Постанова

від 13.09.2018 по справі 820/61/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/61/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду, м.Харків, від 21.02.2018, суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 22.02.18 по справі № 820/61/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000131421 від 18.10.2017 року, винесене ГУ ДФС у Харківській області, яким ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 938 600 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234650 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Наказом № 4762 від 12.09.2017 року ДФС України ГУ ДФС у Харківській області було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автоматизовані системи обслуговування з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ПП "Пенлайт" за період 01.11.2016 р. по 30.11.2016 p., ПП Ноупен за період 01.11.2016 р. по 30.11.2016 p., ПП "Оріос" за період 01.10.2016 р. по 30.10.2016 p., ПП "Ферріум" за період 01.09.2016 р. по 30.09.2016 p., ПП "Клайв" за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 p., ПП Дари Літа за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 p., ТОВ Мегаспецтрог за період 01.03.2017 р. по 31.03.2017 p., ПП Інтера актив за період 01.05.2017р. по 31.05.2017 р.

За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт № 16850/20-40-14-21-07 від 28.09.2017 року, на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000131421 від 18.10.2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 938 600, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234650,00 грн.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000131421 від 18.10.2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 938 600, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234650,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що у контрагентів-постачальників позивача відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання ТМЦ, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Посилаються на те, що ПП Автоматизовані системи обслуговування залучає до надання послуг контрагентів: ПП Пенлайт , ПП Ноупен , ПП Оріос , ПП Ферріум , ПП Клайв , ПП Дари Літа , ТОВ Мегаспецторг , з ПП Інтера актив , які не мали трудових ресурсів та основних засобів, самостійно виконувати роботи в таких великих обсягах не мали можливості. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ Автоматизовані системи обслуговування у повному обсязі.

Від позивача по справі, ПП Автоматизовані системи обслуговування , до суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою та безпідставною . Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також до суду від ПП Автоматизовані системи обслуговування до суду надійшли додаткові письмові пояснення до яких позивачем надано засвідчені копії документів по справі.

Від ДФС України ГУ ДФС у Харківській області до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом № 4762 від 12.09.2017 року ДФС України ГУ ДФС у Харківській області було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автоматизовані системи обслуговування з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ПП "Пенлайт" (код 40637215) за період 01.11.2016 р. по 30.11.2016 p., ПП Ноупен (40641242) за період 01.11.2016 р. по 30.11.2016 p., ПП "Оріос" (код 40688469) за період 01.10.2016 р. по 30.10.2016 p., ПП "Ферріум" (код 40688521) за період 01.09.2016 р. по 30.09.2016 p., ПП "Клайв" (код 40764502) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 p., ПП Дари Літа (40977206) за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 p., ТОВ Мегаспецтрог (38502134) за період 01.03.2017 р. по 31.03.2017 p., ПП Інтера актив (40047175) за період 01.05.2017р. по 31.05.2017 р.

За наслідками перевірки було складено акт від 28.09.2017 року № 16850/20-40-14-21-07 (далі - Акт перевірки) яким встановлено порушення позивачем вимог:

1) абз. а п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 938 600 гривень, в тому числі:

- за вересень 2016 р. - 60 240,00 грн.

- за жовтень 2016 р. - 109 337, 00 грн.

- за листопад 2016 p.-146 389, 00 грн.

- за грудень 2016 p.- 174 758, 00 грн.

- за лютий 2017 p.-164 652, 00 грн.

- за березень 2017 p.- 183 328,00 грн.

- за травень 2017 p.- 99 896,00 грн.

05.10.2017 року ТОВ Автоматизовані системи обслуговування подало заперечення на Акт перевірки в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ, в якому обґрунтувало безпідставність висновків контролюючого органу про порушення товариством податкового законодавства та донарахування податкових зобов'язань.

Листом від 17.10.2017р. щодо розгляду заперечень на Акт перевірки ГУ ДФС у Харківській області повідомило платника податку про те, що висновки наведені в Акті перевірки залишено без змін.

19 жовтня 2017 року ТОВ Автоматизовані системи обслуговування в УДППЗ "Укрпошта" було отримано податкове повідомлення-рішення № 0000131421 від 18.10.2017 р.

Позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. 27 грудня 2017р. позивач отримав рішення про результати розгляду скарги Державною фіскальною службою України від 21.12.2017 р. №30985/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківські області № 0000131421 від 18.10.2017 р. залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення - рішення є твердження відповідача про відсутність ПП Оріос , ПП Пенлайт , ПП Ферріум , ПП Ноупен та ПП Дари Літа за податковою адресою та відсутність факту реального здійснення цими товариствами господарської діяльності, а також не подавання звітність у встановленому законом порядку та в даних СГД відсутні основні засоби та трудові ресурси.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.08.2016 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП Ферріум було укладено договір № АСО/10 08 оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення (далі - Договір-1), відповідно до якого Орендодавець (ПП "Ферріум") передає, а Орендар (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення (надалі - предмет оренди ), що належить Орендодавцю на праві власності.

Перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що укладає предмет оренди, надано у Додатку № 1 до цього Договору (Специфікації), що є його невід'ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору-2 орендодавець зобов'язується передати предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами договору та його призначенням за актом приймання-передачі. Предмет оренди було доставлено силами ПП "Ферріум" до приміщень, орендованих ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування", де орендар прийняв предмет оренди за актом приймання-передачі.

Послуги надавались у вересні 2016 p., що підтверджується Актом надання послуг № 25 від 30.09.2016 р. Для оплати послуг ПП "Ферріум" було виписано рахунок на оплату №25 від 30.09.2016 р.

23.09.2016 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП Оріос було укладено договір № АСО-2309/16 оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення (далі - Договір-2), відповідно до якого Орендодавець (ПП "Оріос") передає, а Орендар (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення (надалі - предмет оренди ), що належить Орендодавцю на праві власності.

Перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1 та Додатку №2 до цього Договору (Специфікації), що є його невід'ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку № 3 до цього Договору.

В Додатку 1 до Договору-2 надано перелік обладнання, яке становить єдиний програмно-апаратний комплекс, що забезпечує приймання та обробку дзвінків спеціалістами. Тобто обладнання містить програмне забезпечення, що є його невід'ємною частиною та передбачає передання програмного забезпечення разом з обладнанням.

Послуги надавались у жовтні 2016 p., що підтверджується Актом надання послуг №41 від 31.10.2016 p., Актом надання послуг №40 від 31.10.2016 р. Для оплати послуг ПП Оріос" було виписано рахунок на оплату №41 від 31.10.2016 p., рахунок на оплату №40 від 31.10.2016 р.

29.11.2016 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП Клайв було укладено договір № АСО-2911/16 оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення (далі - Договір-2), відповідно до якого Орендодавець (ПП "Клайв") передає, а Орендар (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення (надалі - предмет оренди ), що належить Орендодавцю на праві власності.

Перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1 та Додатку №2 до цього Договору (Специфікації), що є його невід'ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку № 3 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору-2 орендодавець зобов'язується передати предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами договору та його призначенням за актом приймання-передачі. Предмет оренди було доставлено силами ПП "Клайв" до приміщень, орендованих ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування", де орендар прийняв предмет оренди за актом приймання-передачі.

Послуги надавались у грудні 2016 p., що підтверджується Актом надання послуг №107 від 29.12.2016 p., Актом надання послуг №108 від 29.12.2016 р. Для оплати послуг ПП Клайв" було виписано рахунок на оплату № 107 від 29.12.2016 p., рахунок на оплату №108 від 29.12.2016 р.

23.09.2016 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП Пенлайт було укладено договір № АСО-23 09/16 оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення (далі - Договір-6), відповідно до якого Орендодавець (ПП "Пенлайт") передає, а Орендар (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення (надалі - предмет оренди ), що належить Орендодавцю на праві власності.

Перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1 до цього Договору (Специфікації), що є його невід'ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору-2 орендодавець зобов'язується передати предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами договору та його призначенням за актом приймання-передачі. Предмет оренди було доставлено силами ПП" Пенлайт" до приміщень, орендованих ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування", де орендар прийняв предмет оренди за актом приймання-передачі. Тому, у орендаря немає і не може бути товарно-транспортних накладних про перевезення предмету оренди за договором.

Послуги надавались в листопаді 2016 p., що підтверджується Актом надання послуг № 112 від 30.11.2016 р. Для оплати послуг ПП "Пенлайт" було виписано рахунок на оплату № 112 від 30.11.2016 р.

08.11.2016 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП "Клайв" було укладено договір № АСО-08/11/2016 про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу (далі - Договір-3), відповідно до якого ПП "Клайв" зобов'язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному запису розмов персоналу Замовника (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп'ютерних технологій, які об'єднані в єдину технологічну систему за принципами комп'ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 1.1. Договору-3 оплата за таким договором поділяється на складові:

- плата за фіксовані абонентські послуги зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч. але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

- плата за послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МРЗ);

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Метою надання послуг за Договором-3 є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

Послуги надавались у грудні 2016 p., що підтверджується Актом надання послуг №116 від 29.12.2016 р. Для оплати послуг ПП "Клайв" було виписано рахунок на оплату №116 від 29.12.2016 р.

17.10.2016 року між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП Ноупен було укладено договір № АСО-17/10/2016 про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу (далі - Договір-1), відповідно до якого ПП "Ноупен" зобов'язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному запису розмов персоналу Замовника (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп'ютерних технологій, які об'єднані в єдину технологічну систему за принципами комп'ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 оплата за таким договором поділяється на складові:

- плата за фіксовані щомісячні абонентськи послуги зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч. але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 до 9 календарних місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

- плата за послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МРЗ);

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Метою надання послуг за Договором-1 є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

Послуги надавались у листопаді 2016 p., що підтверджується Актом надання послуг № 61 від 30.11.2016 р. Для оплати послуг ПП "Ноупен" було виписано рахунок на оплату № 61 від 30.11.2016 p.

20.01.2017 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП "Дари Літа" було укладено договір № АСО-20/0117 про надання послуг промоушн та реклами (далі - Договір-4), відповідно до якого ПП "Дари Літа" зобов'язалось надати послуги, спрямованих на забезпечення просування Замовника (ТОВ Автоматизовані системи обслуговування ) у якості роботодавця на ринку послуг call-center на території України (послуги, промоушн), із застосуванням елементів спрямованої рекламної компанії (із виготовленням та роздачею рекламних матеріалів, кількість, якість та цільова спрямованість яких визначається відповідно до концепції Організатора), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 4.1. Договору -4, вартість послуг по цьому Договору зазначається в рахунках-фактурах Організатора та підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а також (на запит Замовника) звітами Організатора.

Послуги надавались у лютому 2017 p., що підтверджується Звітом про виконання Замовлення №1 від 28.02.2017 р. та Актом надання послуг №13 від 28.02.2017 р. Для оплати послуг ПП "Дари Літа" було виписано рахунок на оплату №13 від 28.02.2017 р.

06.01.2017 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП "Дари Літа" було укладено договір № АСО-06/01/17 про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу (далі -Договір-5), відповідно до якого ПП "Дари Літа" зобов'язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному запису розмов персоналу Замовника (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп'ютерних технологій, які об'єднані в єдину технологічну систему за принципами комп'ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 1.1. Договору-5 оплата за таким договором поділяється на складові:

- організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч. але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

- плата за послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МРЗ);

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Метою надання послуг за Договором-5 є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

Послуги надавались у лютому 2017 p., що підтверджується Актом надання послуг №19 від 28.02.2017 p., Актом надання послуг №20 від 28.02.2017 р. Для оплати послуг ПП "Дари Літа" було виписано рахунок на оплату №19 від 28.02.2017 р. та рахунок на оплату №20 від 28.02.2017 р.

17.02.2017 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ТОВ "Мегаспецторг" було укладено договір № АСО-170217 про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу (далі - Договір-5), відповідно до якого ПП " Мегаспецторг " зобов'язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному запису розмов персоналу Замовника (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп'ютерних технологій, які об'єднані в єдину технологічну систему за принципами комп'ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 1.1. Договору-5 оплата за таким договором поділяється на складові:

- організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч. але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

- плата за послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МРЗ);

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Метою надання послуг за Договором-5 є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

Послуги надавались у березні 2017 p., що підтверджується Актом надання послуг №98 від 31.03.2017 p., Актом надання послуг №104 від 31.03.2017 р. Для оплати послуг

ПП " Мегаспецторг " було виписано рахунок на оплату №98 від 31.03.2017 р. та рахунок на оплату №104 від 31.03.2017 р.

27.02.2017 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ТОВ "Мегаспецторг" було укладено договір № АСО-27/02 17 про надання послуг промоушн та реклами (далі - Договір-4), відповідно до якого ТОВ "Мегаспецторг" зобов'язалось надати послуги, спрямованих на забезпечення просування Замовника (ТОВ Автоматизовані системи обслуговування ) у якості роботодавця на ринку послуг call-center на території України (послуги, промоушн), із застосуванням елементів спрямованої рекламної компанії (із виготовленням та роздачею рекламних матеріалів, кількість, якість та цільова спрямованість яких визначається відповідно до концепції Організатора), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 4.1. Договору -4, вартість послуг по цьому Договору зазначається в рахунках-фактурах Організатора та підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а також (на запит Замовника) звітами Організатора. Послуги надавались у березні 2017 p., що підтверджується Звітом про виконання Замовлення №1 від 31.03.2017 р. та Актом надання послуг №103 від 31.03.2017 р. Для оплати послуг ПП "Дари Літа" було виписано рахунок на оплату №103 від 31.03.2017 р.

13.04.2017 р. між ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та ПП "Інтера актив" було укладено договір № АСО-130417 про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу (далі - Договір-5), відповідно до якого ПП "Інтера актив" зобов'язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному запису розмов персоналу Замовника (ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування") операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп'ютерних технологій, які об'єднані в єдину технологічну систему за принципами комп'ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 1.1. Договору-5 оплата за таким договором поділяється на складові:

- організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч. але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

- плата за послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МРЗ);

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

- плата за послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Метою надання послуг за Договором-5 є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

Послуги надавались у березні 2017 p., що підтверджується Актом надання послуг №83 від 31.05.2017 p., Актом надання послуг №79 від 31.05.2017 р.

Орендоване програмне забезпечення призначене зокрема для маршрутизації дзвінків, біллінгу та інтерактивних повідомлень, запису повідомлень з адміністративних телефонів, забезпечення роботи системи управління інцидентами, забезпечення роботи системи запису розмов, забезпечення роботи системи якості, забезпечення роботи оператора та супервізора та ін.

Зазначені вище послуги, що були надані ПП "Пенлайт", ПП Ноупен , ПП "Оріос", ПП "Ферріум", ПП "Клайв", ПП Дари Літа , ТОВ Мегаспецтрог , ПП Інтера актив необхідні ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" для здійснення основного виду економічної діяльності 82.20 - "Діяльність телефонних центрів".

ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" надало вищевказані документи посадовим особам податкового органу для дослідження, що підтверджується Актом перевірки.

Колегія суддів зазначає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення № 88) передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, транспортно-супровідні документи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток та ПДВ платником податків визначається за даними бухгалтерського обліку господарських операцій та за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено фактом придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем під час дослідження зазначених документів не встановлено жодних порушень, щодо їх оформлення, в акті перевірки про це не зазначено.

Крім того, складені за результатами господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, документи (договори, податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт та інші первинні документи), які було надано перевіряючим, відповідають всім вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Колегія суддів зазначає, що всі вище зазначені обставини відповідачем по справі не заперечувались та підтверджуються змістом вище зазначеного акту перевірки та матеріалами справи.

Крім цього оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини між позивачем та ПП "Пенлайт", ПП Ноупен , ПП "Оріос", ПП "Ферріум", ПП "Клайв", ПП Дари Літа , ТОВ Мегаспецтрог , ПП Інтера актив є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Колегія суддів вказує, що про фактичне виконання вищезазначених договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Податкові накладні, складені на виконання операцій позивачем з вказаними контрагентами, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу п.201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України спричиняють втрату податковими накладними юридичної сили і доказовості.

Щодо посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування, колегія суддів зазначає наступне.

ТТН не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17 .

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі як на підставу відсутності реальності операцій позивача та контрагентів на відсутність у контрагентів матеріально-технічної та технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення, трудових ресурсів, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару колегія суддів зазначає наступне.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами .

Доводи відповідача здебільшого ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Дані посилання є підставами у сумніві реальності операцій та не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об'єктивно не спростовані.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Щодо посилань податкового органу в акті перевірки та апеляційній скарзі на наявність кримінального провадження по відношенню до деяких контрагентів- постачальників позивача, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100100000027 від 29.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч., в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, групу осіб, які використовуючи підконтрольні їм СГД з ознаками фіктивності проводять безтоварні транзитно- конвертаційні операції з підприємствами реального сектору економіки, при чому отримуючи матеріальну вигоду яка становить приблизно 10-12% від суми проконвертованих грошових коштів, колегія суддів зазначає наступне.

На вимогу Харківського апеляційного адміністративного суду документи по відповідній кримінальній справі, які б підтверджували наведені податковим органом факти, до суду надані не були. Відсутні вони й в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що станом на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі відсутній обвинувальний вирок суду.

Будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 , сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а .

Також в акті перевірки та апеляційній скарзі відповідач вказує на не підтвердження господарських операцій за ланцюгом попереднього придбання, при цьому сумнівними є операції саме контрагентів позивача з їх постачальниками.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов'язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того, результати спірних господарських операцій призвели до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків в частині отримання позивачем прибутку.

Посилання контролюючого органу на наявність податкової інформації щодо відсутності у ланцюгу поставки придбання товарів (робіт та послуг), що були в подальшому реалізовані позивачу його контрагентами, не вказують на відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки контролюючим органом не здійснювалось дослідження усіх господарських операцій контрагентів, зокрема, щодо попередніх періодів.

Щодо посилання відповідача на наявну податкову інформацію від ГУ ДФС у Сумській області стосовно ПП "Оріос" та ПП " Ферріум", податкову інформацію від ГУ ДФС у Голосіївському районі м. Києва стосовно ПП "Клайв", податкову інформацію ГУ ДФС в м. Києві стосовно ПП " Пенлайт", податкову інформацію від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві стосовно ПП " Ноупен" та ПП " Дари Літа", податкову інформацію від Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області стосовно ТОВ " Мегаспецторг" та податкову інформацію від Центрального відділення Маріупольської ОДПІ ГУ у Донецькій області стосовно ПП " Інтера Актив" з питань здійснення фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками, колегія суддів зазначає наступне.

Така податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем по справі надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушень з боку позивача з приводу використання та реалізації придбаного товару, судом не встановлено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДФС України у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000131421 від 18.10.2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 938 600, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234650,00 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання відповідача, що платіжне доручення №182 від 24.11.2016 року за Договором №АСО -2309/16 від 23.09.2016 року містить помилку в розрахунку податку на додану вартість, що є підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Судом встановлено, що платіжне доручення №182 від 24.11.2016 року було сформовано ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування з метою оплати послуг, наданих ПП Оріос за Договором №АСО -2309/16 від 23.09.2016 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжне доручення №182 від 24.11.2016 року за Договором №АСО -2309/16 від 23.09.2016 року у призначенні платежу містить математичну помилку, яка не має жодного наслідку та підстави для донарахування податкових зобов'язань ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування , оскільки графа призначення платежу платіжного доручення №182 від 24.11.2016 року не несе жодного податкового наслідку на бухгалтерський облік підприємства. Тому донарахування податкових зобов'язань ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування податкових зобов'язань з підстав математичної помилки в платіжному дорученні у графі призначення платежу є неправомірним.

Щодо посилань представника Головного управління ДФС у Харківській області на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018р. було прийняте на підставі документів, які не завірені належним чином, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

В даному випадку, враховуючи те, що документи (письмові докази) по справі, позивачем були надані до суду першої інстанції, суд першої інстанції належним чином завірені копії документів не витребував, та на підставі саме цих документів прийняв рішення, колегія суддів вважає за можливе долучити до матеріалів справи належним чином завірені копії документів по справі оскільки саме на них посилається позивач в позовній заяві та на підставі цих документів було прийняте рішення судом першої інстанції .

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, заявлених в межах доводів апеляційної скарги. Рішення суду не може бути скасовано з формальних підстав.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 по справі № 820/61/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 13.09.2018.