Постанова

від 31.10.2018 по справі 804/4506/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

31 жовтня 2018 року м. Дніпросправа № 804/4506/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. (суддя Ільков В.В.) в справі № 804/4506/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - Царичанська районна спілка споживчих товариств, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про визнання нечинним та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - Царичанська районна спілка споживчих товариств, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) № 12191120011000025 від 25.06.2010 р. про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Царичанської райспоживспілки (код ЄРДПОУ 01746397) шляхом внесення реєстратором відомостей про скасування запису.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав порушення норм процесуального права, направити справу для повторного розгляду до суду першої інстанції. Вказує на порушення норм процесуального права, оскільки спір є публічно-правовим.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є спір про право, який виник між АКІБ УкрСиббанк , Царичанською райспоживспілкою та ПАТ Дельта Банк на підставі укладених між ними кредитного договору № 11380049000 від 05.08.2008 року, договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами б/н від 08.12.2011 року.

Зважаючи на підстави позову, а саме, що станом на 15.05.2018 року в Царичанській райспоживспілці перед ПАТ Дельта Банк існує заборгованість за кредитним договором №11380049000 від 05.08.2008 року, тому дії та рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської обласні порушили право позивача на погашення райспоживспілкою кредитної заборгованості за вказаним кредитним договором №11380049000 від 05.08.2008 року, суд першої інстанції вважав, що в цьому випадку оскаржуваним діям відповідача передує невирішений між сторонами спір про право, зокрема, про право на отримання непогашених зобов'язань перед банком у зв'язку із існуванням непогашеної кредитної заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим дійшов висновку, що заявлені у справі вимоги випливають із відносин, які мають приватно-правовий характер, а оскаржувані дії відповідача є лише наслідком реалізації сторонами по справі їх прав.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вказав, що цей спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Позивачем за цим позовом оскаржується запис в ЄДР про реєстрацію припинення юридичної особи - Царичанської райспоживспілки.

Підставою позову позивачем зазначено, що станом на 15.05.2018 року Царичанська райспоживспілка має перед ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №11380049000 від 05.08.2008 року, тому дії та рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської обласні порушили право позивача на погашення райспоживспілкою кредитної заборгованості за вказаним кредитним договором №11380049000 від 05.08.2008 року.

Позивачем в обґрунтування протиправності рішення державного реєстратора вказано про недотримання відповідачем приписів статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині не проведення перевірки документів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. За приписами ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Пунктом 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Оскільки відповідно до приписів діючого процесуального законодавства до компетенції адміністративного суду не належить розгляд вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора у випадках, коли вони є похідними від вимог у приватно-правовому спорі, а в розглядуваному випадку наявний спір щодо майнових вимог, у зв'язку з яким заявляються вимоги про законність реєстраційних дій, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про закриття провадження у справі та роз'яснено позивачу, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд при цьому вважає за необхідне вказати на наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Доводи апелянта про незгоду з висновком суду першої інстанції, що в розглядуваному випадку наявний спір про право, оскільки предмет позову є незаконність рішення відповідача за наслідками здійснення розпорядчих функцій, а позивачем не заявлялися вимоги про визнання цивільних прав, спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. в справі № 804/4506/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. в справі № 804/4506/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - Царичанська районна спілка споживчих товариств, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про визнання нечинним та скасування запису залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 31.10.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.10.2018 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко