Ухвала

від 11.09.2018 по справі 810/3279/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

11 вересня 2018 року           №810/3279/18

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Громадської організації «Біла Церква разом» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Біла Церква разом" до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,           

                                                            в с т а н о в и в:

          До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "Біла Церква разом" з позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 26.12.2017 №501 "Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів" з моменту його ухвалення з 26.12.2017 року.

          Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

           10.09.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд в порядку забезпечення позову заборонити Виконавчому комітету Білоцерківської міської ради вчиняти будь-які дії, в тому числі приймати відповідні рішення щодо корегування (зміни) діючих тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів.                                                                                                                                  Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив про те, що станом на 06.09.2018 на офіційному веб-сайті Білоцерківської міської ради розмішено інформацію «Про намір здійснити зміну діючих тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів, що надаються ПрАТ «КАТП-1028».                                                                                                              Позивач вказав на те, що зі змісту тексту розміщеної інформації вбачається, що корегування тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів буде здійснюватись з урахуванням тарифів, які встановлені у рішенні Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів» від 26.12.2017 №501.                                        Так, позивач повідомив про те, що нові тарифи на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів будуть визначатись шляхом додавання тарифів, які встановлені у спірному рішенні до суми, яка вирахувана, виходячи із динаміки зміни цін на кінець 2017 – 2018 роки.                                                                                                                        Позивач наголосив на тому, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, прийнятого за результатами розгляду даної справи, оскільки на момент ухвалення рішення суду відповідачем може бути прийняте нове рішення, яким будуть встановлені нові тарифи, обраховані на базі існуючих тарифів, що на думку позивача, перешкоджає захисту його прав та інтересів.

          Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

          Відповідно ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

          З урахуванням вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви Громадської організації «Біла Церква разом» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.                                                                                                              Згідно з ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При цьому, відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову повинні бути відповідними позовних вимогам.

          Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу та іншим особам здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

          Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 26.12.2017 №501 "Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів" з моменту його ухвалення з 26.12.2017 року.                                        Так, спірним рішенням встановлено з 01.02.2018 тарифи на послуги з вивезення побутових відходів та вартість технічного обслуговування ліфтів побудинково.                    

          У заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Виконавчому комітету Білоцерківської міської ради вчиняти будь-які дії, у тому числі приймати відповідні рішення щодо корегування (зміни) діючих тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів.                                        Відповідно до пп.2 п. «а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

          Підпунктом 16 п. «а» ст.30 вказаного Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів.

          Отже, встановлення тарифів, у тому числі, тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів, належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

          Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Білоцерківської міської ради розмішено інформацію «Про намір здійснити зміну діючих тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів, що надаються ПрАТ «КАТП-1028».

          З тексту вказаної інформації вбачається, що Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради має намір здійснити зміну діючих тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів.

          Так, підставою зміни діючих тарифів на послуги з вивезення (збирання та перевезення) побутових відходів, які були встановлені рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради "Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів" від 26.12.2017 №501, є зростання цін на: стиснений газ - на 5,8 %, дизельне пальне - на 23 %, на автомобільні оливи й мастила в середньому на 21 %, на акумуляторні батареї – на 7%, витрати на закупівлю запасних частин та технічне обслуговування автомобілів та спецтехніки - на 21%, на євроконтейнери – на 19,3%; ставка податку на нерухоме майно зросла на 16,38 %; збільшилася вартість електроенергії на 20,5 %; води та водовідведення - на 17,2%, вартість природного газу для опалення приміщень - на 15,4%; збільшився розмір мінімальної заробітної плати на 16,34 %, відповідно зросли витрати на оплату праці з нарахуваннями.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, не узгоджується з предметом позову, виходить за його межі, що на думку суду, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд наголошує на тому, що суд не має права в рамках забезпечення позову заборонити відповідачу реалізовувати повноваження, які передбачені вимогами чинного законодавства.

          При цьому суд виходить з того, що виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову матиме наслідком визнання протиправним рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради "Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів" від 26.12.2017 №501, а відтак вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, не має безпосереднього відношення до оспорюваного рішення, адже не впливає на процес виконання судового рішення у разі задоволення позову.

          З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні заяви Громадської організації «Біла Церква разом» про забезпечення позову в адміністративній справі №810/3279/18 – відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

          Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

          Повний текст ухвали складено та підписано – 11.09.2018

Суддя                                                                                           Кушнова А.О.