Постанова

від 11.09.2018 по справі 910/364/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/364/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

за участю секретаря : Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.)

від 09.07.2018

у справі № 910/364/18

за позовом Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Край Проперті", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс"

третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Комунального підприємства "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Наталія Каролівна

про визнання недійсними рішень та дій

за участю представників учасників справи:

позивача - Самборська Г.М.

відповідача - Разумов М.А., Дацьків А.І.

третіх осіб - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей" (далі - ПП "Консалтингова фірма "Прометей") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнього підприємства "Край Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Комунального підприємства "Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Наталії Каролівни про визнання недійсним рішень та дій.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ПАТ "Сбербанк" незаконно вчинив дії щодо позасудового стягнення заборгованості по кредитним договорам № 119-В/11/55/КЛ та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 та отримав право власності на передане позивачем в іпотеку майно за договором від 19.12.2011. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 33, 35, 36, 38 Закону України "Про іпотеку", статті 593, 599 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 у справі № 910/364/18 позовні вимоги ПП "Консалтингова фірма "Прометей" задоволені повністю. Суд визнав недійсними рішення та дії ПАТ "Сбербанк" щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на майно ПП "Консалтингова фірма "Прометей", переданого Банку в іпотеку згідно з Іпотечним договором від 19.12.2011.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 910/364/18 рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПП "Консалтингова фірма "Прометей" про визнання недійсними рішень та дій відмовлено повністю.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ПАТ "Сбербанк" (банк) та Дочірнім підприємством "Край Проперті" (далі - ДП "Край Проперті") 22.09.2011 було укладено договір про відкриття кредитної лінії номер № 119-В/11/55/КЛ, з подальшими змінами і доповненнями та договір про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ, з подальшими змінами і доповненнями, за умовами яких ДП "Край Проперті" було відкрито відновлювальні кредитні лінії в іноземній валюті в межах ліміту та надано банком кредитні кошти;

- з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника між банком, як іпотекодержателем та ПП "Консалтингова фірма "Прометей", як іпотекодавцем, 19.12.2011 укладено іпотечний договір, реєстраційний номер 18716, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. (надалі - Іпотечний договір);

- за умовами Іпотечного договору, іпотекодавець передав в іпотеку власне нерухоме майно в забезпечення виконання зобов'язань ДП "Край Проперті" (позичальник) перед ПАТ "Сбербанк" по договорам про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011;

- згідно з пунктами 2.1. та 2.2. Іпотечного договору, іпотекою забезпечуються зобов'язання боржника повернути іпотекодержателю кредити, надані в межах кредитної лінії, а також зобов'язання в строки та в порядку, встановлені кредитними договорами сплачувати проценти за користування кредитами, комісійну винагороду за відкриття та ведення позичкового рахунку, відшкодувати документально підтверджені збитки, завдані невиконанням та/або неналежним виконанням зобов'язань по кредитним договорам, сплатити штрафні санкції за невиконання умов договорів, сплачувати комісійну винагороду за управління коштами кредитної заборгованості;

- предметом іпотеки, згідно з п. 3.1. договору, є:

- комплекс, майновий, загальною площею 13 041,3 кв.м за адресою: Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул. Б. Хмельницького (вулиця Леніна), буд. 45, реєстраційний номер: 9029223, який належить іпотекодавцю на праві власності згідно зі Свідоцтвом про право власності серія САС № 575489, виданий виконавчим комітетом Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області 28.02.2011 на підставі рішення № 16 від 25.02.2011, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Славутське бюро технічної інвентаризації" 01.03.2011 за реєстраційним № 9029223, номер запису: 412, в книзі 1, про що виданий Витяг про державну реєстрацію прав за № 29165639 від 01.03.2011;

- комплекс за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, місто Волочиськ, вулиця Копачівська (вулиця Примакова), будинок 3, реєстраційний номер: 8554567, який належить іпотекодавцю на праві власності згідно з дублікатом договору купівлі-продажу, виданим приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Яковлєвим М.К. 14.07.2006 за реєстровим № 1910, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 14.07.2006 за № 421532, та зареєстрованим в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.07.2006 Комунальним підприємством "Волочиське бюро технічної інвентаризації" 14.07.2006 за реєстраційним № 8554567, номер запису: 157, в книзі 25, про що виданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 11232321 від 14.07.2006;

- згідно з п. 6.2. Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином;

- за умовами пункту 6.3. Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі:

- порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця та/або боржника або визнання його/їх банкрутом/ами або при його/їх ліквідації; невиконання або неналежного виконання Боржником будь-якого із зобов'язань за основним договором 1 та/або основним договором 2, а також з інших підстав, передбачених основним договором 1 та/або основним договором 2, які дають право іпотекодержателю на дострокове стягнення заборгованості боржника за основним договором 1 та/або основним договором 2;

- невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань за цим договором;

- реорганізації іпотекодавця та/або Боржника;

- якщо до настання терміну (строку) виконання будь-якого зобов'язання, зазначеного в ст.2. цього договору, боржник зробить письмову заяву іпотекодержателю про повну або часткову , неспроможність виконати їх;

- дострокового розірвання основного договору 1 та/або основного договору 2 з підстав, передбачених законодавством України та/або основним договором 1 та/або основним договором 2 та/або цим договором та невиконання чи неналежного виконання Боржником усіх своїх зобов'язань, які зазначені в ст.2. цього договору;

- якщо іпотекодержателем буде виявлено недостовірність будь-якої з гарантій, наданих іпотекодавцем іпотекодержателю згідно з ст.3. цього договору;

- втрати іпотекодержателем права на отримання страхового відшкодування за застрахованим Предметом іпотеки з незалежних від іпотекодержателя причин;

- з інших підстав, передбачених Законом України "Про іпотеку" та іншими актами законодавства України, а також основним договором 1 та основним договором 2;

- відповідно до пункту 6.4. Іпотечного договору, у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2. - 6.3. цього договору, іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса. Також у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2. - 6.3. цього договору, іпотекодержатель може звернути стягнення шляхом позасудового врегулювання між сторонами шляхом:

- передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому чинним законодавством України;

- права іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України;

- згідно із пунктом 6.4.1. Іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, іпотекодержатель повідомляє іпотекодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність. До іпотекодержателя переходить право власності на предмет іпотеки на 31 календарний день з дати, яка підтверджує вручення іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність (далі - момент набуття права власності на предмет іпотеки) за умови, що до цього терміну іпотекодержателю не буде повернено (сплачено) заборгованість за усіма зобов'язаннями, зазначеними в ст. 2 цього договору, в повному обсязі на дату повернення (сплати) заборгованості;

- іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, якого призначає іпотекодержатель;

- ПАТ "Сбербанк" 19.05.2017 направлено на адресу ПП "Консалтингова фірма "Прометей" повідомлення-вимогу № 5246/5/28-3 від 18.05.2017 про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк. Крім цього, у вказаній вимозі було вказано, що у випадку її не виконання Банк буде вимушений звернути стягнення на іпотечне майно шляхом прийняття його у власність;

- одночасно Банком було направлено на адресу позичальника вимогу від 18.05.2017 № 5244/5/28-3 аналогічного змісту;

- як зазначає ПП "Консалтингова фірма "Прометей", 21.12.2017 йому стало відомо, що ПАТ "Сбербанк" у зв'язку з наявністю заборгованості позичальника по кредитним договорам, прийняло рішення про застосування позасудового способу врегулювання заборгованості та вчинило дії щодо прийняття права власності на передане в іпотеку майно;

- в якості доказу на наведені обставини подано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.12.2017, в яких, зокрема, вказано, що підставою виникнення права власності є - повідомлення-вимога, серія та номер: 5244/5/28-3, виданий 18.05.2017, видавник: ПАТ "Сбербанк"; Іпотечний договір зі змінами та доповненнями, серія та номер 18716, виданий 19.12.2011, видавник: Морозова С.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

- не погоджуючись з прийняттям рішення Банком про застосування позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, зазначене стало підставою для звернення ПП "Консалтингова фірма "Прометей" до суду із позовом про визнання недійсними рішення та дії ПАТ "Сбербанк" щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на майно ПП "Консалтингова фірма "Прометей", переданого Банку в іпотеку згідно з Іпотечним договором від 19.12.2011.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги ПП "Консалтингова фірма "Прометей" та визнаючи недійсними рішення та дії ПАТ "Сбербанк" щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на майно ПП "Консалтингова фірма "Прометей", переданого Банку в іпотеку згідно з Іпотечним договором від 19.12.2011, суд першої інстанції виходив з того, що Банк не мав правових підстав для прийняття рішення про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність та для здійснення подальших дій без направлення позивачу передбаченого умовами іпотечного договору листа-повідомлення та спливу тридцятиденного строку з моменту його отримання. При цьому, суд також вказав на правомірність обраного позивачем способу захисту, який хоча і не передбачений прямо законом чи договором, проте не суперечить чинному законодавству та надає можливість здійснити захист порушеного права підприємства.

