Постанова

від 29.08.2018 по справі 910/23623/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р. Справа№ 910/23623/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зубець Л.П.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Булах Л.С. - дов. № 22.06/18 від 22.06.2018,

від відповідача - Поета К.Ю. - дов. № Ц/3-04/7-18 від 11.01.2018,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.03.2018

у справі № 910/23623/17 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВО

Техенергоналадка

до Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця

в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного

транспорту Публічного акціонерного товариства Українська

залізниця

про стягнення 164 789,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВО Техенергоналадка (далі - позивач, ТОВ ВО Техенергоналадка ) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - відповідач, ПАТ Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту ) про стягнення 164 789,55 грн., з яких: 85 939,49 грн. - основний борг, 20 164,24 грн. - пеня, 51 425,17 грн. - інфляційні втрати, 7 260,65 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги зводяться до неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати проектно-вишукувальних робіт, виконаних позивачем за договорами № 1/09-14 та № 2/09-14 від 30.09.2014, № 1/11-14 від 12.11.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 910/23623/17 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Техенергоналадка основний борг у розмірі 85 939,49 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 44 775,08 грн., 3% річних у розмірі 7 042,62 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 066,36 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В обґрунтування рішення суд посилається на невиконання відповідачем зобов'язання з оплати проектно-вишукувальних робіт за договорами № 1/09-14 та № 2/09-14 від 30.09.2014, № 1/11-14 від 12.11.2014.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/23623/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця шляхом злиття, в тому числі ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України , який був стороною договорів. Проте, у передавальному акті від 04.08.2015 зобов'язання перед позивачем не були відображені, а про їх існування відповідач дізнався лише з позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2018, для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 910/23623/17 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

30.05.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2018 Публічним акціонерним товариством Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця усунуто недоліки в апеляційній скарзі (надано мотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Руденко М.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2018.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 02.07.2018 на лікарняному, розгляд справи 04.07.2018 не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, з метою призначення справи до розгляду, Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.07.2018, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/23623/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 справу № 910/23623/17 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 29.08.2018.

14.08.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Техенергоналадка надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2018, у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/23623/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 справу № 910/23415/17 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник ПАТ Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/23623/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Техенергоналадка у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Між Державним підприємством Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України ДП ДНІПРОЗАЛІЗНИЧПРОЕКТ (далі - генпроектувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВО Техенергоналадка (далі - субпідрядник, ТОВ ВО Техенергоналадка ) були укладені наступні договори:

- Договір № 1/09-14 від 30.09.2014 (далі - Договір № 1/09-14);

- Договір № 2/09-14 від 30.09.2014 (далі - Договір № 2/09-14);

- Договір № 1/11-14 від 12.11.2014 (далі - Договір № 1/11-14).

За умовами Договорів генпроектувальник доручив, а субпідрядник прийняв на себе зобов'язання виконати наступні проектно-вишукувальні роботи:

- за Договором № 1/09-14 - робочий проект Тягова підстанція Дубно. Технічне переоснащення щита управління ;

- за Договором № 2/09-14 - робочий проект Технічне переоснащення щита управління фідерів 10кВ тягової підстанції Клепарів ;

- за Договором № 1/11-14 - робочий проект Технічне переоснащення шаф управління, автоматики та захисту приєднань ВРУ-154-35кВ та ЗРУ 10кВ ПС Ульянівка Васильківський район (Дніпропетровська обл.) .

Відповідно до п. 1.2 Договорів термін виконання визначається за календарним планом робіт, який є невід'ємною частиною цих договорів до 31.12.2014.

Згідно п. 3.1 Договорів вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних згідно з цими договорами, визначена на підставі доданого кошторису на проектно-вишукувальні роботи (додаток № 3) і складає відповідно до протоколу про договірну ціну:

- за Договором № 1/09-14 - 38 982,16 грн. з ПДВ;

- за Договором № 2/09-14 - 10 631,69 грн. з ПДВ;

- за Договором № 1/11-14 - 36 324,94 грн. з ПДВ.

Пунктами 3.2 Договорів № 1/09-14 та № 2/09-14 встановлено, що оплата здійснюється генпроектувальником впродовж 90 банківських днів на підставі акта здавання-приймання проектно-вишукувальних робіт та після отримання коштів на розрахунковий рахунок від генерального замовника.

Пунктом 3.2 Договору № 1/11-14 встановлено, що оплата здійснюється генпроектувальником впродовж 30 банківських днів на підставі акта здавання-приймання проектно-вишукувальних робіт та після отримання коштів на розрахунковий рахунок від генерального замовника.

Позивачем виконані роботи за Договорами загальною вартістю 85 939,49 грн., а саме:

- за Договором № 1/09-14 на суму 38 982,86 грн., що підтверджується актом здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 4/12 від 30.12.2014;

- за Договором № 2/09-14 на суму 10 631,69 грн., що підтверджується актом здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 5/12 від 30.12.2014;

- за Договором № 1/11-14 на суму 36 324,94 грн., що підтверджується актом здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 6/12 від 30.12.2014.

Вказані акти здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками без зауважень.

Як стверджує ТОВ ВО Техенергоналадка , відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати робіт за Договорами на суму 85 939,49 грн.

Враховуючи вказане, ТОВ ВО Техенергоналадка звернулося з даним позовом та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , як правонаступника Державного підприємства Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України ДП ДНІПРОЗАЛІЗНИЧПРОЕКТ , заборгованість за Договорами у сумі 85 939,49 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 20 164,24 грн. - пені, 51 425,17 грн. - інфляційних втрат та 7 260,65 грн. - 3% річних.

Заперечення проти позову зводяться до того, що ПАТ Українська залізниця не є правонаступником прав і обов'язків ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України .

Стосовно правонаступництва колегія суддів відмічає наступне.

Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Судом першої інстанції відповідно до положень Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, з урахуванням інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, передавального акту від 04.08.2015 та інформації на офіційному сайті ПАТ Українська залізниця - www.uz.gov.ua встановлено, що правонаступником ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України є ПАТ Українська залізниця , яка утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Враховуючи наведене, ПАТ Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту є правонаступником ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України .

Апелянт в своїй скарзі проти того, що він є правонаступником ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України не заперечує. Його доводи зводяться до того, що складаючи передавальний акт від 04.08.2015 ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України не відобразило жодного зобов'язання перед ТОВ ВО Техенергоналадка . Таким чином, апелянт стверджує, що обов'язок за спірними Договорами до ПАТ Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту не перейшов. Крім того, апелянт зазначив про безпідставне нарахування штрафних санкцій, оскільки він не був обізнаний з наявністю зобов'язання перед позивачем.

Стосовно наявності у відповідача боргу перед позивачем, слід відмітити наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Положеннями ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено вище, позивачем виконано роботи за Договорами на загальну суму 85 939,49 грн., проте відповідачем ці роботи оплачені не були.

Крім того, позивачем надано докази (копії договорів та платіжних доручень), що ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України як генпроектувальник отримав кошти від генеральних замовників за роботи, які виконувались позивачем як субпідрядником, проте подальшого перерахування на користь ТОВ ВО Техенергоналадка не здійснив.

У свою чергу відповідачем не надано доказів оплати робіт за Договорами суду.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 85 939,49 грн. заборгованості за Договором.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 20 164,24 грн. пені.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.4 Договорів генпроектувальник, у випадку несвоєчасної оплати за закінчену роботу у встановлені Договором терміни сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 2-х облікових ставок НБУ встановлених на день сплати пені за весь період прострочення.

За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував пеню за період з 31.01.2015 по 31.07.2015.

При цьому, відповідно до положень п. 3.2 Договорів, строк виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт настав: по Договорам № 1/09-14 та № 2/09-14 - 14.05.2015; по Договору № 1/11-14 - 13.02.2015.

Таким чином, розрахунок позивача є обґрунтований в межах вказаних строків.

Проте, згідно зі ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що період нарахування пені, який за розрахунком позивача закінчується 31.07.2015, та дату звернення з позовом 29.12.2017, до вимог про стягнення пені за спірний період підлягає застосуванню спеціальний річний строк позовної давності, про який заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у позові в цій частині вимог.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про стягнення пені, у зв'язку з застосуванням строку позовної давності.

Стосовно вимог позивача про стягнення 51 425,17 грн. інфляційних втрат та 7 260,65 грн. 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням сум заборгованості та вірного періоду нарахування (початковий період розрахунку по Договорам № 1/09-14 та № 2/09-14 - 15.05.2015; по Договору № 1/11-14 - 14.02.2015), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 44 775,08 грн. інфляційних втрат та 7 042,62 грн. 3% річних.

Судова колегія стосовно доводів апеляційної скарги звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Враховуючи, що відповідач є правонаступником ДП Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України , то судом відхиляються доводи апелянта про те, що до нього не перейшли зобов'язання перед ТОВ ВО Техенергоналадка .

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 910/23623/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська Залізниця в особі філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 910/23623/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/23623/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.П. Зубець

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 03.09.2018