Рішення

від 06.09.2018 по справі 904/1508/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2018м. ДніпроСправа № 904/1508/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кулебі Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача - Яцура В.В. дов. б/н від 10.04.18р.

від відповідача - Савіна О.І. дов. №64 від 20.11.17р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСЕРВІС", м.Дніпро до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про розірвання договору оренди

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісервіс", м. Дніпро звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро про визнання протиправним та скасування рішення про розірвання договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 782 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не допускав невнесення плати за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.05.2018.

18.05.2018 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити, оскільки Орендарем порушено умови Договору щодо здійснення орендної плати протягом трьох місяців підряд, у зв'язку з чим у позивача утворилась заборгованість у розмірі 15 188, 58 грн., що вказує на правомірність дій відповідача щодо направлення листа - повідомлення №11-11-01829 від 21.03.2018 про розірвання договору оренди на підставі п. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України (1т. ,а.с. 79-83).

В судовому засіданні 22.05.2019 оголошувалась перерва до 06.06.2018.

22.05.2018 до канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов (1т., а.с. 95-102).

01.06.2018 на адресу суду позивачем подано відповідь на відзив на позов, за змістом якої позивач позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, оскільки у поданому відповідачем відзиві, взагалі відсутня оцінка стверджень позивача щодо нарахування додаткової орендної плати відповідно до результатів перевірки 09.10.2017 виконання орендарем умов договору оренди майна (1т., а.с. 103-118).

В судовому засіданні 06.06.2018 оголошувалась перерва до 19.06.2018.

19.06.2018 до канцелярії суду від представника відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. В запереченням відповідач зазначив, що Орендар за весь час дії Договору вносив орендну платну не регулярно, допускаючи прострочення платежів чим завдавав шкоду економічним інтересам держави. А тому, відповідач скориставшись своїм правом, який передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього (1т., а.с. 124-127).

Ухвалою господарського суду від 19.06.2018 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.07.2018.

04.07.2018 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до позову (щодо розрахунку заборгованості) аналогічні за змістом пояснення подані представником відповідача у судовому засіданні 05.07.2018.

У судовому засіданні 05.07.2018 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжних документів про сплату до державного бюджету платежів за оренду майна (1т., а.с. 177-194).

У судовому засіданні 05.07.2018 оголошувалась перерва до 19.07.2018.

17.07.2018 до канцелярії суду від позивача надійшла заява, за змістом якої позивачем доповнено позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин (1т., а.с. 235-238).

У судовому засідання 19.07.2018 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа № 12-13/2665-6837 від 17.07.2018 (1т., а.с. 239-241) та додаткові письмові пояснення до позову (1т., а.с. 242-245).

Також, 19.07.2018 позивачем подано клопотання про залучення Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. В обґрунтування клопотання зазначає, що залучення третьої особи зумовлено тим, що відповідач у справі не визнає факт сплати орендарем - ТОВ "Ісервіс" орендної плати у сумі 1500 грн. 24.10.2016 по квитанції №0662-5024-6512-3516, а як вбачається з листа Головного управління державної казначейської служби, зазначені кошти були зараховані до державного бюджету саме як орендна плата за оренду нерухомого майна.

19.07.2018 позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме позивач просить суд витребувати у Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області відомості щодо сплачених позивачем коштів за орендоване майно (2т., а.с. 1-4).

У судовому засіданні 19.07.2018 оголошувалась перерва до 6:00 год. цього ж дня.

Після оголошеної перерви, ухвалою суду від 19.07.2018 в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ІСЕРВІС" про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області - відмовлено, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, суд дійшов про необґрунтованість клопотання позивача про залучення відповідної особи до участі у даній справі порядку ст. 50 ГПК України; задоволено клопотання позивача про витребувати доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2018.

15.08.2018 на адресу суду від Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області супровідним листом №12-12/2882-7509 від 007.08.2018 надано інформації щодо зарахування коштів у сумі 1500, 00 грн. (2т., а.с. 20).

23.08.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення №10-11-05342 від 22.08.2018 (2т., а.с. 21-23).

У судовому засіданні 30.08.2018 позивач на виконання ухвали суду від 19.07.2018 надано для долучення до матеріалів справи копію заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" від 30.08.2018 (2т., а.с. 24-25).

У судовому засіданні 30.08.2018 оголошувалась перерва до 06.09.2018.

Позивач у судовому засіданні 06.09.2018 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 06.09.2018 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІСЕРВІС (далі - Позивач) укладено Договір оренди № 12/02-6065-ОД (далі - Договір, 1т., а.с. 18-24) індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов п. 1.1 договору, відповідач зобов'язався передати, а позивач зобов'язався прийняти у строкове платне користування державне окремо визначене нерухоме майно: нежитлове вбудоване приміщення площею 106,4 кв.м, розміщене за адресою місто Дніпропетровськ, пр. Гагаріна 11, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 16 червня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 984 306,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору, майно передавалось в оренду з метою: розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення без здійснення торгівлі (ремонт побутових приладів). Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Відповідно п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання - передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата встановлюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2016 року -4101,28 грн.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата - 50% зараховуються до державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням об'єкта оренди. Інша частина орендної плати-50% орендної плати перераховується Балансоутримувачу майна. Орендна плата перераховується у повному розмірі щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 3.9 Договору передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної штати заборгованість за нею становить загалом не менш як 3 місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком 2 роки 11 місяців, що діє з 4 серпня 2016 року по 3 липня 2019 року включно.

Як свідчить з матеріалів справи, на підставі Акту приймання - передачі орендованого майна від 04.08.2016 позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення площею 106, 4 кв. м, розміщене за адресою: місто Дніпропетровськ, пр. Гагаріна 11, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України (1т., а.с.25).

Після укладення Договору, сторонами 07.11.2016 уклали Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.08.2016 №12/02-6065-ОД , за змістом якої в пункті 1.2 Розділу 1 (предмет договору) внесли зміни в частині використання орендованого майна, виклавши його в наступній редакції: майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 7,0 кв.м та на площі 99,4 кв.м розміщення об'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт побутових приладів без права здійснення торгівлі) . Внесення змін до договору було обумовлене тим, що з метою запобігання нецільового використання орендованого майна не за цільовим призначенням, для законної можливості здійснювати продаж орендарем запчастин та аксесуарів до приладів, які надходять до сервісного центру (1т., а.с. 28-29).

До Додаткової угоди додавалися: Додаток № 1 Розрахунок орендної плати до Договору на 7 кв.м , відповідно до якого орендна палата встановлювалася у розмірі 18% річних і розподілялася наступним чином: щомісячна оплата 50% - до державного бюджету у розмірі 484,22 грн.; щомісячна оплата 50% - балансоутримувачу у розмірі 484,22 грн.; Додаток № 2 Розрахунок орендної плати до Договору на 99,4 кв.м , відповідно до якого орендна палата встановлювалася у розмірі 18% річних і розподілялася наступним чином: щомісячно 50% - до державного бюджету у розмірі 1909,99 грн. грн.; щомісячно 50% - балансоутримувачу у розмірі 1909,99 грн.; Додаток № 3 Зведений розрахунок орендної плати до договору на 16,4 кв.м. відповідно до якого щомісячна орендна палата розподілялася наступним чином: 50% - до державного бюджету у розмірі 2394,21 грн.; 50% - балансоутримувачу у розмірі 2394,20 грн. (1т., а.с. 30-33).

Судом встановлено, що Відповідач 21.02.2018 листом від 21.03.2018 №11-11-01829 (1т., а.с. 58-60) повідомив позивача, що відповідно до акту перевірки виконання умов договору (1т., а.с. 51-54) товариству необхідно терміново сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 15188,58 грн., завдаток 343,57 грн., пеню 2 253,63 грн., штраф у розмірі 3 037,71 грн.; сплатити недоотриману орендну плату до державного бюджету в сумі 21 388,38 грн., та Балансоутримувачу - 21 388,38 грн., а також повідомлено позивача про те, що даний лист є відмовою від Договору оренди державного майна від 04.08.2016 №12/02-6065-ОД, та вважати зазначений Договір розірваним з моменту одержання Орендарем цього листа.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відомості викладені в листі Відповідача від 21 березня 2018 № 11-11-01829 він вважає рішенням про розірвання Договору оренди в порядку передбаченому ч. 2 ст. 782 ЦК України та наполягав на тому, що Відповідач не мав жодних підстав для розірвання Договору оренди.

Позивач у позовній заяві стверджує, що рішення Регіонального відділення ФДМ України по Дніпропетровській області (Відповідач по справі) про відмову від договору оренди нежитлового приміщення укладеного з позивачем не відповідає вимогам ст.782 ЦК України, оскільки товариство не допускало невнесення плати за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд.

Також позивач зазначив, що заборгованість, про яку вказано у листі Відповідача від 21 березня 2018 №11-11-01829 у Позивача перед Відповідачем відсутня.

Під час розгляду справи відповідач не довів існування наведеного у Листі боргу. Позивач зазначив, що із змісту надісланого листа Відповідача від 21 березня 2018 №11-11-01829 неможливо встановити за який період орендних відносин виникла названа заборгованість, та які ж саме три місяці поспіль не були оплачені Позивачем в період оренди майна.

На підставі вищезазначеного, Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відмову від Договору оренди державного майна №12/02-6065-ОД від 04.08.2016 укладеного між позивачем та відповідачем, яке розташоване за адресою м. Дніпро проспект Гагаріна 11.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та вислухавши доводи сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено за розрахунками наданим відповідачем (1т., а.с. 197-200) період коли позивач не вносив орендну платню протягом трьох місяців поспіль було зазначено лютий, березень, квітень 2017 року. Сума заборгованості Позивача перед Відповідачем за його розрахунком становить 8245,51 грн.

Позивач заперечував проти наданого розрахунку, посилаючись на той факт, що в розрахунках відповідача не було зараховано грошові кошти у сумі 1500 гривень, які Позивачем були сплачені 24.10.2016 року.

Відповідач в свою чергу заперечував проти зарахування 1500,00 грн. в рахунок орендної плати посилаючись на те, що грошові кошти у сумі 1500 грн. були сплачені не за умовами встановленими в укладеному сторонами Договорі №12/02-6065-ОД від 04.08.2016, оскільки платіжний документ не містив належних відомостей за яким саме договором оренди було здійснено платіж. Так, квитанція на суму 1500,00 від 24.10.2016р. здійснена на рахунок 3111309379902 за кодом класифікації доходів бюджету 22080200.

За відомостями наданими суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області лист від 07 серпня 2018 № 12-12/2882-7509 свідчить, що 24.10.2016 на рахунок 31113093799002 за кодом класифікації доходів бюджету 22080200 меморіальним ордером від 24.10.2016 № @2PL761596 зараховані кошти у сумі 1500,00 грн. за наступним призначенням: "054, 37988155; 22080200, надходження від орендної плати за користування майном бюджетгагарина 11 пр. Гагарина 11 Буц Андрій Сергійович"(2т., а.с. 20).

Вищевказані обставини було встановлено лише в судовому засіданні при розгляді даної справи.

Відповідач надав усні пояснення та зазначви, що маючи великий обсяг інформації про надходження платежів від великої кількості орендарів він не мав можливості належним чином спрямувати платіж від 24.10.2016 на суму 1500,00 грн. на погашення заборгованості позивача за Договором №12/02-6065-ОД від 04.08.2016.

Представник позивача не надав суду відомостей з приводу здійснення уточнень до даного платежу, або листування з приводу спрямування вказаних коштів на оплату за Договором оренди №12/02-6065-ОД від 04.08.2016, але зазначив, що з огляду на вказаний платіж заборгованість позивача за Договором за три місяці поспіль, а саме лютий, березень, квітень 2017 року - була б відсутня.

За таким обставин судом встановлено, що вищевказані кошти Позивачем фактично сплачено, але у спосіб не передбачений Договором.

Відповідач фактично отримав кошти у сумі 1500 грн., але не врахував їх в орендну плату за Договором №12/02-6065-ОД від 04.08.2016 та не врахував даного факту при направлені на адресу Позивача відмови від Договору.

Позивач також стверджував, що Договором оренди було встановлено певний порядок його припинення.

Пунктом 10.3 Договору оренди встановлено, що зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою Сторін.

Пункт 10.6 Договору оренди встановлює, що чинність цього Договору припиняється внаслідок : закінчення строку на який його було укладено, приватизації орендованого майна Орендарем, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства Орендаря, ліквідації Орендаря - юридичної особи.

З огляду на наведені умови Договору оренди Позивач вважає, сторони договору зазначили у договорі виключний перелік підстав розірвання. Порядок розірвання передбачений у ст.782 ЦК України не може бути застосований, оскільки він не передбачений умовами Договору оренди.

З наведеним твердженням позивача суд не може погодитися, оскільки право наймодавця відмовитися від договору найму встановлено статтею 782 Цивільного кодексу України. Пункт 10.6 Договору не має вказівок про те, що перелік підстав для припинення договору є виключним. Іншими умовами Договору не передбачено відмови наймодавця від прав наданих йому частиною 1 ст. 782 ЦК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що Договір не містить обмежень прав наймодавця відмовитися від договору найму і вимотати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм закону, відповідач мав право скористатися своїм правом та відмовитися від договору найму на підставі ч.1 ст.782 ЦК України та направити повідомлення про відмову від договору.

Лист Регіонального відділення Фонду державного майна від 21 березня 2018 вих.№11-11-01829 саме і є таким повідомленням. Даний документ не є рішенням органу державної влади, оскільки, між сторонами склалися виключно цивільні правовідносини і Фонд державного майна є стороною у цивільного договору.

Відповідач заперечує факт існування саме певного рішення Регіонального відділення Фонду державного майна про відмову від Договору. Лист від 21 березня 2018 вих.№11-11-01829 Регіонального відділення Фонду державного майна відповідач визначає як повідомлення про своє волевиявлення, яке має наслідки передбачені ч. 2 ст. 782 ЦК України.

Суд звертає увагу, що Позивач вільний самостійно обирати спосіб захисту своїх прав.

Відповідно вимог ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї норми передбачені способи захисту прав та інтересів, зокрема, визнання права.

В даному випадку, на думку суду, ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є прямо встановлений ст. 16 ЦК України такий спосіб захисту, як визнання права. В даному випадку визнання права користування майном в межах та на умовах Договору.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

А тому, в рамках заявлених позовних вимог, суд не може перейти до розгляду питання щодо захисту прав та інтересів позивача через визнання права.

В рамках заявлених позовних вимог суд повинен визначити законність рішення відповідача та у разі його протиправності скасувати.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд не знаходить об'єкту оскарження, а тому не може оцінювати його правомірність. Прохання позивача про скасування відмови відповідача від договору оренди не є належним та не є ефективним способом захисту права, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСЕРВІС" (49000, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 27Д, код ЄДРПОУ 40364573) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 13467337) про визнання протиправним та скасування рішення про розірвання Договору оренди №12/02-6065-ОД від 04.08.2016 - відмовити.

Судові витрати залишити за Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСЕРВІС", м. Дніпро.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.09.2018.

Суддя Ю.Ю. Первушин