2.5. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що задоволення позовних вимог та визнання недійсними рішення та дії Банку щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на іпотечне майно не може призвести до відновлення порушених прав позивача, а саме до поновлення права власності, оскільки навіть внаслідок задоволення позову право власності на вказане майно буде все одно зареєстроване за Банком, тобто на підставі рішення про задоволення позову відповідний запис із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не буде виключено, а тому пред'явлений позивачем позов не відповідає встановленим способам захисту цивільних прав особи, а також не відновлює порушені права позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1 Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018, ПП "Консалтингова фірма "Прометей" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення місцевого суду в силі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей":

- судом апеляційної інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 16 Цивільного кодексу України, статті 5 Господарського процесуального кодексу України;

- на переконання ПП "Консалтингова фірма "Прометей" можлива відсутність оспорюваного рішення Банку, викладеного на паперовому носії з відповідним номером та датою, не може свідчити про його не прийняття і зазначене підтверджує правомірність заявленої підприємством вимоги.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

4.2. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

4.3. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

4.4. У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України законодавець установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначив способи здійснення захисту цивільних права та інтересів судом (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). До них належать:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

4.5. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

4.6. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

4.7. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

4.8. Обраний позивачем спосіб захисту має бути направлений на припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, відповідати матеріально-правовим способам захисту права.

4.9. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

4.10. Законодавцем передбачено, що такий перелік, зазначений в частині 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).

4.11. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

4.12. У тих випадках, коли спеціальна норма закону установила інший, ніж визначений статтею 16 Цивільного кодексу України спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою. Одночасно можуть застосовуватися положення статті 16 Цивільного кодексу України і положення спеціальної норми щодо способу захисту у випадку, коли ці способи тотожні й на них поширюється дія Цивільного кодексу України.

4.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" є рішення та дії ПАТ "Сбербанк" щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на майно ПП "Консалтингова фірма "Прометей", передане позивачем в іпотеку за договором від 19.12.2011.

4.14. Дійшовши висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про відсутність у Банку правових підстав для прийняття рішення про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність та для здійснення подальших дій.

4.15. Разом з тим, апеляційний господарський суд, дійшов висновку про неналежно обраний приватним підприємством спосіб захисту, зазначив про неможливість, виходячи із заявлених вимог, встановити, які саме конкретно рішення та дії Банку позивач просить визнати недійсними. При цьому, апеляційний суд виходив з того, що оскарження рішень та дій банку щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на майно як підстав для проведення в подальшому реєстрації за Банком права власності на вказане майно, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.

4.16. Оскаржувані ПП "Консалтингова фірма "Прометей" рішення та дії Банку є лише передумовою для застосування банком процедури звернення стягнення на іпотечне майно шляхом позасудового врегулювання на підставі Іпотечного договору та Закону України "Про іпотеку".

4.17. За висновком суду апеляційної інстанції, дії іпотекодержателя, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, не призводять до виникнення у іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, а тому відповідно не можуть бути самостійним предметом оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що задоволення позовних вимог та визнання незаконними рішень та дій відповідача щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на іпотечне майно не може призвести до відновлення порушених прав позивача, а саме до поновлення права власності, оскільки навіть внаслідок задоволення позову право власності на вказане майно буде все одно зареєстроване за Банком, тобто на підставі рішення про задоволення позову відповідний запис із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не буде виключено.

4.18. Відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

4.19. Відповідно до пункту 6.4. Іпотечного договору у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2. - 6.3. цього договору, іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса. Також у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2. - 6.3. цього договору, іпотекодержатель може звернути стягнення шляхом позасудового врегулювання між сторонами шляхом:

- передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому чинним законодавством України;

- права іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.

4.20. Судами встановлено, що сторони за договором іпотеки погодили можливість виникнення в іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, викладеного в статті 6 Іпотечного договору "Звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація предмета іпотеки".

4.21. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

4.22. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

4.23. Враховуючи те, що самі дії іпотекодержателя, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, не призводять до виникнення у іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неналежність обраного Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" способу захисту порушеного права.

Крім того, оскаржувані рішення та дії Банку щодо застосування позасудового способу звернення стягнення на іпотечне майно належать до внутрішньогосподарської діяльності, а тому безпосередньо не впливають на права та охоронювані законом інтереси третіх осіб.

4.24. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц, постанові Верховного Суду від 04.06.2018 № 910/23741/17, від 03.07.2018 № 916/3248/16.

4.25. Доводи, викладені в касаційній скарзі Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей", колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновків апеляційного господарського суду та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.26. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.27. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.28. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.29. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.30. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 910/364/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач