Постанова

від 10.09.2018 по справі 916/146/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/146/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Бендерук Є.О,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.02.2018 року № 45/вих.-мр

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 19.04.2018 року;

від третьої особи: ОСОБА_3 - за довіреністю від 12.07.2018 року № 01-36/24;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка , м. Теплодар Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року, м. Одеса, суддя Гуляк Г.І., повний текст складено 02.04.2018 року

у справі № 916/146/18

за позовом Одеської міської ради, м. Одеса

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка , м.Теплодар Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 164 243 грн. 37 коп.

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

26.01.2018 року Одеська міська рада, м. Одеса звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Залізничтехніка", м. Теплодар Одеської області, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка на користь Одеської міської ради заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 139 996 грн. 35 коп., інфляційні нарахування у розмірі 8 020 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 1 877 грн. 24 коп., пеню у розмірі 14 349 грн. 64 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди від 05.04.2007 року щодо своєчасної плати за земельну ділянку, у зв'язку з чим позивачем, окрім суми основної заборгованості за період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року, нараховані відповідачу три відсотки річних, пеня, інфляційні витрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року у справі №916/146/18 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі №916/146/18 (головуючий суддя Гуляк Г.І.) задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Залізничтехніка» заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 139996 грн. 35 коп., інфляційне збільшення суми у розмірі 8 020 грн. 14 коп., 3% річних - 1 877 грн. 24 коп.., пеню - 14 349 грн.64 коп. на користь Одеської міської ради, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що сплата відповідачем орендної плати за зміненою нормативно-грошовою оцінкою до моменту внесення змін до договору оренди землі не відповідає положенням чинного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Залізничтехніка" з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі № 916/146/18 у повному обсязі та прияти нове, яким у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів скасування або визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2 , яке відповідно до норм чинного законодавства є обов'язковим для виконання.

Також відповідач зазначає, що місцевим господарським судом не було дотримано основних засад господарського судочинства та порушені основоположні права особи, згідно з Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом порушено процесуальні строки розгляду справи.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

18.05.2018 року представником Одеської міської ради надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи.

У відзиві зазначено, що питання, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі. Нарахування орендної плати за земельну ділянку здійснюється на основі договору оренди такої земельної ділянки, а не даних поданої платником податків декларації.

Стосовно доводів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка щодо недотримання Господарським судом Одеської області при винесенні рішенні від 02.04.2018 року № 916/146/18 норм процесуального права щодо строків розгляду справи, Одеська міська рада зазначає наступне.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року прийнято позовну заяву Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням приписів ст. ст. 116, 248 Господарського процесуального кодексу України 60-денний строк для розгляду справи № 916/146/18 закінчився 30 квітня, а не 29 як зазначено скаржником. Тому ніяких порушень процесуальних строків розгляду справи судом першої інстанції допущено не було.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники позивача і відповідача підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представник третьої особи усно підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 916/146/18 та наданих представниками учасників справи пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України в межах заявленої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі № 916/146/18 є неправомірним і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом і апеляційним господарським судом встановлено та неоспорено учасниками справи такі обставини

Між Одеською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння, користування земельну ділянку, площею 7393 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, терміном на 49 років, для експлуатації та обслуговування виробничих будівель.

Вказаний договір зареєстровано в Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.09.2007 року за № 040750500130.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки Одеська міська рада передала в оренду ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка вказану земельну ділянку.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, площею 7393 кв. м. розрахована у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 106 085 грн. 48 коп. на рік.

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005 року № 4247-IV у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783 Про проведення індексації грошової оцінки земель .

Згідно з п. 4.4 договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

У цих випадках розмір орендної плати здійснюється Орендодавцем.

Згідно з п. 4.6 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка перераховується орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3 цього договору.

За умовами п. 9.4.2. договору орендар зобов'язаний самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою і в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2013 року у справі №916/343/13-г внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка , в частині розміру орендної плати та викладено його в наступній редакції:

- п. 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 7393 кв. м. становить - 7 592 906,72 грн., згідно з витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 04.11.2011р. № 390/С складеному управлінням Держземагенства у м. Одесі ;

- п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у безготівковій формі у розмірі: - за земельну ділянку, площею 7393 кв. м. - 227 787,20 грн. на рік, яка розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2013 року у справі №916/343/13-г набрало законної сили 12.04.2013 року.

Згідно з інформацією, наявною на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, враховуючи дані Державної служби статистики України, коефіцієнти індексації нормативно-грошової оцінки земель становлять: за 2013 рік - 1,0, за 2014 рік - 1, 249, за 2015 рік - 1,433, за 2016 рік для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста ОСОБА_2 відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12 та 201 Земельного кодексу України, ст. 271 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 15, 18 та 23 Закону України Про оцінку земель , ст.ст. 15 та 21 Закону України Про Державний земельний кадастр , ст.ст. 9 та 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , враховуючи рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 року за № 6761-VI Про проведення нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2 , розглянувши технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя та висновок Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.05.2016 року за № 410-16, Одеська міська рада затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016 року і визначено, що така нормативно-грошова оцінка застосовується з 01.01.2017 року.

З Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 30.01.2017 року № 943/86-17 вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:60:004:0004, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23 складає 8 183 245 грн. 62 коп. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1,06.

Між сторонами велось листування, направлене на внесення змін до договору оренди, проте такі зміни внесені не були. Відповідачем здійснювалась сплата орендної плати, виходячи з самостійного розрахунку у відповідності до умов договору, а саме 3 % від нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VІІ.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно сплачує орендну плату у меншому розмірі, виходячи з власного розрахунку, а має сплачувати з урахуванням попередньої нормативної грошової оцінки до того моменту, поки між сторонами не буде внесено у встановленому порядку зміни до договору.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України „Про оренду землі» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено оренди на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі та мотиви скасування рішення Господарського суду Одеської області з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог

Орендна плата за оренду майна державної та комунальної власності є регульованою ціною і в разі законодавчої зміни її розміру чинним законодавством передбачено можливість внесення відповідних змін до умов договору.

Внесення змін у договір оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати у зв'язку з проведенням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає як вимогам чинного законодавства, так і умовам укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати розрахована позивачем з урахуванням розміру орендної плати, який був встановлений сторонами в договорі, без урахування нової нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2, що діє з 01.01.2017 року. На переконання позивача, відповідач повинен сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому договором, оскільки сторони у добровільному порядку не досягли згоди щодо внесення змін до договору оренди землі, а за внесенням змін у судовому порядку сторони не звертались.

У зв'язку з цим, необхідно керуватись умовами укладеного договору оренди землі від 05.04.2007 року зі змінами, внесеними рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2013 року у справі № 916/343/13-г.

На думку судової колегій в даному випадку така позиція є хибною, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 4.4 договору, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, визначено випадки, в яких не потребується сторонам вносити зміни до договору саме шляхом укладання нотаріально посвідченої додаткової угоди до договору, зокрема, при зміні коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради.

Також у п.9.4.2. договору оренди визначено обов'язок орендаря самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою і порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Рішення Одеської міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_2, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, тому воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Крім того, як зазначалося раніше, п. 4.4 договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування «Грошової оцінки земель міста ОСОБА_2» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Встановлене у п. 4.4 договору виключення з випадків зміни розміру орендної плати за згодою обох сторін в разі коригування «грошової оцінки земель м. Одеси» встановлює саме обов'язок орендодавця змінити (здійснити перерахунок) суми орендної плати.

Умови укладеного між сторонами договору передбачають можливість зміни розміру орендної плати орендодавцем, без укладання при цьому відповідних угод у випадку, зокрема, коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що розмір орендної плати змінюється згідно з п. 4.4 договору оренди землі у зв'язку з коригуванням Грошової оцінки земель м. Одеси , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, в іншому порядку. У такому випадку розмір орендної плати змінюється без укладення відповідних додаткових угод, оформлених саме у вигляді нотаріально-посвідчених, оскільки сторони в добровільному порядку, без зауважень і заперечень в цій частині виклали п. 4.4 договору саме таким чином.

При цьому, умовами договору оренди земельної ділянки, зокрема п. 4.4, не передбачено, яким саме чином та у який спосіб мають вноситися зміни до договору у випадку коригування грошової оцінки земель міста ОСОБА_2. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, сторони здійснили певні дії, направленні на фактичну зміну розміру орендної плати. Так, позивач повідомив відповідача про зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, у зв'язку з чим останній здійснив розрахунок орендної плати, яку Одеська міська рада отримувала без будь-яких зауважень та заперечень. З огляду на що, судова колегія вважає, що Одеська міська рада та відповідач своїми конклюдентними діями підтвердили фактичне внесення змін до умов договору в частині розміру орендної плати, тобто сторонами по справі було досягнуто згоди щодо іншого порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки, ніж укладання письмової нотаріально-посвідченої додаткової угоди до договору, в частині розміру орендної плати у відповідності до п. 4.4. договору оренди землі.

