Постанова

від 11.09.2018 по справі 825/343/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №825/343/18

адміністративне провадження №К/9901/55099/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у складі судді Падій В.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів Петрик І.Й., Кучми А.Ю., Собків Я.М. у справі № 825/343/18 за позовом Приватного підприємства Сигва до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

18 січня 2018 року Приватне підприємство Сигва (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірною бездіяльність податкового органу, що полягає в невжитті заходів, передбачених пунктом 43.5. статті 43 Податкового кодексу України для перерахування Підприємству 3400 грн, згідно його заяви від 08 червня 2017 року, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме вжити заходи, що передбачені статтею 43 Податкового кодексу України для перерахування Підприємству 3400 грн., згідно його заяви від 08 червня 2017 року за № 08/06/17/01.

13 березня 2018 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо невжиття заходів, які передбачені пунктом 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, для перерахування Приватному підприємству Сигва 3400 грн. 00 коп. згідно заяви підприємства від 08 червня 2017 року № 08/06/17/01, зобов'язано відповідача вжити заходи, які передбачені пунктом 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, для перерахування Приватному підприємству Сигва 3400 грн. 00 коп., згідно заяви підприємства від 08 червня 2017 року № 08/06/17/01.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися на встановленні факту переплати коштів згідно інтегрованої картки платника податків, належного звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстрований в міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

03 липня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу на судові рішення судів попередніх інстанцій, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга податкового органу мотивована тим, що в резолютивних частинах судових рішень, прийнятих у справах №825/7/16, № 825/1857/16 (обставини у яких враховані судами попередніх інстанцій у цій справі відповідно до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України), відсутнє посилання на те, що податкове повідомлення-рішення податкового органу від 25 вересня 2015 року № 000982224 скасоване, так само як і відсутнє посилання на те, що скарга Підприємства до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення задоволена, а відтак відсутні підстави вважати податкове повідомлення-рішення №000982224 від 25 вересня 2015 року відкликаним відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Пославшись на положення підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14, пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядку №1146), відповідач в касаційній скарзі вказує на те, що на час подання заяви Підприємством згідно даних інформаційних систем та інтегрованої картки платника податків у підприємства не обліковувалась помилково та/або надміру сплачена сума податків, а тому у податкового органу відсутні підстави для підготовки відповідного висновку.

02 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу № 825/343/18 витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду.

05 вересня 2018 року справа № 825/343/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

25 вересня 2017 року Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області прийнято податкове-повідомлення-рішення № 000982224, яким до Підприємства застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Позивач оскаржив його 06 жовтня 2015 року в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області № 2865/1025-01-10-04-15 від 22 жовтня 2015 року податкове повідомлення-рішення № 000982224 від 25 вересня 2015 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

07 грудня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила Підприємство про те, що його вторинну скаргу № 23/01/11 залишено без розгляду та повернуто заявнику у зв'язку з порушенням 10-ти денного строку її подання.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі № 825/7/16 позовні вимоги Підприємства задоволено у повному обсязі, внаслідок чого визнано неправомірною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невчинення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за скаргою Приватного підприємства Сигва від 23 листопада 2015 року № 23/01/11 про скасування грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 25 вересня 2015 року № 000982224 (форма С).

26 квітня 2016 року відповідач зарахував переплату позивача у розмірі 3400,00 грн. в рахунок погашення його грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 000982224 від 25 вересня 2015 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі № 825/7/16 змінено в частині абзацу другого резолютивної частини рішення та викладено вищевказаний абзац у наступній редакції: визнати неправомірною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нерозгляду в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, скарги Приватного підприємства Сигва від 23 листопада 2015 року № 23/01/11 про скасування грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 25 вересня 2015 року № 000982224 форми С . В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року залишено без змін.

19 жовтня 2016 року Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області звернулася до суду з позовом до Підприємства, в якому просила стягнути з платника податків податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 13 600, 00 грн.

03 листопада 2016 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 825/1857/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову про стягнення податкового боргу з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 13 600, 00 грн.

Вищевказаною постановою встановлено той факт, що податкове повідомлення-рішення № 000982224 від 25 вересня 2015 року є відкликаним та не породжує для платника податків (позивача) жодних правових наслідків, оскільки в силу пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України та за наявності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 825/7/16 скарга позивача № 23/01/11 від 23 листопада 2015 року повністю задоволена контролюючим органом, внаслідок чого скарга є задоволеною, а податкове повідомлення-рішення №000982224 від 25 вересня 2015 року скасоване.

08 червня 2017 року Підприємство звернулося до податкового органу з заявою №08/06/17/01, в якій просило виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 825/7/16 та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000982224 від 25 вересня 2015 року на суму 17000,00 грн, а переплату у розмірі 3400,00 грн. перерахувати на поточний рахунок Приватного підприємства Сигва (р/р 26005060785285 в ЧРУ Приватбанку , МФО 353586, код ЄДРПОУ 37943774) або зарахувати в рахунок погашення платежів з акцизного податку до місцевого бюджету Ковпитської сільської ради (р/р 31415531700541, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38053813).

Листом № 2853/10/25-01-14-05-07 від 04 липня 2017 року податковий орган повідомив Підприємство про відсутність визначених пунктом 60.1. статті 60 Податкового кодексу України підстав для відкликання податкового повідомлення-рішення № 000982224 від 25 вересня 2015 року. У листі зазначено про відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України у справі № 825/7/16.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності в межах спірних правовідносин підстав звільнення від доказування, передбачених частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд не приймає посилання відповідача в касаційній скарзі на відсутність в резолютивних частинах судових рішень у справах №825/7/16, № 825/1857/16 посилань на те, що податкове повідомлення-рішення податкового органу від 25 вересня 2015 року № 000982224 скасоване та/або скарга Підприємства до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення задоволена, а тому відсутні підстави вважати податкове повідомлення-рішення відкликаним відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, оскільки судом у справі № 825/1857/16 застосовано положення пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, яким визначено, що скарга вважається також задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Чернігівський окружний адміністративний суд в мотивувальній частині постанови від 03 листопада 2016 року констатував, що податкове повідомлення-рішення податкового органу від 25 вересня 2015 року № 000982224 є відкликаним, та не породжує для платника податків жодних правових підстав. Цим рішенням суд встановив відсутність податкового боргу, який за позицією податкового органу, виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом зазначеним податковим повідомленням-рішенням.

Відтак, факт наявності переплати на рахунку платника податків згідно його інтегрованої картки з урахуванням відсутності зобов'язання, визначеного відкликаним податковим повідомленням-рішенням від 25 вересня 2015 року № 000982224, дотримання Підприємством встановленого порядку подання заяви про повернення надміру сплачених сум до контролюючого органу з дотриманням 1095-денного строку, та безпідставність відмови податкового органу у такому поверненні шляхом дотримання встановленої законодавством процедури - встановлені судами попередніх інстанцій, що обумовлює визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його здійснити передбачені законодавством заходи.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 825/343/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер