разом з тим, у особи, яка претендує на отримання пільгового пенсійного забезпечення має бути документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, тобто результати атестації. Документами, що підтверджують результати атестації робочого місця, можуть бути - карта умов праці, наказ про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка з записом про витяг із зазначеного наказу, додаток з такого витягу, або інший офіційний документ, який підтвердив би, що особа виконувала роботу на посаді щодо якої мала б бути проведена атестація робочого місця, але з вини керівника підприємства, організації не була проведена.

Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України в своїх постановах від 02.06.2015 справа №21-572а14, а також у постановах від 10.09.2013, 25.11.2014 та 17.03.2015 у справах №№ 21-183а13, 21-519а14, 21-585а14 відповідно зазначивши, що комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що загальний пільговий стаж позивача складає (з власних розрахунків) дванадцять років один місяць один день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання апелянта на факт, що не вказано підставу реорганізації підприємства, не є достатнім обґрунтуванням, оскільки зазначення такої інформації не передбачено Порядком № 637 та не впливає на підтвердження періоду роботи позивача.

Разом з тим, суд наголошує, що позивач не втрачає свого права на отримання пенсії на пільгових умовах та зазначає, що йому необхідно для підтвердження періодів роботи позивача з 15.08.2006 по 31.11.2006 та з 01.02.2007 по 06.05.2007 (на пільгових умовах) надати відповідному управлінню Пенсійного фонду України, уточнюючі довідки, які б підтвердили, що в цей період не було змінено умови праці позивача, його посада дійсно відносилась до посад зі шкідливими умовами праці та щодо роботи позивача повний робочий день, та іншу інформацію, що підтвердила б пільговий стаж позивача в цей період.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору дійшов помилкового висновку про підстави для задоволення позову, що спростовано доводами апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, треті особи: ТОВ "Пересувна шляхово-будівельна колона", ДП "Хмельницький облавтодор" про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсій на пільгових умовах відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 вересня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.