Рішення

від 04.09.2018 по справі 819/730/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/730/18

04 вересня 2018 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Прокоп"юк О.О.

представника відповідача Дущенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "КОБ-БУД" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "КОБ-БУД" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 № 0060361207, податкової вимоги від 06.02.2018 № 2778-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19.00.17.14/2645.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчих засіданнях у даній справі, які проводилися 06.06.2018, 14.06.2018 оголошувалась перерва для надання сторонами у справі додаткових доказів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.07.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 30.07.2018 оголошувалась перерва до 13.08.2018 та продовжено процесуальні строки розгляду справи судом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 розгляд даної справи відкладено на 17.08.2018 відповідно до статті 205 КАС України.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судових засіданнях у даній справі, які проводилися 17.08.2018, 22.08.2018 оголошувалась перерва.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 розгляд даної справи відкладено на 04.09.2018 відповідно до статті 205 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що працівником Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "КОБ-БУД" за вересень 2017 р. За результатами перевірки складено акт від 16.11.2017 № 2095/19-00-12-07/37894392, на підставі якого відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 14.12.2017 № 0060361207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 312500 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62500 грн. Оскільки, позивач не здійснив сплату в установлений строк грошового зобов'язання згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення, відповідач виніс та надіслав позивачу податкову вимогу від 06.02.2018 № 2778-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19-00-17-14/2645. Прийняті відповідачем зазначені податкове повідомлення - рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

28.09.2017 ПП "КОБ-БУД" отримало від ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" кошти в сумі 500000 грн., як аванс за пісок. Надалі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України ПП "КОБ-БУД" склало податкову накладну № 12 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 500000 грн., в тому числі ПДВ на суму 83333,33 грн. та 14.10.2017 направило для реєстрації в ЄРПН. Однак, ДФС України зазначену податкову накладну прийняла, але реєстрацію зупинила, про що сформувала квитанцію № 1 від 14.10.2017 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після зупинення реєстрації ПН № 12, позивач подав ще 12 податкових накладних (ПН № 14-25 від 28.09.2017) на реєстрацію в ЄРПН на ту саму подію (авансовий платіж на 500000 грн. від 28.09.2017 отриманий від ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд"), вважаючи, що таким чином їхня реєстрація не буде зупинена, а самі податкові накладні буде зареєстровано. Проте, реєстрація усіх ПН № 14-25 також була зупинена, про що ПП "КОБ-БУД" отримало відповідні квитанції.

Надалі, при складані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р., податкові накладні ПН № 12 та ПН № 14-25 були включені у податкове зобов'язання на суму 432127 грн. 31.10.2017 позивач подав уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому було відмінусовано всі ПН № 14-25 від 28.09.2017 включно, оскільки вони були продубльовані до ПН 12, а тому сума податкових зобов'язань згідно уточненого розрахунку була змінена з 432127 грн. на 182127 грн., тобто 250000 грн. різниці, що і було розцінено відповідачем як заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 250000 грн. Водночас, позивач звернув увагу на те, що на момент подачі уточненого розрахунку податкових зобов'язань та проведення зазначеної камеральної перевірки, ПП "КОБ-БУД" не мало можливості провести розрахунок коригування ПН № 14-25 від 28.09.2017, оскільки останні все ще перебували у заблокованому стані, а тому позивач фактично був позбавлений можливості своєчасно усунути допущені помилки під час складання та подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р. Лише станом на 22.02.2018, коли остання податкова накладна була розблокована, позивач провів розрахунок коригування ПН № 14-25 від 28.09.2017, у зв'язку з чим податкові накладні ПН № 14-25 були виключені з ЄРПН.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач під час зазначеної камеральної перевірки безпідставно дійшов висновку, що позивач здійснив заниження податкового зобов'язання у декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р. в сумі 250000 грн., що призвело заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 250000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 04.06.2018 (арк. справи 118-120) та додатковому поясненні від 16.08.2018 (арк. справи 188-193), просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені дії відповідача щодо прийняття на підставі акта перевірки 16.11.2017 № 2095/19-00-12-07/37894392 оскарженого податкового повідомлення - рішення здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому відзиві на позовну заяву (арк. справи 104-108) та запереченні (арк. справи 125 - 127), просила у задоволені позову відмовити.

Додатково зазначила, що, оскільки позивач не здійснив сплату в установлений строк грошового зобов'язання згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення, відповідач виніс та надіслав позивачу податкову вимогу від 06.02.2018 № 2778-17 та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19-00-17-14/2645 відповідно до ПК України.

Також представник відповідача, звернула увагу суду на те, що ПП "КОБ-БУД" повинно було зменшити податкові зобов'язання шляхом складання розрахунків коригування до помилкових податкових накладних та включенням їх в декларацію за відповідний звітний період, а не шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, що працівником Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "КОБ-БУД" за вересень 2017 р.

За результатами перевірки складено акт від 16.11.2017 № 2095/19-00-12-07/37894392 (арк. справи 22-24), у якому встановлено заниження ПП "КОБ-БУД" податкового зобов'язання у декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 р. № 9227159500 від 31.10.2017) в сумі 250000, що призвело заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 250000 грн., чим порушено пункт 201.1 статті 201, пункт 187.1 статті 187, пункт 4 статті 200 ПК України.

Не погоджуючись із висновками, які викладені в акті перевірки від 16.11.2017 № 2095/19-00-12-07/37894392, позивач подав до Головного управління ДФС у Тернопільській області заперечення до зазначеного акта перевірки (арк. справи 25-27). Згідно листа від 30.11.2017 № 7791/10/19-00-12-07/18313, постійною комісією із розгляду спірних питань ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення залишити висновки до акта камеральної перевірки без змін, а заперечення без задоволення (арк. справи 28).

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 14.12.2017 № 0060361207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 312500 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62500 грн.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем у справі, що оскаржене податкове повідомлення - рішення надіслано позивачу за його місцезнаходженням рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт вернувся відповідачу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (арк. справи 111-112).

За таких обставин, суд критично ставиться до твердження позивача на те, що оскаржене податкове повідомлення - рішення позивач не отримував, оскільки податкове повідомлення - рішення від 14.12.2017 № 0060361207 надіслано позивачу за податковою адресою, а тому відповідно до статті 42 ПК України таке податкове повідомлення - рішення вважається належним чином врученим позивачу.

Надалі, у зв'язку з тим, що позивач не здійснив сплату в установлений строк грошового зобов'язання згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення, відповідач виніс та надіслав позивачу податкову вимогу від 06.02.2018 № 2778-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19-00-17-14/2645 (арк. справи 19-21).

Не погодившись із оскарженими податковим повідомленням - рішенням, податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу позивач звернувся у відповідності до статті 56 ПК України до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 № 0060361207, податкової вимоги від 06.02.2018 № 2778-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19.00.17.14/2645. Рішенням ДФС України від 15.03.2018 № 8899/6/99-99-11-01-01/25 (арк. справи 94) продовжено строк розгляду скарги в частині оскарження податкового повідомлення - рішення до 28.04.2018.

Згідно рішення № 12410/6/99-99-11-01-01-25 від 10.04.2018, прийнятого ДФС України, скарга позивача на оскаржене податкове повідомлення - рішення залишена без розгляду, у зв'язку із пропуском строків на адміністративне оскарження.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що передумовою для встановлення порушень податкового законодавства були наступні події.

28.09.2017 ПП "КОБ-БУД" отримало від ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" кошти у сумі 500000 грн., як аванс за пісок, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (арк. справи 29) та не заперечується позивачем у справі.

Надалі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України ПП "КОБ-БУД" склало податкову накладну № 12 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 500000 грн., в тому числі ПДВ на суму 83333,33 грн. та 14.10.2017 направило для реєстрації в ЄРПН (арк. справи 30).

Однак, ДФС України зазначену податкову накладну прийняла, але реєстрацію зупинила, про що сформувала квитанцію № 1 від 14.10.2017 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (арк. справи 31).

Після зупинення реєстрації ПН № 12, позивач 28.09.2018 подав ще 12 податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН з тих же підстав, що зазначалось раніше, зокрема:

- ПН № 14 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 100800 грн., в тому числі ПДВ на суму 16800 грн.;

- ПН № 15 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 195200 грн., в тому числі ПДВ на суму 32533,33 грн.;

- ПН № 16 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 204000 грн., в тому числі ПДВ на суму 34000 грн.;

- ПН № 17 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 500000,40 грн., в тому числі ПДВ на суму 83333,40 грн.;

- ПН № 18 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 60000 грн., в тому числі ПДВ на суму 10000 грн.;

- ПН № 19 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 48000 грн., в тому числі ПДВ на суму 8000 грн.;

- ПН № 20 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 66000 грн., в тому числі ПДВ на суму 11000 грн.;

- ПН № 21 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 30000 грн., в тому числі ПДВ на суму 5000 грн.;

- ПН № 22 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 60000 грн., в тому числі ПДВ на суму 10000 грн.;

- ПН № 23 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 92400 грн., в тому числі ПДВ на суму 15400 грн.;

- ПН № 24 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 69600 грн., в тому числі ПДВ на суму 11600 грн.;

- ПН № 25 від 28.09.2017 на ТОВ "Тернопільбуд" СБУ "Спецбуд" на суму 74000 грн., в тому числі ПДВ на суму 12333,33 грн. (арк. справи 32-43).

Реєстрація зазначених ПН № 14-25 також була зупинена, про що ПП "КОБ-БУД" отримало відповідні квитанції від 14 - 15.10.17 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (арк. справи 44-55).

Проте, позивачем при складані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р., податкові накладні ПН № 12 та ПН № 14-25 всі були включені у податкове зобов'язання на суму 432127 грн. (арк. справи 56-57).

31.10.2017 позивач подав уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому було відмінусовано всі ПН № 14-25 від 28.09.2017 включно, а тому сума податкових зобов'язань згідно уточненого розрахунку була змінена з 432127 грн. на 182127 грн., тобто 250000 грн. різниці (арк. справи 60-61).

Водночас, як слідує з матеріалів справи, що зазначені ПН № 12 та ПН № 14-25 були зареєстровані на підставі відповідних рішень Комісій ДФС України, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, зокрема:

- 06.12.17 зареєстрована ПН №12 від 28.09.17 на загальну суму з ПДВ 500 000 грн., та ПН № 16 від 28.09.2017, і ПН № 24 від 28.09.2017, в подальшому:

- 10.01.18 зареєстровані ПН № 14 від 28.09.2017; ПН № 15 від 28.09.2017;

- 15.02.18 зареєстровано: ПН № 17 від 28.09.2017;

- 19.02.18 зареєстрована ПН № 19 від 28.09.2017; ПН № 20 від 28.09.2017; ПН № 21 від 28.09.2017; ПН № 25 від 28.09.2017;

- 20.02.18 зареєстровано: ПН № 18 від 28.09.2017; ПН № 23 від 28.09.2017№;

- 22.02.18 зареєстрована ПН № 22 від 28.09.2017 (арк. справи 63-75).

Також, як слідує з пояснень позивача, коли остання податкова накладну було розблоковано (зараєстрована), позивач 22.02.2018 провів розрахунок коригування ПН № 14-25 від 28.09.2017, у зв'язку з чим податкові накладні ПН № 14-25 були виключені з ЄРПН (арк. справи 76-87).

Таким чином, позивач вважає, що на момент подачі уточненого розрахунку податкових зобов'язань та проведення зазначеної камеральної перевірки, ПП "КОБ-БУД" не мало можливості провести розрахунок коригування ПН № 14-25 від 28.09.2017, оскільки останні все ще перебували у заблокованому стані, а тому позивач фактично був позбавлений можливості своєчасно усунути допущені помилки під час складання та подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У свою чергу, за змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що для виникнення обов'язку платника податку - продавця (постачальника) товарів з включення суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, не є важливим факт реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (прийняття податкової накладної, неприйняття її в електронному вигляді чи зупинення її реєстрації), а визначальним є факт її складання та подання на реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України).

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 192.3 статті 192 ПК України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що для виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів, платник податку - продавець (постачальник) має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, зазначивши в ньому виправлені дані, та зобов'язаний зареєструвати його в ЄРПН і лише після такої реєстрації він має право зменшити суму податкових зобов'язань за відповідний звітний період (звільняється від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період).

Враховуючи зазначене, ПП "КОБ-БУД" повинно було зменшити податкові зобов'язання шляхом складання розрахунків коригування до помилкових податкових накладних та включенням їх в декларацію за відповідний звітний період, а не шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, як слідує з матеріалів справи, що відповідно до системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ІС "Податковий блок" є наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями ПП "КОБ-БУД" та податковим кредитом ТОВ "Тернопільбуд" за вересень 2017 р., а саме заниження зобов'язань ПП "КОБ-БУД" в сумі 250 000,06 грн. (арк. справи 128-129).

Зазначена розбіжність як слідує з витягу ІС "Податковий блок" виникла за рахунок подвійного зменшення зобов'язань ПП "КОБ-БУД" уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.10.2017 № 9227159500 (зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на 250000,06 грн.) та розрахунками коригування на загальну суму ПДВ 250000,06 грн. (45600,00 грн. - № 9022823969 від 15.02.2018, 16800,00 грн. - № 9026240722 від 20.02.2018, 187600,06 грн. - № 9047116691 від 18.03.2018).

У той час, як ТОВ "Тернопільбуд" задекларовано податковий кредит за вересень 2017 р. в сумі 358 250,06 грн. та зменшено його тільки розрахунками коригування в розмірі 237000,06 грн.

Таким чином, ПП "КОБ-БУД" неправомірно занизило податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 250000,06 грн., що стало підставою для прийняття контролюючим органом оскарженого податкового повідомлення - рішення на підставі акта камеральної перевірки від 16.11.2017 № 2095/19-00-12-07/37894392.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України сума нарахованого грошового зобов'язання підлягала сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання оскарженого податкового повідомлення - рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження), а також те, що платником податку не була здійснена сплата в установлений строк грошового зобов'язання, то відповідач виніс та надіслав позивачу податкову вимогу від 06.02.2018 № 2778-17 та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19-00-17-14/2645 згідно статей 59, 89 ПК України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржені податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті контролюючим органом у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог приватного підприємства "КОБ-БУД" (адреса: с. Курники, Тернопільський район, Тернопільська область, 47710, код ЄДРПОУ 37894392) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області (адреса: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 39403535) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 № 0060361207, податкової вимоги від 06.02.2018 № 2778-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 № 1015/10/19.00.17.14/2645, - відмовити в повному обосязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.09.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.