Вирок

від 20.01.2010 по справі 1-335/10

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

В  И Р О К                 справа № 1-335/10

                        І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И        

20 січня 2010  року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді:                         Павленко О.П.

               при секретарі:                         Кочерзі С.Ю.

               з участю  прокурора:             Нечипоренка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця                          м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого,  працюючого агентом по нерухомості в агентстві нерухомості «Благовєст»,  зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_2, раніше не судимого

          у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2  КК України

                                            в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група України» від 19 лютого 2009 року був призначений на посаду директора ТОВ «Торгово-промислова група України» (код ЄДРПОУ: 36353246), зареєстрованого за №10741020000032867 Шевченківською  районною у місті Києві державною адміністрацією за юридичною адресою: АДРЕСА_1.  

      Згідно статуту та протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Торгово-промислова група України» ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора вказаного підприємства, будучи службовою особою суб’єкта підприємницької діяльності – ТОВ «Торгово-промислова група України», в повноваження якого входило вирішення усіх питань діяльності товариства, а саме: здійснення функцій пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, являючись відповідальним за правильність нарахування податків та обов’язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди, як це передбачено чинним законодавством України, а саме:

-   згідно п. 3 ст. 8 та 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні” за № 996-XIV (в редакції від 16.07.1999р.) в обов’язки ОСОБА_1 входило – створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, відображення в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді в якому вони були здійснені, несення відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних;

-   згідно ст.ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування” № 77/97-ВР від

18.02.97р. ОСОБА_1 зобов’язаний – вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів, відповідно до Законів, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни;

       - згідно до ст. 20 Закону України № 168/97-ВР від 22.05.1997 року “Про оподаткування прибутку підприємств”, ОСОБА_1 ніс відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства. Службові особи, винні в порушенні податкового законодавства, згідно вказаного закону, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

- згідно ст.ст. 7, 10 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. за № 168/97-ВР ОСОБА_1 повинен  у строки передбачені для сплати податку надати податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання чи ні. Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України,

незважаючи на це, у період 2009 року, неналежним чином виконував свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них за наступних обставинах.

           Так, на початку 2009 року особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, запропонувала ОСОБА_1 зареєструвати ТОВ «Торгово-промислова група України» та стати директором даного підприємства, на що він погодився. При цьому, між ОСОБА_1 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заздалегідь було обумовлено, що ОСОБА_1 буде формально виконувати свої службові обов’язки директора підприємства, здійснюючи тільки підписання та здачу в податкову інспекцію звітних документів ТОВ «Торгово-промислова група України». З цією метою, ОСОБА_1 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, звертався до Районної Державної Адміністрації в Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової інспекції в Шевченківську районі м. Києва та до нотаріуса, де підписував документи, пов’язані з реєстрацією ТОВ «Торгово-промислова група України», при цьому всі реєстраційні документи ТОВ «Торгово-промислова група України» залишив особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не дивлячись на те, що він згідно своїх службових обов’язків був зобов’язаний контролювати ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві, але через несумлінне ставлення до своїх обов’язків цього не робив.

             В подальшому, ОСОБА_1 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження,  в банку відкрив розрахунковий рахунок, як директор ТОВ «Торгово-промислова група України», але після цього всі документи ТОВ «Торгово-промислова група України» залишив особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Таким чином, через несумлінне ставлення до своїх службових обов’язків ОСОБА_1 надав можливість особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, користуватись розрахунковим рахунком ТОВ «Торгово-промислова група України».  

            Крім того, ОСОБА_1 надав можливість особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виготовити печатку підприємства, якою в подальшому і користувалась зазначена особа, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 згідно своїх службових обов’язків, ніс відповідальність за достовірність даних внесених в первинні документи та звітні декларації підприємства, через несумлінне ставлення до своїх  службових обов’язків цього не робив, чим надав особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, можливість займатись фінансово-господарською діяльністю підприємства від його імені.              

       Крім того, ОСОБА_1 недбало віднісся до своїх обов’язків директора ТОВ «Торгово-промислова група України», так як надав можливості особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, підписувати фінансово-господарські документи та здійснювати діяльність від його імені, а також заповнювати і підписувати звітні податкові декларації ТОВ «Торгово-промислова група України», які він і сам підписував не цікавлячись правильністю відображення даних в документах та здавати їх до ДПІ Шевченківського району м. Києва.              

 Так, через несумлінне ставлення ОСОБА_1 до своїх службових обов’язків  як директора ТОВ «Торгово-промислова група України», підприємством не було  відображено податку на додану вартість в складі податкового зобов’язання за період з 01.03.2009 року по 30.04.2009 року в розмірі 13 274 735, 00 грн.

 Не дивлячись на те, що ОСОБА_1, згідно своїх службових обов’язків був зобов’язаний контролювати ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торгово-промислова група України» та правильність відображення цієї діяльності в бухгалтерському і податковому обліку підприємства, а також несе відповідальність за достовірність даних внесених в первинні та звітні документи, не цікавився правильністю відображення даних у податкових звітах, через несумлінне ставлення до своїх службових обов’язків, контроль за діяльністю підприємства не здійснював.

            Таким чином, ОСОБА_1, маючи реальну можливість забезпечити належний контроль за фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Торгово-промислова група України», правильним фіксуванням фактів здійснення всіх операцій у первинних документах, правильне ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також складання достовірної податкової звітності, неналежно виконував обов‘язки директора підприємства, через несумлінне ставлення до них, в результаті чого не забезпечив належну організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, внаслідок чого державним інтересам була завдана матеріальна шкода в розмірі 13 274 735, 00 грн.

 Підсудний ОСОБА_1  у судовому засіданні повністю визнав себе винним та суду пояснив, що на початку 2009 року наглядно знайомий йому ОСОБА_2 запропонував заробити гроші шляхом реєстрації на його ім’я підприємства, на якому він  повинен бути засновником, директором та бухгалтером. На назначену пропозицію він погодився, оскільки ОСОБА_2 запевнив його в тому, що підприємство буде займатися законною діяльністю, а він в подальшому буде працювати як директор цього підприємства та отримувати щомісячно заробітну плату. Крім того, вони домовились про те, що певний час поки підприємство запрацює належним чином, він, як директор, буде лише  підписувати та здавати в податкову інспекцію звітні документи, а в подальшому буде приймати активну участь у діяльності підприємства. За реєстрацію підприємства ОСОБА_2 пообіцяв йому 1000 доларів США, а за подальшу роботу директора по 300 доларів США щомісячно, на що він погодився.  Разом із ОСОБА_2 він їздив в РДА Шевченківського районну м. Києва, ДПІ Шевченківського районну м. Києва та до нотаріуса, де підписував документи, пов’язані з реєстрацією ТОВ «Торгово-промислова група України» та всі ці документи залишив після їх належного оформлення у ОСОБА_2. Через деякий час він разом із ОСОБА_2 їздив в «Легбанк» для відкриття рахунку ТОВ «Торгово-промислова група України». Після відкриття рахунку в банку, всі документи, в тому числі ключі системи «Клієнт-Банк» та печатку підприємства, він передав ОСОБА_2, при цьому останній йому пояснив, що оскільки у підприємства немає офісного приміщення, краще буде щоб печатка зберігалась у нього в сейфі. Через кілька тижнів йому ОСОБА_2 приніс звітні декларації, які він підписав та в подальшому здав в податкову інспекцію. Після цього ОСОБА_2 на його запитання про те, коли ж він почне працювати, пояснював, що підприємство ще немає можливості займатися господарською діяльністю. В подальшому він не підписував звітні документи ТОВ «Торгово-промислова група України», якою діяльністю займалось підприємство йому невідомо, він, як директор підприємства ніяких угод не укладав, належним чином діяльність підприємства на контролював, яким чином використовується печатка підприємства не цікавився.                                                  

   Підсудний щиросердно покаявся у вчиненому злочині та пояснив суду, що він повністю довіряв ОСОБА_2, тому передав йому реєстраційні документи ТОВ «Торгово-промислова група України», а також печатку підприємства і не цікавився чому підприємство не працює, хоча мав намір працювати в цьому підприємстві.

     Обмежившись у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України  показаннями підсудного, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів про вчинення злочину, обставини якого не оспорюються, і вважає доведеною винуватість  ОСОБА_1 у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов‘язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.367 КК України .

     Призначаючи підсудному  вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки  та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, відношення підсудного до скоєного, а також дані про особу підсудного.

   Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має неповнолітню дитину на утриманні, характеризується позитивно.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.            Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

   З огляду на викладене, суд призначає ОСОБА_1 основне покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.367 КК України та вважає можливим не застосовувати додаткове покарання у вигляді штрафу.

    Виключно позитивні дані про особу підсудного дають суду підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але під наглядом співробітників кримінально-виконавчої інспекції, а тому суд вважає за доцільне до призначеного ОСОБА_1 основного покарання у вигляді позбавлення волі застосувати  положення ст. ст. 75, 76 КК України.

     Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                   з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України та призначити  покарання у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення  волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими  та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 ( два)  роки та без штрафу .

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1   від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в два роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого  такі обов’язки:

?   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально - виконавчої інспекції;

?   повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

     До набрання чинності вироку м іру запобіжного заходу ОСОБА_1   залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

    Речові докази по справі: документи фінансово-господарської діяльності                          ТОВ «Торгово-промислова група України»  - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

    Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.

                                                   Суддя