Постанова

від 11.07.2019 по справі 809/342/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №809/342/18

адміністративне провадження №К/9901/63731/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Стародуба О.П..,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №809/342/18 за позовом Приватного підприємства "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради про скасування рішення та зобов"язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Тарабаса О.М. від 29 грудня 2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Сабата, 3 в м. Івано-Франківську , реєстраційний номер 1226-31.2.1-01 від 17 липня 2017 року №126-31.2.1-01, виданих Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради (далі - Департамент). Крім того, просило зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ) провести службове розслідування щодо дій та вказаного рішення головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ Тарабаса О.М.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 809/342/18 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ Тарабаса О.М. від 29 грудня 2017 року про скасування дії МУО забудови земельної ділянки по вул. Сабата, 3 у м. Івано-Франківську , реєстраційний номер 1226-31.2.1-01 від 17 липня 2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 809/342/18 та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову приватного підприємства Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що ПП Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв є власником об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. М.Сабата,3 . З метою здійснення перебудови об`єкта нерухомого майна під центр дитячої творчості та дозвілля з житловими приміщенням позивач, отримавши 17.07.2017 містобудівні умови та обмеження, звернувся за виготовленням проекту будівництва центру дитячої творчості та дозвілля з житловими приміщеннями. Вказує, що наміри забудови позивачем земельної ділянки в місті Івано-Франківськ , вулиця Сабата, 3 у відповідності до містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за №126-31.2.1-01 від 17.07.2017 є такими, що відповідають вимогам містобудівної документації.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши застосування матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між Підприємством (орендар) та Івано-Франківською міською радою (орендодавець) 8 липня 2016 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0146га за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Сабата, 3 з цільовим призначенням наданої у оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с.30-34). Рішення про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки Івано-Франківською міською радою не приймалося.

При цьому позивач є власником нежитлового приміщення, що знаходиться на орендованій земельній ділянці по вул. Сабата, 3 в м. Івано-Франківськ .

Також судами встановлено, що Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради надав позивачу містобудівні умови та обмеження від 17.07.2017 №126-31.2.1-01 для будівництва центру дитячої творчості та дозвілля з житловими приміщення по вул. Сабата, 3 в м. Івано-Франківську .

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ відповідно до наказу ДАБІ за № 1817 від 5 грудня 2017 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом, за результатами якої складено акт від 29 грудня 2017 року (а.с.95-98). За наслідками перевірки контролюючим органом було зроблено висновок про те, що рішення про видачу МУО забудови земельної ділянки від 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- порушено частину 2 статті 24, пункт 6 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання МУО на територіях, де відповідно не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинила свою дію з 1 січня 2015 року;

- згідно з пунктом 7 розділу Загальні дані та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 липня 2017 року № 92002944 цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 2610100000:04:004:0180 , загальна площа 0,0617га) зазначено для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що не відповідає намірам забудови, оскільки згідно містобудівного розрахунку проект передбачає будівництво житлового будинку з центром дитячої творчості та дозвілля. При цьому у будинку передбачено 12 квартир загальною площею 1157,32 м2>, а площа громадського призначення складає 729,79 м2, що свідчить про те, що наміром забудови є будівництво житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, а не будівлі громадської забудови.

Рішенням управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 29.12.2017 скасовано дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 17.07.2017 №126-31.2.1-01.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не встановлено під час перевірки порушень використання позивачем належної йому земельної ділянки. Наміри забудови позивачем земельної ділянки у м. Івано-Франківську по вул. Сабата, 3 у відповідності до МУО забудови земельної ділянки за № 126-31.2.1-01 від 17 липня 2017 року є такими, що відповідають вимогам містобудівної документації.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що видані підприємству 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 містобудівні умови та обмеження підлягають скасуванню, оскільки наміри підприємства щодо забудови вказаної земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затвердженого постановою КМУ від 19.08.2015 №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті.

Отже, вказаними положеннями спростовуються доводи касаційної скарги про відсутність повноважень в УДАБІ щодо перевірки та скасування містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Приписами частини 1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 1 статті 19 Закону передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина 1 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Судами встановлено, що у відповідності до Генерального плану м. Івано-Франківська, розробленого державним інститутом проектування міст Дніпромісто у 1991 році, Коригування в 2000 році на розрахунковий термін до 2026 року , земельна ділянка в м. Івано- Франківську по вул . Сабата, 3 віднесена до території малоповерхової житлової забудови і території багатоквартирної житлової забудови.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільовим призначенням цієї земельної ділянки є будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Згідно з довідкою з містобудівного кадастру Департаменту та містобудівної інформації, що в ній відображено, орендована позивачем земельна ділянка відноситься до території малоповерхової і багатоквартирної житлової забудови.

Згідно Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення. малоповерхова забудова - забудова території одно -, дво -, триповерховими житловими будинками різних типів.

Частиною 4 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що видані позивачу 17 липня 2017 року № 126-31.2.1-01 містобудівні умови та обмеження не відповідають Генеральному плану м. Івано-Франківська, оскільки відповідно до нього надана позивачу у оренду земельна ділянка розташована на території малоповерхової та багатоквартирної житлової забудови, а позивачем розроблено містобудівний розрахунок на 5-ти поверхову будівлю із мансардним поверхом.

Відтак, оскільки будівництво багатоповерхового житлового будинку з центром дитячої творчості та дозвілля не передбачено генеральним планом, а тому містобудівні умови та обмеження не відповідають містобудівній документації, що є підставою для їх скасування згідно ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді: Л.Л.Мороз

О.П. Стародуб