Рішення

від 03.09.2018 по справі 635/3098/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/3098/16-ц

Провадження № 2/635/3038/2018

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

представник позивача: ОСОБА_2,

діє на підставі нотаріально

посвідченої довіреності

від 20.02.2016, р. № 266,

відповідач: Циркунівська сільська рада

Харківського району

Харківської області,

представник відповідача: Голова Циркунівської

сільської ради

Харківського району

Харківської області

Сікаленко Микола Васильович,

відповідач: ТОВ Север 3 ,

представник відповідача: Халамбурдін Святослав Володимирович,

діє на підставі довіреності

від 07.04.2016,

представник відповідача: Моргун Наталія Ігорівна,

діє на підставі довіреності

від 07.04.2016,

представник відповідача: Сінгаєвська Альона Сергіївна,

діє на підставі довіреності

від 07.04.2016,

представник відповідача: Дугінова Алла Сергіївна,

діє на підставі довіреності

від 07.04.2016,

третя особа: Головне управління Держгеокадастру

у Харківській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Север 3 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2016 року позивач звернувся до суду із позовом про скасування рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Х сесії V скликання від 22.03.2007 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Север - 3 , визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, укладений між Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області і ТОВ Север - 3 та визнання недійсною державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Х сесії V скликання від 11.01.2007 Про надання дозволу на розробку технічної документації по передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарчих будівель та споруд в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1. позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарчих будівель та споруд в АДРЕСА_1. Розроблена ТОВ Агні Набат технічна документація на зазначену земельну ділянку площею 0,1490 га. була затверджена рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Х сесії V скликання від 28.03.2007 та передана у приватну власність ОСОБА_1 Кадастровий номер земельної ділянки, визначений в технічній документації на землю НОМЕР_3. В 2016 році позивач з метою оформлення право встановлювального документу на спірну земельну ділянку звернувся до Управління Держгеокадастру у Харківському районі харківської області та дізнався, що відомості про його земельну ділянку відсутні в Державному земельному кадастрі. Позивачу 23.03.2016 було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за тих підстав, що його земельна ділянка перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2, яка передана в оренду ТОВ Север - 3 . Отже позивач вважає, що земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 незаконно передано в оренду, оскільки порушено його право на приватизацію землі. В ході розгляду позовних вимог, позивач уточнив їх, та як на підставу позовних вимог посилався ще на те, що передана в оренду ТОВ Север - 3 земельна ділянка була виділена у більшому розмірі, ніж передбачено до відведення, а тому вона повністю займає виділену позивачу земельну ділянку, а також, що вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення, категорія землі не була змінена, тож вважає незаконним рішення сільради щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки ТОВ Север - 3 , недійсним договір оренди землі та державну реєстрацію орендованої земельної ділянки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2016 року провадження по справі відкрито, призначено проведення судового засідання на 10 травня 2016 року о 09 год. 00 хв.

16 грудня 2016 року представником позивача - ОСОБА_2 подано до суду клопотання про витребування з Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області належним чином завіреної копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ фірмою Амистад щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої в АДРЕСА_1.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2016 року було задоволено клопотання представника позивача - ОСОБА_2 про забезпечення доказів та витребувано з Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області належним чином завірену копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ фірмою Амистад щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої в АДРЕСА_1.

Представником позивача - ОСОБА_2 подано до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та у заяві про зміну підстав позову та поданих до суду письмових доказів, просили суд їх задовольнити. Також Представником позивача - ОСОБА_2 подано письмові пояснення, в яких вона посилалася на норми законодавства, які зобов'язують органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати відповідні рішення змінити цільове призначення та категорію земельної ділянки, якщо вона виділяється на інші цілі, що рішення сільради, яким передано позивачу у приватну власність земельну ділянку, не скасоване і є чинним на момент розгляду даної справи, що порушено цільове використання землі, що відповідачем ТОВ Север 3 орендована земельна ділянка не використовується та не утримується у належному стані, що земельна ділянка передана ТОВ Север - 3 в оренду не включає в себе земельну ділянку виділену позивачу.

Головою Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Сікаленко М.М. надіслано до суду листа, в якому він просить суд розглядати дану справу за їхньої відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Представниками відповідача ТОВ Север - 3 Дугіновою А.С., Халабурдіним С.В. подано до суду заперечення на позовну заяву та на заяву про зміну підстав позову, в яких вони посилаються на те, що ще за рік до прийняття будь-яких рішень щодо надання земельної ділянки у власність позивачу, вони погодили відведення орендованої на даний час земельної ділянки, отримали необхідні позитивні висновки щодо площі, місця розташування та цільового використання землі, розробили та погодили технічну документацію із землеустрою, погодили межі своєї земельної ділянки також і з позивачем, місце розташування земельних ділянок сторін різне, оскільки було дотримано вимоги чинного на той час законодавства, отже і підстав для скасування рішення сільради та визнання недійсними договору оренди землі та його державну реєстрацію не має. Також зазначали, що земельна ділянка позивача не була включена до складу земель, переданих в оренду ТОВ Север-3 , товариству виділено землі житлової та громадської забудови за рахунок земель запасу, які розташовувались у межах населеного пункту, право власності на земельну ділянку в 2008 році позивачем не було оформлено отже і порушення його не могло відбутися, спливли строки позовної давності щодо захисту прав на землю. Подано до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником третьої особи Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області Даугуль В.Я. подано до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких вони заперечували проти задоволення позову за тих підстав, що рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 12.10.2006 ТОВ Север - 3 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 11,245 га в АДРЕСА_1 під будівництво будинків, господарських будівель і споруд. ТОВ Фірма Амистад було виготовлено технічну документацію на землю та погоджено відповідно до вимог чинного на той час законодавства у всіх державних органах, уповноважених на надання висновків щодо відведення земельних ділянок, було оформлено акт погодження меж та встановлено на місцевості. 22.03.2007 Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області було погоджено проект землеустрою та надано ТОВ Север - 3 в довгострокову оренду терміном на 50 років земельну ділянку 11,245 га в АДРЕСА_1 під будівництво житлових будинків, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту, про що було укладено договір оренди, який був зареєстрований відповідно до Закону в Державному реєстрі земель під записом № 040770300005 від 06 квітня 2007 року. Посилаються на те, що технічна документація з землеустрою ТОВ Север - 3 була оформлена, погоджена та затверджена відповідно до вимог чинного на той час законодавства, договір оренди землі відповідає вимогам законодавства, порушення прав позивача на приватизацію земельної ділянки не було допущено в межах оформлення прав на землю ТОВ Север - 3 , орендна плата сплачується орендарем відповідно до вимог договору, тож не має підстав для задоволення позовних вимог. Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а справу розглядати без їхньої участі за наявними в матеріалах справи доказами. Також листом від 05 грудня 2017 року № 9-20-14.2-16541/0/19-17 повідомлено суд про ліквідацію юридичної особи та припинення повноважень Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, територіальним органом з питань геодезії, картографії та кадастру є Управління Держгеокадастру у Харківській області.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, а також представників відповідачів та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Х сесії V скликання від 11 січня 2007 року Про надання дозволу на розробку технічної документації по передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарчих будівель та споруд в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1. позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарчих будівель та споруд в с. Циркуни, Харківського району, Харківської області, вул. АДРЕСА_1, б. 147, зобов'язано технічну документацію подати до розгляду на затвердження Циркунівською сільською радою в установленому порядку.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області ХIХ сесії V скликання від 28 березня 2008 року Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд в АДРЕСА_1 , вирішено затвердити технічну документацію по встановленню меж та оформлення права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в с. Циркуни, вул. АДРЕСА_1, б. 147, передати безоплатно у приватну власність позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1490 га за вказаною адресою та видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Відповідно до змісту повідомлення № РВ-6300533852015 від 23 грудня 2015 року Державним кадастровим реєстратором було відмовлено ОСОБА_2 у наданні запитуваних відомостей у зв'язку з їх відсутністю у Державному земельному кадастрі.

Рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-6300568492016 від 23 березня 2016 року позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з невідповідністю електронного документу установленим вимогам, а саме з-за спів падання площі, накладок земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2.

З протоколу № ПП 63003854922016 від 23 березня 2016 року вбачається, що технічна документація із землеустрою на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розроблена ФОП ОСОБА_12 не відповідає наявним даним Державного земельного кадастру, вимогам технічних характеристик електронного документу та даним документації із землеустрою.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 грудня 2015 року № НВ-6302325142015, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 11,2450 га, є у комунальній власності, є землями житлової та громадської забудови, використовується для будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд, зареєстрована 06 квітня 2007 року Харківським районним відділом ХРФ ЦДЗК , орендар ТОВ Север-3 , строк дії речового права 50 років, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. Додано кадастровий план земельної ділянки, в якому зазначено, що площа земельної ділянки складає 11,2450 га, це землі під житловою забудовою, межує з землями Циркунівської сільської ради.

З витягу з протоколу засідання районної комісії щодо врегулювання земельних відносин на території Харківського району від 22 червня 2006 року вбачається, що ТОВ Север-3 погоджено виділення земельної ділянки площею 11,0 га в с. Циркуни для будівництва житлових котеджів за умови погодження з відділом архітектури.

Сільським головою до Харківської обласної державної адміністрації листом від 06 листопада 2006 року № 606 було направлено клопотання з проханням підтримати погодження побудови ТОВ Север-3 кварталу індивідуальної житлової забудови на земельній ділянці площею 11,0 га в с. Циркуни Харківського району Харківської області.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області IV сесії V скликання від 08 серпня 2006 року ТОВ Север-3 було надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт та виготовлення акту вибору земельної ділянки від індивідуальне житлове будівництво в АДРЕСА_1, ТОВ Север-3 зобов'язано погодити відведення земельної ділянки та після надання в довгострокове платне користування земельної ділянки площею 11,245 га, побудувати котельню і газифікувати дитячий садок в АДРЕСА_3 за рахунок підприємства.

На підставі клопотання голови Циркунівської сільської ради щодо погодження оформлення земельної ділянки ТОВ Север-3 від 17 серпня 2006 року № 406, Комісією було погоджено ТОВ Север-3 вибір земельної ділянки, орієнтовною площею 11,00 га, розташованої в межах населеного пункту с. Циркуни на території Циркунівської сільської ради, яка межує з півночі з землекористуваннями мешканців с. Циркуни, з заходу - з землями загального користування Циркунівської сільської ради (місцева дорога), з півдня та сходу - з землями прибережно захисної смуги р. Харків та території Циркунівської сільської ради, для будівництва індивідуальної житлової забудови, за рахунок земель запасу, про що складено акт, затверджений 17 вересня 2006 року Головою Харківської районної державної адміністрації В. Бакуменко. До акту додано викопіювання з планових та графічних матеріалів.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області V сесії V скликання від 12 жовтня 2006 року ТОВ Север-3 надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на відведену земельну ділянку в с. Циркуни під індивідуальну житлову забудову, зобов'язано її погодити у встановленому законом порядку.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області VI сесії V скликання від 12 грудня 2006 року ТОВ Север-3 надано дозвіл на благо влаштування території земельної ділянки (електро і газопостачання, облаштування доріг, побудови мосту через р. Харків), на відведеній земельній ділянці площею 11,0 га в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлових будинків працівникам ТОВ Север-3 , рішення про передання у приватну власність земельних ділянко буде прийматись за клопотанням директора товариства.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області IХ сесії V скликання від 11 січня 2007 року ТОВ Север-3 було затверджено документацію з містобудівного обґрунтування № 222/108 розташування кварталу індивідуальної житлової забудови в АДРЕСА_1, площею 11,25 га.

Рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області ХIХ сесії V скликання від 22 березня 2007 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Север-3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11,245 га в оренду ТОВ Север-3 розташованої в межах населеного пункту в АДРЕСА_1 для будівництва житлових будинків, господарчих будівель та споруд та надано у довгострокову оренду строком на 50 років зі сплатою орендної плати у розмірі 1% від затвердженої нормативної грошової оцінки у грошовій формі на рахунок Циркунівської сільської ради.

27 березня 2007 року між Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області та ТОВ Север-3 було укладено договір оренди землі, за умовами якого товариству передано в оренду земельну ділянку загальною площею 11,2450 га в АДРЕСА_1 на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області на строк 50 років, з обов'язковою сплатою щомісячно орендних платежів. Невід'ємними частинами договору є план (схема) земельної ділянки. кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт приймання-передачі об'єкту оренди. ТОВ Север-3 було прийнято зазначену земельну ділянку в оренду на підставі акту приймання-передачі від 06 квітня 2007 року.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Север-3 та складання документів, що посвідчують право оренди для будівництва житлових будинків, господарчих будівель і споруд, за рахунок земель запасу житлового та громадського призначення, розташованої в межах населеного пункту поблизу АДРЕСА_1 на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, розробленого ТОВ Фірма Амистад в 2007 році, виготовлений та погоджений відповідно до вимог чинного на той час законодавства України - Закону України Про землеустрій та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва Харківської районної державної адміністрації, Харківською районною санітарно-епідеміологічною станцією, Харківським районним відділом земельних ресурсів Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації. Межі земельної ділянки було погоджено землевласником - Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області, про що складено Акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 28 грудня 2006 року. Проект землеустрою отримав позитивний висновок державної експертизи Харківського обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзем України № 184 від 09 лютого 2007 року.

Актом погодження меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, з суміжними власниками та землекористувачами за результатами кадастрової зйомки, здійсненої для землекористувача ОСОБА_15 та підписаного учасниками 25 березня 2015 року, підтверджується, що землекористувач ТОВ Север-3 має у користуванні земельну ділянку, яка межує з обстежуваним об'єктом на відрізку від Б до В , а землекористувач ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка межує з обстежуваним об'єктом на відрізку від В до Г , і ці земельні ділянки не перетинаються між собою.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п. 12 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, придбаною в установленому законом порядку. Право приватної власності непорушне.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 1.03.2013 №3, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій права на землю. Захист судом права на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними стст.16, 21, 393 Цивільного кодексу та ст.152 ЗК, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Пунктами 2, 7, 11, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , визначено, що судам (підсудні) спори зокрема з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсною відмови у розгляді заяв громадян про безоплатну передачу у власність (приватизацію) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського й особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, дачного будинку та індивідуального гаража; про вирішення спорів, пов'язаних з орендою землі. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК). При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Пленум Верховного суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ по спорам, виникаючим із земельних відносин в п. 2.2 вказує: Проект відведення земельної ділянки не встановлений законом, як підстава набуття права на земельну частку та не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну чи припинення прав і обов'язків сторін, а є тільки невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки. .

Відповідно до ст. 4 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні наділені значними повноваженнями у різних галузях, в тому числі і у сфері регулювання земельних відносин. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Також відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Згідно положень статей 186, 188 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент затвердження технічної документації) проекти створення нових землеволодінь та землекористувань після погодження в установленому порядку, розглядаються та затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельним ресурсам.

Згідно положень ст. ст. 19, 30, 59 Закону України Про землеустрій до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать зокрема організація і здійснення землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. Врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.

У відповідності до п. 10 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Органом місцевого самоврядування може бути відмовлено у затвердженні технічної документації щодо відведення земельної ділянки лише за умов не відповідності її вимогам закону України Про землеустрій .

Редакція ст. 123 ЗК України, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області від 22 березня 2007 року передбачала, що, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської ради і додає матеріали передбачені ст.151 ЗК України.

Статтею 173 ЗК визначено: межа району, села, селища, міста, району в місті - це умовно замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює відповідну територію від інших. Згідно з п. б ч. 1 ст. 12 ЗК до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передання на ввіреній їм території земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Отже, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу).

Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів а , б , в , г статті 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Так на момент розгляду позовних вимог оспорюване рішення Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області від 22 березня 2007 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Север-3 є актом індивідуальної дії та виконане, відповідні правові наслідки прийняття цього рішення вже настали.

Слід зазначити, що Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення ТОВ Север-3 земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва після її погодження усіма уповноваженими у сфері земельних відносин, архітектури та містобудування органами державної влади.

Відмова у затвердженні технічної документації із землеустрою з підстав виділення земельної ділянки у користування із земель запасу не передбачено чинним законодавством України. Отже і підстав для скасування рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області ХIХ сесії V скликання від 22 березня 2007 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Север-3 не має.

Згідно ст. 79 Земельного кодексу України, ст. 373 ЦК України земельна ділянка є окремим об'єктом власності, при чому суб'єкти права власності на земельні ділянки також наділені суб'єктивним правом володіти, користуватися та розпоряджатися цим об'єктом нерухомості.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує права власності земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Частина 3 статті 158 ЗК України зобов'язує органи місцевого самоврядування вирішувати земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За статтею 91 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувач має право використовувати відведену йому земельну ділянку для власних потреб у межах, передбачених законодавством. Порушені права землекористувачів відлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 198 ЗК України погодження меж із суміжними власниками здійснюється при проведенні кадастрових зйомок, зазвичай для відновлення меж земельних ділянок, що вже перебувають у користуванні особи. Необхідність проведення кадастрових зйомок обумовлюється тим, що згідно із чинним раніше законодавством правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою в більшості випадків не містили опису точних її меж. Порядок погодження меж при проведенні кадастрових зйомок законодавчо не визначений.

Згідно з ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Межа земельної ділянки є умовною лінією, що відділяє її від іншої ділянки, а тому є спільною для обох земельних ділянок. Відтак, кожен із сусідніх власників земельної ділянки має рівні права на її встановлення та обов'язки щодо підтримання межі в належному стані.

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачено ст. 198 Земельного кодексу України при виконанні кадастрової зйомки як комплексу робіт, що виконуються для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Позивачем не було надано суду для огляду та в матеріали справи технічну документацію на земельну ділянку, яку за рішенням Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області ХIХ сесії V скликання від 28 березня 2008 року Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд в АДРЕСА_1 було затверджено та передано йому у власність, у зв'язку з чим у суду відсутні дані щодо встановлення меж спірної земельної ділянки, виділеної позивачу по АДРЕСА_1, на місцевості та погодження їх з іншими землевласниками та землекористувачами.

Отже твердження позивача, що відведена та надана в оренду ТОВ Север-3 земельна ділянка захоплює надану у користування та приватну власність позивачу земельну ділянку не знайшло свого підтвердження за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 141 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а саме:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 13-14, 16, 27, 33, 35 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування- орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до змісту статей 18, 20, 31 Закону України Про оренду землі договiр оренди землi набирає чинностi пiсля його державної реєстрації. Укладений договiр оренди землi пiдлягає державнiй реєстрацiї. Право оренди земельної дiлянки виникає з дня державної реєстрацiї цього права вiдповiдно до закону, що регулює державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статею 31 Закону України Про оренду землі встановлено вичерпний перелік підстав коли договір оренди землі припиняється, а саме в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до положень ст. 152 ЗК України, ст. 27 Закону України Про оренду землі держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до змісту п. п. 2, 5, 7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

У Постанові Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року №9 зазначено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, за якою договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою ст. 134 ЗК Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 ЗК Кодексу.

Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який був укладений відповідно до вимог чинного законодавства України та зареєстрований, де сторони досягли та дотримались усіх істотних умов договору, не може бути визнаний недійсним з підстав надання у користування суміжної земельної ділянки іншій особі після укладення та реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки.

Також слід зазначити, що позивачем не було виконано рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 28.03.2007 року, яким йому надано у приватну власність земельну ділянку, не було встановлено межі земельної ділянки на місцевості, не проведено її державну реєстрацію та не оформлено право власності на земельну ділянку.

Частиною першою статтi 4 Закону України Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакцiї, чиннiй на час виникнення спiрних вiдносин) встановлено, що обов'язковiй державнiй реєстрацiї пiдлягають речовi права та обтяження на нерухоме майно, розмiщене на територiї України, що належить фiзичним та юридичним особам, державi в особi органiв, уповноважених управляти державним майном, iноземцям та особам без громадянства, iноземним юридичним особам, мiжнародним органiзацiям, iноземним державам, а також територiальним громадам в особi органiв мiсцевого самоврядування, зокрема й право оренди земельної дiлянки.

Скасування державної реєстрації права оренди на землю можливо у разі допущення порушень вимог чинного законодавства України державним реєстратором.

Договір оренди землі з ТОВ Север-3 відповідає вимогам законодавства, зареєстрований був відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Тож позовні вимоги в частині визнання недійсною державної реєстрації цієї земельної ділянки в АДРЕСА_1 в Державному земельному кадастрі також не підлягають задоволенню.

Верховним Судом України у постанові від 03.09.2014 року при розгляді справи № 6-84цс14 було висловлено правову позицію, згідно якої на підставі положень ЦПК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ст. ст. 11-16 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд, системно аналізуючи норми діючого цивільного законодавства у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами, дослідивши і належно оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки доказів, які б свідчили про невідповідність технічної документації щодо відведення спірної земельної ділянки ТОВ Север-3 вимогам законів та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, позивачем не надано, із заявами до землевпорядних органів про встановлення або відновлення порушених меж земельної ділянки позивач не звертався, право власності на земельну ділянку позивачем не було оформлено, технічна документація на земельну ділянку, яка знаходиться у користування позивача разом з актом погодження її меж до матеріалів справи позивачем не надавалась, позивачем не визначено які саме його права на землю порушені, що слугувало б підставою для скасування рішення сільради, також позивач не є стороною договору оренди і не зазначає які його положення порушують його захищені та охоронювані законом права та інтереси. Також суд не має повноважень своїми рішеннями підмінювати повноваження органів місцевого самоврядування на вжиття певних заходів та прийняття відповідних рішень, які стосуються зміни цільового призначення земель, щодо їх використання.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, а тому відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає їх за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Север 3 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та державної реєстрації земельної ділянки- відмовити.

Судові витрати залишити за рахунок ОСОБА_1.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: inbox@hr.hr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення відповідно до Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017р., може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 04.09.2000р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

Відповідач - Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396685, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 26;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Север 3 , код ЄДРПОУ 33725407, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Незалежності, 49;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, місцезнаходження за адресою: м. Харків, майдан Свободи, б. 5, Держпром, під'їзд 1, поверх 6, 7.

Повний текст рішення складений 13 вересня 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва