Рішення

від 04.09.2018 по справі 173/1476/17

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1476/17

Провадження №2/173/61/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої судді - Петрюк Т.М.

при секретарі - Рудовій Л.В..

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області Кравченка Артема Вадимовича, Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство Редакція газети Придніпровський край про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

04.09.2017 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до відповідачів: голови Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області Кравченка А.В., Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство Редакція газети Придніпровський край

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09. 2017 року.

21.09.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву в зв'язку з задоволенням клопотання про витребування доказів. Справу призначено до розгляду на 07.11.2017року.

06.11.2018 року позивачем подана заява про уточнення позовних вимог

07.11.2017 року розгляд справи відкладений в зв'язку з необхідністю ознайомлення учасників процесу з уточненими позовними вимогами. Справу відкладено на 19.12.2017 року.

19.12.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву. Справу призначено до розгляду на 07.02.2018 року.

31.01.2018 року позивачем надано уточнену позовну заяву.

07.02.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву. Справу призначено до розгляду на 22.03.2018 року.

22.03.2018 року провадження у справі зупинене для вирішення відводу судді.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 року поновлено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 30.05.2018 року.

30.05.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву. Справу призначено до розгляду на 04.07.2018 року

04.07.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву. Справу призначено до розгляду на 04.09.2018 рок.

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України .

04.09.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно уточненої позовної заяви в останній редакції позивач просить визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Верхньодніпровської районної ради № 40-ОС від 03.07.2017 року про звільнення позивача із займаної посади в.о.. головного редактора газети КП Редакція газети Придніпровський край та від 01.08.2017 року про призначення ОСОБА_6 на посаду в.о. головного редактора комунального підприємства Редакція газети Придніпровський край , поновити на роботі позивача на посаді головного редактора з 31.07.2017 року, зобов'язати голову Верхньодніпровської районної ради не чинити перешкод та допустити позивача до виконання посадових обов'язків головного редактора комунального підприємства Редакція газети Придніпровський край , стягнути середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 58088.08 грн., за період з ь01.08.2017 року по 07.02.2018та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: з 09.09.2016 року він обіймав посаду в.о головного редактора газети КП Редакція газети Придніпровський комунар . З 06.03.2017 року КК Редакція газети Придніпровський комунар було перейменовано на КП Редакція газети Придніпровський край .

В подальшому на підставі одноособового розпорядження голови Верхньодніпровської районної ради Кравченка А.В., від 03.07.2017 року № 40-ОС його було звільнено з займаної посади у зв'язку з припиненням строку трудового договору відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України з 31.07.2017 року.

Вважає дане звільнення незаконним виходячи з наступного.

Відповідно до положень статуту КП Редакція газети Придніпровський край засновником газети є Верхньодніпровська районна рада. Таким чином прийом на роботу, укладення контракту, звільнення з роботи відноситься виключно до компетенції Верхньодніпровської районної ради. А тому одноособове розпорядження голови Верхньодніпровської районної ради про звільнення його з займаної посади є незаконним та відноситься до перевищення його повноважень. Так як питання про його звільнення могло бути вирішене виключно на пленарному засіданні районної ради. Та також вважає своє звільнення нічим іншим як розправою з ним,як з непокірним редактором та журналістом. Незаконним тиском на засоби масової інформації..

Крім того трудовий договір припиняється після закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Позивач вимоги про звільнення не заявляв, відповідачі також не повідомляли позивача про свій намір його звільнення з займаної посади.

В свою чергу відповідно до Положення Про порядок призначення на осаду та звільнення з посади керівника підприємств установ та закладів, що відносяться до спільної власності територіальних громад , затвердженого рішенням Верхньодніпровської районної ради 26 червня 2007 року № 117-12/У передбачено, що після закінчення терміну дії укладеного з керівником строкового трудового договору,. відділ з питань управління районною комунальною власністю виконавчого апарату районної ради за місяць до закінчення терміну дії, укладеного з керівником підприємства договору (контракту) повинен направити керівникові письмове повідомлення про припинення трудових відносин.

Нічого такого відповідачами виконано не було, більш того позивач продовжував працювати 01.08.2017 року, а запис про його звільнення в його трудову книжку було внесено лише 02.08.2017 року, що свідчить про те, що трудові відносини позивача з відповідачем фактично тривали.

Запис в трудову крижку про прийом та звільнення було внесено юристом відповідача -ІІ. Дані дії є грубим порушенням вимог ст. 47 КЗпП України, а саме про те, що в день звільнення власник або уповноважений ним орган повинен видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, останній також повинен видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Ані наказу, ні розпорядження ним отримано не було..

Крім того контракт з ним не укладався. І це було зроблено з метою психологічного тиску на нього, оскільки контракт чітко визначав би термін його перебування за займаній посаді, підстави звільнення, тобто він мав би захищеність.

Крім того відповідно до чинного законодавства призначення працівника виконуючим обов'язки на вакантну посаду не допускається, таке можливе лише за посадою, призначення на яку здійснюється вищим органом управління. В цьому випадку не пізніше місячного строку з дня прийняття працюючого на роботу, до вище стоячого органу повинні бути подані документи для його призначення на посаду. Цей орган в місячний термін з дня отримання документів повинен розглянути їх та прийняти відповідне рішення. Такими чином бути виконуючим обов'язки головного редактора він міг не більше дох місяців. Він фактично пропрацював 11 місяців. Якщо працівник виконує обов'язки більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на даній посаді, хоч відповідного документу не було видано.

В свою чергу з часу призначення на посаду він сумлінно виконував свої обов'язки не порушував правила внутрішнього трудового розпорядку, не притягувався до дисциплінарної відповідальності та будь-якої іншої відповідальності, тому повинен бути поновлений на посаді, яку він займав, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засідання позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи, також позивач пояснив, що він був звільнений з посади так як підготував та випустив статтю, яка не сподобалась голові Верхньодніпровської районної ради, та не погодився внести правки, на які вказував голова. Він 01.08.2017 року продовжував працювати як завжди. Так як і раніше бували ситуації, коли він перед закінченням строку своїх повноважень не подавав заяви про їх продовження, але згодом він таку заяву подавав та продовжував працювати. До його кабінету прийшов юрист районної ради разом із гр.. ОСОБА_6, та повідомили йому, що його звільнено з роботи і його обов'язки буде виконувати гр. ОСОБА_6 Його заперечення не були враховані. Записи до його трудової книжки вносив юрист районної ради, а він лише підписав ці записи.

Представник позивача посилалась на те, що посада головного редактора газети була вакантною на час коли позивач виконував обов'язки даної посадової особи. Її довіритель пропрацював виконуючим обов'язки майже рік, відповідачі не проводили конкурс на заміщення даної посади. Тому слід вважати, що позивач обіймав дану посаду як головний редактор і повинен бути звільнений на загальних підставах. Але процедури його звільнення дотримано не було.

Відповідач голова Верхньодніпровської районної ради Кравченко А.В,. в судове засідання не з'явився, подавши відзив на позовну заяву згідно якого в задоволенні позовних вимог проси відмовити посилаючись на те, що розпорядження яке позивач просить визнати незаконним, було не про звільнення позивача з займаної посади, а про продовження строку повноважень позивача як в.о. головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край . Позивач був звільнений 31.07.2017 року в зв'язку з закінченням строку повноважень, на підставі п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП Ук5раїни. Запис в трудовій книжці вчинений самим позивачем та скріплений печаткою КП Редакція газети Придніпровський край . Підпису голови Верхньодніпровської районної ради та печатки Верхньодніпровської районної ради в трудовій книжці позивача немає. Таким чином а ні Верхньодніпровська районна рада, а ні голова Верхньодніпровської районної ради, позивача із займаної посади не звільняли. Жодного розпорядження голови районної ради про звільнення позивача із займаної посади немає. При цьому позивач ніколи не працював на посаді головного редактора газети Придніпровський край, він був лише виконуючим обов'язки, тому поновити його на тій посаді, яку він займав підстав немає. За даних обставин відсутні і підстави для виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача Верхньодніпровської районної радив судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, при цьому дав пояснення фактично викладені у відзиві на позовну заяву. Також посилався на те, що Верхньодніпровська районна рада та голова районної ради є неналежними відповідачами у справі так як запис у трудовій книжці про звільнення був здійснений самим позивачем. Також пояснив, що позивач не був призначений на посаду головного редактора газети та контракт з ним не укладався, так як укладення контракту з головним редактором здійснюється за результатами конкурсу. В період коли позивач виконував обов'язки головного редактора газети, проводився конкурс на заміщення вакантної посади. Але жоден із учасників не набрав необхідної кількості голосів, а потім другий учасник взагалі відмовився брати участь у конкурсі.

Представник третьої особи, КП Редакція газети Придніпровський край в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно даних трудової книжки позивача ОСОБА_1, судом встановлено, що позивач 09.09.2016 року був призначений на посаду в.о. директора - головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край . Як підстава прийняття позивач на роботу вказане розпорядження від 09.09.2016 року № 109- ОС.

06.03.2017 року КК Редакція газети Придніпровський комунар було перейменовано на КП Редакція газети Придніпровський край .

31.07.2017 року позивач був звільнений із займаної посади в.о. директора - головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край у зв'язку із закінченням строку повноважень на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Як підстава звільнення зазначено розпорядження від 03.07.2017 року № 40-ОС.

Відповідно до розпорядження голови районної ради № 40-ОС від 03.07.2017 року судом встановлено, що позивачу продовжено строк повноважень в.о. директора-головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край на строк до 31 липня 2017 року включно або до призначення відповідної особи на зазначену посаду рішенням голови районної ради, якщо призначення відбудеться раніше. Підставою винесення даного розпорядження зазначена заява ОСОБА_1, від 30.06.2018 року.

Відповідно до п. 3.1 Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств,установ та закладів, що належать до спільної комунальної власності територіальних громад району , затвердженого рішенням Верхньодніпровської районної ради п'ятого скликання дванадцятої сесії 26.06.2007 року № 117-12/У ( далі Положення) встановлено, що призначення на заміщення вакантної посади керівника підприємства, установи або закладу, що належать до спільної власності територіальних громад району, відбувається за конкурсом або без проведення конкурсу. Конкурс проводиться якщо на посаду керівника підприємства. Установи або закладу претендують два або більше кандидата, а також у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.1 Положення - рішення районної ради про призначення на посаду керівника підприємства, установи або закладу, що належить до спільної власності територіальних громад району, є підставою для укладення строкового трудового договору (контракту) з керівником.

Як вбачається з наданих суду доказів позивач починаючи з 09.09.2016 року виконував обов'язки директора - головного редактора газети Придніпровський комунар , яка в подальшому була перейменована на Придніпровський край . Призначення позивача на виконуючим обов'язки відбулось на підставі розпорядження, а не рішення районної ради. Дане розпорядження суду не надане, тому неможливо встановити на який строк воно видавалось, та що зазначалось в його змісті. Але встановлено, що позивач був призначений виконуючим обов'язки директора - головного редактора газети Придніпровський комунар

В подальшому 30.06.2017 року позивачем подана заява на ім'я голови Верхньодніпровської районної ради про продовження строку повноважень на підставі в.о. директора-головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край і було винесене вищезазначене розпорядження про продовження строку позивачу в.о. директора-головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край до 31 липня 2017 року.

З пояснень свідка ОСОБА_7. встановлено , що вона працює в редакції газети Придніпровський край . 01.08.2018 року ОСОБА_1. знаходився на своєму робочому місці. Потім прийшли юрист районної ради з гр.. ОСОБА_6, та принесли розпорядження про призначення ОСОБА_6, на посаду в.о. головного редактора газети. При цьому ОСОБА_1, не знав про звільнення. Його трудову крижку заповнював юрист Верхньодніпровської районної ради ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8,. в судовому засіданні пояснила, що вона є депутатом районної ради та головою комісії. 07 серпня 2017 року відбулось засідання комісії на якій розглядалось ряд питань, щодо призначення звільнення керівників установ та закладів району. В тому числі і питання про призначення в.о. головного редактора газети гр. ОСОБА_6. Всі були здивовані, куди подівся ОСОБА_1. на що юрист ради емоційно пояснив, що ОСОБА_1, проявив поганий характер, не зійшовся в думці з головою ради. Тому він не може виконувати свої обов'язки. Тоді рішення так і не було прийняте. Вирішено розділити питання та запросити для пояснень ОСОБА_1 Але повторного засідання комісії так і не відбулось. Перед сесією юрист районної ради попросив підписати протокол, який був підписаний поспіхом та по незнанню. На сесії на голосування винесли одним пакетом декілька питань в тому числі по редакції газети, депутати почали просити розділити питання, але розділення питань так і не відбулось, так як не набралось більшості. При цьому на деяких депутатів був здійснений тиск.

Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснив, що в суботу з 28 на 29 липня 2017 року у Верхньодніпровському районі відбулось стихійне лихо, буря. Було розвалено багато будівель, порушене нормальне життя району. А в понеділок засідала комісія з технобезпеки ради, членом якої він є. До нього звернувся ОСОБА_1 , щоб він надав йому матеріал з цього приводу, він дав йому дані і потім стаття за підписом ОСОБА_1, вийшла в друк. Він особисто її читав.

Свідок ОСОБА_12,. в судовому засіданні пояснила, що вона є депутатом районної ради, членом комісії працівників комунальних підприємств. Їй відомо, що питання по головному редактору газети відбувалось ще в лютому місці 2017 року. Тоді намагались провести конкурс на заміщення вакантної посади. В конкурсі приймали участь ОСОБА_1. та ще одна особа, потім друга особа зняла свою кандидатуру і працювати продовжив ОСОБА_1 При цьому комісія була не досконалою і сам конкурс проводився з порушеннями, не було фахівців. Потім з'ясувалось, що ОСОБА_1. не працює на посаді редактора газети. Вона була здивована:, Коли ж ми його звільнили? . Як потім вона дізналась, що про позивача повідомили що він не в форматі і звільнений по закінченню строку повноважень. Але ОСОБА_1, сумлінно виконував свої обов'язки, займав своє місце. За його керівництва, газета збільшила тиражі і на неї був попит. На даний час до трудовий колектив звертається за допомогою, щоб повернути позивача на його посаду, так як новий редактор допускає бездіяльність. Не завжди на робочому місці. На даний час у газети найнижчий тираж.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 18.06.2017 року в районі відбувся самозахват землі. Дане питання обговорювалось на сесії районної ради. А позивач написав з цього приводу статтю, яка не сподобалась голові районної ради. З того часу відбувся тиск на ОСОБА_1, а потім його звільнення. Про призначення ОСОБА_6, на дану посаду голосували пакетом і рішення так і не було прийняте.

Таким чином позивач та допитані свідки вказують на те, що звільнення позивача відбулось незаконно в результаті виниклих протиріч позивача з головою районної ради.

Проте кодексом законів про працю України передбачено поняття: припинення трудового договору та розірвання трудового договору . При цьому питання припинення трудового договору є більш широким поняттям , яке включає в себе розірвання трудового договору, яке в свою чергу поділяється на два види за ініціативою працівника та за ініціативою власника.

Ст. 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору. Позивач був звільнений за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, яка передбачає, що підставою припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення

Відповідно до п 2, 3 ч. 1, ч 2 ст. 23 КЗпП України - Трудовий договір може бути: на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Як вбачається із розпорядження 40-ОС від 03.07.2018 року трудовий довгомір із позивачем був укладений на визначений строк, а саме до 31.07.20-8 року або до призначення відповідної особи на зазначену посаду рішенням районної ради, якщо таке призначення відбудеться раніше.

Таким чином і позивачу і відповідачам було відомо про укладення саме строкового трудового договору, який мав закінчитись у певний строк, а саме 31.07.2017 року, або навіть раніше при призначенні на дану посаду іншої оосби. Після закінчення даного строку існували підстави для звільнення позивача за п.2 ч.1ст. 36 КЗпП України, що є правомірним.

В свою чергу позивач зазначив, що він не подавав заяви про продовження з ним строку трудового договору. Зі сторони відповідача були вчиненні дії, які вказали на те, що власник Комунального закладу не бажав продовжувати даний договір з позивачем та видав розпорядження на призначення на дану посаду іншу особу тимчасово.

Крім того згідно п 4.8 наданого суду Положення встановлено, що закінчення строку дії строкового трудового договору (контракту) є безумовною та остаточною підставою ж для звільнення керівника підприємства, закладу, установи, якщо районною не буде прийняте рішення про продовження трудових відносин з таким керівником.

Як вбачається районною радою після закінчення строку трудового договору, укладеного з позивачем, було прийняте рішення про тимчасове призначення на дану посаду іншого працівника. Тобто рішення про продовження трудових відносин з позивачем не було прийнято. В свою чергу і позивачем не подавалась заява про продовження з ним строку трудового договору. Відповідно звільнення позивача за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України суд вважає правомірним.

В свою чергу до правовідносин, що виникли між сторонами, на думку суду не може бути застосованою і ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України згідно якої -Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Так як з позивачем строковий трудовий договір не переукладався. А продовжувався строк дії укладеного договору. Так як позивач не призначався на посаду керівника підприємства, а призначався лише виконуючим обов'язки керівника.

Щодо посилань позивача та його представника про те, що після закінчення строку трудового договору, позивач виконував свої обов'язки та навіть написав статтю, яка вийшла в друк. Суд не вбачає, що існували підстави прередбачені ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України - Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Так як 31 липня 2017 року було останнім робочим днем позивача, і позивач повинен був бути на роботі повний робочий день. 01.08.2018 року на роботу вже вийшла гр. ОСОБА_6, яку привів та представив представник власника. Тому 01.08.2017 року трудові відносини з позивачем були вже припинені.

Вихід до друку статті позивача також не свідчить про продовження виконання ним обов'язків саме директора - головного редактора газети. Так як позивач за фахом є журналістом і написання та задача до друку статей є його основною діяльністю, як журналіста. Тому вихід статті від імені позивача не свідчить про виконання ним обов'язків саме головного редактора газети.

За даних обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання його звільнення незаконним. Поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Доводи позивача про те, що трудова книжка йому видана лише 02 липня 2017 року ніякими доказами не підтвердженні. Так як судом встановлено, що з позивачем був припинений трудовий договір за закінченням строку, на який був укладений, а не що позивач був звільнений з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, обов'язку щодо обов'язкової видачі позивачу наказу про звільнення у день звільнення нормами КЗпП України не передбачається.

В свою чергу безпідставним суд вважає і твердження відповідачів, що позивач сам себе звільнив з роботи, а відповідачі до звільнення позивача не мають ніякого відношення, тому є неналежними відповідачами по справі . Так як згідно п. 1 розділу І Статуту комунального підприємства Редакція газети Придніпровський край встановлено, що КП Редакція газети Придніпровський край засноване на комунальній власності районної ради. Таким чином власником даного підприємства є саме районна рада. Яка наділена правом приймання на роботу та звільнення з роботи працівників. Відповідно Верхньодніпровська районна рада та голова Верхньодніпровської районної ради є належними відповідачами у справі. Так як саме за розпорядженням голови Верхньодніпровської районної ради позивач приймався на роботу, за його ж розпорядженням з позивачем продовжувався строк трудового договору. Та за ініціативою районної ради трудовий договір з позивачем був припинений. Відповідно відповідачем за даною справою є особа, яка наділена зазначеними вище повноваженнями, а не та особа, яка здійснила запис до трудової книжки. Так як запис здійснений на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної ради № 40-03 від 03.07.2017 року.

Так як до компетенції відповідачів відноситься питання прийому на роботу. Тому немає підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Верхньодніпровської районної ради від 01.08.2017 року при призначення на посаду в.о. Головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край ОСОБА_6, так як таке розпорядження видане після закінчення строку трудового договору, укладеного з позивачем.

В свою чергу як зазначено відповідачами продовження трудового договору з позивачем та призначення в.о. головного редактора газети ОСОБА_6, газети відбулося в міжсесійний період. І дані твердження не спростовані ніякими доводами, вирішення даних питань відносилось до компетенції голови Верхньодніпровської районної ради.

Посилання позивача та представника позивача на роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань оплати праці і заробітної плати і секретаріату ВЦРПС Про порядок оплати тимчасового замісництва від 29.12.1965 року № 30/39, як на неправомірність звільнення позивача, суд вважає безпідставним так як дане стосується оплати праці при тимчасовому замісництві, а не питань прийняття та звільнення з роботи, призначення, звільнення із займаної посади. Стосується тимчасово відсутніх працівників та поширювалась свого на часу на підприємства державної форми власності без врахування особливостей укладення строкового трудового договору з керівниками підприємств іншої форми власності. Крім того відноситься до підзаконного нормативного акту.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача голови Верхньодніпровської районної ради не чинити перешкоди позивачу та допустити до виконання обов'язків головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край . Також задоволенню не підлягають, так як судом встановлено. що припинення трудових відносин з позивачем відбулось правомірно і позивач за даною обставиною на даний час не може виконувати обов'язків головного редактора КП Редакція газети Придніпровський край . Посилання на вчинення головою Верхньодніпровської районної ради інших перешкод позивачу ні в позовній заяві ні під час розгляду справи не обґрунтовано та не підтверджене доказами.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд у відповідності до ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, та враховуючи, що судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2114.40 грн., за рахунок відповідачів не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до Голови Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області Кравченка Артема Вадимовича ( юридична адреса: АДРЕСА_2), Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області (юридична адреса: м. Верхньодніпровськ пр.. Шевченка, 21, ЄДРПОУ 04052258), третя особа. що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство Редакція газети Придніпровський край (юридична адреса: м. Верхньодніпровськ вул.. Яблунева, 35-а, ЄДРПОУ 02471991),про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Верхньодніпровської районної ради № 40-ОС від 03.07.2017 року та від 01.08.2017 року, поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного редактора комунального підприємства Редакція газети Придніпровський край з 31.07.2017 року, зобов'язання голови Верхньодніпровської районної ради не чинити перешкод та допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов'язків головного редактора комунального підприємства Редакція газети Придніпровський край , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2114.40 грн., покласти на позивача ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.09.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване: 14.09.2018 року

Оприлюднене: 14.09.2018 року

Дата набрання законної сили 16.10.2018 року