Ухвала

від 12.09.2018 по справі 923/790/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 вересня 2018 року Справа № 923/790/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. , розглянувши справу

за позовом: Першого заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Нижньосірогозька районна державна адміністрація, ідентифікаційний код 04060105, вул. Садова, 7, смт. Нижні Сірогози Херсонської області,

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код 38697542, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон,

до: Спілки власників худоби "Ласуня" в особі голови спілки Михайлюк Наталії Григорівни, вул. Першотравнева, 32, с. Степне Нижньосірогозького району Херсонської області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Степненська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області, ідентифікаційний код 26432889, вул. Шевченка, 24, с. Степне Нижньосірогозького району Херсонської області,

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі: позивача-1: Нижньосірогозька районна державна адміністрація, позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, до Спілки власників худоби "Ласуня" в особі голови спілки Михайлюк Наталії Григорівни, Степненська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області визначена як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокурор просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.07.2010 укладений між Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією та спілкою громадян - власників худоби Ласуня , зареєстрований у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК 14.10.2010 за № 041072501691 та вилучити у спілки громадян - власників худоби Ласуня земельну ділянку площею 209,2449 га вартістю 495491грн. 92 коп., розташовану на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області та повернути її державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви заявнику у зв'язку з відсутністю підстави для звернення прокурора до суду в інтересах Нижньосірогозької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Приймаючи судове рішення про повернення позовної заяви без розгляду суд враховує висновки щодо застосування норм права, які регулюють участь прокурора в процесі, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17.

Відповідно до позовної заяви прокурор обґрунтовує своє звернення до суду наявністю поважних причин та необхідних й достатніх підстав для представництва в суді інтересів держави, оскільки, як він стверджує, що відповідач використовує земельну ділянку та не сплачує орендну плату з 2016 року.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з наданих прокурором матеріалів прокурором в день направлення позовної заяви до суду 06.09.2018 року надіслані листи-повідомлення про звернення прокурора з цією позовною заявою, підстави для такого звернення не викладені, попередньо не з'ясовано позицію органів державної влади-позивачів щодо виявлених прокурором фактів несплати орендної плати орендарем, не з'ясовано чи здійснюють зазначені органи певні заходи (дії) щодо виконання своїх владних повноважень щодо захисту інтересів держави тощо.

В повідомленні на ім'я Нижньосірогозької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області не зазначена підстава для звернення прокурора з позовом в інтересах держави - у чому полягає порушення (невиконання чи неналежне виконання) обов'язків кожним із зазначених органів.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом .

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади , орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень (службових осіб) - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень) осіб, до обов'язків яких належить здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави, але це захист здійснюється не належно.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Тобто, сам факт заборгованості за договором оренди не є підставою для заміни відповідного органу і представництва його прокурором.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, зокрема якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

За таких обставин і правових підстав, позовна заява та додатки до неї повертаються заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву та додатки до неї повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (підписання ухвали).

Додаток: на 26 арк., в т.ч. оригінали фіскальних чеків №№ 0043808 0005060, 0043809 000506, 0043810 0005062, 0043811 0005063 від 06.09.2018, описи вкладення до рекомендованого листа від 06.09.2018 на 4 арк., платіжне доручення № 1305 від 10.09.2018 на суму 3 524,00 грн. на 1 арк.

Суддя П.Д. Пригуза