Ухвала

від 17.12.2018 по справі 923/790/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 грудня 2018 року м. Херсон Справа № 923/790/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , розглянувши справу

за позовом: Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Нижньосірогозької районної державної адміністрація (ідентифікаційний код 04060105, вул. Садова, 7, смт. Нижні Сірогози Херсонської області)

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідентифікаційний код 38697542, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон)

до: Спілки власників худоби "Ласуня" (вул.Шевченка (вул.60 років Жовтня), с.Степне, Нижньосірогозький район, Херсонська область, 74742)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Нижньосірогозької районної державної адміністрації (позивач-1), Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (позивач-2) до Спілки власників худоби "Ласуня", яким просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.07.2010 укладений між Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією та спілкою громадян - власників худоби Ласуня , зареєстрований у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК 14.10.2010 за № 04107250169;

- вилучити у спілки громадян - власників худоби Ласуня земельну ділянку площею 209,2449 га вартістю 495491 грн. 92 коп., розташовану на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області та повернути її державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.09.2018 у справі №923/790/18 (суддя - Пригуза П.Д.) повернуто позов Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нижньосірогозької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Спілки власників худоби Ласуня про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.09.2018, а справу № 923/790/18 передано Господарському суду Херсонської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Розпорядженням № 488 від 10.12.2018 керівника апарату суду у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Пригузи П.Д. та необхідністю вирішити питання щодо відкриття провадження по справі № 923/790/18 справу призначено до повторного автоматичного розподілу. Цим розподілом справу передано до провадження судді Немченко Л.М.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до позовної заяви прокурор обґрунтовує своє звернення до суду наявністю поважних причин та необхідних й достатніх підстав для представництва в суді інтересів держави, оскільки, як він стверджує, орендодавцем за договором є Нижньосірогозька районна державна адміністрація, а отримувач орендної плати Степненська сілська рада Нижньосірогозького району Херсонської області.

Таким чином, інтереси держави порушені в зв'язку з недоотриманням коштів в бюджет органу місцевого самоврядування - Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області та невиконанням, взятих на себе орендарем зобов'язань.

У зв'язку із систематичним невиконанням орендарем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів, договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В позовній заяві прокурор обгрунтував наявність "інтересів держави" у необхідності розірвання договору оренди землі державної власності та повернення земельної ділянки у землі запасу державної власності, адже орендар ухиляється від виконання істотних умов Договору щодо внесення орендної плати, що призводить до недонадходження коштів до місцевого бюджету, а також негативно впливає на формування дохідної частини відповідного бюджету та свідчить про порушення інтересів держави і наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва прокурором у цій справі інтересів держави.

Проте, органи уповноважені державою на захист інтересів держави неналежним чином здійснюють надані їм повноваження, оскільки до цього часу не ініційовано питання про розірвання договору оренди землі від 05.07.2010, зареєстрованого у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.10.2010 № 041072501691, укладеного між Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією та головою спілки громадян - власників худоби "Ласуня" ОСОБА_1, в зв'язку з невиконанням умов вказаного договору та систематичною несплатою відповідачем орендної плати за орендовану земельну ділянку.

Тому, прокурор вважає, що така бездіяльність зазначених органів суперечить інтересам держави, та дає законні та обгрунтовані підстави для застосування прокурором заходів реагування у формі представницьких повноважень.

Визначені у позовній заяві "інтереси держави" суперечать Рішенню Конституційного Суду України № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 8.04.1999, скільки прокурор, визначаючи " інтереси держави" не послався на норми конституції або інших правових актів.

Водночас, згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом .

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади , орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень (службових осіб) - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень) осіб, до обов'язків яких належить здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави, але це захист здійснюється не належно.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Тобто, сам факт порушення вимог законодавства щодо виконання договірних зобов'язань не є підставою для заміни відповідного органу і представництва його прокурором.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

До матеріалів позовної заяви прокурором не додано опису вкладення, який підтверджує надсилання відповідачу - Спілці власників худоби "Ласуня" копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши першому заступнику керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області строк для усунення зазначених недоліків.

У вступній частині позовної заяви прокурор зазначив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - Степненську сільську раду Нижньосірогозького району Херсонської області.

Відповідно до статті 50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Таким чином, саме лише зазначення в позовній заяві та/або певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Прокурором в позовній заяві жодним чином необґрунтовано підстав для залучення до участі в справі в якості третьої особи Степненської сілської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, не вказано на чиїй стороні має бути залучено вказану особу, не зазначено, на які права та обов'язки вказаної особи може вплинути ухвалене рішення з даного спору.

Крім того, до позовної заяви прокурором не додано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляює самостійних вимог на предмет спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Прийняти справу № 923/790/18 до свого провадження відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 488 від 10.12.2018.

2.Позовну заяву Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області залишити без руху.

3.Надати першому заступнику керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення виявленого недоліку - а саме надати до суду:

- оригінал опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку, які свідчать про надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу;

- заяву про залучення до розгляду справи третьої особи, що зазначена в позовній заяві із визначенням на чиїй стороні має бути залучено вказану особу, на які права та обов'язки вказаної особи може вплинути ухвалене рішення з даного спору;

- докази, що відповідач є особою, яка може бути стороною у справі згідно ст. 4 ГПК України;

- додаткове правове та доказове обгрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді.

4.Роз'яснити першому заступнику керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Звернути увагу першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

6. Копію ухвали направити першому заступнику керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.М. Немченко