Судова колегія звертає увагу, що в судовому порядку до пункту 4.1 договору було внесено зміни про те, що розмір орендної плати визначається як 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка може змінюватися рішеннями органу місцевого самоврядування.

Крім того, сторонами не заперечується той факт, що орендна плата у меншому розмірі, відповідно до розрахунку відповідача сплачувалась у 2017 році і приймалась позивачем без заперечень і зауважень.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У довідці Головного управління ДФС в Одеській області про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів вказано, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка станом 26.02.2017 року не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів, в тому числі з орендної плати.

До того ж, у зв'язку з тим, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року №756-VII, підлягає застосуванню з 01.01.2017 року та те, що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено можливість іншого порядку внесення змін у договір орендодавцем у випадку коригування „Грошової оцінки земель м. Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, ніж укладання письмової двосторонньої нотаріально посвідченої угоди, відповідач мав право законно очікувати внесення позивачем змін у договір оренди землі. Посилання позивача і суду першої інстанції на те, що незважаючи на наявний інший розмір орендної плати, який фактично був змінений діями сторін, відповідач повинен сплачувати попередній розмір орендної плати до укладання саме письмової додаткової угоди не відповідає в даному випадку умовам договору та матеріалам справи і є помилковим.

Одночасно з цим, судова колегія зауважує, що в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ також Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування" тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ("ОСОБА_6 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 року у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов'язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Більше того, у рішенні "Лелас проти Хорватії" Європейським судом з прав людини наголошено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини і, виходячи з того, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року №756-VII підлягає застосуванню з 01.01.2017 року, що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено можливість внесення змін у договір орендодавцем у випадку коригування „Грошової оцінки земель м.Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, а також виходячи з вимог ч. 3 ст. 24 Закону України „Про оренду землі» , абз. 2, 3 п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, судова колегія вважає, що відповідач мав "законні очікування" на легітимність, добросовісність та "належне урядування" позивача у спірних правовідносинах, та вважав, що фактично відбулися зміни в договорі оренди в частині орендної плати після встановлення нової грошової оцінки.

Проте, у даному випадку внаслідок бездіяльності позивача та зволіканням зі зміною розміру орендної плати відповідачем самостійно з 01.01.2017 року обчислено суму орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VII та протягом всього 2017 року здійснювалася оплата орендної плати саме в такому розмірі.

З урахуванням викладеного, на думку суду апеляційної інстанції, метою заявленого Одеською міською радою позову є не захист порушених законних прав, а навпаки нездійснення існуючого обов'язку саме відповідача щодо зміни розміру орендної плати відповідно до положень договору та діючого законодавства. Такі дії з боку міськради свідчать про зловживання позивачем своїми правами в розумінні ст. 13 Цивільного кодексу України, що є недопустимим.

Згідно ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У даному випадку, права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, не підлягають захисту в обраний позивачем спосіб, у зв'язку з чим судова колегія вважає передчасним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі та доходить висновку щодо відмови Одеській міській раді у заявлених позовних вимогах через вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства.

З огляду на те, що підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу відсутні, а також позивачем не доведені обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, судова колегія вважає за можливе відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань у розмірі 8 020 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 1 877 грн. 24 коп., пені у розмірі 14 349 грн. 64 коп.

У відповідності до приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевий господарський суд помилково не з'ясував даних обставин, рішення про задоволення позовних вимог є передчасним, і таке неповне з'ясування обставин призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

При цьому, судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом строків розгляду справи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка , м. Теплодар Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі № 916/146/18 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі № 916/146/18 не відповідає обставинам справи та вимогам закону і є достатні правові підстави для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка , м.Теплодар Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі № 916/146/18 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року у справі №916/146/18 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради, м. Одеса до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Залізничтехніка , м. Теплодар Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 164 243 грн. 37 коп. у повному обсязі.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 10.09.2018 року, повний текст постанови складено 12 вересня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_7 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9