Рішення

від 13.09.2018 по справі 176/634/18

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/634/18

провадження №2/176/535/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря Ханіної М.Г.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ДОР - Прохоренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної ради, голови ліквідаційної комісії комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії щодо працевлаштування в навчальних закладах м. Жовті Води або в інших установах, солідарне стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, солідарне стягнення компенсації за додаткові відпустки, солідарне стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, витрат на професійну правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким зобов'язати відповідачів виконати обов'язок щодо працевлаштування її в навчальних закладах м. Жовті Води, що належить Дніпропетровській обласній раді, або в інших установах. Стягнути солідарно з відповідачів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням зобов'язання по працевлаштуванню в сумі 8253,00 грн. за період з 13 березня 2018 року по 02 квітня 2018 року та за період з 03 квітня 2018 року по день ухвалення рішення в розрахунку середньоденного заробітку в сумі 393 грн. за кожний день. Стягнути солідарно з відповідачів на її користь компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2017 рік в сумі 3930 грн., компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2018 рік в сумі 3930 грн. Стягнути солідарно з відповідачів на її користь середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку в сумі 8253, 00 грн. за період з 13 березня 2018 року по 02 квітня 2018 року та за період з 03 квітня 2018 року по день ухвалення рішення в розрахунку середнього заробітку в сумі 393 грн. за кожний день, а також судові витрат в розмірі 1409,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500, 00 грн.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що з 01 вересня 2001 року працювала в комунальному вищому навчальному закладі Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради , власником якого є Дніпропетровська обласна рада. З 16 березня 2016 року на підставі контракту на підставі якого вона була призначена на посаду завідуючого кафедрою Економічна кібернетика . З 01 грудня 2016 року на підставі додаткової угоди вона була переміщена на посаду завідувача кафедрою Компютерні та інформаційні технології і моделювання економіки . 14 липня 2017 року Дніпропетровською обласною радою на засіданні 9-ї сесії було прийнято рішення про ліквідацію Комунального вищого навчального закладу Інституту підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради. 12 вересня 2017 року вона була попереджена виконуючою обов'язки ректора ОСОБА_5 про майбутнє звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією з 31 жовтня 2017 року. Оскільки, вона, як жінка, яка має дитину віком до трьох років, 19 жовтня 2017 року звернулась до Дніпропетровської обласної ради з приводу дотримання при звільненні гарантій передбачених ч.3 ст. 184 КзПП України, але не отримала мотивованої відповіді. Тоді, 24 жовтня 2017 року вона звернулась до голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 щодо виконання вимог ч.3 ст. 184 КзПП України при її звільненні, яка своїм листом повідомила, що на сьогоднішній день її працевлаштування у вищих навчальних закладах м. Жовті Води відповідно до спеціальності, кваліфікації та теперішнього посадового окладу є неможливим . 20 січня 2018 року вона знову звернулася до Дніпропетровської обласної ради щодо її працевлаштування та отримала відповідь що питання про її працевлаштування на даний час вирішується. Про результати буде повідомлено додатково. 12 березня 2018 року її було звільнено за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України без дотримання вимог про працевлаштування, передбачених ч.3 ст. 184 КЗпП України. В день звільнення 12 березня 2018 року їй було видано трудову книжку та наказ про звільнення але не було здійснено повний розрахунок, як це передбачено законодавством, а саме не було перераховано компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2017 рік в сумі 3930 грн. 00 коп. та компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2018 рік в сумі 3930 грн. 00 коп., у зв'язку з цим, окрім вказаних сум позивач просить стягнути солідарно середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням зобов'язання по працевлаштуванню.

В судовому засіданні позивач та її повноважний представник позов підтримали за підстав, наведених вище та просили задовольнити його в повному обсязі. При цьому, позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що після закриття лікарняного листа 07.03.2018 року на роботу вона вийшла 09.03.2018 року, оскільки 08.03.2018 року було вихідним днем. При цьому лікарняний лист вона змогла подати голові ліквідаційної комісії лише 12.03.2018 року, тобто в день свого звільнення, оскільки останньої в ці дні на роботі не було. Також, разом із лікарняним, вона намагалась подати свідоцтво про народження другої дитини, але ОСОБА_5 його не прийняла, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 вже звільнена і дане свідоцтво не має для неї ніякого значення.

Представник Дніпропетровської обласної ради в судовому засіданні та у письмовому відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність заявлених вимог та на те, що Дніпропетровська обласна рада не є належним відповідачем по справі, так як не є суб'єктом трудових відносин щодо яких виник спір, оскільки позивач укладала контракт саме з Комунальним вищим навчальним закладом Інститут підприємництва Стратегія . Також відповідач вважає, що обов'язок щодо працевлаштування відповідачі Комунальний вищий навчальний заклад Інститут підприємництва Стратегія та голова ліквідаційної комісії ОСОБА_5 виконала, направивши листи до Жовтоводської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з питання наявності вакантних посад для працевлаштування позивача, до КВНЗ Жовтоводський педагогічний коледж ДОР та пропонувала в усній формі посаду архіваріуса у Комунальним вищим навчальним закладом Інститут підприємництва Стратегія , але позивач від запропонованої посади відмовилася. Щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсацій то представник Дніпропетровської обласної ради зазначає, що законодавством не передбачено солідарного стягнення заборгованості по заробітній платі, щодо стягнення компенсацій за відпустки то представник позивача звертає увагу суду на те, що Дніпропетровська обласна рада не є учасником трудових відносин між позивачем та відповідачем Комунальним вищим навчальним закладом Інститут підприємництва Стратегія .

Представник Комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія у судове засідання не з'явився відзиву на позов від відповідача не надходило.

Голова ліквідаційної комісії Комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 також у судове засідання не з'явилась у своїй заяві просила розглядати справу без її участі. Відзиву на позов від ОСОБА_5 також не надходило. Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_5, де остання з приводу працевлаштування ОСОБА_1 зазначила, що нею, як головою ліквідаційної комісії, були направлені листи відповідного змісту до Жовтоводської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з питання наявності вакантних посад працевлаштування, до промислового коледжу Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, КВНЗ Жовтоводський педагогічний коледж ДОР, ДПТНЗ західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти щодо можливості працевлаштування ОСОБА_1, до департаменту освіти і науки облдержадміністрації та голові Дніпропетровської обласної ради Пригунову Г.О. Щодо компенсації за додаткові відпустки то ОСОБА_1 отримала право на щорічну додаткову відпустку 10 днів після народження другої дитини, але на момент її звільнення вона не мала документів, що підтверджують право на додаткову відпустку, тому виплатити компенсацію було неможливо.

Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом з дослідженого оригіналу трудової книжки позивача - ОСОБА_1 встановлено, що остання перебувала у трудових відносинах з Комунальним вищим навчальним закладом Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради з 01.09.2001 року до 12.03.2018 року. В ході її трудової діяльності ІП Стратегія неодноразово змінювала свою назву. /а.с.14-15/

Згідно контракту від 16.03.2016 року, укладеного з Обласним комунальним навчальним закладом Інститут підприємництва Стартегія в особі ректора ОСОБА_5 та ОСОБА_1, остання призначена на посаду завідувача кафедри Економічна кібернетика на строк з 16 березня 2015 року по 15 березня 2020 року. /а.с.16/

Згідно додаткової угоди №07-21-38 від 01.12.2016 року до контракту від 16.03.2016 року укладеної між Комунальним вищим навчальним закладом Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради в особі виконуючого обов'язки ректора ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_1, остання у зв'язку зі зміною назви структурного підрозділу переміщена на посаду завідувача кафедри Комп'ютерні та інформаційні технології і моделювання економіки . Усі інші умови договору залишені без змін. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною контракту та діє протягом дії контракту. /а.с. 17/

Тобто взаємні права та обов'язки згідно з трудовим договором виникли між ОСОБА_1 та Комунальним вищим навчальним закладом Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради .

Відповідно до витягу із рішення Дніпропетровської обласної ради від 14.07.2017 року за № 212-9/VII було вирішено припинити шляхом ліквідації комунальний вищий навчальний заклад Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради. /а.с.106/

02 серпня 2017 року ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє звільнення з посади, яке відбудеться 31.10.2017 року у зв'язку з ліквідацією комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія ДОР , на підставі п.1 ст. 40 КЗпП. З даним попередженням ОСОБА_1 ознайомлена 12 вересня 2017 року. /а.с.18/

Перебуваючи у стані вагітності та будучи попередженою про звільнення позивач звернулась до директора департаменту освіти і науки Облдержадміністрації Полторацького О.В. з вимогою про обов'язкове її працевлаштування відповідно до ст. 184 КЗпП. /а.с. 21/ та отримала відповідь 29.11.2017 року про те, що питання її працевлаштування належить безпосередньо до компетенції власника вищого навчального закладу, що ліквідується та керівника цього навчального закладу. Власник або уповноважений ним орган здійснює працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості.

24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до голови ліквідаційної комісії КВНЗ ІП Стратегія ДОР ОСОБА_5 з аналогічною вимогою її обов'язкового працевлаштування та 20 грудня 2017 року отримала відповідь що до навчальних закладів, які є у м. Жовті Води були направлені листи-запити щодо можливості працевлаштування ОСОБА_1 звідки отримані негативні відповіді про відсутність вакансій, які можливо було б їй запропонувати відповідно до спеціальності, кваліфікації та теперішнього посадового окладу./а.с.26-27/

Відповідно до лікарняного листа 24 жовтня 2017 року позивачці було надано сто двадцять шість календарних днів відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тобто до 26.02.2018 року включно. /а.с.19/

Відповідно до лікарняного листа АДІ №931654 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному за загальним захворюванням з 26.02.2018 року по 07 березня 2018 року. /а.с.183/

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачка, ОСОБА_1, народила доньку ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про її народження. /а.с.20/

Згідно з наказом №06К/тр ОСОБА_1 було звільнено 12 березня 2018 року у зв'язку з ліквідацією підприємства відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України зі сплатою компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 01.11.2017 року по 12.03.2018 року у кількості 24 календарних днів. Однак, ОСОБА_1 працевлаштована не була, що є порушенням її трудових прав.

Згідно листа голови ліквідаційної комісії КВНЗ ІП Стратегія ДОР ОСОБА_5 вихідна допомога сумою 9559,40 грн. (у розмірі середнього місячного заробітку, ст. 44 КЗпП) була виплачена позивачці у жовтні 2017 року. Одночасно з цим ОСОБА_1 було виплачено 5948,48 грн. компенсації за 15 днів невикористаної відпустки.

16 березня 2018 року, вже після звільнення позивачки, їй було нараховано заробітну плату за відпрацьовані 18 годин 9,10,12 березня 2018 року, компенсація за невикористану відпустку з 01.11.2017 року по 12.03.2018 року за 24 дні у розмірі 9432,04 грн., оплата лікарняного з 27.02.2018 року по 07.03.2018 року - 3691, 08 грн.

При цьому розрахунок компенсації за невикористану відпустку здійснювався з середньоденного заробітку 393,00 грн., лікарняного - 410,12 грн. /а.с.36/

Відповідно до ч.3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у пункті 9 постанови від 06.11.1992 року №9 про практику розгляду судами трудових спорів звільнення, зокрема, вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, провадиться з обов'язковим працевлаштуванням. Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад за станом здоров'я).

Формулювання "звільнення з... працевлаштуванням", означає, що перерва в часі між звільненням і працевлаштуванням не допускається. І якщо сьогодні жінка звільнена, то завтра вона вже повинна мати можливість працювати на іншому підприємстві. Якщо ж жінка такої можливості не має, то звільнення слід кваліфікувати як таке, що здійснене без законних підстав.

Разом з тим не можна ігнорувати й ту обставину, що виконання повністю ліквідованим підприємством обов'язку працевлаштування жінок, зазначених у частині третій ст. 184 КЗпП, не має необхідного механізму забезпечення. Обов'язок працевлаштування цієї категорії працівників при повній ліквідації підприємства, установи, організації лежить на цьому підприємстві. Спроби перекласти ці обов'язки на засновника підприємства або, на його власника були б необґрунтованими: закон не дає для цього підстав. Невиконання цього обов'язку підприємством тягне такі наслідки: якщо на момент винесення судом рішення процес ліквідації підприємства не завершений, жінка поновлюється на роботі, а підприємство зобов'язане виплатити працівниці середню заробітну плату за час вимушеного прогулу (з урахуванням одержаної жінкою вихідної допомоги).

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однак, позивач у своїх вимогах не просить поновити її на роботі, тому дане питання судом і не розглядається.

Відповідно до статуту комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради заклад заснований на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради. Заклад є юридичною особою. Управління закладом здійснює керівник, який самостійно вирішує питання діяльності закладу , за винятком тих, які належать до компетенції засновника (Дніпропетровської обласної ради) Керівник закладу призначає та звільняє з посади працівників./а.с.91-105/

Згідно з пунктом 20 частини 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до компетенції обласної ради належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад, призначення і звільнення їх керівників.

Таким чином, вимога позивачки про зобов'язання відповідачів виконати обов'язок щодо її працевлаштування є обґрунтованою, але з таким застереженням, що цей обов'язок повинен бути виконаний Комунальним вищим закладом Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_1, перебувала у трудових відносинах саме з КВНЗ ІП Стратегія ДОР .

Неодноразові запити голови ліквідаційної комісії КВНЗ ІП Стратегія ДОР ОСОБА_5 до різних установ з приводу працевлаштування відповідача не можуть свідчити про те, що нею виконано обов'язок щодо працевлаштування позивачки, як це передбачено ч.3 ст. 184 КУпАП.

Щодо вимоги позивачки про солідарне стягнення з відповідачів середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням зобов'язання по працевлаштуванню в сумі 8253,00 грн. за період з 13 березня 2018 року по 02 квітня 2018 року та за період з 03 квітня 2018 року по день ухвалення рішення в розрахунку середньоденного заробітку в сумі 393 грн. за кожний день, стягнення солідарно з відповідачів на її користь компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2017 рік в сумі 3930 грн., компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2018 рік в сумі 3930 грн., стягнення солідарно з відповідачів на її користь середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку в сумі 8253, 00 грн. за період з 13 березня 2018 року по 02 квітня 2018 року та за період з 03 квітня 2018 року по день ухвалення рішення в розрахунку середнього заробітку в сумі 393 грн. за кожний день, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як встановлено судом, позивачка не бажає та не ставить вимоги про поновлення її на роботі, а тому і відсутні підстави для стягнення з відповідачів середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст. 182-1 та ст. 19 Закону України Про відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Соцвідпустка на дітей належить виключно працівникам, які працюють. Тому, право на соцвідпустку на дітей виникає лише у працівників, які відпрацювали у відповідному календарному році хоча б один день.

У працівників не виникає право на соцвідпустку на дітей за роки, в яких вони повністю перебували у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у соцвідпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років.

Як вбачається із свідоцтва про народження другої дитини позивачки - ОСОБА_8, датою її народження є ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а з копії лікарняного листа слідує, що з 24 жовтня 2017 року позивачка перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, яка їй була надана тривалістю сто двадцять шість календарних днів, тобто до 26.02.2018 року. Відповідно до лікарняного листа серії АДІ №931654 з 26.02.2018 до 07.03.2018 року, ОСОБА_1 перебувала на лікарняному за загальним захворюванням. 9,10 та 12 березня 2018 року позивачка працювала та за ці дні їй була нарахована заробітна плата за відпрацьовані 18 годин, а 12.03.2018 року ОСОБА_1 звільнена. Одже, право на відпустку як жінка, що має двох дітей віком до 15 років ОСОБА_1 отримала з ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та до кінця 2017 року вона не відпрацювала жодного дня, оскільки перебувала у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а тому не набула у 2017 році права на додаткову відпусту.

Що стосується 2018 року, то судом встановлено, що у 2018 році ОСОБА_1 відпрацювала три дні за які їй було нараховано заробітну плату, а тому вона отримала право на компенсацію при звільненні додаткової відпустки як матері, яка має дітей віком до 15 років у сумі 3930 грн. (393,00 середньоденного заробітку х 10 днів додаткової відпустки = 3930 грн.), яка до цього часу їй не відшкодована.

Статтею 116 КЗпП України, передбачено що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки компенсація за невикористані 10 днів додаткової відпустки ОСОБА_1 при звільнені виплачена не була, то власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати їй середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку по день ухвалення судового рішення по справі за кожен день затримки, виходячи із наступного розрахунку.

Згідно довідки КВНЗ "Інститут підприємства "Стратегія" середньоденна заробітна плата позивача становила 393,00 грн. (а.с.36).

Остаточний розрахунок з позивачем відповідач затримав на 152 робочих днів (виходячи з графіку роботи 6-ти денний).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 59736 грн. 00 коп. (393,00 грн. /середньоденна заробітна плата позивача/ х 152 днів /кількість робочих днів затримки розрахунку = 59736,00 грн./). Саме така сума має бути стягнена з відповідача, КВНЗ "Інститут підприємства "Стратегія", на користь позивача.

Також, суд не приймає до уваги твердження голови ліквідаційної комісії НВНЗ "Інститут підприємства "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5, що компенсація на додаткову щорічну відпустку у 10 днів ОСОБА_1 після народження другої дитини було неможливе, оскільки остання не надала письмової заяви та документів, що підтверджують її право на додаткову відпустку. Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 вийшла на роботу 09.03.2018 року. При цьому лікарняний лист вона змогла подати голові ліквідаційної комісії лише 12.03.2018 року, тобто в день свого звільнення, оскільки останньої в ці дні на роботі не було. Також, разом із лікарняним, вона намагалась подати свідоцтво про народження другої дитини, але ОСОБА_5 його не прийняла, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 вже звільнена і дане свідоцтво не має для неї ніякого значення, чим порушила право позивача.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1409,60 грн. /а.с.2/ Також, позивачем документально підтвердженно витрати на професійну правничу допомогу, які вона понесла в сумі 4500 грн. /а.с.55-60/, та які необхідно стягнути на її користь з Комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5.

На підставі викладеного і у відповідності зі ст.ст. 141, 247, 263-265, 273, 354-355, 430 ЦПК України, суд ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної ради, голови ліквідаційної комісії комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії щодо працевлаштування в навчальних закладах м. Жовті Води або в інших установах, солідарне стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, солідарне стягнення компенсації за додаткові відпустки, солідарне стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 19432699) в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 виконати обов'язок працевлаштування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з Комунального вищого навчального заклад Інститут підприємництва Стратегія Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 19432699) в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 компенсацію за 10 днів додаткової відпустки за 2018 рік в сумі 3930 (три тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 00 коп., середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку починаючи з 13 березня 2018 року по день ухвалення судом рішення в сумі 59736 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. Суми до стягнення визначені без утримання податку й інших обов'язкових платежів. А також, судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1409 грн. 60 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.

Рішення в частині стягнення компенсації за 10 днів додаткової відпустки за 2018 рік, середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку допустити до негайного виконання, у межах суми платежу, не більше ніж за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровськоїобласті шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек