Рішення

від 14.09.2018 по справі 909/706/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И      14.09.2018  м. Івано-ФранківськСправа № 909/706/18    Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом:  Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"  бульвар Т. Шевченка, 18,          м. Київ, 01601 в особі Івано-Франківської філії, вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014 до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації Івано-Франківської області вул. Франка, 20, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700 про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат,               пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 24449,01 грн. Без виклику cторін          Встановив: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком"  в особі Івано-Франківської філії звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості  по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 24449,01 грн за період з січня 2017 року по грудень 2017 року (включно).      Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.           Позиція позивача.                                                                                                                                   Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до вимог ЦК України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295, надає телекомунікаційні послуги на підставі публічного договору споживачам, які мають пільги з їх оплати. Такі пільги, зокрема, встановлені відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства", а обов'язок з їх відшкодування покладений на відповідача, який є органом соціального захисту населення на території Верховинського району.                      Позиція відповідача.           07 вересня 2018 р., до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 1094/01-11/04 від 06.09.2018р.; вх. № 13577/18), відповідно до якого УПСЗН Верховинської районної державної адміністрації проти позовних вимог заперечило в повному обсязі у зв'язку з тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік"  не передбачені видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку; у місцевому бюджеті кошти на ці видатки також не затверджені. Враховуючи відсутність кошторисних призначень на надання пільг з послуг зв'язку, Управління, як бюджетна організація, немає можливості відшкодовувати витрати, пов'язані з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, і, як наслідок, у нього відсутня вина в невиконанні зобов'язання.           Також зазначає, що позивачем не подано доказів укладення договору про відшкодування пільг на телекомунікаційні послуги, пов'язані з наданням послуг окремим категоріям населення згідно статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, не підтверджено підписання актів звірок розрахунків за надані послуги, актів здавання-приймання послуг.            В обгрунтування заперечень, Відповідачем долучено до відзиву: копію депутатського звернення щодо затвердження районної програми відшкодування, компенсації за перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування автомобільним транспортом та за надані послуги зв'язку у Верховинському районі на 2017 рік та копію відповіді на депутатське звернення.           Відповідач не заперечує факту надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у 2017 році, їх обсяг, а також розмір понесених витрат на надання послуг на пільгових умовах.           Обставини встановлені судом.                                                                                                                   ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295.                                    У період з січня 2017 року по грудень 2017 року позивач надавав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території Верховинського  району Івано-Франківської області та які згідно із нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян.           Факт надання послуг та фактичне споживання їх пільговиками у заявлений період підтверджується наявними в матеріалах справи щомісячними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, у січні - грудні 2017 року за формою        № 2 пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 535                      від 04 жовтня 2007 р. (а.с. 14-37) та зведеним розрахунком заборгованості видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги по Верховинській РДА Івано-Франківської області (а.с. 11-13).           У  щомісячних розрахунках видатків вказано переліки споживачів-пільговиків за окремими видами пільг та суми наданих послуг; розрахунки видатків за період з січня по грудень 2017 року. Зазначені розрахунки, а також акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку надсилались відповідачу для проведення звірки розрахунків та відшкодування наданих пільг на телекомунікаційні послуги з місцевого бюджету (докази направлення наявні в матеріалах справи).           В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив компенсації витрат на надання послуг на пільговій основі і в останнього виникла заборгованість в розмірі 24449,01грн., позивач звернувся до суду із відповідним позовом.           Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.                                        Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.                                                                                                                            Відповідно до частин 1, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.                                                                                                                                                             За змістом частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.                                                                                                                                    Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.                                   Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                                                                                                               Як визначено в ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.                                                               Аналогічні положення містить і ч. 2 ст. 218 ГК України.                                                                           За змістом ч. 1 ст. 167 та ст. 170 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.                                                                                                                                                                     Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.             Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції  і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".           Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.                 За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.           Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".           Статтею 19 вказаного закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.                                                                                                                                                      Згідно з п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 19, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.                                 Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.                                                                      За змістом п. 10 ч. 1 ст. 13 цього Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.                                                      Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.                                                                       В п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.                                            Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.                                                                                                                                                                   Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має особу з інвалідністю з дитинства, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю.                                                                                                                         Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства", багатодітним сім'ям надаються такі пільги: позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.                                                                                                                                            Як визначено в п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування, зокрема, квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.                        Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.                                                                                            Згідно з п. 63 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.                                                                                                                                                                        За змістом ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.                                                                                                   В пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу визначено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на державні програми соціального захисту, зокрема, пільги окремим категоріям громадян.                               За змістом частин 1, 6 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій.                                                                                                                                                                      Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.                                                                                                                               Відповідно до пп. 1 п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117, уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.                                                                                                     Враховуючи те, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Верховинського району Івано-Франківської області державної політики у сфері соціального захисту населення, тому саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.                                                                                                                                                При цьому, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із Законів України.                                                                                                           Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що в Державному бюджеті України на відповідний рік видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного бюджетного законодавства, а із закону, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.           Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартість послуг, наданих пільговим категоріям громадян від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.           При цьому ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.           Також частиною 2 статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.           Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).           Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).           Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.           Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.           Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.           Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 і у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.           Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах Івано-Франківською філією ПАТ "Укртелеком" надано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.                         Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд в постановах від 4 червня 2018 р. у справі № 905/2074/17, від 24 липня 2018 р. у справі № 907/609/17.                                                        Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з 01 січня 2017 р. по 31 грудня 2017 р., а зазначені ним обставини щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки в 2017 році не є підставами для звільнення останнього від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.                                                                                                                               За наведених обставин та правових норм, позов ПАТ "Укртелеком" підлягає задоволенню.           Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.          Керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129,  232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд   ВИРІШИВ:         позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"  в особі Івано-Франківської філії до Управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості  по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 24449,01 грн  задоволити.      Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації Івано-Франківської області (вул. Франка, 20, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700; код ЄДРПОУ 22186235) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"  в особі Івано-Франківської філії            (вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014; код  ЄДРПОУ 21560766) -  24449,01 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок дев'ять гривень одну копійку) компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні)  судового збору.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне рішення складено 14.09.2018           Суддя                                                                           Неверовська Л.М.