Ухвала

від 12.09.2018 по справі 821/569/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2018 року

Київ

справа №821/569/17

адміністративне провадження №Зі/9901/607/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л. , розглянувши у письмовому провадженні заяву голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Ковтуна А.М. про відвід судді Смоковича М.І. від розгляду касаційної скарги комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономної Республіки Крим та місті Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скорочені штатів,

в с т а н о в и в :

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження вказаною скаргою.

6 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 березня 2018 року відкрив касаційне провадження у вказаній справі.

19 липня 2018 року надійшла заява голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Ковтуна А.М. про відвід судді Смоковича М.І. з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява мотивована тим, що звертаючись до суду (у цій справі) позивач обґрунтовував свою позицію тим, що Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 30 січня 2017 року в адміністративній справі № 821/2148/16 (яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року) частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача суму недоплаченої грошової допомоги при звільненні у зв'язку зі скороченням штатів у розмірі 15010,27 грн., а також відшкодування за час затримки одноразової грошової допомоги в сумі 14068,14 грн.

Як зазначив заявник, підставою для звернення до суду у справі №821/569/17 слугували обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 821/2148/16.

Судові рішення у справі №821/2148/16 відповідач теж оскаржив у касаційному порядку та станом на 16 липня 2018 року ця скарга, як і скарга у справі №821/569/17, перебуває у провадженні судді Смоковича М.І.

Відтак, на думку відповідача, оскільки у справі №821/2148/16, рішення у якій слугувало підставою для постановлення оскаржених судових рішень у справі №821/569/17, касаційний суд висловлюватиме правову позицію щодо спірних правовідносин, то розгляд двох справ одним і тим самим головуючим суддею між тими самими сторонами з подібних підстав та щодо подібного предмету спору, викликає сумнів у неупередженості судді під час розгляду справи № 821/569/17.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Смоковича М.І., суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., ухвалою від 23 липня 2018 року заяву голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Ковтуна А.М. про відвід колегії суддів від розгляду справи №821/569/17 визнав необґрунтованою.

Ухвалюючи таке рішення, суд послався на положення частини четвертої статі 40 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення питання про відвід судді Смоковича М.І. визначено суддю-доповідача Желтобрюх І.Л.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Перевіривши доводи заяви голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Ковтуна А.М. про відвід судді Смоковича М.І., вважаю заявлений відвід необґрунтованим, виходячи з таких підстав.

Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Як на підставу про відвід судді відповідач посилається на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України.

У постанові Верховного Суду України від 11.10.2006 (№21-496во06) зазначено , що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено.

Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється . Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі Мироненко і Мартенко проти України , Олександр Волков проти України ).

Отже, не можуть бути підставами для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами .

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Доводи заяви зводяться лише до незгоди заявника з тим, що у провадженні судді Смоковича М.І. є три справи, у яких відповідачем є Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі і спірні правовідносини у цих справах пов'язані між собою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні заяви голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Ковтуна А.М. про відвід судді Смоковича М.І., від розгляду касаційної скарги №К/9901/34644/18 слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39-40 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви голови комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Ковтуна А.М. про відвід судді Смоковича М.І. від розгляду касаційної скарги Комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономної Республіки Крим та місті Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скорочені штатів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І.Л. Желтобрюх