Рішення

від 13.09.2018 по справі 916/1171/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1171/18

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Р.В.,

секретар судового засідання - Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства "Сфінкс" (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 84)

до відповідачів:

1) Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України"

2) Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров'я України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд.7)

про тлумачення змісту правочинну;

Представники:

Від позивача: Коломійчук А.С. (за довіреністю);

Від відповідача 1: не з`явився

Від відповідача 2: Гербей А.А.

Від третьої особи: Мовіле О.С. (за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сфінкс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України", Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" міністерства охорони здоров'я України про тлумачення змісту правочину.

Обґрунтовуючи позов посилається на існування спору щодо тлумачення сторонами умов інвестиційного договору на будівництво комплексу санаторія Сонячний , укладеного 05.11.2007 року між приватним підприємством СФІНКС з одного боку та санаторієм Сонячний і санаторієм Затока з іншого.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство охорони здоров`я України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2018р. відкрито провадження у справі № 916/1171/18, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.07.2018р.

10.07.2018р. відповідач 1 - Державний заклад "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України" звернувся до господарського суду Одеської області з запереченнями на позовну заяву (зареєстрована за вхід.№ 13810/18), в яких просить відмовити у задоволенні позову про тлумачення змісту правочину у повному обсязі.

16.07.2018р. позивач - приватне підприємство Сфінкс звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про залучення до матеріалів справи відповіді на відзив Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України", залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство охорони здоров`я України та відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство охорони здоров`я України та відкладено підготовче судове засідання на 01.08.2018 року.

01.08.2018р. відповідач 2 - Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про застосування строку позовної давності (зареєстрована за вхід.№ 2-3874/18), в яких просить відмовити у задоволенні позову про тлумачення змісту правочину у повному обсязі.

01.08.2018р. позивач - приватне підприємство Сфінкс звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про відкладення розгляду справи (зареєстровано за вхід.№ 15503/18).

01.08.2018р. відповідач 1 - Державний заклад "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України" звернувся до господарського суду Одеської області з запереченнями на відповідь (зареєстровані за вхід.№ 15518/18), в яких зазначає про необґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2018р. відкладено підготовче судове засідання на 13.08.2018 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2018р. продовжено строк підготовчого судового засідання та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.08.2018 року.

14.08.2018р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про закриття провадження у справі (зареєстровано за вхід.№ 2-4150/18).

29.08.2018р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України направило до господарського суду Одеської області відзив (зареєстровано за вхід.№ 17526/18), в якому зазначає про безпідставність позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

30.08.2018р. відповідач 2 - Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (зареєстровано за вхід.№ 2-4411/18) та клопотанням про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи (зареєстровано за вхід.№ 2-4410/18).

31.08.2018р. позивач - приватне підприємство Сфінкс звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про залучення до матеріалів справи додаткових пояснень та відповіді на пояснення третьої особи (зареєстровано за вхід.№ 17765/18).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров'я України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров'я України про забезпечення доказів шляхом призначення економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства охорони здоров'я України про закриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2018р. підготовче провадження у справі № 916/1171/18 закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача приватного підприємства Сфінкс наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача 1 - Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України", відповідача 2 - Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров'я України проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити. З огляду на неможливість виконання зобов'язань альтернативним способом та наявність підстав для застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства охорони здоров`я України просив відмовити у задоволенні позову з огляду на відсутність між сторонами інвестиційного договору спору щодо його умов, недійсність укладеного інвестиційного договору та закінчення строку дії інвестиційного договору.

У судовому засіданні від 13.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ПП Сфінкс (інвестор) з одного боку та санаторій Сонячний , санаторій Затока 05.11.2007 року, з іншого боку, за погодженням з Міністерством охорони здоров'я уклали інвестиційний договір на будівництво комплексу санаторія Сонячний .

Відповідно до умов визначених в п. 1.1., 1.3., 2.1.6., 4.5. вказаного договору Інвестор за рахунок власних коштів здійснює фінансування перед проектних, проектних робіт, будівництва та введення в експлуатацію нового санаторного комплексу по вул. Приморська, 3 в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області на вільній частині земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні санаторія Затока .

Будівництво здійснюватиметься за погодженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією.

По завершенню будівництва та введенню Комплексу в експлуатацію він підлягає передачі Інвестором на користь санаторія Сонячний по акту приймання-передачі і з цього моменту стає загальнодержавною власністю.

Інвестор за рахунок власних коштів одночасно з будівництвом нового санаторного комплексу здійснює фінансування капітального ремонту головного спального комплексу санаторія Затока та фінансування проведення робіт з благоустрою території.

Інвестору по актах приймання-передачі передаються об'єкти нерухомого майна санаторія Сонячний , розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 159 (п. 1.1.).

Вартість інвестицій за цим договором складає орієнтовно 10.000.000 грн. (п. 1.3.)

Санаторій Сонячний зобов'язується передати по акту приймання-передачі після виконання Інвестором всіх своїх зобов'язань по цьому договору у власність останнього об'єкти нерухомого майна, розташовані в м. Одесі за адресою: Фонтанська дорога, 159. (п. 2.1.6.)

Інвестор має право здійснити на користь Міністерства охорони здоров'я України прямий банківський переказ всієї суми інвестиції, визначеної цим договором, що є альтернативним способом виконання всіх його зобов'язань за цим договором.(п. 4.5.)

ПП Сфінкс листом № 27/01 від 27.04.2018 року звернулось до санаторія Сонячний з вимогою повідомити реквізити за якими згідно з п. 4.5. договору ПП Сфінкс має переказати суму інвестиції на користь Міністерства охорони здоров'я України та повідомити строк в який після здійснення переказу Інвестором санаторій Сонячний передасть по акту приймання-передачі у власність останнього об'єкти нерухомого майна розташовані в м. Одесі за адресою: Фонтанська дорога, 159.

Санаторій Сонячний листом № 123 від 24.05.2018 року повідомив, що зі змісту зазначеного нами договору не зрозуміло, в які строки повинно було здійснено альтернативне виконання договору, яким чином, та в який строк, в разі виконання пункту 4.5. договору, санаторій повинен передати майно.

За захистом своїх прав позивач звернувся до господарського суду Одеської області.

Стаття 626, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу . У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України , згідно з якими при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.

Тобто, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину , тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

За змістом положень частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Аналогічні висновки викладені в п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344, зокрема, що відповідно до частини 2 статті 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено у частині 1 статті 12 ГПК. Згідно з пунктом 1 цієї норми до підвідомчості господарських судів віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та на інших підставах. Отже, тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.

Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.04.2018 року у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України . У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України .

Аналіз змісту договору купівлі-продажу свідчить, що правила встановленні статтею 213 ЦК України не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору купівлі-продажу щодо порядку проведення розрахунку.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору купівлі-продажу щодо порядку проведення розрахунку, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem .

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені ( no individually negotiated ), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін ( under the diminant sinfluence of the party ).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Санаторій Сонячний листом № 123 від 24.05.2018 року повідомив, що зі змісту зазначеного нами договору не зрозуміло, в які строки повинно було здійснено альтернативне виконання договору, яким чином, та в який строк, в разі виконання пункту 4.5. договору, санаторій повинен передати майно.

Виходячи зі змісту листа Санаторія СОНЯЧНИЙ № 123 від 24.05.2018 року є підстави вважати про наявність спору між сторонами інвестиційного договору на будівництво комплексу санаторія Сонячний щодо його змісту, а саме щодо порядку альтернативного способу виконання сторони обов'язків за договором.

В той же час зі змісту укладеного договору вбачається, що сторони передбачили альтернативний спосіб виконання стороною обов'язків за договором, що з боку Інвестора відбувається шляхом вчинення прямого банківського переказу всієї суми інвестицій. Виходячи з положень укладеного договору, з боку санаторію СОНЯЧНИЙ альтернативний спосіб виконання здійснюється з урахуванням інших його положень шляхом передачі у власність ПП Сфінкс по акту приймання-передачі об'єктів нерухомого майна, розташованих в м. Одесі за адресою: Фонтанська дорога, 159 відповідний обов'язок, виходячи з його змісту, має бути здійснений за вимогою відповідної сторони договору.

Під час розгляду справи сторони зазначили, що з моменту укладення договору, жодна зі сторін не зверталась до суду з приводу визнання його недійсним, не ініціювала внесення до нього змін або розірвання ані в судовому, ані в позасудовому порядку.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину визначеної ст. 204 Цивільного кодексу України Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 року у справі N 760/14438/15-ц зазначає, що у статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

З приводу застосування наслідків пропуску строків позовної давності приватним підприємством Сфінкс , суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи про наявність спорів щодо тлумачення умов укладеного договору позивач дізнався лише з листа Санаторію СОНЯЧНИЙ № 123 від 24.05.2018 року. Відтак до цього часу підстав для звернення до суду за захистом своїх законних прав і інтересів у позивача не було. Крім того ПП Сфінкс звернулось з позовною заявою про тлумачення змісту правочину - інвестиційного договору від 05.11.2007 року, чинного на цей час і досі регулюючого виниклі між сторонами відносини. За таких обставин позивач має право звернутись з відповідною позовною вимогою протягом усього часу дії відповідних триваючих відносин між сторонами, врегульованих умовами інвестиційного договору, а відтак підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням обставин виникнення спору, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору розподілити наступним чином, 1762 грн. стягнути з Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України", а 1762 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву приватного підприємства СФІНКС задовольнити частково.

2. Надати офіційне тлумачення п. 2.1.6. інвестиційного договору на будівництво комплексу санаторія Сонячний , укладеного 05.11.2007 року між приватним підприємством СФІНКС з одного боку та санаторій Сонячний , санаторій Затока , з іншого боку шляхом визначення строку в який ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (М. ОДЕСА) МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ зобов'язаний передати у власність приватного підприємства СФІНКС по акту приймання-передачі об'єкти нерухомого майна, розташовані в м. Одесі за адресою: Фонтанська дорога, 159, після виконання приватним підприємством СФІНКС своїх зобов'язань по договору, визначивши цей строк - негайно за вимогою приватного підприємства СФІНКС .

3. Надати офіційне тлумачення п. 1.3., 4.5. інвестиційного договору на будівництво комплексу санаторія Сонячний , укладеного 05.11.2007 року між приватним підприємством СФІНКС з одного боку та санаторій Сонячний , санаторій Затока , з іншого боку шляхом визначення, що перерахування приватним підприємством СФІНКС всієї суми інвестиції, визначеної п. 1.3. договору у розмірі орієнтовно 10.000.000 грн. (десять мільйонів гривень) на рахунки Міністерства охорони здоров'я України, є альтернативним і належним способом виконання приватним підприємством СФІНКС його зобов'язань за цим договором.

4. Стягнути з Державного закладу "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ (спеціальний) САНАТОРІЙ СОНЯЧНИЙ (м. Одеса) Міністерства охорони здоров'я України" (65038, Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 159, код 01982079) на користь приватного підприємства СФІНКС (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 84, 31690100) 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/грн. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 13.09.2018р.

Повний текст рішення складений та підписаний 14 вересня 2018 р.

Суддя Р.В. Волков