Рішення

від 06.06.2007 по справі 5/139-06-3332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/139-06-3332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2007 р.Справа  № 5/139-06-3332

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, м. Одеса.

До відповідача: Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське”, м. Одеса.

Третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Герц”, м. Одеса.

про стягнення 572 355, 42 грн.

                                                                                               Суддя      Могил С. К.

Представники:

від позивача: Сливка К. Є., на підставі довіреності.  

від відповідача: Дергачова А. В., на підставі довіреності;

   Черкасова В. Г., на підставі довіреності

від третьої особи: не з'явився.

          У судових засіданнях оголошувались перерви з 11.12.2006 року до 22.12.2006 року, з 12.02.2007 року до 28.02.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 572 355, 42 грн. за період з 01.07.2005 року по 01.01.2006 року.

Позивач своєю заявою від 27.04.2006 року №945.4 уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 445 243, 26 грн. за період з 01.07.2005 року по 01.01.2006 року.

Відповідачем до суду було подано заперечення на позов від 29.05.2006 року №398 відповідно до якого відповідач не погодився з позовними вимогами позивача та просив суд у задоволенні позову відмовити на підставі доводів та заперечень викладених у запереченнях.

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.08.2006 року.

За письмовими клопотаннями сторін, в зв'язку з можливістю врегулювання спору мирним шляхом та необхідністю додаткового часу для укладення мирової угоди, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.10.2006 року.

За письмовим клопотанням сторін, в зв'язку з проведенням переговорів між сторонами по справі для врегулювання спору мирним шляхом та необхідністю додаткового часу для укладення мирової угоди, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.12.2006 року.

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.01.2007 року.

Позивач своєю заявою від 08.12.2006 року №3350.4 уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 439 651, 32 грн., за період з 15.01.2003 року по 01.02.2005 року.

Відповідачем до суду була подана заява від 21.12.2006 року №21/06 відповідно до якої відповідач уточнені позовні вимоги не визнав у повному обсязі в зв'язку з чим просив суд відкласти розгляд справи на два місяця для проведення звірки між сторонами по справі.

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.03.2007 року.

Відповідачем до суду були подані заперечення на уточнений позов від 22.01.2007 року №064 відповідно до яких відповідач уточнені позовні вимоги позивача також не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав спливу позовної давності для стягнення заборгованості.

Позивач своєю заявою від 07.02.2007 року №822 знов уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 1 352 948, 80 грн. за період з 01.07.2005 року по 01.01.2007 року.

Відповідачем до суду були подані заперечення на уточнений позов від 12.02.2007 року №39/01 відповідно до яких відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог з підстав відсутності у Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” боргових зобов'язань.

Позивачем до суду були подані заперечення на доводи відповідача від 20.02.2007 року №1088 відповідно до яких позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими в зв'язку з чим просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” заборгованість за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 1 352 948, 80 грн. за період з 01.07.2005 року по 01.01.2007 року.

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.04.2007 року.

Позивачем до суду були подані доповнення до уточнення позовних вимог від 14.03.2007 року №1318 відповідно до яких позивач додатково обґрунтував свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1 352 948, 80 грн. боргу за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню у період з 01.07.2005 року по 01.01.2007 року.

Відповідачем до суду було заявлено клопотання від 26.03.2007 року №293 про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц” та Одеської міської ради як відповідачів та про витребування додаткових документів.

Клопотання відповідача судом було розглянуто у судовому засіданні та задоволено частково. Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2007 року до участі у справі № 5/139-06-3332 було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Герц” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

За письмовим клопотанням сторін по справі ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2007 року строк розгляду справи було продовжено до 06.06.2007 року.

Відповідачем до суду були подані доповнення до заперечень на уточнений позов від 29.05.2007 року №21/07 відповідно до яких відповідач позовні вимоги також не визнав в зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити на підставі доводів, міркувань та заперечень які викладені у запереченнях та доповненнях до них.

В процесі розгляду справи представниками сторін по справі до суду були надані додаткові документи, які були розглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.  

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Як видно з матеріалів справи, Комунальне підприємство “Одесводоканал” було реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, яке є правонаступником по всіх правах та обов'язках реорганізованого КП “Одесводоканал”.

КП “Одесводоканал” було перетворено у філію “Інфоксводоканал” ТОВ “Інфокс”, яка діє на підставі положення про філію та довіреності. Цілісний майновий комплекс КП “Одесводоканал” було передано ТОВ “Інфокс” на підставі рішення Одеської міської ради від 17.12.2003 року №2038-XXIV та договору оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” (додаток до рішення №1) укладеного між ТОВ “Інфокс” та Одеською міською радою. Згідно акту прийому –передачі цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” (додаток до договору оренди №2) Одеська міська рада передала, а ТОВ “Інфокс” прийняло цілісний майновий комплекс КП “Одесводоканал”.

У відповідності з статутом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, воно є правонаступником комунального підприємства “Одесводоканал”, на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу “Одесводоканал” від 17.12.2003 року.

Частиною 1 ст. 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за  рішенням суду.

Пунктом 1.4 договору оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” передбачено, що після укладення цього Договору КП “Одесводоканал” реорганізується шляхом приєднання до Орендаря в установленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст. 59 Господарського кодексу України встановлено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Згідно передавального акту, у відповідності із договором оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” від 17 грудня 2003 року, укладеного відповідно до рішень Одеської міської ради № 1923-ХХІV від 18.11.2003 року та № 2038-ХХІV від 17.12.2003 року, між Одеською міською радою та ТОВ “Інфокс”, КП “Одесводоканал” приєднується до ТОВ “Інфокс”, а останнє виступає його правонаступником по всіх правах та обов'язках. Відповідно до зазначеного передавального акту та згідно з умовами укладених договорів оренди, купівлі-продажу оборотних активів, кредитного договору від 17 грудня 2003 року ТОВ “Інфокс” було передано основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, необоротні активи відповідно до акту приймання – передачі цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал”, що додається до договору оренди, оборотні кошти відповідно до договору купівлі –продажу оборотних активів, дебіторська заборгованість у сумі 395562.1 тис. грн., кредиторська заборгованість у сумі 375054.2 тис. грн.

Частиною 7 ст. 59 Господарського кодексу передбачено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно довідки головного управління статистики в Одеській області №04-11/2-330 від 07.06.2004 року Комунальне підприємство “Одесводоканал” (код 30174073) 07.06.2004 року було вилучено з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Таким чином, правонаступником комунального підприємства “Одесводоканал” є Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс”. Щодо філії “Інфоксводоканал”, то вона є структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” створеним на базі орендованого Товариством цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” у відповідності та на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ “Інфокс” від 22 грудня 2003 року. Згідно положення про філію, основним предметом діяльності філії “Інфоксводоканал”, є надання послуг по водопостачанню та водовідведенню. Свою діяльність по централізованому водопостачанню та водовідведенню ТОВ „Інфокс” веде на підставі отриманої товариством ліцензії серії АА №221994 виданої Державним комітетом України з питань житлово –комунального господарства від 23 лютого 2004 року на підставі рішення №12.

Отже, КП “Одесводоканал”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, згідно з “Правилами користування комунальними системами водопостачання та водовідведення міст та селищ України” та на підставі укладеного 15.01.2003 року між Комунальним підприємством “Одесводоканал” (виробник за договором) та Комунальним підприємством „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” (виконавець за договором) договору № 4346/1 про послуги водопостачання і водовідведення (населення) надавало послуги по водопостачанню та водовідводу.

Умовами укладеного договору позивача було зобов'язано надавати відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, а відповідача сплачувати за отримані послуги у відповідності з умовами укладеного договору (п. 1.2, п. п. 3.2 – 3.3 укладеного договору).

У відповідності з пунктом 5.3 укладеного договору, договір було укладено на один рік і його дія була встановлена з 15.01.2003 року по 15.01.2004 року. Договір також вважається переукладеним на новий термін, якщо за місяць до його припинення жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.4 цього договору, при щомісячній оплаті „Виконавцем” не менш ніж 85% від поточних нарахувань за надані „Виробником” послуги по водопостачанню та водовідведенню, за винятком пільг, „Виробник” не буде звертатись до господарського суду з позовом про стягнення з „Виконавця” заборгованості протягом 2 років з моменту виникнення заборгованості.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц” було укладено договір від 14.01.2003 року №06-030114/26 „Про надання послуг ТОВ „Герц” предметом якого є надання послуг по організації нарахування (ДЕЗ), прийому та обліку коштів, що надійшли від населення (виконавець) за надані водоканалом послуги. Відповідно до положень укладеного договору, він не регламентує взаємовідносин між водоканалом та ДЕЗ в частині надання послуг водопостачання та водовідведення населенню. Фактично, укладений договір лише встановлює порядок отримання коштів від побутових споживачів (населення) та розподіл отриманих грошових коштів від населення між учасниками правочину.    

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У даному випадку слід зазначити, що відносини між виробником послуг, позивачем по справі, та виконавцем послуг, відповідачем по справі, регулюють саме Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65. Щодо положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 то можна зробити висновок про те, що вони регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачем. За характером фактичних відносин, які існують між сторонами за договором, виконавцем послуг є відповідач, оскільки саме він є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними послугами та іншими послугами (розділ 2 статуту підприємства відповідача).  

Як встановлено судом, позивач, як виробник послуг, надавав послуги по водопостачанню та водовідводу відповідачу, як виконавцю послуг, але останній проводив розрахунки за спожиті послуги населенням неналежним чином, по мірі погашення заборгованості мешканцями будинків (населенням), що знаходяться на обслуговуванні у відповідача.

За наданими до суду позивачем даними та виходячи з наявних у матеріалах справи доказів загальна сума заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01.01.2007 року становить 1 352 948, 80 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду копіями рахунків, виписками з особового рахунку абонента позивача, сальдовими відомостями наданими позивачем, актами про кількість спожитих послуг, які складено між позивачем та відповідачем, трьохсторонніми актами, які складено між позивачем, відповідачем та ТОВ „Герц” та розрахунком заборгованості.   

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню становить 1 352 948, 80 грн.

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача викладені у запереченнях на позовну заяву та у доповненнях до них судом не приймаються до уваги та відхиляються оскільки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи. Заперечення, висновки та розрахунки кількості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення викладені та наведені відповідачем у запереченнях засновані лише на особистих міркуваннях відповідача та не підтверджені жодним документальним доказом який би спростував позовні вимоги позивача. На неодноразові вимоги суду провести звірку та скласти акт звірки щодо кількості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення відповідачем не виконані. Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово надсилав та надавав відповідачу акти звірок, проте відповідач звірку не провів та не надав до суду відповідний акт.

Крім того, слід зазначити, що ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що виконавцем (відповідач по справі) є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником (позивач по справі) є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Також, відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. Відповідно до статуту підприємства відповідача, КП ДЕЗ „Арнаутське” є саме тим підприємством яке визначено згаданою статтею Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

З огляду на наведене та з урахуванням укладеного між сторонами по справі договору можна зробити висновок про те, що у відповідача існує обов'язок по сплаті за отримані послуги водопостачання та водовідведення, а також по вжиттю заходів по погашенню заборгованості споживачами послуг (населенням), яким саме відповідач надає житлово –комунальні послуги –проводить розрахунок наданих послуг, у тому числі з водопостачання та водовідведення.  

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем до суду не було доведено відсутність у нього боргових зобов'язань перед позивачем, в зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у розмірі 1 352 948, 80 грн.

Разом з тим, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору суд вважає за необхідне визнати окремі частині договору від 15.01.2003 року укладеного між позивачем та відповідачем недійсними.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо гарантується Конституцією України в тому числі і юридичним особам. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь – якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд вважає, що правочин викладений у п. 3.4 договору про відмову від означених прав суперечить чинному законодавству.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи, що пункт 3.4 укладеного між сторонами по справі договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 15.01.2003 року суперечить конституційним принципам та гарантіям на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу суд вважає за необхідне визнати цей пункт договору недійсним.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Визнати недійсним пункт 3.4 договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 15.01.2003 року № 4346/1 укладеного між Комунальним підприємством “Одесводоканал” та Комунальним підприємством „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське”.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське”, р/р 26003231491 в АКБ „МТБ”, МФО 328168, код 32189932 (65046, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, р/р 26002001919001 у Одеській філії ВАТ КБ „Надра” ОРУ, МФО 328975, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) 1 352 948 (один мільйон сто триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. заборгованості за водопостачання та водовідведення за договором від 15.01.2003 року №4346/1 станом 01.01.2007 року.

4.          Стягнути з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське”, р/р 26003231491 в АКБ „МТБ”, МФО 328168, код 32189932 (65046, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, р/р 26002001919001 у Одеській філії ВАТ КБ „Надра” ОРУ, МФО 328975, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5)  13 529 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 48 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 15.06.2007 року.

          Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя