Справа № 175/3519/13-ц
Провадження № 2/202/2098/2020
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2020 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Статус , про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.
Заочним рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року, позовні вимоги були задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 100000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бровченка В.В. від 29 вересня 2020 року зазначену цивільну справу передано на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з посиланням на неможливість утворити новий склад суду для розгляду справи.
Так, розпорядження голови суду мотивовано тим, що відповідно до штатного розпису у суді 8 посад суддів. Фактично працюють у суді 5 суддів: Бровченко В.В., Озерянська Ж.М., Бойко О.М., Ребров С.О., Новік Л.М.
Станом на 29 вересня 2020 року суддя Васюченко О.Г. не набув повноважень судді, оскільки не склав присягу.
Судді Бойко О.М., Ребров С.О. та Озерянська Ж.М. приймали участь у розгляді вказаної справи.
Суддя Бровченко В.В. виключений із розподілу на підставі п.п. 4 п. 4 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду , оскільки з 6 жовтня 2020 року по 5 листопада 2020 року буде перебувати у відпустці та справи на нього не розподіляються за чотирнадцять календарних днів включно до початку відпустки, так як тривалість такої відпустки становить більше чотирнадцяти календарних днів, а у табелі обліку робочого часу наявні відповідні відомості, підтверджені первинними документами.
Суддя Новік Л.М. також виключена з розподілу на підставі п.п. 4 п. 4 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду , оскільки з 13 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року буде перебувати у відпустці та справи на неї не розподіляються за чотирнадцять календарних днів включно до початку відпустки, так як тривалість такої відпустки становить більше чотирнадцяти календарних днів, а у табелі обліку робочого часу наявні відповідні відомості, підтверджені первинними документами.
Тож станом на 29 вересня 2020 року неможливо утворити новий склад суду для розгляду цивільної справи.
Дослідивши матеріали вказаної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку:
Правила територіальної юрисдикції (підсудності) цивільних справ врегульовано у параграфі 3 глави 2 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; передача справи з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Аналіз наведених норм свідчить, що єдиною підставою для передачі цивільної справи з одного суду до іншого є неможливість утворення нового складу суду для розгляду справи.
Разом із тим, як вбачається з самого розпорядження голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, у вказаному суді можливо сформувати склад суду для розгляду цивільної справи № 175/3519/13-ц, оскільки судді Бровченко В.В. та Новік Л.М. раніше не брали участі у розгляді цієї справи та перебуватимуть у відпустці відповідно з 5 жовтня 2020 року по 5 листопада 2020 року та з 13 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, що не є передбаченою процесуальним законом підставою для передачі справи до іншого суду та не є перепоною для проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями, які здійснюють правосуддя в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, після закінчення відпустки суддів, що передбачено Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Зокрема, згідно з пунктом 19 Положення про АСДС у разі наявності в матеріалах справи протоколу про неможливість проведення автоматизованого розподілу та після усунення обставин, що унеможливлювали його здійснення, проводиться повторний автоматизований розподіл на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків.
Таким чином, передача справи до іншого суду для розгляду з підстав перебування суддів у відпустці, а тим більше майбутньої відпустки суддів, статтею 31 ЦПК України не передбачена.
На користь цього висновку свідчить усталена практика Верховного Суду, згідно з якою перебування суддів у відпустці чи на лікарняному не є достатніми підставами для передачі справи з одного суду до іншого.
Отже наведені в розпорядженні голови суду причини неможливості проведення автоматизованого розподілу цивільної справи, а саме виключення суддів із розподілу справ за чотирнадцять календарних днів до початку відпустки, є тимчасовими і не можуть слугувати перешкодою для утворення нового складу суду, в тому числі після закінчення відпусток суддів цього суду.
Обґрунтованих підстав відповідно до вимог цивільного процесуального закону для направлення до іншого суду цивільної справи, яка перебувала в провадженні суду з 2013 року і розглядалася по суті, у розпорядженні голови суду не наведено.
В даному випадку Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області не вичерпано усіх можливостей щодо утворення складу суду для розгляду зазначеної цивільної справи, що унеможливлює застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що поняття суд, встановлений законом , стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду , але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Наприклад, у справі DMD GroupA.S. проти Словаччини (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року), ЄСПЛ, поміж іншого, дійшов висновку, що оскільки питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань, мало місце порушення права на суд, встановлений законом .
Враховуючи, що у штаті Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області наявні працюючі судді, які раніше не брали участі у розгляді справи № 175/3519/13-ц, їх виключення з автоматизованого розподілу справ перед майбутньою відпусткою та сама відпустка носять тимчасовий характер, і, таким чином, не вичерпано усіх можливостей щодо утворення складу суду для розгляду цивільної справи № 175/3519/13-ц, законні підстави для прийняття та розгляду справи Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська відсутні.
У зв`язку з вищенаведеним справу необхідно повернути для розгляду до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, до підсудності якого вона віднесена законом.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 259-260 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Статус , про відшкодування шкоди повернути для розгляду до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Ю. Марченко
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2020 |
Оприлюднено | 28.10.2020 |
Номер документу | 92469043 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Марченко Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні