ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.01.10
Справа № 16/451-08.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Суми
про стягнення 4230 грн.04 коп.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Верчак Ю.В., довіреність №126 від 12.01.2010 року
Від відповідача: не з‘явився
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлену теплову енергію відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №685-Т від 01.10.2006р. в розмірі 4230 грн.04 коп., з яких 2687 грн.28 коп. – основна заборгованість за поставлену теплову енергію, 319 грн.56 коп. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 207 грн.77 коп. – інфляційні збитки, 28 грн.85 коп. – 3% річних.
Позивач подав заяву від 08.08.2008р. № 2765 , якою зменшує розмір позовних вимог, в зв’язку з тим, що відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 1500 грн., тому змінює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 2173 грн.86 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію та 556 грн.18 коп. штрафних санкцій, іншу частину позовних вимог щодо судових витрат позивач залишає без змін.
Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.10.2008р. провадження у справі № 16/451-08 було зупинено до завершення розгляду Вищим адміністративним судом України справи № 22-а-28/08.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.2009р. провадження по справі № 16/451-08 було поновлено та призначено її розгляд в судовому засіданні на 14.12.2009р.
20.01.2010р. позивач подав відомості звірки взаєморозрахунків за період з 31.10.2007р. по 07.07.2008р., згідно яких підтверджується заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 31.10.07р. по 07.07.2008р. в розмірі 2173 грн.86 коп.
Відповідач відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з'явився.
Ухвала від 26.11.2009р. по справі № 16/451-08 що направлялась судом на адресу яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “для уточнення адреси одержувача”.
В судове засідання 28.12..2009р. представник позивача подав довідку № 122435 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД, в якій зазначена адреса відповідача, а саме: АДРЕСА_1 Тому, суд направляв відповідачу ухвалу про відкладення розгляду справи на зазначену адресу.
З зазначеної адреси ухвала про відкладення розгляду справи до суду відділенням зв‘язку повернута не була.
Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Таким чином, враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за фактичною та юридичною адресами, що вказані позивачем в позовній заяві, і за адресою, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і відповідач причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 685-Т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов’язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов‘язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити позивачу вартість послуг зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).
Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід‘ємною частиною договору, та розрахунок за спожиту теплову енергію.
Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, за період з 31 жовтня 2007р. по 07 липня 2008р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 2687 грн.28 коп.
В матеріалах справи містяться рахунки, які направлялися позивачем відповідачу. Пункт 3.4 договору №685-Т від 01.10.2006р. визначив, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача (відповідача) від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем (позивачем) послуги.
Позивач усно в судовому засіданні пояснив щодо п. 9 додатку №2 до договору №685-Т від 01.10.2006р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідачем підписані не були та назад позивачу від нього не поверталися.
Відповідно до п. 10 додатку 2 до вказаного договору якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатка (протягом 2-х днів з дня отримання), не підпише зі свого боку акт прийому-передачі послуг та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт прийому передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.
Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 2687 грн.28 коп. що підтверджується матеріалами справи.
Позивач подав заяву від 08.08.2008р. № 2765 , якою зменшує розмір позовних вимог, в зв’язку з тим, що відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 1500 грн., тому змінює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 2173 грн.86 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію та 556 грн.18 коп. штрафних санкцій, іншу частину позовних вимог щодо судових витрат позивач залишає без змін.
Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідачем доказів сплати 2173 грн.86 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, не подано і доказів сплати боргу, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України
Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 28 грн.85 коп. 3 % річних та 207 грн.77 коп. інфляційних збитків (п. 5.1.5 договору №685-Т від 01.10.2006р. передбачає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу виконавця зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 28 грн.85 коп. 3 % річних та 207 грн.77 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 319 грн.56коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №685-Т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення).
Таким чином, пеня в сумі 319 грн.56 коп. нарахована згідно умов договору в межах строку позовної давності і підлягає стягненню на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити .
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 2173 грн.86 коп. основного боргу, 319 грн.56 коп. пені, 28 грн.85 коп. 3 % річних, 207 грн.77 коп. інфляційних збитків, 102 грн.00 коп. держмита, 118 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.Моїсеєнко
Повний текст рішення підписано 21.01.2010р.
Суддя
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2010 |
Оприлюднено | 30.03.2010 |
Номер документу | 7643187 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Моїсеєнко Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні