Постанова

від 11.09.2018 по справі 920/208/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 920/208/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго",

представник позивача - Жулавський С.А., адвокат (довіреність від 12.02.2018 № 10-19/17-Д/34, свідоцтво від 04.08.2006 НОМЕР_2),

відповідач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А",

представник відповідача - Петрищев О.О., адвокат (договір від 07.07.2018 № 07, свідоцтво від 25.09.2017 НОМЕР_1); Гученко Р.А. (виписка з ЄДР від 08.06.2016),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018,

додаткове рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018 (головуючий Заєць С.В., судді: Резніченко О.Ю. і Костенко Л.А.)

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 (головуючий Лакіза В.В., судді: Бородіна Л.І. і Плахов О.В.)

у справі № 920/208/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (далі - Товариство)

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А" (далі - Об'єднання)

про врегулювання розбіжностей.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Об'єднання про врегулювання розбіжностей у договорі про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133 (далі - Договір) з викладенням спірних пунктів договору (пункти 4.2.1, 4.2.5, абзац шостий пункту 5.1, пункт 5.2., абзац четвертий пункту 6.1.1, підпункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9, пункт 9 додатку № 4 до Договору, пункт 10 додатку № 4 до Договору) та додатків 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до Договору в редакції Товариства.

В обґрунтування заявлених вимог з посиланням на положення статей 179, 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 648 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 26 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.1, 1.3, 3, 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) Товариство вказувало на те, що запропонований ним проект Договору розроблено на підставі Типового договору, який є додатком № 3 до ПКЕЕ та відповідає вимогам ПКЕЕ та Закону України "Про електроенергетику". У свою чергу, запропонована Об'єднанням редакція Договору суперечить нормам чинного законодавства, а протокол узгодження розбіжностей від 02.03.2017 не мав належного реагування з боку Об'єднання.

Рішенням господарського Сумської області від 18.01.2018 позовні вимоги задоволено частково. Спірні пункти Договору, укладеного Товариством та Об'єднанням , визнано укладеними:

1) пункт 4.2.1 Договору викладено в такій редакції:

"За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати";

2) пункт 4.2.5 Договору виключено;

3) абзац шостий пункту 5.1 Договору викладено в такій редакції:

"Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди";

4) пункт 5.2 Договору викладено в такій редакції:

"Узгоджений сторонами обсяг очікуваного споживання електричної енергії є договірною величиною споживання електроенергії і оформлюється додатком 1 "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору";

5) абзац п'ятий пункту 5.5 Договору виключено;

6) абзац четвертий пункту 6.1.1 Договору викладено в такій редакції:

"- приєднання споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж; постачальника поза розрахунковими засобами обліку або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями після оформлення у встановленому порядку акта про порушення";

7) підпункт 2 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Недопущення споживачем до електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки";

8) підпункт 3 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Несплати споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору;

9) підпункт 4 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Несплати за недораховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства";

10) підпункт 5 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади";

11) підпункт 6 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів";

12) підпункт 7 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між: суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ";

13) підпункт 8 пункту 6.1.3 Договору викладено в такій редакції:

"Порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж:, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж";

14) пункт 6.2 Договору викладено в такій редакції:

"Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в піших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ";

15) пункт 6.3 Договору викладено в такій редакції:

"Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням споживача";

16) пункт 7.3 Договору викладено в такій редакції:

"У разі розміщення засобів обліку споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку";

17) пункт 7.9 Договору викладено в такій редакції:

"Розмір платежу за резервування обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення електричною енергією на термін дії аварійної броні до повного відключення споживача, визначається відповідно до актів екологічної, аварійної і технологічної броні";

18) додаток 1 "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору, укладеного Товариством та Об'єднанням , визнано укладеним на умовах поданого Товариством проекту додатку, за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом", заміни цифрових показників словами "без обмежень";

19) додаток 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" визнано укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017", запропонованих Об'єднанням;

20) додаток 7 до Договору "Схема електропостачання об'єкта споживача житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А" визнано укладеним на умовах Додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017, запропонованого Об'єднанням;

21) пункт 9 додатку 4 "Порядок розрахунків" до Договору викладено в такій редакції:

"У разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках";

22) пункт 10 додатку 4 "Порядок розрахунків" до Договору виключено.

Додатковим рішенням господарського суду Сумської області від 18.01.2018 додаток 3.2. "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до Договору, укладеного Товариством та Об'єднанням виключено. Додаток 12 "Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок" до Договору визнано укладеним на умовах поданого Товариством проекту додатку.

Суд першої інстанції, розглядаючи розбіжності сторін до Договору по пункту 4.2.5 зазначив, що відповідна умова відсутня у договорі про постачання електричної енергії від 23.07.2015 № 1612860, який був укладений Товариством з попереднім споживачем (ТОВ "Форекс Плюс"). Відповідна умова щодо відповідальності за наявності приладів обліку електричної енергії та пломб відсутня у Типовому договорі, затвердженому постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, та не передбачена пунктами ПКЕЕ, на які посилається Товариство. Крім того, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акта про пломбування, акта про збереження пломб, що не враховано Товариством у спірному пункті договору. З урахуванням вказаного господарський суд погодився з позицією Об'єднання щодо виключення пункту 4.2.5 з тексту спірного Договору.

Що ж до запропонованого Товариством додатку 1 до Договору з посиланням на пункти 4.2, 5.5 ПКЕЕ, то суд першої інстанції зазначив, що з огляду на те, що споживачами електричної енергії фактично є співвласники багатоквартирного будинку - фізичні особи, встановити обсяг постачання електричної енергії споживачу для Об'єднання, яке є лише формою управління, є неможливим, оскільки розмір та інтенсивність споживання електричної енергії мешканцями будинку не залежить від Об'єднання . Крім того, відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", пункту 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про викладення додатку 1 до Договору в редакції Товариства за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом", заміни цифрових показників словами "без обмежень".

Стосовно додатку 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" та додатку 7 "Схема електропостачання об'єкта споживача" та додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" суд першої інстанції погодився з редакцією Об'єднання, враховуючи, що незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу тощо), питання щодо постачання електричної енергії житлових будинків має бути врегульоване за вибраною безпосередньо споживачем схемою. У зв'язку з виключенням постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 № 1449 "Про внесення змін до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910 та затвердження змін до ПКЕЕ" з пункту 3.6 ПКЕЕ четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електричної енергії на межі електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, суд дійшов висновку, що Товариство не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 змінено рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018, викладено підпункт 19 пункту 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"Додаток 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" вважати укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017, запропонованої Об'єднанням, у таблиці додатку № 3.1 до Договору, змінити номери лічильників: лічильник комунального освітлення - типу ЦЄ6803В № 07478880102050240, лічильник аварійного освітлення - типу СТК1 -10.К5210St №120175".

У решті рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що під час викладення протоколу розбіжностей від 10.0.2017 було допущено технічну помилку, а саме: в стовпці 2 рядку 1 замість виду засобу обліку - аварійне освітлення житлового будинку зазначено комунальне освітлення житлового будинку, в стовпці 2 рядку 2 замість виду засобу обліку - комунальне освітлення житлового будинку зазначено аварійне освітлення житлового будинку. Допущена стороною помилка має технічний характер та не впливає на зміст прийнятого у справі рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині виключення з Договору пункту 4.2.5, викладення додатку 1 до Договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" в новій редакції з виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом", заміною цифрових показників словами "без обмежень", виключення з Договору додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів", а також викладенням додатку 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" та додатку 7 до Договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" в редакції Об'єднання, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати в оскаржуваній частині рішення судів попередніх інстанцій та в цій частині прийняти нове рішення, яким викласти спірний пункт та додатки до Договору в редакції Товариства, а саме:

- пункт 4.2.5 Договору "споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлення місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, поквартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до Договору";

- додаток 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" вважати укладеним на умовах поданого Товариством проекту додатку до Договору;

- додаток 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" вважати укладеним на умовах поданого Товариством проекту додатку до Договору;

- додаток 3.2 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" вважати укладеним на умовах поданого Товариством проекту додатку до Договору;

- додаток 7 до договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" вважати укладеним на умовах поданого Товариством проекту додатку до Договору.

