Постанова

від 11.09.2018 по справі 804/4180/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №804/4180/17

адміністративне провадження №К/9901/55505/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства МСД на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів Панченко О.М., Іванова С.М., Чередніченко В.Є. у справі №804/4180/17 за позовом Приватного підприємства МСД до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

03 липня 2017 року Приватне підприємство МСД (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень податкового органу від 19 червня 2017 року № 0007191403 та № 0007201403, з мотивів протиправності їх прийняття.

19 вересня 2017 постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 19 червня 2017 року №0007191403 та № 0007201403, з мотивів недоведеності податковим органом складу податкових правопорушень покладених в основу прийняття податкових повідомлень - рішень.

13 червня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р №0007191403 від 19 червня 2017 року, позов в цій частині задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення форми Р від 19 червня 2017 року №0007191403 в частині за основним платежем в сумі 1 277 986 грн. 10 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 319 496 грн. 52 коп. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

09 липня 2018 року Підприємством подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального та процесуального права, просить частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 19 червня 2017 року №0007191403 в частині збільшення зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 368 708,9 грн та за штрафними санкціями в сумі 92177, 23 грн.

Доводи позивача як платника податку на додану вартість стосуються виключно вирішення судом апеляційної інстанції спору в частині застосування положень статті 192 Податкового кодексу України, щодо корегування податкового кредиту у грудні 2014 року на суму 13712,16 грн., за грудень 2015 року на 55 078,2 грн., за грудень 2016 року на 299 918,54 грн., внаслідок списання (віднесення до складу інших доходів) простроченої кредиторської заборгованості з постачальниками підприємства.

Списання кредиторської заборгованості за позицією податкового органу має наслідком проведення коригування податкового кредиту по придбаним товарам/послугам по завершенню терміну позовної давності.

01 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою Підприємства та витребувано справу №804/4180/17 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

09 серпня 2018 року справа №804/4180/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу до Суду не надійшов, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди попередніх інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25008882, перебуває на обліку податкового органу з 03 листопада 1997 року, є платником податку на додану вартість з 18 липня 2008 року по теперішній час.

Податковим органом у квітні-травні 2017 року проведено планову виїзну документальну перевірку Підприємства зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22 травня 2017 року № 5298/04-36-14-19/25008882 (далі - акт перевірки).

19 червня 2017 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема №0007191403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 646 695 грн. за порушення підпунктів 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1 та абзацу 1,2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 411 673 грн. 75 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судом апеляційної інстанції частково визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №0007191403, за основним платежем в сумі 1 277 986 грн. 10 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 319 496 грн. 52 коп. В іншій частині, а саме щодо визначення грошового зобов'язання у сумі 368 708 грн. 90 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 92177 грн. 23 коп., податкове повідомлення-рішення визнано судом апеляційної інстанції правомірним, оскільки стосовно решти його протиправності у задоволенні позову відмовлено, саме це є предметом касаційного перегляду за заявою Підприємства.

Суд зазначає, що доводи наведені Підприємством касаційною скаргою стосуються виключно протиправності визначення податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 368708 грн. 90 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 92177 грн. 23 коп.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій встановили, що протягом 2014-2015 років Підприємство списало прострочену кредиторську заборгованість по взаємовідносинам з двадцятьма контрагентами-постачальниками, внаслідок чого за позицією податкового органу позивач за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року мав здійснити коригування податкового кредиту, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на 368 708,9 грн., в тому числі за грудень 2014 року на суму 13712,16 грн., за грудень 2015 року 55 078,2 грн., за грудень 2016 року 299 918,54 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт існування та подальше списання простроченої заборгованості по взаємовідносинам з дванадцятьма контрагентами-постачальниками та віднесення позивачем, як платником податку на додану вартість до податкового кредиту сум податку на додану вартість у складі простроченої заборгованості позивач не заперечує.

Позиція податкового органу прийнята судом апеляційної інстанції полягає у тому, що зміна вартості товару, а саме зменшення вартості на 100% призводить до корегування раніше відображеного податку на додану вартість у складі податкового кредиту.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно підстав корегування з огляду на положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якою встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту). Цією нормою встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, зокрема отримувача підлягає відповідному корегуванню.

Позиція Товариства основана на тому, що віднесення усієї суми як безнадійної до складу доходів не призводить до корегування податкового кредиту є неприйнятною з огляду на таке.

Сума безнадійної кредиторської заборгованості, як зобов'язання, яке не підлягає погашенню, включається до складу доходу за правилами Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №290 від 29.11.1999 р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р.) та за правилами підпункту 135.5.4 пункту 135 статті 135 Податкового кодексу України, що призводить до зміни суми компенсації вартості за отримані товари/послуги та є підставою для корегування податкового кредиту відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Посилання Товариства на вичерпний перелік підстав корегування податкового кредиту встановлений цією нормою є помилковим, з огляду на те, що будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг за певних умов може бути підставою такого корегування. Вислів "включаючи" вказує на орієнтовний, а не виключний перелік підстав такого корегування.

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції з посиланням на частину п'яту статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду правомірно послався на правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 804/7561/15.

Суд вважає відсутніми підстави для задоволення касаційної скарги та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0007191403 від 19 червня 2017 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 368708,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 92 177,23 грн.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства МСД залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі №804/4180/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер