Постанова

від 10.09.2018 по справі 809/342/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4995/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Носа С.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Костюка Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі за позовом приватного підприємства Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,

суддя у І інстанції Могила А.Б.,

час ухвалення рішення 11 год. 54 хв.,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 17 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2018 року приватне підприємство Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - УДАБІ) Тарабаса О.М. від 29 грудня 2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень (далі - МУО) забудови земельної ділянки по вул. Сабата, 3 в м. Івано-Франківську, реєстраційний номер 1226-31.2.1-01 від 17 липня 2017 року №126-31.2.1-01, виданих Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради (далі - Департамент).

Окрім того, просило зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ) провести службове розслідування щодо дій та вказаного рішення головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ Тарабаса О.М.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 809/342/18 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ Тарабаса О.М. від 29 грудня 2017 року про скасування дії МУО забудови земельної ділянки по вул. Сабата, 3 у м. Івано-Франківську, реєстраційний номер 1226-31.2.1-01 від 17 липня 2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не встановлено під час перевірки порушень використання позивачем належної йому земельної ділянки. Наміри забудови позивачем земельної ділянки у м. Івано-Франківську по вул. Сабата, 3 у відповідності до МУО забудови земельної ділянки за № 126-31.2.1-01 від 17 липня 2017 року є такими, що відповідають вимогам містобудівної документації.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести службову перевірку (розслідування) відносно дій головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ Тарабаса О.М. задоволенню не підлягають, оскільки дії інспектора є невіддільні від вказаного рішення, а захист порушених прав позивача від вчинення таких дій охоплюється вимогами про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

У апеляційній скарзі ДАБІ просить зазначене судове рішення скасувати та у задоволенні позову Підприємства відмовити у повному обсязі. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що під час проведеної перевірки встановлено, що МУО від 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 на об'єкт Будівництво центру дитячої творчості та дозвілля з житловими приміщеннями видані Департаментом із порушенням містобудівної документації.

У поданому апеляційному суду відзиві на апеляційну скаргу Підприємство просило залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на безпідставність вимог, викладених у скарзі ДАБІ, та законність рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ДАБІ підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову Підприємства відмовити.

Представники Підприємства та Департаменту обґрунтованість доводів апелянта заперечили. Просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Департамент надав Підприємству 17 липня 2017 року №126-31.2.1-01 МУО для будівництва центру дитячої творчості та дозвілля з житловими приміщення по вул. Сабата, 3 в м. Івано-Франківську (а.с.42-45).

Процедура здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ відповідно до наказу ДАБІ за № 1817 від 5 грудня 2017 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом, за результатами якої складено акт від 29 грудня 2017 року (а.с.95-98). За наслідками перевірки контролюючим органом було зроблено висновок про те, що рішення про видачу МУО забудови земельної ділянки від 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- порушено частину 2 статті 24, пункт 6 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання МУО на територіях, де відповідно не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинила свою дію з 1 січня 2015 року;

- згідно з пунктом 7 розділу Загальні дані та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14 липня 2017 року № 92002944 цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, загальна площа 0,0617га) зазначено для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що не відповідає намірам забудови, оскільки згідно містобудівного розрахунку проект передбачає будівництво житлового будинку з центром дитячої творчості та дозвілля. При цьому у будинку передбачено 12 квартир загальною площею 1157,32 м 2 , а площа громадського призначення складає 729,79 м 2 , що свідчить про те, що наміром забудови є будівництво житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, а не будівлі громадської забудови.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку № 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДАБІ.

Відповідно до частини 8 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Виходячи із висновків, зроблених за підсумками проведеної позапланової перевірки Департаменту, оспорюваним рішенням УДАБІ від 29 грудня 2017 року було скасовано МУО забудови земельної ділянки від 17 липня 2017 року №126-31.2.1-01 (а.с.16-17).

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, між Підприємством (орендар) та Івано-Франківською міською радою (орендодавець) 8 липня 2016 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0146га за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Сабата, 3 з цільовим призначенням наданої у оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с.30-34). Рішення про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки Івано-Франківською міською радою не приймалося.

При цьому Підприємство є власником нежитлового приміщення, що знаходиться на орендованій земельній ділянці по вул. Сабата, 3 в м. Івано-Франківськ (а.с.29).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільовим призначенням цієї земельної ділянки є будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с. 22).

Згідно з довідкою з містобудівного кадастру Департаменту та містобудівної інформації, що в ній відображено, орендована позивачем земельна ділянка відноситься до території малоповерхової і багатоквартирної житлової забудови (а.с. 35-42).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Частиною 2 статті 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Приписами частини 1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 1 статті 19 Закону передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина 1 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Таким чином, слід погодитися із ДАБІ у тому, що генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а Генеральний план забудови населеного пункту м. Івано-Франківська, який був розроблений 1991 році, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Учасниками справи не заперечується того, що відповідності до Генерального плану м. Івано-Франківська, розробленого державним інститутом проектування міст Дніпромісто у 1991 році, Коригування в 2000 році на розрахунковий термін до 2026 року , земельна ділянка в м. Івано-Франківську по вул. Сабата, 3 віднесена до території малоповерхової житлової забудови і території багатоквартирної житлової забудови.

У відповідності до обов'язкового додатку Б до Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення. малоповерхова забудова - забудова території одно -, дво -, триповерховими житловими будинками різних типів.

Відповідно до змін № 1 до Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення. визначено багатоквартирний житловий будинок як житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира.

Частиною 4 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За приписами пункту 2.4 розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 912/19650, чинного на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок № 109), підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд погоджується із апелянтом у тому, що під час проведеної перевірки було встановлено, що видані Департаментом Підприємству 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 МУО не відповідають Генеральному плану м. Івано-Франківська, оскільки відповідно до нього надана позивачу у оренду земельна ділянка розташована на території малоповерхової та багатоквартирної житлової забудови, а позивачем розроблено містобудівний розрахунок на 5-ти поверхову будівлю із мансардним поверхом.

Відтак, оскільки будівництво багатоповерхового житлового будинку з центром дитячої творчості та дозвілля на цій території генеральним планом не передбачено і не відповідає положенням містобудівної документації на місцевому рівні, то при видачі МУО було порушено вимоги частини 2 статті 5 та частини 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Доводи позивача про те, що ДБН України не обмежують поверховість багатоквартирної забудови, а отже не було порушено вимог додатку Б до Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення. , на переконання апеляційного суду, є безпідставними, оскільки ґрунтуються на тенденційному тлумаченні вказаної норми та не враховують необхідності врахування наявної у цій нормі вимоги щодо малоповерховості забудови зазначеної земельної ділянки.

Окрім того, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо того, що виходячи із даних проектної документації та містобудівного розрахунку на будівництво об'єкта Центр дитячої творчості та дозвілля з житловими приміщеннями дійсними намірами забудови Підприємством земельної ділянки в м. Івано-Франківську по вул. Сабата, 3 є саме будівництво житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, а не зведення будівлі громадської забудови, оскільки при корисній площі всієї будівлі у 2128,13 м 2 загальна площа 12 квартир становить 1157,32 м 2 , а площа приміщень громадського призначення складає лише 729,79 м 2 .

Додатково апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1011/18306, до Секції В із кодом 02 відносяться землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), а до Секції В із кодом 03 відносяться землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).

Разом із тим, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення переданої позивачу земельної ділянки визначене за кодом 03.15 Класифікації видів цільового призначення земель - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с.22).

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, слід погодитися із ДАБІ у тому, що видані Департаментом Підприємству 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 МУО підлягають скасуванню, оскільки наміри Підприємства щодо забудови вказаної земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до приписів частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного адміністративно-правового спору допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 809/342/18 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову приватного підприємства Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді С.П.Нос

Л.П.Іщук

Постанова у повному обсязі складена 13 вересня 2018 року.