В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- виключений до Договору пункт 4.2.5 є конкретизацією умов Типового договору про постачання електричної енергії та відповідає положенням пункту 3.3 ПКЕЕ та абзацу другому пункту 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі - ПКЕЕН), які не передбачають наявність акта про пломбування як підстави для настання відповідальності за збереження поквартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітинах, та пломб на них;

- виключення цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії (договірних величини споживання) у таблиці по кожному стовпчику "Назв розрахункового періоду" та "Разом" у додатку 1 до Договору "Обсяги постачання (договірні величини споживачання) електричної енергії споживачу та субспоживачу", і відповідно заміни цифрових показників словами "без обмежень" має наслідком відсутність у Договорі всіх істотних умов, які відповідно до частини четвертої статті 180 ГК України є обов'язковими для укладення договору;

- викладення додатку 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" та додатку 7 до Договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" в редакції Об'єднання суперечить положенням пунктів 3.26, 6.19 ПКЕЕ та не відповідає схемі розрахунків, передбаченій проектом договору, та проектно-технічній документації на житловий будинок;

- виключення додатку 3.2 до Договору суперечить положенням пунктів 1.2, 5.7 ПКЕЕ, а також пункту 9.1 Договору (щодо якого у Об'єднання не виникло розбіжностей), відповідно до яких вказаний додаток визначений невід'ємною частиною Договору та додатку 12 до Договору, який суди залишили в редакції Товариства;

- наявність загальнобудинкового розрахункового обліку повністю відповідає пункту 1.5.4 Правил улаштування електроустановок та пунктам 3.1, 3.6, 3.7, 3.26, 6.19 ПКЕЕ, робочому проекту 06-5ЭО.ЭО Енергозабезпечення.

Об'єднання подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що Товариством 24.01.2017 було надано Об'єднанню два примірника проекту Договору разом з додатками.

Листом від 10.02.2017 № 3 Об'єднання повернуло Товариству Договір, підписаний з протоколом розбіжностей від 10.02.2017 щодо пунктів 4.2.1, 4.2.5, 4.4, 4.5, 5.1, 5.2, 5.5, 6.1.1, 6.1.3 (підпункти 2-8), 6.2, 6.3, 7.3, 7.9 Договору, пункту 1 додатку № 1 до Договору, додатку № 3.1 до Договору, додатку № 3.2 до Договору, пунктів 9-11 додатку № 4 до Договору, додатку № 7 до Договору, додатку № 12 до Договору.

Лист Об'єднання № 3 від 10.02.2017 з додатками отриманий Товариством 20.02.2017, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.

Листом від 03.03.2017 № 57-09/1484 Товариство надіслало на адресу Об'єднання протокол узгодження розбіжностей від 02.03.2017, в якому наполягає на викладенні зазначених пунктів Договору та додатків до нього в редакції, запропонованій Товариством, однак погоджується викласти пункт 4.4 Договору в редакції, запропонованій Об'єднанням у протоколі розбіжностей, а також виключити пункт 4.5 з Договору, який залишений об'єднанням без відповіді.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для врегулювання розбіжностей у Договорі, виклавши спірні пункти Договору (пункти 4.2.1, 4.2.5, абзац шостий пункту 5.1, пункт 5.2., абзац четвертий пункту 6.1.1, підпункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9, пункт 9 додатку № 4 до Договору, пункт 10 додатку № 4 до Договору) та додатки 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до Договору в редакції Товариства.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати Типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із статтею 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються ПКЕЕ.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.6 ПКЕЕ забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із статтею 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Пунктами 5.5, 5.6, 5.7 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

У разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників; 2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання; 3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання; 5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача); 6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною 1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі по тексту постанови - Закон про особливості здійснення права власності).

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і таке інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ, вступу до нього.

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб; далі - виділені нежитлові приміщення), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому чинним законодавством не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Відповідно до статей 3 та 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно із статтею 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Статтею 22 цього Закону передбачено, що питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України у частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що ОСББ - це є лише одна із форм управління багатоквартирним будинком.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з випискою від 31.05.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання (код 40522469) як юридична особа зареєстровано 31.05.2016 (1 632 102 0000 013804).

Враховуючи наведене, факт створення у багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до статуту Об'єднання створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ статуту метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Завданнями та предметом діяльності Об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (пункт 3 Розділу ІІ).

Частинами першою, четвертою, п'ятою, шостою статті 5 Закону "Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників; співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок. Забудовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій власниками у встановленому цим Законом порядку. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Разом з тим взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробником або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються ПКЕЕ.

Відповідно до пропозиції Товариства пункт 4.2.5 Договору має бути викладено в такій редакції: споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлень місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, по квартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до Договору. У свою чергу, Об'єднання вказує про безпідставність включення вказаного пункту до умов Договору, як такого, що не відповідає вимогам ПКЕЕ та положенням Типового договору.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо виключення пункту 4.2.5 Договору в запропонованій Товариством редакції, оскільки за умовами визначеного позивачем пункту договору відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії та пломб на всіх лічильниках має бути покладено на Об'єднання , якого визначено споживачем за Договором.

Відповідно до пункту 3.2 ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Згідно з пунктом 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Пунктом 2 ПКЕЕН передбачено, що побутовий споживач - це фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

Відповідно до пункту 11 ПКЕЕН відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач. Відповідальність за збереження поквартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок.

Згідно з пунктом 10.8 ПКЕЕ у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів обліку електричної енергії внаслідок дій (бездіяльності) споживача їх ремонт, заміну і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача.

У свою чергу, відповідно до пункту 5 статуту Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, що належать об'єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові та немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників, як і співвласники не несуть відповідальності за зобов'язаннями об'єднання.

Отже, посилання Товариства в обґрунтування підстав включення даного пункту договору на положення пункту 3.3 ПКЕЕ визнано судами безпідставним, оскільки Об'єднання не є власником відповідного електричного обладнання або території (приміщення), на якій вони встановлені. Матеріали справи не містять доказів, якими підтверджується знаходження відповідних засобів обліку на балансі Об'єднання або покладення такої відповідальності у відповідності до положень установчих документів юридичної особи.

Крім того, згідно з пунктом 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Пунктом 11 ПКЕЕН у разі встановлення приладу обліку на сходових клітках електророзподільне підприємство складає акт про збереження пломб у присутності власника будинку або особи, яка здійснює управління багатоквартирним будинком, та побутового споживача (за його згодою). Акт складається у трьох примірниках, один з яких надається побутовому споживачеві. У разі, коли акт складено без присутності побутового споживача, один примірник складеного акта надається в інший день особисто або надсилається побутовому споживачеві поштою.

Отже, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акта про пломбування, акта про збереження пломб, що не враховано Товариством у спірному пункті Договору.

Відповідний пункт також відсутній у Типовому договорі, саме тому не можна вважати пункт 4.2.5 Договору конкретизацією умов Типового договору, посилаючись на те, що вказаний спірний пункт, на думку Товариства, відповідає положенням ПКЕЕ, оскільки уточненню або конкретизації можуть підлягати норми саме Типового договору, і жодне посилання на можливість уточнення з урахуванням ПКЕЕ або інших нормативних актів не є обґрунтованим.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2016 № 12856/20.2/7-16 роз'яснено, що при зміні форми управління багатоквартирним житловим будинком договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку укладається з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем.

Аналогічного пункту 4.2.5 договір про постачання електричної енергії № 161002894 від 20.10.2015, що був укладений Товариством з попереднім споживачем (ТОВ "Форекс Плюс"), не містив.

З урахуванням викладеного суди дійшли висновку про виключення пункту 4.2.5 з тексту спірного Договору.

Додаток 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" Товариство пропонує укласти на умовах поданого ним проекту додатку до Договору.

При цьому Об'єднання відповідно до протоколу розбіжностей від 10.02.2017 пропонує укласти даний додаток до Договору за текстом додатку Товариства, у таблиці данні по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом" цифровий показник замінити словами "без обмежень".

З цього приводу судами встановлено, що згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 5.5 ПКЕЕ договірні величини споживання електричної енергії є істотними та обов'язковими умовами для договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 4.2 ПКЕЕ передбачено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15% обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Згідно із статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Тариф на електроенергію для ОСББ встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 як такий, що відпускається населенню, в якій зазначено, що оплата у багатоквартирному будинку здійснюється за електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Пунктом 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору.

Згідно з пунктом 6.6 ПКЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку.

Суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ населений пункт - це юридична особа-споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту; населення - це споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності.

Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені у розділі 12 ПКЕЕ. Електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії (пункт 12.1 ПКЕЕ).

Пунктом 12.2 ПКЕЕ передбачено, що точка продажу електричної енергії населеному пункту встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього населеного пункту.

Відповідно до пункту 12.3 ПКЕЕ населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 12.16 ПКЕЕ до населення та населених пунктів у частині використання електричної енергії на комунально-побутові потреби не застосовується нарахування підвищеної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною обсягу електричної енергії та між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Виходячи із змісту вказаних норм, суди дійшли висновку, що ОСББ є юридичною особою-споживачем, який споживає електричну енергію для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення, відповідно до останнього не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, а також, оскільки обсяги споживання електричної енергії не лімітуються, до таких споживачів не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Відповідна позиція викладена у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2016 № 12856/20.2/7-16.

Таким чином, суди дійшли висновку, що по-перше, визначені пунктом 5.5 ПКЕЕ договірні величини споживання електричної енергії є істотною та обов'язковою умовою для договору про постачання електричної енергії щодо такого споживача та не містить виключень щодо виконання даного пункту відносно ОСББ; по-друге, умова щодо порядку визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії передбачено Типовим договором про постачання електричної енергії, викладеного в пункті 3 ПКЕЕ; по-третє, зі змісту спірного Договору вбачається, що сторони дійшли згоди щодо порядку визначення і узгодження обсягів споживання електричної енергії в пункті 5.1 Договору, які не є предметом судового оскарження; по-четверте, зазначення в Договорі договірних обсягів споживання електричної енергії не стосується питань розрахунків за її споживання, а також не ставиться в залежність наявність підстав для покладення штрафних санкцій у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, відсутність якої визначено на підставі зазначених нормативно-правових актів.

Тобто правомірним є наявність додатку 1 до Договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" як такого, що узгоджується з вимогами ПКЕЕ та визначеними сторонами умовами Договору.

Разом з тим, з наданої Товариством довідки про обсяги фактичного споживання електричної енергії за 2016 рік по житловому будинку за адресою: м. Суми, вул.Лермонтова, 1А не вбачається за можливе встановити спожиту електричну енергію на технічні цілі, з огляду на те, що позиція Товариства передбачає сплату Об'єднанням за всю електричну енергію, яка обліковується загальнобудиноковим лічильником, незважаючи на те, що в будинку є два споживача - ОСББ та побутові споживачі з урахуванням нормативних та технічних витрат у мережі.

Матеріали справи не містять жодного правового обґрунтування, методики нарахування визначеного позивачем числового обсягу постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачем у відповідних періодах поточного року, що минули, та відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року, що є наслідком необґрунтованості висновку Товариства щодо розміру очікуваного споживання електричної енергії як такого, який не відповідає волі Об'єднання та визначеним сторонами умовам Договору, у зв'язку з чим укладення додатку 1 до Договору в запропонованій Товариством редакції є неправомірним.

З урахуванням викладеного пропозиція Об'єднання щодо заміни цифрового показника словами "без обмежень" за текстом додатку 1 до Договору у таблиці даних по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом" не суперечить існуючим правовідносинам для цього виду домовленості, з урахуванням особливого статусу ОСББ, та не порушує права Товариства в майбутньому доводити підстави для їх визначення в установленому порядку, у зв'язку з чим суди дійшли висновку про викладення вказаного додатку Договору в редакції Об'єднання.

Додаток 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" Об'єднання пропонує укласти в своїй редакції, а саме: в таблицю додатку 3.1 внести зміни, рядок 1 викласти в такій редакції: по номерам стовпців: № 2 Комунальне освітлення житлового будинку, м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А, ТП-18; № 3 СТК1- 10.К5210St. № 120175. Кт.:1.0.Р.п.:V/2008, покази: 120426 (СА); № 4 Спож; №№ 5-9 -"-"; № 10 - ВРП-0,4; №№ 11-15 ні; № 16 - 3; № 17 - 2; № 18 - 506; №19 ВС; № 20 - ІІ; № 21-ні. Рядок № 2 додати, та викласти у такій редакції по номерам стовпців: № 2 - Аварійне освітлення житлового будинку, м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А, ТП-18; № 3 - ЦЄ6803В, № 07478880102050240, К.т.: 1.0. Р.п.: ЦІ/2008, покази: 14418 (СА); №4 Спож; №№ 5-9 -"-"; № 10 ВРП-0,4; №№ 11-15 ні; № 16 - З; № 17 - 2; № 18 - 506; № 19 - ВС; № 20 -ІІ; № 21- ні. У рядку № 3 замінити у стовбці № 3 текст "№ 0747880102050225" замінити на текст "№0747880102050226". Рядок № 4 виключити з таблиці. Таблицю додатку 7 (схему електропостачання об'єкта споживача, житлового будинку, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А) викласти відповідно до додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017.

Відповідно до пункту 3.6 ПКЕЕ підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Згідно з роз'ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (лист від 06.05.2014 за № 2654/26/47-14), незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив тощо), питання щодо постачання електричної енергії споживачам - власникам квартир (мешканцям) відповідних багатоквартирних житлових будинків має бути врегульоване за вибраною безпосередньо самими споживачами (власниками квартир) однією із двох можливих схем, а саме:

1) укладення між енергопостачальною компанією та власниками квартир (мешканцями) відповідного багатоквартирного житлового будинку договорів про користування електричною енергією згідно з ПКЕЕН, та укладення згідно з ПКЕЕ, між енергопостачальною компанією та відповідним управителем багатоквартирного житлового будинку договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку. При цьому управитель має забезпечити встановлення за власний рахунок розрахункового засобу (засобів) обліку електричної енергії з метою обліку та розрахунків за електричну енергію, що споживається для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номернихзнаків багатоквартирного житлового будинку. У такому разі енергопостачальна компанія (електропередавальна організація) має право встановлювати за власний рахунок згідно з погодженою проектно-кошторисною документацією загальнобудинковий прилад обліку електричної енергії, який використовуватиметься енергопостачальною компанією як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку;

2) за відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку постачання електричної енергії для електрозабезпечення багатоквартирного житлового будинку здійснюється відповідно до вимог розділу 12 ПКЕЕ. У такому разі управитель має забезпечити встановлення розрахункового загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії для розрахунків за загальний обсяг електричної енергії, спожитої "населеним пунктом". При цьому необхідно зауважити, що згідно з абзацом другим пункту 5 ПКЕЕН, у багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

Згідно з абзацом першим пункту 3.7 ПКЕЕ місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями (лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.07.16 № 7446/20317-16).

Відповідно до проектного рішення електропостачання будинку № 1А по вул. Лермонтова останній має чотири види лічильників: загальнобудинковий, лічильник електроенергії витраченої на роботу ліфту, лічильник на аварійне освітлення, лічильник на комунальне освітлення.

Додаток 3.1 до Договору визначає перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу.

Пункту 1.2 Правил улаштування електроустановок передбачено, що точкою продажу електричної енергії є межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. У багатоквартирному будинку споживачі поділяються на дві групи, як зазначено вище, і мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи.

Відповідно до пункту 3.6 ПКЕЕ підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Отже, розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитись з урахуванням даних кожного окремого лічильника.

Згідно із Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує ОСББ. Оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними законодавчими актами не передбачена.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 передбачено, що електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, відпускається за тарифом 107,5 коп. за 1 кВт/год (без податку на додану вартість).

Отже, для ОСББ визначено вид електричної енергії (комунальна) та окремий тариф за яким здійснюється його оплата.

Окремим видом лічильників, які встановлені у будинку, є поетажні лічильники.

По кожному виду електроенергії в залежності від її використання (комунальна, аварійна, для населення) встановлено свій тариф (різні тарифікаційні групи).

Оскільки, згідно з ПКЕЕ дві різні групи не можуть обліковуватися одним лічильником (абзац другий пункту 3.6 ПКЕЕ), то Об'єднання не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання.

У зв'язку з виключенням постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 № 1449 "Про внесення змін до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910 та затвердження змін до ПКЕЕ" з пункту 3.6 ПКЕЕ четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електроенергії на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж та мереж електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

Крім того, у листі Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 25.10.2016 № 11325/203/7-16 зазначено, що якщо між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та мешканцями багатоквартирного укладені договори про користування електричною енергією та розрахунки за спожиту ними електричну енергію здійснюються на підставі показів по квартирних засобів обліку, то використання для розрахунків за електричну енергію загальнобудинкового засобу обліку електричної енергії цього багатоповерхового будинку можливе лише за умови складання балансу електричної енергії, використаної споживачами в цьому будинку, для чого необхідно забезпечити одночасне зняття показів всіх розрахункових засобів обліку електричної енергії, встановлених у багатоповерховому будинку, що можливе лише за умови, якщо електропередавальна організації, як організація яка відповідає за облік електричної енергії, використаної населенням, забезпечить створення та організацію автоматичної системи комерційного обліку електричної енергії в багатоквартирному будинку (АСКОЕ) шляхом забезпечення точок розрахункового обліку на об'єкті локальним устаткуванням збору та обробки даних.

Аналогічна позиція викладена в розпорядженні Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28.11.2011 № 215-р "Про врегулювання взаємовідносин енергопостачальних компаній та ОСББ (ЖБК)".

Судами встановлено, що доказів наявності в багатоквартирному будинку № 1А по вул. Лермонтова м. Суми автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії та системи локального устаткування збору та обробки даних Товариством не надано, тобто зняття показників використаної електроенергії здійснюється за окремими лічильниками. Як зазначає Об'єднання та не спростовано Товариством, з кожним мешканцем багатоквартирного будинку, в якому створено Об'єднання, Товариством фактично укладені договори про користування електричною енергією.

За таких обставин суди дійшли висновку, що позиція Товариства неправомірно передбачає сплату Об'єднанням всієї електричної енергії, яка обліковується загальнобудинковим лічильником, незважаючи на те, що в будинку є два споживача - Об'єднання та побутові споживачі, а, отже, є два способи нарахування та сплати (пільги, субсидії побутових споживачів).

При цьому загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з додатком 1 до Договору у розділі 2 (дані про відпуск електричної енергії субспоживачам на 2017 рік) вказано, що субспоживачі відсутні.

У Договорі відсутні пункти, в яких передбачається обов'язок постачальника самостійно погашати витрати електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів.

ОСББ є формою управлінням будинком, отже, мешканці будинку, де створено ОСББ, не є субспоживачами у розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ, останні є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

Листом від 28.11.2016 № 12856/20.2/7-16 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомила, що під електроенергією, що використовується для технічних цілей розуміється комунальна електроенергія за допомогою якої забезпечується робота ліфту, насосів для підкачки води, освітлення прибудинкової території та під'їзду.

ОСББ як неприбуткова організація може проводити оплату та контролювати витрати, понесені з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів її діяльності, визначених установчими документами, та не здійснює розподіл доходу чи витрат серед засновників (учасників), членів ОСББ, працівників, членів органів управління та інших, пов'язаних з ним осіб.

У зв'язку з цим суди дійшли висновку про виключення у додатку 3.1 до Договору рядку в таблиці стосовно побутових споживачів, оскільки зазначення побутових споживачів як субспоживачів, які згідно з додатком 1 до Договору відсутні, є безпідставним та не узгоджується з умовами Договору.

Крім того, Товариство зазначає, що застосування загальнобудинкового лічильника необхідно у зв'язку з використанням електроенергії електроустановками ПАТ "Київстар" без встановлення розрахункового засобу обліку, який приєднаний до технологічних електричних мереж житлового будинку № 1А по вул. Лермонтова у м. Суми, що підтверджується додатком 3.2 до Договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, з урахуванням обставин справи, роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким визначено можливі схеми постачання електричної енергії споживачам (у даному випадку врегульовано, яким саме чином має здійснюватись постачання електричної енергії будинку № 1А по вул. Лермонтова м. Суми - розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитись з урахуванням даних кожного окремого лічильника), доводи Товариства щодо приєднання ПАТ "Київстар" без встановлення розрахункового засобу обліку до технологічних електричних мереж житлового будинку не можуть бути підставою для здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію Об'єднанню шляхом застосування загальнобудинкового лічильника. Товариством не наведено ґрунтовних доводів щодо неможливості встановити ПАТ "Київстар" окремого розрахункового засобу обліку постачання електричної енергії.

Що ж до посилань Товариства на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2016 № 12856/20.2/7-16, яким передбачено, що договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку має бути укладено з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, узгодженими з попереднім споживачем, то вони визнані судами необґрунтованими, оскільки дії щодо врегулювання умов договору з новим споживачем має ґрунтуватись на пріоритеті волевиявлення останнього.

Також судами встановлено, що згідно з проектним рішенням електропостачання будинку № 1А по вул. Лермонтова останній має чотири види лічильника: лічильник комунального освітлення типу ЦЄ6803В № 07478880102050240, лічильник аварійного освітлення типу СТК1-10.К5210St № 120175, лічильник електроенергії, витраченої на роботу ліфту типу ЦЭ-6803В № 074770102050225, загальнобудинковий лічильник типу ЦЭ-6803ВІТ № 66046186.

При цьому апеляційним судом встановлено, що під час викладення протоколу розбіжностей від 10.0.2017 було допущено технічну помилку, а саме: в стовпці № 2 рядку № 1 замість виду засобу обліку - аварійне освітлення житлового будинку, зазначено комунальне освітлення житлового будинку, в стовпці № 2 рядку № 2 замість виду засобу обліку - комунальне освітлення житлового будинку, зазначено аварійне освітлення житлового будинку.

Зважаючи на те, що допущена стороною помилка має технічний характер та не впливає на зміст прийнятого у справі рішення, з метою забезпечення прийняття у справі законного рішення, яким буде забезпечено реальне виконання умов Договору, з приводу визначення яких було подано позов у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність внесення зміни до резолютивної частини рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018 в цій частині, а саме - виклавши підпункт 19 пункту 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"Додаток 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" вважати укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017", запропонованої Об'єднанням, у таблиці додатку № 3.1 до Договору змінити номери лічильників: лічильник комунального освітлення - типу ЦЄ6803В № 07478880102050240, лічильник аварійного освітлення - типу СТК1 -10.К5210St № 120175".

Додаток 7 до Договору, Товариство просило викласти у редакції, наведеній ним у проекті Договору.

Об'єднання, у свою чергу, наполягало на викладенні зазначеного додатку у своїй редакції, а саме додаток 7 (схему електропостачання об'єкта споживача, житлового будинку, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А) - відповідно до додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017. Зокрема, схема електропостачання об'єкта споживача № 1 (житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А), яка наведена в додатку 7 до Договору, передбачає розрахунковий загальнобудинковий облік електричної енергії.

Схема електропостачання об'єкта споживача № 1 (житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А), яка наведена в додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017 до Договору передбачає технічний загальнобудинковий облік електричної енергії, що, з огляду на викладене, не суперечить вимогам чинних нормативно-правових актів.

З урахуванням обраної споживачем схеми електропостачання до технічних приміщень багатоквартирного будинку суди дійшли висновку про відмову Товариству у викладенні додатку 7 до Договору у запропонованій ним редакції та викладення зазначеного додатку в редакції Об'єднання.

Додаток 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до Договору Об'єднання пропонувало виключити з редакції Договору. З такою позицією Товариство не погодилося, оскільки згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ субспоживач - це споживач, електроустановки якого приєднанні до технологічних електричних мереж основного споживача. При цьому Товариство зазначає як розрахунковий засіб обліку загальнобудинковий лічильник № 66046186, від якого мають бути відраховані покази.

Відповідно до пункту 5.7 ПКЕЕ у разі укладення договору між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем) до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників.

Водночас судами встановлено, що ПАТ "Київстар" листом від 22.12.2016 № 33617/06 звернулося з вимогою про укладення відповідного договору, на підставі якого укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку від 30.12.2016 №161003018.

Разом з цим ПАТ "Київстар" як самостійний (окремий) споживач електричної енергії, зобов'язаний укласти договір про постачання електричної енергії з постачальником за окремим тарифом, відмінним від встановленого для населення, та встановити власний лічильник, яким має бути поза обліком ОСББ. Фактичне користування електричною енергією ПАТ "Київстар" не кореспондує обов'язку ОСББ здійснювати облік спожитої електроенергії за загальнобудинковим лічильником, який може бути використаний Товариством як технічний.

На підставі викладеного суди дійшли висновку про виключення додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" з Договору.

Посилання в касаційній скарзі на те, що: виключений з Договору пункт 4.2.5 є конкретизацією умов Типового договору про постачання електричної енергії та відповідає положенням пункту 3.3 ПКЕЕ та абзацу другому пункту 11 ПКЕЕН, які не передбачають наявність акта про пломбування як підстави для настання відповідальності за збереження поквартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітинах та пломб на них; виключення цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії (договірних величини споживання) у таблиці по кожному стовпчику "Назв розрахункового періоду" та "Разом" у додатку 1 до Договору "Обсяги постачання (договірні величини споживачання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" і, відповідно, заміни цифрових показників словами "без обмежень", має наслідком відсутність в Договорі всіх істотних умов, які відповідно до частини четвертої статті 180 ГК України є обов'язковими для укладення договору; викладення додатку 3.1 до Договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" та додатку 7 до Договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" в редакції Об'єднання суперечить положенням пунктів 3.26, 6.19 ПКЕЕ та не відповідає схемі розрахунків, передбаченої проектом договору та проектно-технічній документації на житловий будинок; виключення додатку 3.2 до Договору суперечить положенням пунктів 1.2, 5.7 ПКЕЕ, а також пункту 9.1 Договору (щодо якого у Об'єднання не виникло розбіжностей), відповідно до яких вказаний додаток визначений невід'ємною частиною Договору та додатку 12 до Договору, який суди залишили в редакції Товариства; наявність загальнобудинкового розрахункового обліку повністю відповідає пункту 1.5.4 Правил улаштування електроустановок та пунктам 3.1, 3.6, 3.7, 3.26, 6.19 ПКЕЕ, робочому проекту 06-5ЭО.ЭО Енергозабезпечення, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави залишити їх без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення, а рішення господарського Сумської області від 18.01.2018, додаткове рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 920/208/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков

Суддя В. Селіваненко