Постанова

від 12.09.2018 по справі 823/1348/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1348/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ферком Україна на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ферком Україна до Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Ферком Україна звернулося до Окружного Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.12.2017 року № 0007611410, №0007612410 та № 0007631410.

Черкаський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 07 червня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 29.11.2017 року по 05.12.2017 року працівниками ГУ ДФС у Черкаській області на підставі наказу від 29.11.2017 року №1998 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ферком Україна (код ЄДРПОУ 38646420) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Смарт-Сейл (код ЄДРПОУ 39360990) за жовтень-грудень 2014 року, січень 2015 року.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено п.134.1 ст.134 ПК України, п.п.1.2 п.1, п.п.2.4, п.п.2.1 п.2 Наказу № 88, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму на 64 062 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 58782 грн., за 2015 рік на суму 3548 грн. та за 2016 рік на суму 1732 грн.; п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6. ст.198 ПК України, п.2.4 Наказу № 88, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 44457 грн. в тому числі за жовтень 2014 року на суму 10604 грн., та за листопад 2014 року на суму 33853 грн. та завищено залишок від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2015 року на суму 26724 грн.

18.12.2017 року на підставі висновків Акта перевірки від 07.12.2017 № 513/23-00-22-14-1007/38646420 відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0007611410, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на податок на прибуток приватних підприємств на суму 80078,00 грн.;

- №0007612410, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 26316,00 грн.;

- №0007631410, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 42316,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов'язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 198, 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Аналізуючи вказані норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, що за перевіряємий період відбулися господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ Смарт-Сейл . Зокрема, між позивачем та його контрагентом укладений договір поставки товарів №01/10 від 01.10.2014 року, згідно умов якого Продавець (ТОВ Смарт-Сейл ) зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ Ферком Україна ), а Покупець в порядку та на умовах визначених цим договором зобов'язується прийняти й оплатити товар. Даний договір від Продавця підписав директор ОСОБА_2, від імені Покупця директор ОСОБА_3

На підтвердження реальності проведення господарських операцій позивачем надано суду копію договору №01/10 від 01.10.2014 року, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Дослідивши зміст наданих позивачем первинних документів, колегія суддів дійшла висновку, що останні не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки складені з допущенням помилок.

Зокрема, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ Смарт-Сейл здійснювались на підставі укладеного між ними Договору поставки товарів №01/10 від 01.10.2014 року.

Разом з тим, у податкових та видаткових накладних складених ТОВ Смарт-Сейл до ТОВ Ферком Україна зазначено Договір поставки від 03.11.2014 року №3, проте такий ні до податкового органу, ні до суду не надано.

Будь-яких обґрунтувань чи пояснень з цього приводу позивачем суду не надано.

Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, у товарно-транспортних накладних, які на думку позивача підтверджують перевезення товару, зазначено відправником : ДП Фед завод ХМ , ТОВ Ферком Україна , ТОВ Мотор Січ , ТОВ Автофурнітура , ТОВ Астер В , ТОВ Оргтехніка , ТОВ Міос , ТОВ Содружество торговий дім , а не відправник товарів ТОВ Смарт-Сейл , а також не ідентифіковано товар, який перевозився.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів поставки товарів; доказів його приймання (розвантаження, навантаження), сертифікатів якості (походження) товарів, докази оприбуткування товару; докази того, що спірні господарські операції були вчиненні з наміром отримати матеріальну вигоду та мали на меті досягнення ділової мети.

Крім того, відповідно до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 32016250000000055, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). В рамках вказаного провадження допитано в якості свідка громадянина ОСОБА_2 (засновника та директора ТОВ Смарт-Сейл ).

Так, відповідно до протоколу допиту свідка від 24.03.2016 року, ОСОБА_2 дав свідчення, щодо непричетності до здійснення ним господарської діяльності, обов'язків директора та головного бухгалтера ТОВ Смарт-Сейл не здійснював, підприємство зареєстрував на себе за грошову винагороду. Також, ОСОБА_2 повідомив, що ніякі первинні документи (договори поставки, видаткові накладні) та податкову звітність, в тому числі за період взаємовідносин з ТОВ Ферком-Україна , ним не підписувалися.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421a11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

У постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 року у справі за позовом ТОВ Ампір СВ до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України, застосовуючи норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, вказав, що обов'язковою умовою виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення операцій з поставки документами первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку, щодо яких встановлена нормативна вимога. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару (послуг).

З огляду на те, що під час перевірки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Смарт-Сейл , колегія суддів вважає висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 07.12.2017 № 513/23-00-22-14-1007/38646420 та прийнятими на його підставі податкові повідомлення-рішення - правомірними.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ферком Україна - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев