Постанова

від 06.09.2018 по справі 906/1153/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Справа № 906/1153/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Вох В.С.

за участю представників сторін:

позивача: Митюк С.П

відповідача1:не з"явився

відповідача 2:нез"явився

третя особа 1:ЩербинаО.Ю.

третя особа 2: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" на рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/1153/17 ухваленого 10.05.18р. суддею Кравець С.Г. у м. Житомир , повний текст складено 15.05.18р.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Агротех"

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південінвестсервіс"

про визнання недійним нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав (згідно з заявою про зміну предмета позову)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області 10.05.2018 року у справі № 906/1153/17 (суддя Кравець С.Г.) в позові Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Агротех" (м.Коростень, Житомирська області), Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд" (м.Ужгород, Закарпатська область), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (м.Київ), на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південінвестсервіс" (м.Одеса) про визнання недійсним нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав (згідно з заявою про зміну предмета позову) відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався положеннями ч.1,2 ст. 11, 15,16,203,208, 215, ч.1 ст. 628.,ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України,ч.1, п.4 ч.2, ч.3 ст. 37, ст.1,3,4,5, ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п.5.11, п.5.12,п.5.23 Держспоживстанадарту України № 55 від 04.04.2003 року та прийшов до висновку, що відсутність договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного між сторонами, вимога про визнання недійсним якого заявлена позивачем у даній справі, унеможливлює встановлення судом реальних правовідносин, що склались між сторонами. Зокрема, суд позбавлений можливості дослідити умови договору про розірвання договору застави майнових прав, а також встановити підписантів даного договору, дату його укладення, права і обов'язки сторін та відповідність чи невідповідність даного договору вимогам закону.

Крім того,акт перевірки правочинів на предмет нікчемності не містить обов'язкових реквізитів документа, визначених ДСТУ 4163-2003, зокрема дати його складання/підписання, реєстраційного індексу документа, місця складання, не підписаний усіма членами комісії, які зазначені в ньому, що не надає змоги його ідентифікувати як належно оформлений документ. Вказаний Акт також не містить посилання на жоден з пунктів ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто позивачем не визначено конкретної підстави, за якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку, зокрема правочин зазначений у п.10 Акту, є нікчемним.

Таким чином , суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку, позовні вимоги із доказами, які обґрунтовують їх, не можуть слугувати підставою для визнання недійсним договору про розірвання договору застави майнових прав.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

02.03.2015 року наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю. П. № 66-в створено комісію, та наказано у строк до 20.03.2015 року здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року, які підпадають під критерії, зазначені в ст. 38 Закону України "Про систему гарантування фізичних осіб ".Комісією проведено таку перевірку та оформлено її результати відповідним актом , згідно якого встановлено нікчемність правочинів, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вказує,що відсутність підписів деяких з членів комісії на Акті не впливає на законність даного документу. Чинним на той момент законодавством не було встановлено форми, у якій викладається або оформлюються результати такої перевірки, тому наявність або відсутність Наказу та/або Акту, їх форма та зміст, наявність чи відсутність реквізитів жодним чином не впливають на недійсність нікчемних правочинів.Вважає,що час виявлення нікчемних правочинів не має жодного значення для дійсності або недійсності правочинів, адже такі правочини є недійсними незалежно від моменту їх виявлення УО ФГВФО.

Вказує,що суд першої інстанції при постановленні рішення не врахував правову позицію Верховного Суду,викладену у постанові від 01.02.2018 року по справі № 910/21976/16.

Недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Вказує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено наслідків недотримання вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - ДСТУ), особливо з огляду на те, що відсутність того чи іншого реквізиту, передбаченого ДСТУ, не впливає ані на суть дії, ані на законність такої дії .

Апелянт зазначає,що 18.05.2018 року після проведення повторної ретельної перевірки документації банку було виявлено протокол засідання кредитного комітету АТ "ІМЕКСБАНК" № 96/2 від 22.12.2014 року, з якого вбачається, що банком було прийнято рішення внести зміни в частині забезпечення в умови кредитування ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД" згідно Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 року, а саме: - вивести з-під застави майнові права на Договір від 02.03.2012 року із Додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м.кв., який укладено між ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Підвенінвестсервіс". Заставна вартість об'єкту застави складає 176 000 000 грн.

Зміст зазначеного протоколу кредитного комітету Банку є опосередкованим доказом позиції Позивача, адже він відображає результат рішення керівного органу Банку, за яким Банк відмовляється від власних майнових вимог до Заставодавця, а також свідчить про намір банку припинити дію відповідного договору застави.

Крім того , про факт укладання нікчемного Договору про розірвання договору застави майнових прав, сторонами якого були АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД", ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОТЕХ" і за умовами якого було розірвано договір застави, а від так, Банк відмовився від власних майнових вимог і така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у Банку, свідчить банківська виписка про операції з 12.06.2014 року по 18.05.2018 року, з якої вбачається списання Договору застави.

Таким чином, обґрунтованість підстав звернення до суду із позовом до ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД", ТОВ "СП "АГРОТЕХ" про визнання недійсним нікчемного договору, зокрема існування між Позивачем та Відповідачами відносин на підставі Договору застави та факт укладення нікчемного Договору про розірвання договору застави, доводиться доданими до апеляційної скарги Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна, випискою по особовому рахунку ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД" та протоколом засідання кредитного комітету АТ "ІМЕКСБАНК" № 96/2 від 22.12.2014 року.

Враховуючи те, що Позивач позбавлений можливості надати суду примірник Договору застави та Договору про розірвання договору застави у зв'язку з тим, що вказані документи були втрачені в наслідок пожежі, при оцінці доказів суд має врахувати, що банківська виписка з особового рахунку ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД" може слугувати документом (доказом), який підтверджує проведення банком операцій з облікування Договору застави та Договору про розірвання договору застави (оприбуткування суми забезпечення 12.06.2014 року та списання договору застави 23.12.2014 року).

Звертає увагу суду на те, що Позивач надав усі наявні в нього докази на підтвердження своїх вимог, такі докази Відповідачами не спростовані та підлягають оцінці судом за правилами встановленими ГПК України.

Просить визнати поважними причини неможливості подання доказів до суду першої інстанції й прийняти до матеріалів справи долучені до цієї апеляційної скарги копію банківської виписки по особовому рахунку ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД" про операції з 12.06.2014 року по 18.05.2018 року, копію протоколу засідання кредитного комітету АТ "ІМЕКСБАНК" № 96/2 від 22.12.2014 року та розглядати справу № 906/1154/17 з урахуванням них.

Рішення господарського суду Житомирської області від 10.05.2018 року по справі № 906/1153/17 просить скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб серед іншого вказує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає ст. 236 ГПК України, так як є не обґрунтованим, ухвалене без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, без надання оцінки усім аргументам учасників справи. Зокрема, не було надано оцінки усім обставинам, що наводилися Позивачем та від доказування яких останній був звільнений, з огляду на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Також, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин місцевий господарський суд не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Наголошує, що зобов'язання станом на час розірвання Договору застави не було виконане Позичальником у повному обсязі, а отже у Банку існувало право застави, а як наслідок - майнова вимога до Заставодавця та Позичальника.

Просить задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" у повному обсязі.

Від відповідача 1,2, третьої особи 2 відзивів не надійшло.

Представники відповідача 1,2, третьої особи 2 в судове засідання не з явились , про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені належним чином та заздалегідь .

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр поштових відправлень, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 1,2, третьої особи 2 .

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

При цьому дослідженню підлягають докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників апелянта, третьої особи 1, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 12.06.2014р. між ПАТ "Імексбанк" (кредитором/позивачем) та ТОВ "Персей Буд" (позичальником/відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 27/14 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, із наданням кредиту окремими частинами або в повній сумі в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 273 800 000,00 грн та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 18% процентів річних, кінцевим терміном повернення не пізніше 11.06.2015 включно.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору сторони погодили, що у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 27.06.2014 року, укладає з майновими поручителями:

- ТОВ "КУА "Чорноморець-Капітал" - договір застави майнових прав на частину грошових коштів в сумі 8 700 000 грн., які випливають з договору банківського вкладу № 8 ("Зручний") від 20.03.2013 року, який укладено між ТОВ "КУА "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" та АТ "Імексбанк";

- ТОВ "СП "Агротех" - договір застави майнових прав на договір від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37733м.кв., який укладено ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Південінвестсервіс". Ринкова вартість об'єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 176 000 000 гривень;

- ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР" - договір застави майнових прав на договір від 06.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21369м.кв., який укладено ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР" та ТОВ "Південінвестсервіс". Ринкова вартість об'єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АПРАЙЗЕР", складає 99 674 000 гривень;

- ТОВ "Україна" - договір іпотеки, предметами якого є майнові права на 6 апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив "Золотий Бугаз", № 18 у корпусі Ж ап. №200, №201, №202, №203, №204, №205. Загальна ринкова вартість предметів іпотеки, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 17 640 000 грн.

До пункту 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 вносилися зміни на підставі укладених ПАТ "Імексбанк" (кредитором) та ТОВ "Персей Буд" (позичальником) Додаткових угод.

Додатковою угодою №2 від 29.08.2014р пункт 1.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №27/14 від 12.06.2014р викладено в наступній редакції: у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, укладає з майновими поручителями:

- ТОВ "СП "Агротех" - договір застави майнових прав на договір від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м.кв., який укладено ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Південінвестсервіс". Ринкова вартість об'єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АПРАЙЗЕР", складає 176 000 000,00 гривень;

- ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР" - договір застави майнових прав на договір від 06.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21369м.кв., який укладено між ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР" та ТОВ "Південінвестсервіс". Ринкова вартість об'єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АПРАЙЗЕР", складає 99 674 000,00 гривень;

- ОСОБА_5 - договір іпотеки наступної черги, предметами якої є нежитлові будівлі спортивно-оздоровчого комплексу "Люстдорф", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7 736,2 кв.м., заставною вартістю, згідно оцінки ТОВ "АПРАЙЗЕР", 333 000 000,00 гривень.

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.

Додатковою угодою №3 від 29.09.2014р п.1.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №27/14 від 12.06.2014р викладено в наступній редакції: у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з майновим поручителем:

- ТОВ "СП "Агротех" - договір застави майнових прав на договір від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м. кв., який укладено ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Південінвестсервіс". Ринкова вартість об'єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АПРАЙЗЕР", складає 176 000 000,00 гривень;

- ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР" - договір застави майнових прав на договір від 06.03.2012 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21369м.кв., який укладено ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР" та ТОВ "Південінвестсервіс". Ринкова вартість об'єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АПРАЙЗЕР", складає 99 674000,00 гривень;

- ОСОБА_5 - договір іпотеки наступної черги, предметами якої є нежитлові будівлі спортивно-оздоровчого комплексу "Люстдорф", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7 736,2 кв.м., заставною вартістю, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", 333 000 000,00 гривень, який діє до моменту передачі в іпотеку наступного майна майновим поручителем;

- АТ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ЧОРНОМОРЕЦЬ" іпотечний договір наступної черги, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,0кв.м., розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 4 000 000 000,00 (чотири мільярди) гривень, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР".

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.

На підставі додаткової угоди №5 від 23.12.2014р пункт 1.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №27/14 від 12.06.2014р викладено в наступній редакції: у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 року укладає з майновим поручителем АТ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ЧОРНОМОРЕЦЬ" іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80289,0кв.м., розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000,00 (сім мільярдів вісімсот мільйонів) гривень, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР".

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.

26 січня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України №50 від 26.01.2015р "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк".

Відповідно до даного рішення з 27.01.2015р запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" - Северина Ю.П. (т.1, а.с. 34-35).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Імексбанк" №66-в від 02.03.2015р "Про додаткову перевірку правочинів" створено комісію для детальної перевірки правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014р по 27.01.2015р, які підпадають під критерії, зазначені в п.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (т.1, а.с.38).

В свочергу, комісією у складі голови - уповноваженої особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. та членів комісії - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 складено Акт перевірки правочинів на предмет нікчемності в якому зазначено, що в період з 27.01.2014р по 27.01.2015р, протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк" банком було укладено правочини, які з огляду на приписи ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемними та до яких мають бути застосовані наслідки їх недійсності, що зумовлює проведення відповідних дій, спрямованих на відновлення порушеного права банку.

В пункті 10 Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності зазначено про укладення правочину на виконання рішень Кредитного комітету (КК) № 96/2 від 22.12.2014р та Наглядової ради №101.3 від 22.12.2014, який став підставою для припинення договору застави майнових прав, сторонами в якому виступали Банк, ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Персей Буд", предметом якого було будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м.кв., які належать ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року, укладеного між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "СП "Агротех", та виступав в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Персей Буд" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №27/14 від 12.06.2014 року (т.1,а.с.39-41).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №330 від 21.05.2015р "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення №105 від 27.05.2015р. Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015р до 26.05.2016р включно (т.1, а.с. 36-37).

В свою чергу, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2015р у справі №916/1529/15-г стягнуто з ТОВ "Персей Буд" на користь ПАТ "Імексбанк" в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 137800000 гривень строкової заборгованості за кредитом; 136000000 гривень простроченої заборгованості за кредитом; 32598557 гривень 06 коп. заборгованості за відсотками; 2554447 гривень 59 грн. пені за прострочення сплати за відсотків та 7377534 гривні 25коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором №27/14 від 12.06.2014р (т.1, а.с.42-44).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 у справі №907/600/17 позовні вимоги ПАТ "Імексбанк" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) задоволено. Застосовано наслідки недійсності договору від 27.08.2014 про розірвання іпотечного договору від 26.06.2014, укладеного ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Україна", а саме, скасовано державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ "Україна"; змінено п.1.3 додаткових угод № 2 від 29.08.2014р., №3 від 29.09.2014р., №5 від 23.12.2014 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №27/14 від 12.06.2014 що стосується забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором майном іпотекодавця ТОВ "Україна" (т.1, а.с. 49-60).

Крім того,рішенням виконавчої дирекції Фонду №189 від 19.10.2015р "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк" у Северина Ю.П. з 20.10.2015р та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву С.О. з 20.10.2015р (т.1, а.с.45).

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №638 від 28.04.2016р "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та делегування повноважень ліквідатора", строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено на два роки по 26.05.2018р включно, а згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1697 від 01.09.2016р змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" на Матвієнка А.А. з 05.09.2016р (т.1, а.с.46-47).

04 грудня 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнко А.А. відповідно до приписів ст. ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Агротех" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Персей Буд" повідомлення від 30.11.2017р про нікчемність правочину, а саме договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "СП "Агротех", ТОВ "Персей Буд", предметом якого виступали - майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733м.кв., які належать ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012 року із Додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року, укладеного між ТОВ "ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС" та ТОВ" СП "Агротех" (т.1, а.с.61-62,67-68;63-66).

В подальшому, ПАТ "Імекс банк" звернувся з даним позовом до суду, при цьому вказує на нікчемність договору про розірвання договору застави майнових прав у зв'язку із наявністю обставин, передбачених п.1 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, покликаючись на те, що розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним.

Аналізуючи зазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, у відповідності до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно частини 2 статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

При цьому, суд зауважує, що ст.203 ЦК України передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК України або іншому законі немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Відповідно п.17 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до приписів ст.4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює зокрема процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Крім того, ст.19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, здійснення Фондом та його уповноваженими особами заходів щодо виведення будь-якого банку із ринку має здійснюватись у цілковитій відповідності із процедурою, визначеною законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час запровадження в АТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації) Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

В свою чергу, виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Положеннями ч.1, п.4 ч.2, ч.3 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час запровадження в АТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації) уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до ч.ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час запровадження в АТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 1 частини 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час запровадження в АТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації) передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

При цьому, згідно з ч.ч. 4, 5 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час запровадження в АТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації) уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

З аналізу наведених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийняти відповідне рішення, яке оформити розпорядчим актом. Направлення ж повідомлень сторонам про нікчемність цих договорів можливе як протягом дії тимчасової адміністрації так і протягом ліквідації банку.

З огляду на зазначені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Як вбачається з матеріалів справ, а саме відповідно до копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 29.03.2012р., станом на 29.03.2012р в реєстрі зареєстровано обтяження - майнові права ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012р між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "СП "Агротех", обтяжувач ПАТ "Імесбанк", боржник ТОВ "СП "Агротех".

Як вірно встановлено місцевим господарським судом , доказів державної реєстрації припинення обтяжень, зокрема за договором про розірвання договору застави майнових прав, позивачем до матеріалів справи не надано.

В свою чергу, з наданих позивачем рішень Господарського суду Одеської області від 23.06.2015р у справі №916/1529/15-г та Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017р у справі №907/600/17 не вбачається, що при розгляді даних справ судами встановлено обставини щодо укладення договору про розірвання договору застави майнових прав між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Персей Буд" та ТОВ "СП "Агротех", предметом якого виступали майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37733м.кв., які належать ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012 року із Додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року, укладеного між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "СП "Агротех".

Як вбачаєься із змісту Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності , відповідно до наказу №66-в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Імексбанк" від 02.03.2015р, комісією у складі голови комісії: Северина Ю.П. - уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ "Імексбанк", членів комісії: ОСОБА_6 - директора департаменту правового забезпечення та захисту; ОСОБА_7 - начальника управління внутрішнього аудиту; ОСОБА_8 - заступника начальника управління великих кредитів кредитного департаменту, здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ "Імесбанк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), які підпадають під критерії, визначені ч.3 ст.38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зокрема, в Акті зазначено, що в результаті проведеної роботи комісією встановлено, що в період з 27.01.2014р по 27.01.2015р банком укладено наступні правочини, зокрема п.10 Акту: "Правочин, укладений на виконання рішення Кредитного комітету (КК) №96/2 віл 22.12.2014р та Наглядової ради №101.3 від 22.12.2014р, який став підставою для припинення договору застави майнових прав сторонами в якому виступали Банк, ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Персей Буд", предметом якого було будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37733м.кв., які належать ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року, укладеного між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "СП "Агротех", та виступав в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Персей Буд" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №27/14 від 12.06.2014р".

В свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те ,що зазначений вище Акт суд не може братись до уваги, оскільки даний документ не містить дати його складання .

З даного приводу, суд апеляційної інстанції зауважує таке.

Так, наказом Держспоживстандарту України №55 від 7 квітня 2003р затверджено Національний стандарт України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі по тексту - ДСТУ 4163-2003), який поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Згідно п.5.11 ДСТУ 4163-2003, дата документа - це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування, яку оформлюють цифровим способом. Елементи дати наводять арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік.

Реєстраційний індекс документа складають з його порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням організації індексом справи за номенклатурою справ, інформацією про кореспондента, виконавця тощо (п.5.12 ДСТУ 4163-2003).

Місце складення або видання документа зазначають на всіх документах крім листів, у яких ці відомості визначають із реквізиту "Довідкові дані про організацію" (п. 5.14 ДСТУ 4163-2003).

Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. Якщо документ підписують кілька (дві або більше) осіб, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості посадових осіб. У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник (п. 5.23 ДСТУ 4163-2003).

З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів констатує, що Акт перевірки правочинів на предмет нікчемності не містить обов'язкових реквізитів документа, визначених ДСТУ 4163-2003, зокрема дати його складання/підписання, реєстраційного індексу документа, місця складання, не підписаний усіма членами комісії, які зазначені в ньому, що не надає змоги його ідентифікувати як належно оформлений документ.

Також Акт також не містить посилання на пункти ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто позивачем не визначено конкретної підстави, за якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку, зокрема правочин зазначений у п.10 Акту, є нікчемним.

Рівненський апеляційний господарський суд не може взяти до уваги постанову у справі №918/539/17 і посилання в ній на Акт перевірки правочинів на предмет нікчемності, оскільки з наведеної постанови не вбачається , що акт перевірки , який досліджувався у справі № 918/539/17 є ідентичним акту ,наявному у матеріалах даної справи.

Крім того, позивач ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не надав договіру про розірвання договору застави майнових прав.

В суді апеляційної інстанції позивач вказує, що даний договір було знищено під час пожежі, яка сталася в приміщення відділення №28 філії АТ "Імексбанк" у м.Одеса, де зберігалась кредитна справа ТОВ "Персей Буд".

В свою чергу, згідно акту приймання-передачі від 22.12.2014р, відповідно до наказу №648-в від 10.12.2014р, передано поточну документацію на зберігання в приміщення відділення №28 філії АТ "Імексбанк" у м.Одеса, у тому числі документацію за договором №27/14 щодо позичальника ТОВ "Персей Буд" (т.1, а.с.158-159).

Як вбачається з поданих доказів апелянта 04.01.2015р в приміщенні відділення №28 філії АТ "Імексбанк" у м.Одеса сталася пожежа, про факт якої 06.01.2015р начальником управління великих кредитів ОСОБА_11 складено службову записку, згідно якої пошкоджено та знищено значну частину документів, зокрема і щодо позичальника ТОВ "Персей Буд", договір №27/14 (т.1, а.с.156).

19.01.2015р співробітниками АТ "Імексбанк" за участю слідчого Приморського РВ МУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_12 складено та підписано комісійний акт розслідування причин пожежі, згідно додатку до якого складено опис документів, які постраждали в результаті пожежі, зокрема в даний перелік входить, у тому числі, і кредитна справа ТОВ "Персей Буд" №27/14, що підтверджує факт пошкодження кредитної справи відповідача - ТОВ "Персей Буд" під час пожежі 04.01.2015р (т.1, а.с.160-172).

Отже, пожежа в результаті якої в приміщенні відділення №28 АТ "Імексбанк" пошкоджено кредитну справу відповідача - ТОВ "Персей Буд" сталася 04.01.2015р, тобто ще до того як було запроваджено тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" (27.01.2015р). Доказів наявності договору про розірвання договору застави майнових прав станом на час видачі наказу №66-в тимчасової адміністрації ПАТ "Імексбанк" від 02.03.2015р "Про додаткову перевірку правочинів" та Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності,апелнтом не надано.

В свою чергу, колегія суддів зауважує ,що в суд апеляційної інстанції позивачем надано: -протокол засідання кредитного комітету (КК) №96/2 ПАТ "ІМЕКСБАНК" від 22.12.2014р.( а.с.228-238, т.2), який ,на думку апелянта, є опосередкованими доказом позиції позивача,оскільки він відображає рішення керівного органу Банку,за яким банк відмовляється від власних майнових прав до Заставодавця ,а також свідчить про намір банку припинити дію відповідного договору Застави.

- виписки з позабалансових рахунків по позивачальникам ТОВ "ФРІЗ БУД" , ТОВ "ПЕРСЕЙ БУД" , ТОВ "Мпеціалізоване підприємство Агротех ,із зазначенням кредитних договорів в період з дати кредитування по 18.05.2018 року ( а.с.227, т.2),з яких вбачається списання Договору застави , що свідчить про факт укладання нікчемного договору

Дані докази не були подані апелянтом до суду першої інстанції , а долучені лише до матеріалів апеляційної скарги . При цьому апелянт пояснив ,що і протокол засідання кредитного комітету (КК) №96/2 ПАТ "ІМЕКСБАНК" від 22.12.2014р і виписки з позабалансових рахунків були виявлені ним 18 травня 2018 року (після постановлення рішення у справі) після проведення повторної ретельної перевірки документації банку .

В свою чергу, слід зауважити, що згідно ч.3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин , що об"єктивно незалежали від нього.

Разом з тим, апелянтом не надано достатніх та обгрунтованих пояснень щодо не можливості подання вищезазначених доказів до суду першої інстанції, апелянт не навів обставин, які б перешкоджали йому подати такі докази до місцевого господарського суду . В судовому засіданні апеляційного господарського суду апелянт підвердив,що клопотання про проведення такої перевірки в суді першої інстанції не заявляв .

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

За таких обставин , Рівненський апеляційний господарський суд відхиляє дані докази.

Крім того, з Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності не можливо встановити, зокрема ідентифікувати правочин, який в даній справі позивач просить визнати недійсними ,оскільки ні в акті ,ні в позовній заяві апелянт не зазаначає конкретної дати укладення опорюваного правочину .

Отже, колегія суддів констатує, що наявні у матеріалах справи докази не можуть беззаперечно свідчити про наявність договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "СП "Агротех", ТОВ "Персей Буд", предметом якого виступали майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м.кв., які належать ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року, укладеного між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "СП "Агротех", що є нікчемним з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, як вірно вказує у своєму рішенні суд першої інстанції, при зверненні з даним позовом позивачем не було надано суду оригіналів та/або належним чином засвідчених копій, зокрема, договору застави майнових прав на договір від 02.03.2012р із додатковою угодою до нього від 07.03.2013р на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтованою загальною площею 37733м.кв., укладеного між ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Південінвестсервіс", посилання на які міститься у п.1.3 кредитного договору №27/14 від 12.06.2014р; договору про розірвання договору застави майнових прав, вимога про визнання недійсним якого заявлена у позові.

З матеріалів справи вбачається ,що ухвалами господарського суду Житомирської області від 07.11.2017р, 05.01.2018р та від 01.02.2018р у позивача витребовувались оригінали (для огляду) документів, на які він посилається обґрунтовуючи позовні вимоги, разом з тим вимоги суду позивачем ( апелянтом) виконані не були.

Крім того, Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.03.2018р судом витребувано, у тому числі, у відповідачів - ТОВ "СП "Агротех" та ТОВ "Персей Буд": договір застави майнових прав, сторонами якого були АТ "Імексбанк", ТОВ "Персей Буд" та ТОВ "СП "Агротех", відповідно до умов якого, банку в заставу було передано майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37733м.кв., які належать ТОВ "СП "Агротех", що випливають з договору від 02.03.2012 року із додатковою угодою до нього від 07.03.2013 року, укладеного між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "СП "Агротех"; договір про розірвання договору застави майнових прав, сторонами якого були АТ "Імексбанк", ТОВ "Персей Буд" та ТОВ "СП "Агротех".

Ухвалою суду від 06.04.2018р відповідачів повторно зобов'язано виконати вимоги п.4 ухвали від 05.03.2018р щодо надання витребуваних документів, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - ТОВ " Південінвестсервіс", в якого також витребовувався договір про розірвання договору застави майнових прав.

Вимоги господарського суду відповідачами у справі також виконані не були.

Разом з тим,за приписами ч.6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З урахуванням викладеного Господарським судом Житомирської області правомірно відхилені позовні вимоги позивача в повному обсязі та зроблено висновок про відсутність підстав для визнання недійсним нікчемного договору, укладання якого не підтверджено належними доказами у справі.

Слід наголосити, що відсутність договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного між сторонами, вимога про визнання недійсним якого заявлена позивачем у даній справі, унеможливлює встановлення судом реальних правовідносин, що склались між сторонами. Зокрема, суд позбавлений можливості дослідити умови договору про розірвання договору застави майнових прав, а також встановити підписантів даного договору, дату його укладення, права і обов'язки сторін та відповідність чи невідповідність даного договору вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовою колегією розглянуті і відхилені доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не було враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.06.06.2018 року у справі № 916/1889/17, оскільки у вказаній постанові правова позиція стосується визнання недійсним (нікчемним ) правочину ,якій має дату вчинення та необхідні реквізити,які були зазначені в акті перевірки правочинів на предмет нікчемності.

Разом з тим, у даній справі , зокрема у акті перевірки правочинів на предмет нікчемності така ідентифікація відсутня, а тому відсутні правові підстави для застосування вищезазначеної судової практику у даних правовідносинах.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на нібито можливість визнання недійсним правочину з огляду на наявність опосередкованих документів (акту, протоколу тощо), відхилені судом з вищенаведених підстав.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Переглядаючи у апеляційному порядку рішення Господарського суду Житомирської області від 10.05.2018 року у справі № 906/1153/17, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття Господарським судом Житомирської області неправильного судового рішення у справі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 10.05.2018 року у справі № 906/1153/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 10.05.2018 року у справі № 906/1153/18 залишити без змін , а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 20 днів .

Повний текст постанови складений "12" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Гудак А.В.