Постанова

від 19.02.2019 по справі 819/730/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/2774/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства КОБ-БУД на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, головуючий суддя - Мірінович У.А., ухвалене о 12:24 год. у м. Тернополі, повний текст якого складено 14.09.2018 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства КОБ-БУД до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року позивач - ПП КОБ-БУД звернулося в суд з позовом до ГУ ДФС у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 року №0060361207, податкову вимогу від 06.02.2018 року №2778-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 року №1015/10/19.00.17.14/2645.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що на момент подачі уточненого розрахунку податкових зобов язань та проведення зазначеної камеральної перевірки, ПП КОБ-БУД не мало можливості провести розрахунок коригування ПН № 14-25 від 28.09.2017 року, оскільки останні все ще перебували у заблокованому стані, а тому позивач фактично був позбавлений можливості своєчасно усунути допущені помилки під час складання та подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року. Лише станом на 22.02.2018 року, коли остання податкова накладна була розблокована, позивач провів розрахунок коригування ПН № 14-25 від 28.09.2017 року, у зв язку з чим податкові накладні ПН № 14-25 були виключені з ЄРПН.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ПП КОБ-БУД оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ДФС України безпідставно зупинила реєстрацію ПН №12, 14-25, чим штучно створила обставини для позивача, при яких він не мав можливості виправити самостійно допущені помилки, а відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування може бути складений лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.09.2017 року ПП КОБ-БУД отримало від ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд кошти у сумі 500 000 грн., як аванс за пісок, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 29) та не заперечується сторонами у справі.

Надалі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України ПП КОБ-БУД склало податкову накладну № 12 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 500 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 83 333,33 грн. та 14.10.2017 року направило для реєстрації в ЄРПН (а.с. 30).

Однак, ДФС України зазначену податкову накладну прийняла, але реєстрацію зупинила, про що сформувала квитанцію № 1 від 14.10.2017 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 31).

Після зупинення реєстрації ПН №12, позивач 28.09.2017 року подав ще 12 податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН з тих же підстав, що зазначалось раніше, зокрема:

- ПН № 14 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 100 800 грн., в тому числі ПДВ на суму 16 800 грн.;

- ПН № 15 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 195 200 грн., в тому числі ПДВ на суму 32 533,33 грн.;

- ПН № 16 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 204 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 34 000 грн.;

- ПН № 17 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 500 000,40 грн., в тому числі ПДВ на суму 83 333,40 грн.;

- ПН № 18 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 60 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 000 грн.;

- ПН № 19 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 48 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 000 грн.;

- ПН № 20 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 66 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 000 грн.;

- ПН № 21 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 30 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 5 000 грн.;

- ПН № 22 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 60 00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 000 грн.;

- ПН № 23 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 92 400 грн., в тому числі ПДВ на суму 15 400 грн.;

- ПН № 24 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 69 600 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 600 грн.;

- ПН № 25 від 28.09.2017 року на ТОВ Тернопільбуд СБУ Спецбуд на суму 74000 грн., в тому числі ПДВ на суму 12 333,33 грн. (а.с. 32-43).

Реєстрація зазначених ПН № 14-25 також була зупинена, про що ПП КОБ-БУД отримало відповідні квитанції від 14 - 15.10.2017 року та ДФС України запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 44-55).

Проте, позивачем при складані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року, податкові накладні ПН № 12 та ПН № 14-25 всі були включені у податкове зобов язання на суму 432 127 грн. (а.с. 56-57).

31.10.2017 року позивач подав уточнений розрахунок податкових зобов язань з податку на додану вартість у зв язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому було відмінусовано всі ПН № 14-25 від 28.09.2017 року включно, а тому сума податкових зобов язань згідно уточненого розрахунку була змінена з 432 127 грн. на 182 127 грн., тобто 250 000 грн. різниці (а.с. 60-61).

Працівником Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП КОБ-БУД за вересень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.11.2017 року №2095/19-00-12-07/37894392 (а.с. 22-24), у якому встановлено заниження ПП КОБ-БУД податкового зобов язання у декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов язань з податку на додану вартість у зв язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року №9227159500 від 31.10.2017 року) в сумі 250 000 грн., що призвело заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 250 000 грн., чим порушено пункт 201.1 статті 201, пункт 187.1 статті 187, пункт 4 статті 200 ПК України.

Не погоджуючись із висновками, які викладені в акті перевірки від 16.11.2017 року №2095/19-00-12-07/37894392, позивач подав до Головного управління ДФС у Тернопільській області заперечення до зазначеного акта перевірки (арк. справи 25-27). Згідно листа від 30.11.2017 року № 7791/10/19-00-12-07/18313, постійною комісією із розгляду спірних питань ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення залишити висновки до акта камеральної перевірки без змін, а заперечення без задоволення (арк. справи 28).

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 14.12.2017 року №0060361207, яким збільшено суму грошового зобов язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 312 500 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62 500 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПП КОБ-БУД неправомірно занизило податкові зобов язання з ПДВ у розмірі 250 000,06 грн., відтак оскаржені податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті контролюючим органом у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов язаних з визначенням об єктів оподаткування та/або податкових зобов язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Також, відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні податкове законодавство не передбачає.

Позивач не зобов язаний включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов язання за заблокованою (статус реєстрацію зупинено ) в ЄРПН складеною податковою накладною, то відповідно і податкові зобов язання за такою операцією не повинні бути включені до податкової звітності.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №820/6615/17.

Відтак, твердження контролюючого органу про обов язок позивача відобразити податкові зобов язання у податковій звітності за заблокованою в ЄРПН складеною податковою накладною є необґрунтованими та такими, що не містять правового підґрунтя, а реєстрація податкових накладних була зупинена не з вини підприємства, що виключає протиправність його діянь.

Згідно із п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Також, згідно із п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктами 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, оскільки колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення - рішення, на підставі якого виник податковий борг у позивача, то, враховуючи відсутність податкового боргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржені податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу також є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог податкового законодавства, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства КОБ-БУД задовольнити, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі №819/730/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 14.12.2017 року №0060361207.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 06.02.2018 року №2778-17.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області про опис майна у податкову заставу від 06.02.2018 року № 1015/10/19.00.17.14/2645.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов Н. М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови складено 22.02.2019 року.