Ухвала

від 05.09.2018 по справі 505/2476/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1414/18

Номер справи місцевого суду: 505/2476/18, 1-кс/505/646/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

представника власника майна: ОСОБА_7 ,

власника майна: ОСОБА_8 ,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2018 року про часткове задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно,-

встановив

Оскарженою ухвалою в рамках кримінального провадження №42018161340000002 від 18.01.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, було частково задоволено клопотання прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, належне ОСОБА_8 та вилучене в ході проведення огляду автомобіля марки BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , 10.08.2018 року, зокрема, на:

1) автомобіль марки BMW X5, чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження;

2) рішення Балтського районного суду справа № 493/1343/17 від 07.08.2017 року заламіноване на 1 (одному) аркуші (в 2-х екземплярах);

3) копію рішення Балтського районного суду справа № 493/1343/17 від 07.08.2017 року на 1 (одному) аркуші;

4) оригінал рішення Балтського районного суду справа № 493/1343/17 від 07.08.2017 року на 1 (одному) аркуші;

5) печатку Балтського районного суду Одеської області, ідентифікаційний код 02897655.

Решту документів, на які просив накласти арешт прокурор, повернуто за належністю ОСОБА_8 , зокрема:

1) висновок експертного дослідження №2-П від 19.06.2018 року по заяві від 19.06.2018 року на 6 (шести) аркушах;

2) копія страхового поліса страхової компанії «Євроінс Україна» серії АМ №1800388 на автомобіль марки «БМВ Х-5» р/н НОМЕР_1 заламінована на 1 (одному) аркуші;

3) постанова про закриття кримінального провадження від 21.06.2018 року слідчим СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області на 2 (двох) аркушах,

4) оригінал технічного паспорту на автомобіль марки «БМВ Х-5» з р/н НОМЕР_1 серійний номер документа НОМЕР_2 ;

5)автомобіль марки BMW X5, чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання.

Обгрунтовуючи часткове задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вказане вище майно, слідчий суддя вказав, що в клопотанні та доданих до нього матеріалах немає жодного доказу на обґрунтування необхідності та правомірності арешту всього зазначеного прокурором у клопотанні майна, та, на додаток, прокурором в судовому засіданні був наданий витяг з ЄРДР від 16.08.2018 року з правовою кваліфікацією за ст. 290 КК України, однак будь-яких доказів на обґрунтування зазначеної кваліфікації суду надано не було.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 була подана апеляційна скарга, в якій останній зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та винесеною всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки:

- слідчим суддею не було враховано того, що в ході проведення огляду було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , а також печатка Балтського р/с Одеської області, а в ході проведення обшуку будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 були вилучені засоби можливого підроблення документів на право власності та користування ним та іншими транспортними засобами, зокрема, порожні бланки довіреностей нотаріусів Республіки Молдова, технічні паспорти на 2 автомобіля, походження яких невідоме, копії паспортів громадян іноземних держав, що може свідчити про те, що дані автомобілі використовуються за підробленими документами;

- слідчим суддею було лише формально констатовано відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості арешту майна та не була надана оцінка доказам, які навів прокурор;

- слідчим суддею було безпідставно зазначено власником автомобіля ОСОБА_8 , коли він є його можливими користувачем, в той час як фактичним власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_10 ;

- слідчий суддя залишив поза увагою той факт, що автомобіль є предметом кримінального правопорушення та не може знаходитись у власника на період досудового розслідування, оскільки існує загроза знищення на ньому слідів кримінального правопорушення.

Посилаючись на вищевикладене, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене у клопотанні майно задовольнити в повному обсязі та заборонити розпоряджатись чи використовувати зазначене майно будь-яким чином.

В запереченні на апеляційну скаргу представник власника майна адвокат ОСОБА_7 зазначив, що вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню, оскільки:

- в апеляційній скарзі не наведені мотиви та підстави для скасування ухвали слідчого судді стосовно всіх 9 предметів, наведених в резолютивній частині ухвали;

- прокурором не враховано, що постановою слідчого ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області кримінальне провадження за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію автомобіля BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , закрите;

- позиція прокурора про те, що власником вищезазначеного автомобіля є ОСОБА_10 спростовується тим, що свідоцтво ОСОБА_10 та ОСОБА_8 були видані 05.10.2005 року, однак свідоцтво ОСОБА_10 старого зразка, а ОСОБА_8 - нового, а відповідно до постанови КМУ від 30.11.2004 р. №1615, станом на жовтень 2005 р. видавались лише свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу нового зразка;

- судом першої інстанції вже був накладений арешт на рішення Балтського р/с Одеської області від 07.08.2018 року;

- під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відеозйомка проводилась не постійно, та, як наслідок, не було зафіксовано те, що працівники державної прикордонної служби України виходили з приміщення разом із ключами від вищевказаного автомобіля;

- ОСОБА_8 є добросовісним набувачем автомобіля, тому він не може бути позбавлений можливості користуватись зазначеним майном.

Враховуючи викладене, представник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; власника майна та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону…

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїхвисновках ЄСПЛнеодноразово нагадував,що першата найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частина 2 зазначеної статті 170 КПК України встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно із положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, при наявності мети забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частина 1статті 98КПК України,в своючергу,розкриває поняття«речових доказів»,відповідно доякої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, положеннями частини 2 статті 173 КПК України передбачено, серед іншого, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя районного суду вказаних вимог закону при розгляді клопотання про накладення арешту на майно дотримався, повно та об`єктивно дослідив обставини провадження та при цьому належним чином мотивував своє рішення про часткове задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на частину майна, зазначеного в клопотанні.

Так, погоджуючись із висновками, викладеними слідчим суддею в мотивувальній частині ухвали (а.с. 65), апеляційний суд наголошує на тому, що з клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів не вбачається правових підстав та мети арешту всього вказаного в клопотанні майна, зокрема: не зазначено підстав для арешту висновку експертного дослідження №2-П від 19.06.2018 року по заяві від 19.06.2018 року на 6 аркушах; копії страхового поліса страхової компанії «Євроінс Україна», серії АМ №1800388 на автомобіль марки «БМВ Х-5», н.з. НОМЕР_1 ; постанови про закриття кримінального провадженні від 21.06.2018 року на 2 аркушах; оригіналу технічного паспорту на автомобіль марки БМВ Х-5, н.з. НОМЕР_1 .

Водночас, прокурором ані до клопотання, ані в судовому засіданні суду першої інстанції не було долучено зазначених копій документів; не було зазначено, яким чином вказане майно стосується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, відомості про яке внесенні до ЄРДР; не було доведено можливість використання зазначеного майна як доказу в кримінальному провадженні, а також не були зазначені наслідки накладення арешту на зазначене майно для його власника - ОСОБА_8 .

До самогоклопотання пронакладення арештуна майнона обґрунтуванняйого доводівбуло доданолише витягз ЄРДР(а.с.4)та протокологляду від10.08.2018року (а.с.5-12), копію висновку експерта №65/06-52 від 16.03.2015 року (а.с. 22-28) та протокол допиту свідка ОСОБА_11 (а.с. 29-33).

Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду прокурор також не зміг навести жодних підстав, з яких необхідно накласти арешт на все майно, зазначене в клопотанні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів судового провадження, зокрема з протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.03.2018 року (а.с. 29-33), остання пояснила, що володіє транспортним засобом BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , з вересня 2012 року на підставі його придбання у посередника зі Львівської області та з моменту покупки автомобіля до сьогоднішнього дня з території Дніпропетровської області не виїжджала та нікому не передавала право користування зазначеним автомобілем.

Окрім того, до зазначеного протоколу допиту свідок ОСОБА_10 додала копію висновку експерта №65/06-52 від 16.03.2015 року (а.с. 22-28), відповідно до якого експерт дійшов висновку, що бланк свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_2 , заповненого на імя ОСОБА_12 (на автомобіль BMW-X5, н.з. НОМЕР_1 ), вилучений 26.02.2015 року у гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає за своїми характеристиками встановленому зразку (бланкам свідоцтв про реєстрацію т/з, що виготовлялися на ПК «Україна»).

Таким чином, є підставі вважати, що один із двох автомобілів BMW X5, з однаковими номерними знаками НОМЕР_1 , один із яких знаходиться у володінні ОСОБА_14 , а інший - у ОСОБА_8 не є законно зареєстрованим у відповідному порядку та містить на собі ознаки вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, на даний момент неможливо однозначно стверджувати, який саме автомобіль є предметом кримінального правопорушення.

Окрім цього, під час проведення огляду від 10.08.2018 року зазначеного автомобіля BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться у володінні ОСОБА_8 (а.с. 5-12), було виявлено та вилучено, серед інших документів, 2 копії рішення Балтського р/с Одеської області №2/493/716/17, рішення Балтського р/с Одеської області №2/493/716/17 та печатка Балтського районного суду Одеської області.

Таким чином, зазначене вище свідчить про те, що у володінні фізичної особи ОСОБА_8 перебуває печатка Балтського районного суду Одеської області без законних на те підстав, або така печатка взагалі є підробленою, за допомогою якої останній міг виготовити вилучені у нього оригінали та копії рішень судів.

Враховуючи викладене, задля встановлення істини у зазначеній справі та встановлення, який саме із вищевказаних автомобілів є предметом вчинення кримінального правопорушення, яким способом у володінні ОСОБА_8 опинилася печатка Балтського районного суду Одеської області (або її підробка) та чи є дійсними та виготовленими відповідно до закону вилучені в ході проведення огляду автомобіля рішення Балтського районного суду Одеської області, слідчим суддею було вірно та обґрунтовано накладено арешт на вищевказаний автомобіль, оригінал та копії рішення суду, а також печатку суду.

При цьому,слідчий суддя,зважаючи навстановлені нимобставини,у відповідностідо вимог до ч. 4 ст. 173 КПК України, задовольняючи клопотання, вірно застосував найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Судова колегія погоджується з даним рішенням слідчого судді, зважаючи при цьому на встановлені обставини, які вказують на те, що з моменту реєстрації кримінального правопорушення та вилучення зазначеного майна, орган досудового розслідування, маючи можливість призначити та провести відповідні судові експертизи у справі та виконати інші слідчо-розшукові заходи, не вчинив жодних дій, направлених на належне з`ясування обставин справи та перевірки їх відповідними доказами.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги та погоджується із твердженням захисника про те, що ОСОБА_8 не може бути позбавлений права користування зазначеним автомобілем при накладенні на нього арешту з огляду на таке.

Абзац 2 частини 10 статті 170 КПК України передбачає, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В свою чергу, ч. 11 зазначеної статті говорить про те, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи те, що на даний момент, поки триває досудове розслідування та встановлюються всі обставини справи, органом досудового розслідування не було встановлено даних щодо використання ОСОБА_8 зазначеним автомобілем як таким, що оформлений незаконно, а прокурором та слідчим не було доведено, що останній може приховати, пошкодити, зіпсувати, утратити, знищити зазначений автомобіль, слідчим суддею суду першої інстанції було прийняте обґрунтоване рішення про накладення арешту на зазначений автомобіль шляхом встановлення лише заборони його відчуження, з передачею автомобіля на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_8 та зобов`язанням останнього зберігати його у стані, придатному у використанні для кримінального провадження, а також надавати його на вимогу слідчого для проведення відповідних слідчих дій.

На думку апеляційного суду, який повністю погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, такого способу обтяження майна загалом достатньо для досягнення мети арешту майна у даному кримінальному провадженні, зокрема, збереження речових доказів.

Таким чином, на підставі викладених вище обставин, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду при прийнятті до розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно дотримався всіх вимог кримінального процесуального закону та прийняв законне й обґрунтоване рішення про часткове задоволення клопотання та накладення арешту не на все майно, зазначене в клопотанні, а тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 167-173, 376, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області -

постановив

Апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2018 року, якою у рамках кримінального провадження №420181601340000002 від 18.01.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, було частково задоволено клопотання прокурора Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, належне ОСОБА_8 та вилучене в ході проведення огляду автомобіля марки BMW X5, н.з. НОМЕР_1 , 10.08.2018 року, зокрема, на зазначений автомобіль, оригінали та копії рішень Балтського р/с Одеської області, печатку зазначеного суду - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4