Ухвала

від 19.06.2018 по справі 804/4506/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 червня 2018 р. Справа № 804/4506/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа 1: Царичанська районна спілка споживчих товариств, третя особа 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа 3: ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування запису,-

ВСТАНОВИВ

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа 1: Царичанська районна спілка споживчих товариств, третя особа 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа 3: ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:

- визнати нечинним та скасувати запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в„– 1291120011000025 від 25.06.2010 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Царичанська райспоживспілка (код ЄДРПОУ 01746397, юридична адреса: 51000, смт Царичанка, вул.Комсомольська, 109А) шляхом внесення реєстратором Царичанської державної адміністрації Дніпропетровської області відомостей про скасування даного запису.

Проаналізувавши зміст позовних вимог та додані до нього документи, норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що зазначений вище адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пункт 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Так, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є спір про право, який виник між АКІБ УкрСиббанк , Царичанською райспоживспілкою, а також ПАТ Дельта Банк на підставі укладених між ними кредитного договору № 11380049000 від 05.08.2008 року, договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами б/н від 08.12.2011 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &?у;…&?я; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?м;…&gі;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції до 15.12.2017 року, що діяла на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року, що діяла на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року, що діяла на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року, що діяла на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до частини 1 ст. 19 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

За визначенням п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.3 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року, що діяла на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до позовної заяви ПАТ Дельта Банк звернулося до суду з адміністративним позовом до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа 1: Царичанська районна спілка споживчих товариств, третя особа 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа 3: ОСОБА_1, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в„–1291120011000025 від 25.06.2010 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Царичанська райспоживспілка (код ЄДРПОУ 01746397, юридична адреса: 51000, смтЦаричанка, вул. Комсомольська, 109А) шляхом внесення реєстратором Царичанської державної адміністрації Дніпропетровської області відомостей про скасування даного запису, посилаючись на той факт, що станом на 15.05.2018 року в Царичанській райспоживспілці перед ПАТ Дельта Банк існує заборгованість за кредитним договором №11380049000 від 05.08.2008 року, тому дії та рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської обласні порушили його право на погашення райспоживспілкою кредитної заборгованості за вказаним кредитним договором №11380049000 від 05.08.2008 року.

Разом з цим, в цьому випадку оскаржуваним діям відповідача передує невирішений між сторонами спір про право, зокрема, про право на отримання непогашених зобов'язань перед банком у зв'язку із існуванням непогашеної кредитної заборгованості за кредитним договором.

Наведене свідчить про те, що заявлені у справі вимоги випливають із відносин, які мають приватно-правовий характер, а оскаржувані дії відповідача є лише наслідком реалізації сторонами по справі їх прав.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року, що діяла на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Згідно із пунктом 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Згідно до ч. 1, 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, в даному випадку наявний спір про право, що врегульовано нормами Господарського процесуального кодексу України, тому останній підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Таким чином, спір не є публічно-правовим, а випливає з приватноправових відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України ) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 6 статті 170 КАС України закріплено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі та зазначити, що даний спір повинен розглядатись за правилами Господарського процесуального кодексу України, тобто в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа 1: Царичанська районна спілка споживчих товариств, третя особа 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа 3: ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування запису.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовними матеріалами.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36б, код ЄДРПОУ 34047020).

Відповідач: Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (51000, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17, код ЄДРПОУ 04052413).

Третя особа1: Царичанська районна спілка споживчих товариств (51000, смт.Царичанка, вул. Комсомольська, 109А. код ЄДРПОУ 01746397).

Третя особа 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Третя особа 3: ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код ОКПП НОМЕР_1).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков