РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
04 вересня 2018 року м. Рівне №817/1455/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивачів - ОСОБА_1 (довіреності від 24 травня 2018 року); представника відповідача 1 - Кучера О.Г. (довіреність від 09 січня 2018 року); представника відповідача 2 - не прибув; представників третіх осіб - не прибули; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, законним представником якої виступає ОСОБА_4, ОСОБА_5, законним представником якої виступає ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого виступає ОСОБА_8, ОСОБА_9, законним представником якого виступає ОСОБА_10, до Млинівської селищної ради Рівненської області, Селищного голови Млинівської селищної ради Рівненської області Левицького Дмитра Валерійовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області, Відділу освіти, молоді та спорту Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області, Сектора з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей Млинівської районної державної адміністрації, та Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області, про визнання протиправним та скасування рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду 29.05.2018 надійшов позов ОСОБА_3, законним представником якої виступає ОСОБА_4, ОСОБА_5, законним представником якої виступає ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого виступає ОСОБА_8, ОСОБА_9, законним представником якого виступає ОСОБА_10, (далі іменуються - позивачі) до Млинівської селищної ради Рівненської області (далі іменується - відповідач 1), Селищного голови Млинівської селищної ради Рівненської області Левицького Дмитра Валерійовича (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Млинівської селищної ради №1487 від 14.03.2018 Про затвердження плану заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради .
Ухвалою суду від 30.05.2018 заяву ОСОБА_3, законним представником якої виступає ОСОБА_4, ОСОБА_5, законним представником якої виступає ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого виступає ОСОБА_8, ОСОБА_9, законним представником якого виступає ОСОБА_10, про забезпечення адміністративного позову - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 31.05.2018 заяву представника ОСОБА_4, яка є представником за законом ОСОБА_3, про забезпечення адміністративного позову - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 04.06.2018 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 19.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
При відкритті провадження у справі. Судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Млинівську гуманітарну гімназію Млинівської селищної ради Рівненської області, Відділ освіти, молоді та спорту Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області, та Сектор з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей Млинівської районної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 06.08.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Млинівську загальноосвітню школу I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області.
Ухвалою суду від 17.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.09.2018.
У судове засідання прибув представник позивачів, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 березня 2018 року Млинівською селищною радою Рівненської області прийняте рішення №1487 Про затвердження плану заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради . Вказаним рішенням затверджено план заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради. Відповідно до пункту 11 Плану заходів Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту до 01.07.2018 повинне підготувати та подати на сесію проект рішення про реорганізацію Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області, шляхом приєднання її до Млинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області. До 01.06.2018 - повідомити профспілкову організацію Млинівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів №3 та Млинівської гуманітарної гімназії про можливі зміни в організації освітнього процесу, можливе вивільнення працівників (п. 13 Плану заходів Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту).
Таким чином, як вказують позивачі, фактично прийнято рішення про закриття Млинівської гуманітарної гімназії, переведення учнів до Млинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 та вивільнення працівників Млинівської гуманітарної гімназії. Однак, на думку позивачів, рішення про закриття школи не може прийматися без проведення відповідних консультацій з громадськістю та без врахування інтересів громади відповідного населеного пункту. Це суперечить Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про доступ до публічної інформації . Орган місцевого самоврядування, який діє в інтересах місцевої громади, уповноважений на пленарних засіданнях ради приймати рішення, зокрема, про ліквідацію комунальних установ навчальних закладів. В свою чергу, орган місцевого самоврядування під час прийняття рішень зобов'язаний діяти від імені та в інтересах конкретної місцевої територіальної громади або окремих категорій її членів, стосовно яких приймається рішення. Під час прийняття оскаржуваного рішення селищною радою не було вжито заходів щодо забезпечення прав та свобод як позивачів, так і інших громадян у вільному виборі батьків місця навчання їхніх дітей, більш того, особи, діти яких навчаються в навчальному закладі, а також його працівників було просто поставлено перед фактом про реорганізацію, а фактично ліквідацію школи. Не було здійснено дій щодо забезпечення громадських обговорень доцільності проведення ліквідації школи та не було зазначено про вжиття заходів на гарантування особам їх прав та інтересів в соціальній сфері, а саме в частині дотримання прав дітей на доступність обов'язкової середньої освіти.
Позивачі зазначають, що відповідачем-1 не було надано обгрунтування доцільності реорганізації Млинівської гуманітарної гімназії шляхом її приєднання до іншого начального закладу, що призвело до порушення конституційного права на освіту та порушення принципу пріоритетності прав дитини. Млинівська гуманітарна гімназія є перспективним загальноосвітнім закладом Млинівського району. Приймаючи рішення про реорганізацію комунального закладу селищною радою взагалі не враховані інтереси дітей та порушені їх права на вільний вибір навчання. Відтак, рішення, прийняте органом місцевого самоврядування без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, нерозсудливо та непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів дітей, які навчаються у Млинівській гуманітарній гімназії та взагалі непоясненими цілями, на досягнення яких спрямоване рішення про реорганізацію школи.
Тому, позивачі просять суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки рішення Млинівської селищної ради №1487 від 14.03.2017 прийняте без дотримання порядку консультації з громадськістю, з перевищенням повноважень, без обгрунтування доцільності реорганізації гімназії шляхом її приєднання до іншого навчального закладу, з порушенням конституційного права на освіту та порушенням принципу пріоритетності прав дитини.
До суду також прибув представник відповідача 1, заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказує, що не погоджується з доводами позивачів щодо порушення зі сторони селищної ради вимог Закону України Про доступ до публічної інформації в частині оприлюднення проекту оскаржуваного рішення. Проект оскаржуваного рішення був оприлюднений на офіційному сайті Млинівської селищної ради 14.02.2018 з дотриманням 20-тиденного строку до дати його розгляду, а саме 14.03.2018. Відповідач 1 наголошує, що діючим законодавством, зокрема, статтею 66 Закону України Про освіту , статтею 11 Закону України Про загальну середню освіту надано право органу місцевого самоврядування засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, а також, рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники). Крім того, оскаржуване рішення не є рішенням про припинення юридичної особи та не є підставою для початку процедури реорганізації навчального закладу. Щодо доцільності реорганізації Млинівської гуманітарної гімназії, як підстави для скасування оскаржуваного рішення, то Млинівська селищна рада Рівненської області вказує, що це питання може розглядатися при прийнятті відповідного рішення про припинення навчального закладу як юридичної особи. Крім того, відповідач 1 зазначає, що при прийнятті даного рішення не обмежено жодним чином право позивачів на вільний вибір виду, форми, темпу здобуття освіти, закладу освіти.
Позивачі 17.07.2018 подали до суду відповідь на відзив, де вказали, що органи місцевого самоврядування представляють територіальні громади, а їх функції і повноваження здійснюють саме від їх імені та в їх інтересах, тому врахування думки громадян є першочерговим завданням ради, що не було дотримано останньою. Крім того, наслідком прийняття оскаржуваного рішення стало прийняття Млинівською селищною радою рішення №1793 від 03.07.2018 Про реорганізацію Млинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської ради і Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області та створення Млинівського ліцею Млинівської селищної ради Рівненської області .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Сектор з питань опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області подали пояснення, відповідно до яких сектор не є самостійним підрозділом, не має статусу юридичної особи, тому не може бути стороною по справі.
Відділ освіти, молоді та спорту Млинівської районної державної адміністрації, який залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, подав пояснення на позовну заяву, де вказав, що відповідно до рішення Млинівської районної ради від 31.06.2017 №242 Про передачу загальноосвітніх навчальних закладів із спільної власності територіальних громад селища Млинів і сіл Млинівського району у комунальну власність Млинівської селищної ради з 01.07.2017 передано бюджетну установу Млинівську гуманітарну гімназію Млинівської районної ради Рівненської області (її майнові комплекси та окреме майно, не фінансові активи (необоротні активи, запаси), фінансові активи - залишки коштів, що надійшли від господарської діяльності та отриманих благодійних внесків від фізичних та юридичних осіб, а також активи, які рахуються на позабалансових рахунках. Тому, відділ освіти не може бути учасником справи, оскільки предмет спору не стосується його компетенції.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Млинівська гуманітарна гімназія Млинівськаої селищної ради Рівненської області не надала будь-яких пояснень на позовну заяву.
Млинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, також не надала будь-яких пояснень на предмет спору.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив про причини неявки.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів та відповідача, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду також не прибули.
Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача 2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів та відповідача, оскільки підстав для відкладення розгляду справи в порядку статей 205, 223 КАС України немає.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 04.09.2018.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
Млинівською селищною радою Рівненської області (15 сесія 8 скликання) прийнято рішення Про затвердження плану заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради від 14.03.2018 №1487 (далі іменується - Рішення №1487), яким вирішено: 1. Затвердити план заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради; 2. Виконавцям, зазначеним у Плані заходів, забезпечити їх виконання та інформувати Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради до 05 червня, 05 вересня 2018 року; 3. Управлінню освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради Рівненської області забезпечити організацію виконання Плану заходів та інформувати Млинівську селищну раду до 15 липня та 15 вересня 2018 року; 4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань освіти, культури і духовності, охорони здоров'я, соціального захисту населення (а.с. 19 том 1).
Рішення №1487 підписане головою Млинівської селищної ради Рівненської області Д.Левицьким.
Рішенням №1487 затверджено План заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради (далі іменується - План заходів), яким визначено зміст заходів, термін виконання, виконавців:
1. Забезпечити контроль за комплектуванням 1-х та 10-х класів у закладах загальної середньої освіти - до 31.08.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту;
2. Забезпечити комплектацію класів у закладах загальної середньої освіти, у першу чергу, за територіями обслуговування - з 01.09.2018 - Директори закладів загальної середньої освіти;
3. При комплектуванні 1-х класів забезпечити вивчення лише однієї іноземної мови в класі - до 31.08.2018 - Директори закладів загальної середньої освіти;
4. Оплату за відвідування навчальними кабінетами проводити за умови їх відповідності Положенню про навчальний кабінет, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 №601 та Положенню про навчальний кабінет з природничо-математичних дисциплін, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спору України від 14.12.2012 №1423 - з 01.09.2018 - Директори закладів загальної середньої освіти, фінансово-економічне управління селищної ради;
5. Визначити, що клас ділиться на групи при поглибленому вивченні іноземної мови з 1 класу, при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп'ютерів за умови формування груп у кожній не менше 9 учнів, визначених у Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 - з 01.09.2018 - Директори закладів загальної середньої освіти;
6. Обмежити використання годин варіативної частини навчальних планів у класах з кількістю учнів менше 10 - з 01.09.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту, директори закладів загальної середньої освіти;
7. Планування годин на гурткову роботу здійснювати відповідно до запитів учнів та за погодженням із управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради - з 01.09.2018 - Директори закладів загальної середньої освіти;
8. Сформувати проект планової мережі класів та учнів закладів загальної середньої освіти на початок 2018-2019 навчального року - до 01.04.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту;
9. Підготувати прогнозовані показники функціонування закладів освіти на початок 2018-2019 навчального року - до 01.07.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту;
10. Провести аналіз забезпеченості закладів загальної середньої освіти видатками на заробітну плату - до 10.04., 10.07.2018 - Фінансово-економічне управління;
11. Підготувати та подати на сесію проект рішення про реорганізацію Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області, шляхом приєднання її до Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області - до 01.07.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту;
12. Сформувати проект мережі класів та учнів Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області на початок 2018-2019 навчального року - до 01.08.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту, директор Млинівської ЗОШ I-III ступенів №3;
13. Повідомити профспілкову організацію Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 та Млинівської гуманітарної гімназії про можливі зміни в організації освітнього процесу, можливе вивільнення працівників - до 01.06.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту;
14. Визначити нову структуру Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області, як опорного закладу - до 01.06.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту, директор Млинівської ЗОШ I-III ступенів №3;
15. Забезпечити використання вивільненого приміщення Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області, що знаходиться за адресою: 35100, Рівненська область, Млинівський район, смт Млинів, вулиця Олексія Кірися, 27, для зміцнення матеріально-технічної бази закладів та забезпечення доступності позашкільної освіти на території Млинівської селищної об'єднаної територіальної громади - з 01.09.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Управління інфраструктури Млинівської селищної ради;
16. Подати пропозиції щодо пониження ступенів закладів загальної середньої освіти I-III ступенів у разі неможливості сформувати 10 чи 11 класи з мінімальною наповнюваністю - до 01.08.2018 - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту (а.с. 20 том 1).
Рішення №1487 опубліковане (оприлюднене) 19.03.2018.
Зі змісту Рішення №1487 вбачається, що останнє прийняте на підставі: статті 26, підпункту 2 пункту б статті 32, пункту 1 статті 59, пункту і статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі іменується - Закон України №280/97-ВР); пункту 1 статті 13, пункту 2 статті 65 Закону України Про освіту №2145-VIII від 05.09.2017 (далі іменується - Закон України №2145-VIII); статті 11, пункту 3 статті 37 Закону України Про загальну середню освіту №651-XIV від 13.05.1999 (далі іменується - Закон України №651-XIV).
Під час розгляду справи представник відповідача 1 пояснив, що при оформленні Рішення №1487 допущена технічна помилка у зазначенні норм законів: замість пунктом 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні помилково зазначено пунктом і статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ; замість пункту 2 статті 66 Закону України Про освіту помилково зазначено пункту 2 статті 65 Закону України Про освіту .
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Рішення №1487, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Перевірка Рішення №1487 за критерієм На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
За змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.
На підставі означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
У межах повноважень означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .
У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України №280/97-ВР).
Відповідно до абзацу другого пункту тридцятого частини першої статті 26 Закону України №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
За правилами частини першої статті 13 Закону України №2145-VIII, для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
Відповідно до частини другої статті 66 Закону України №2145-VIII, районні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч - самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч - за погодженням з обласною радою); мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх; закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами); забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті; забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних); ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.
Частиною третьою статті 66 Закону України №2145-VIII встановлено, що сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.
Відповідно до статті 11 Закону України №651-XIV, рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники). Засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов'язків засновника. Заклади загальної середньої освіти створюються з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільства. З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності. Заклад загальної середньої освіти створюється відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти. Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України №651-XIV, рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території; створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; створюють умови для розвитку закладів освіти усіх форм власності; у разі ліквідації в установленому законодавством порядку комунального закладу загальної середньої освіти вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших закладів загальної середньої освіти; організовують нормативне, програмне, матеріальне, науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників; забезпечують педагогічних працівників підручниками, посібниками, методичною літературою; сприяють проведенню інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти; забезпечують соціальний захист педагогічних працівників, спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців); здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про освіту та положень про них.
Рішенням Млинівської районної ради (сьоме скликання, тринадцята сесія) від 31.05.2017 №242 передано безоплатно з 01.07.2017 із спільної власності територіальних громад сіл, селища Млинівського району у власність Млинівської селищної ради бюджетні установи (їх майнові комплекси та окреме майно, не фінансові активи (необоротні активи, запаси), фінансові активи - залишки коштів, що надійшли від господарської діяльності та отриманих благодійних внесків від фізичних та юридичних осіб, а також активи, які рахуються на позабалансових рахунках станом на момент передачі), наступні бюджетні установи, зокрема, Млинівську гуманітарну гімназію Млинівської районної ради Рівненської області, Млинівську загальноосвітню школу I-III ступенів №3 Млинівської районної ради Рівненської області (а.с. 134 том 1).
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина друга статті 59 Закону України №280/97-ВР).
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону України №280/97-ВР).
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності (частина четверта статті 59 Закону України №280/97-ВР).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частина п'ята статті 59 Закону України №280/97-ВР).
Частиною п'ятнадцятою статті 46 Закону України №280/97-ВР встановлено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що усі рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії, після обговорення, більшістю голосів у порядку визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати вказаної у рішенні.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №495/7147/16-а.
Орган місцевого самоврядування - Млинівська селищна рада в силу вказаних вище норм законодавства, у даному випадку має повноваження щодо, зокрема, створення, реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти. Проте, такі повноваження повинні реалізовуватися виключно в порядку і у спосіб, що визначені законом.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі вказували на те, що прийняттю оскаржуваного Рішення №1487 в обов'язковому порядку повинна передувати процедура громадських слухань (консультацій з громадськістю), оскільки Рішення №1487 прийняте на врегулювання такої важливої сфери, як сфера освіти. Проте, такої процедури відповідач 1 не дотримався.
На противагу такої позиції, відповідач 2 вказав, що процедура прийняття Рішення №1487 не передбачала жодних консультацій з громадськістю. Відповідач 1 вказує, що позивачі помилково посилаються на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики , якою затверджено, зокрема, Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі іменується - Порядок №996), оскільки цим нормативно-правовим актом затверджено процедуру проведення консультацій з громадськістю лише органами виконавчої влади. Також, представник відповідача 1 вказав, що оскаржуване Рішення №1487 не є нормативно-правовим актом, а відтак обов'язку щодо проведення консультацій з громадськістю не було.
На переконання суду, при прийнятті оскаржуваного Рішення №1487, процедура проведення відповідачем 1 консультацій з громадськістю (громадські слухання) була обов'язковою, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 140 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (частина перша статті 143 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996).
Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради. Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частини друга - п'ята статті 59 Закону України 280/97-ВР).
Відповідач 1 вказує, що оскаржуване Рішення №1487 не є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування, проте суд не погоджується з такими доводами та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Нормативно-правовий акт - це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності.
Типові ознаки нормативно-правового акта: приймається уповноваженими суб'єктами правотворчості (правотворчими органами або народом); виражає державну волю домінантної частини населення або всього народу; завжди містить нові норми права чи змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків; приймається відповідно до певної процедури; має форму письмового акта - документа, певні реквізити та структуру (преамбула, глави, розділи, статті, частини, пункти); публікується в офіційних спеціальних виданнях, в яких текст акта має бути автентичним офіційному зразку цього акта.
Основними ознаками нормативно-правових актів місцевого самоврядування є:
1. Письмова форма та визначена структура.
2. Загальнообов'язковість. Приписи нормативно-правових актів місцевого самоврядування підлягають обов'язковому виконанню на відповідній території всіма фізичними та юридичними особами, кому вони адресовані.
3. Прийняття суб'єктами місцевого самоврядування в межах нормотворчої компетенції. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування приймаються відповідним суб'єктом в межах встановленої нормотворчої компетенції, яка передбачає право на встановлення, зміну та скасування правових норм. Перелік нормотворчих повноважень встановлюється законодавством, а також відповідними нормативно-правовими актами місцевого самоврядування, в першу чергу статутом територіальної громади.
4. Універсальність. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування є універсальним інструментом регулювання різноманітних відносин, що має міжгалузевий та комплексний характер. Це виявляється в тому, що нормативно-правові акти місцевого самоврядування є джерелами багатьох галузей права (конституційного, муніципального, фінансового, господарського, земельного, адміністративного тощо).
5. Офіційність. Офіційність підтверджується використанням державного гербу на бланку та печатці, при цьому допустимим є використання поряд з державною місцевої символіки (наприклад, герба міста, села).
6. Підзаконність. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування приймаються у відповідності до законів як актів вищої юридичної сили в державі та є результатом діяльності, попередньо санкціонованою державою через закріплення права на її здійснення у відповідних законодавчих актах. Нормативно-правові акти органу місцевого самоврядування, доповнюючи та розширюючи норми законів, виконують конкретизаційну роль, яка має диспозитивну природу та передбачає варіативність залежно від волі нормотворчого органу та місцевих інтересів.
7. Цільова орієнтація та вольовий характер. Нормативно-правовий акт, виданий в системі місцевого самоврядування, має насамперед інтерес локального характеру, обумовлений, власне, інтересом окремої територіальної громади та головною функціональною метою місцевого самоврядування - вирішенням питань місцевого значення.
8. Особливий предмет регулювання - питання місцевого значення. Питання місцевого значення стосуються широкого кола сфер управління, однак пов'язані з безпосереднім забезпеченням життєдіяльності територіальної громади, локальною спрямованістю та вирішенням конкретних проблем громадян (затвердження місцевого бюджету, управління комунальною власністю, організація благоустрою тощо). Ключовим повноваженням місцевого самоврядування є компетенція у фінансових питаннях. Основним фінансовим нормативно-правовим актом є місцевий бюджет, який має спеціальний статус та є засобом забезпечення реалізації інших нормативно-правових актів.
9. Локальний характер територіальної дії. Адресатами нормативно-правових актів місцевого самоврядування можуть бути громадяни, які проживають або перебувають у певний час на території адміністративно-територіальної одиниці, а також розташовані в її межах підприємства, установи, організації. Локальність породжує близькість розташування суб'єкта прийняття й адресата нормативно-правового акта. З одного боку, тут кожний має більше шансів бути обраним або призначеним до нормотворчого органу, з іншого, для громадян створюються широкі можливості участі у нормотворчому процесі та впливу на прийняття рішень.
Так, оскаржуване Рішення №1487, яким затверджено План заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради, повністю та в цілому відповідає ознакам нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, а відтак відповідач 1 при його прийнятті повинен був дотримуватися визначеної законом процедури прийняття такого акта, чого зроблено не було.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України №280/97-ВР, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад (частина перша статті 3 Закону України №280/97-ВР).
За правилами статті 13 Закону України №280/97-ВР, територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Пунктом п'ятим Постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики №996 від 03.11.2010 постановлено: рекомендувати органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.
Відтак, норми Постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики №996 від 03.11.2010 підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Пунктом 2 Порядку №996 встановлено, що консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів виконавчої влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.
Відповідно до пункту третього Порядку №996 Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
За правилами пункту дванадцятого Порядку №996, в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг; стосуються правового статусу громадських об'єднань, їх фінансування та діяльності; передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства; стосуються присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій; стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік).
Зі змісту наведених вище норм вбачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов'язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм (заходів) щодо економічного, соціального, культурного, освітнього розвитку.
Суд звертає увагу на те, що оскаржуване Рішення №1487 впливає на таке важливе конституційне право позивачів (їх дітей) та інших жителів територіальної громади, як право на освіту, що є безумовною та безальтернативною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.
Проте, оскаржуване Рішення №1487 прийняте відповідачем 1 не у спосіб та в порядку, що встановлені законом, що прямо впливає на права, інтереси та свободи позивачів, оскільки їх діти навчалися саме у Млинівській гуманітарній гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області.
Зважаючи на те, що органом місцевого самоврядування - відповідачем 1 оскаржуване Рішення №1487 прийняте не у спосіб та в порядку, що встановлені законом, тому таке рішення підлягає скасуванню в цілому, оскільки стосується не лише питання реорганізації Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області, шляхом приєднання її до Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області, а й інших питань функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради, які повинні прийматися з обов'язковим урахуванням думки жителів територіальної громади.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем 1 не наведено суду жодних обґрунтованих мотивів щодо доцільності реорганізації саме Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області, шляхом приєднання її до Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Млинівської селищної ради Рівненської області.
Так, в матеріалах справи наявний лист Міністерства освіти і науки України від 09.07.2018 №1/11-7200 Щодо функціонування Млинівської гуманітарної гімназії , адресований Млинівській селищній раді Рівненської області, в якому зазначено, що за інформацією управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, 3 липня 2018 року Млинівською селищною радою було прийнято рішення №1793 Про реорганізацію Млинівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 та Млинівської гуманітарної гімназії та створення Млинівського ліцею Млинівської селищної ради Рівненської області. ; Млинівська гуманітарна гімназія функціонує з 1997 року, в ній створено унікальну систему роботи з обдарованими дітьми; педагогічний колектив закладу здатен реалізовувати інноваційні технології та забезпечити надання якісних освітніх послуг на запит громади; за результатами участі у II етапі Всеукраїнських олімпіад заклад постійно займає I місце серед закладів загальної середньої освіти району; у III етапі - бере участь понад 20 гімназистів; учні освітнього закладу є учасниками Міжнародної конференції учнівської моделі ООН у Греноблі (Франція) та Женеві (Швейцарія); 9 учнів отримали дипломи Міністерства освіти Франції; за інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, Млинівська гуманітарна гімназія потрапила у ТОП-200 загальноосвітніх навчальних закладів в Україні; за результатами ЗНО-2017 року Млинівська гуманітарна гімназія посіла III місце серед 335 шкіл області; з огляду на зазначене, вважаємо за доцільне зберегти Млинівську гуманітарну гімназію, оскільки освітній заклад має потужний кадровий потенціал, здатний розбудовувати Нову українську школу; Міністерство наголошує, що будь-які дії органів місцевого самоврядування при реорганізації закладів загальної середньої освіти мають спрямовуватися лише на покращення освітніх послуг; при формуванні мережі закладів освіти рекомендуємо приймати рішення виважено, з урахуванням демографічного прогнозу, думки громади, в інтересах дітей та в межах чинного законодавства (а.с. 161 том 1).
Також, в матеріалах справи міститься лист Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України від 12.07.2018 №04-14/10-1950, адресований Прем'єр-міністру України Гройсману В.Б., в якому, зокрема, вказано, що у Комітеті з великим занепокоєнням та стурбованістю сприйняли інформацію народного депутата та пов'язану з нею інформацію щодо недостатніх обсягів освітньої субвенції в об'єднаних територіальних громадах Рівненщини, так і конкретних рішень органів місцевого самоврядування Млинівської селищної об'єднаної територіальної громади, спрямованих на фактичну ліквідацію одного з найкращих освітніх закладів області - Млинівської гуманітарної гімназії; люди категорично не сприймають прийняті без їхньої участі і з порушенням законів України рішення: відбулися масові протести, зіткнення із застосуванням спецзасобів, оголошено голодування; інформація щодо грубого порушення невід'ємних прав членів Млинівської селищної об'єднаної територіальної громади стає відомою в усіх регіонах України, викликає справедливий протест на місцях і в разі ігнорування та неналежної реакції органів державної влади може набути загрозливого де мотиваційного впливу на процес подальшого об'єднання територіальних громад та зриву планів реформи; зважаючи на вищезазначене, враховуючи конституційний статус Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади, його координуючі та спрямовуючі функції щодо забезпечення проведення єдиної державної політики у всіх сферах суспільного життя на всій території України, в тому числі щодо делегованих органам місцевого самоврядування повноважень, маючи на меті поєднання зусиль усіх гілок державної влади задля продовження курсу на реформування та з огляду на контрольні повноваження парламентських комітетів, просимо поінформувати Комітет про реальну потребу об'єднаних територіальних громад у коштах освітньої субвенції за їхніми розрахунками в розрізі областей та надати необхідні доручення щодо з'ясування та врегулювання ситуації, пов'язаної із недостатністю обсягів коштів цієї субвенції та недосконалістю формули її розподілу між місцевими бюджетами; У контексті подій навколо фактичної ліквідації Млинівської гуманітарної гімназії, дій і рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування Млинівської селищної об'єднаної територіальної громади, спрямованих на таку ліквідацію, враховуючи делегований характер повноважень, які здійснюють органи місцевого самоврядування у сфері освіти та їх підконтрольність із відповідного кола питань органам державної влади просимо надати доручення щодо проведення позапланової аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Млинівської селищної ради Рівненської області за період з 01.01.2017 по 30.06.2018 щодо можливих фінансових порушень актів законодавства України, перевірки та аналізу фактичного виконання місцевого бюджету, ефективності використання комунальних коштів, майна та інших активів, достовірності фінансової звітності, дотримання порядку використання коштів субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету, виявлення фактів зловживання службовим становищем посадових осіб та джерел недоотриманих доходів з метою забезпечення захищених статей витрат. Також просимо надати доручення Міністерству освіти і науки України здійснити фахову перевірку зазначених вище дій і рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування на предмет дотримання освітнього законодавства та відповідності державної політики у сфері освіти (а.с. 162 том 1).
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуване Рішення №1487 прийняте відповідачем 1 без дотримання критеріїв, встановлених статтею 2 КАС України.
Так, відповідачем 1 не дотримано:
критерію На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , зміст якого розкритий вище;
критерію Розсудливо . Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дій розумно (розсудливо). Під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів;
критерію Пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) . Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), - цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: 1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; 2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; 3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; 4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш шкідливі засоби. Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення;
критерію Обґрунтовано . Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами;
критерію З урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення . Прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення - цей критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень. Суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси осіб, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для осіб. Особи, на інтереси яких впливає рішення, мають право бути вислуханими суб'єктом владних повноважень: вони можуть наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо. Принцип гласності також вимагає від суб'єкта владних повноважень забезпечити особам доступ до інформації про обставини, які можуть бути покладені в основу рішення. Вибір способу надання інформації особі є прерогативою суб'єкта владних повноважень. В даному конкретному випадку відповідач 1 був зобов'язаний провести громадські слухання з питань, що стосуються врегулювання системи функціонування закладів освіти.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване Рішення №1487 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цілому.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідачами не доведено в порядку статті 77 КАС України правомірності оскаржуваного Рішення №1487, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, стягненню на користь позивачів підлягають суми судового збору, сплачені відповідно до квитанцій, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_3, законним представником якої виступає ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_5, законним представником якої виступає ОСОБА_6 (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_7, законним представником якого виступає ОСОБА_8 (АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_9, законним представником якого виступає ОСОБА_10 (АДРЕСА_4; РНОКПП НОМЕР_4), до Млинівської селищної ради Рівненської області (вулиця С. Бандери, 1, селище міського типу Млинів, Рівненська область, 35100; код ЄДРПОУ 04386338) та Селищного голови Млинівської селищної ради Рівненської області Левицького Дмитра Валерійовича (адреса за місцем роботи: вулиця С. Бандери, 1, селище міського типу Млинів, Рівненська область, 35100) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати повністю рішення Млинівської селищної ради №1487 від 14 березня 2018 року Про затвердження плану заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради .
Стягнути на користь ОСОБА_3, законним представником якої виступає ОСОБА_4, (РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. (вісімдесят) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Млинівської селищної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 04386338).
Стягнути на користь ОСОБА_5, законним представником якої виступає ОСОБА_6, (РНОКПП НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. (вісімдесят) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Млинівської селищної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 04386338).
Стягнути на користь ОСОБА_7, законним представником якого виступає ОСОБА_8, (РНОКПП НОМЕР_3) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. (вісімдесят) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Млинівської селищної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 04386338).
Стягнути на користь ОСОБА_9, законним представником якого виступає ОСОБА_10, (РНОКПП НОМЕР_4) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. (вісімдесят) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Млинівської селищної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 04386338).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 вересня 2018 року.
Суддя Недашківська К.М.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2018 |
Оприлюднено | 17.09.2018 |
Номер документу | 76471055 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Недашківська К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні