Ухвала

від 05.09.2018 по справі 175/3519/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 175/3519/13-ц

провадження № 61-865 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України та приватне акціонерне товариство СК СТАТУС , про відшкодування шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 27 грудня 2017 року ОСОБА_1подав касаційну скаргу на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2018 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнену редакцію касаційної скарги та її копії, відповідно до кількості учасників справи та докази сплати судового збору.

Зазначена ухвала направлялась заявнику на адресу: АДРЕСА_1 проте повернулась на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 17 січня 2018 року, до 23 квітня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Зазначені ухвали направлялись заявнику на адресу, яка зазначена в касаційній скарзі: АДРЕСА_1 та адресу його представника за довіреністю ОСОБА_4, який поштовим зв'язком 27 грудня 2018 року подав касаційну скаргу ОСОБА_1

Як видно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_4 отримав ухвали суду від 17 січня 2018 року та 23 березня 2018 року - 03 квітня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Матеріали касаційного провадження не містять заяви особи, яка подала касаційну скаргу, про зміну свого місцезнаходження.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі Гінчо проти Португалії зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвала Верховного Суду від 17 січня 2018 року про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 січня 2018 року.

Враховуючи наведене, а також те, що надіслана ОСОБА_1копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху повернулася до суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання та що, направивши у грудні 2017 року касаційну скаргу, заявник тривалий час не цікавився її розглядом, хоча мав таку можливість, зокрема довідатися про постановлені у справі ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, у суду є підстави вважати, що він недобросовісно здійснює свої процесуальні обов'язки.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Станом на 05 вересня 2018 року ухвала Верховного Суду від 17 січня 2018 року не виконана, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь