Постанова

від 07.09.2018 по справі 737/605/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/605/18 Провадження № 22-ц/795/1065/2018 Головуючий у I інстанції - Коверзнев В. О. Доповідач - Висоцька Н. В. Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є.

із секретарем - Шкарупою Ю.В.

сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Егрес-Агро ,

відповідач - Сосницька районна державна адміністрація Чернігівської області,

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТ АГРО , ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Егрес-Агро на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження (місце ухвалення - м. Чернігів, дата складання повного тексту судового рішення - 10.07.2018) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Егрес-Агро до Сосницької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ТОВ Егрес-Агро звернулось до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовом до Сосницької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора Сосницької районної державної адміністрації Чернігівської області Шевченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) договорів оренди земельних ділянок укладених між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ТОВ ІСТ-Агро .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.07.2018 у відкритті провадження у даній справі відмовлено, з підстав, що даний спір належить до вирішення за правилами адміністративного судочинства.

З зазначеною ухвалою не погодився позивач ТОВ Егрес-Агро та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді першої інстанції.

Незаконність оскаржуваної ухвали заявник обґрунтовує тим, що спірні правовідносини пов язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Обраний спосіб захисту ефективно поновлює порушені права у спорі про речові права, а саме право користування земельними ділянками, то фактично існує спір про право на земельні ділянки, а тому заявлені вимоги є похідними від цього спору.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не є похідними від позовних вимог про захист права користування земельними ділянками, оскільки позивач не пред'являє до третіх осіб позовних вимог і не оспорює законність передачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 належних їм земельних ділянок у користування ТОВ ІСТ-Агро . Проте, відповідач є суб'єктом владних повноважень, який лише надає фізичним і юридичним особам адміністративні послуги з реєстрації речових прав та їх обтяжень, при цьому не оспорює право позивача на користування земельними ділянками, що належать третім особам, тому спір належить до вирішення за правилами адміністративного судочинства. При цьому суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року в адміністративній справі № 804/20728/14.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Сосницької районної державної адміністрації Чернігівської області Шевченко О.В. позивач посилався, що ним укладено договори оренди у 2008 році строком на 10 років, проте відповідачем за наявності дійсних договорів оренди з ТОВ Егрес-Агро зареєстровано договори оренди між фізичними особами з ТОВ ІСТ-Агро .

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення, оскільки державним реєстратором Сосницької районної державної адміністрації Чернігівської області фактично здійснено подвійну реєстрацію договорів оренди з тими самими фізичними особами щодо належних їм земельних ділянок, проте з різними юридичними особами.

Договори, на які посилається позивач, були зареєстровані Куликівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", а тому у відповідача були відсутні підстави для реєстрації аналогічних прав за іншою юридичною особою, у зв язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, наявність у них спору про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного права.

Отже, одним із учасників адміністративного спору є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Також КАС України, надає визначення публічно-правового спору, як спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України) та адміністративного судочинства - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ у порядку, встановленому цим законом (пункт 5 частини першої статті 4 КАС України.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб'єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред'явлення позову.

Правову позицію з цього питання викладено в постановах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16 та від 11 квітня 2017 року у справі № 808/2298/15, Велика Палата Верховного Суду не відступила від цієї позиції, про що зазначила у постанові від 04 квітня 2018 у справі № 817/1048/16 .

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, незважаючи на те, що ТОВ Егрес-Агро не має на меті висувати вимоги щодо визнання свого права на користування земельними ділянками, однак питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково стане перед судом, який буде вирішувати цей спір.

Скасування рішень з проведення реєстраційних дій за договорами оренди землі, обов'язково будуть впливати на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає необґрунтованими висновок суду першої інстанції, що даний спір належить до вирішення за правилами адміністративного судочинства.

З врахуванням наведеного, є помилковим посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року в адміністративній справі № 804/20728/14, яка не підлягає застосуванню до зазначених правовідносин.

З підстав,передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, ухвала судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.07.2018, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Егрес-Агро задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 липня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення у повному обсязі складено 12.09.2018.

Головуючий:Судді: